скляноока ніжність

— говори зі мною,

я відчуваю дихання твоє, я пам’ятаю стукіт твого серця, той стукіт відповідний моєму. це, мабуть, тому ми двоє закохані?я склав усі листи нагору, там вони лишаться в безпеці, там я зберігаю спогади про нас з тобою.

говори зі мною,

я сам

я без тебе в цьому морі

я один топлюсь сльозами

бо кохаю

кохаю тебе до нестями

лягай зі мною

ти мій єдиний

і я щасливий

був з тобою

я бачу з вікна, як змінюються люди, там десь вони були разом, але частіше по одониці, вони біжать на автобусну зупинку, а хтось сидить на лавці не відпускаючи цигарку з пальців, там різні люди, але я бачу їх доволі однаковими.

скажи, чому я так їх бачу? чому лиш ти один для мене не такий, як інші?

а головне, скажи, чому я вже тебе не бачу зовсім?

чекай, я не розумію.

як я втратив тебе з поля зору? ти зник крізь пальці,

я шукав тебе усюди,

спитай,

я скажу, що був там,

ти зник, мабуть, давно

спитай мене

я був з тобою всеодно

нісенітниця.

небо кольору, яким ти описував мої очі.

а пам’ятаєш, як то було? ми до пізнього ранку не покидали постіль, на мене падав сонячний ніжний світ, ти довго роздивлявся, як сяють моя шкіра, мої очі.

а потім шепотів мені у вушко, яким є колір.

а потім ти мене поцілував,

зварив нам чаю,

приніс зелених яблук.

в той день ти не пішов до роботи,

в той день ми кохали життя,

в той день була субота,

в той день любов була тобі до лиця.

ти знаєш, може я тебе більше ніколи не відшукаю,

але коханий, я знаю

ти десь є і дивишся на мене крізь віки

крізь штори, крізь товсті стіни

я відчуваю твій погляд,

я знаю, коханий, ти поряд.

від інуї сейшю,