Твої обійми – моя терапія

Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля.

– Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого

– Хулі знову до мене?!

– Ну в тебе є талант

– Дуже смішно… Як звати пацієнта?

– Джордж Дуглас Гамільтон, років 28

– Аж на цілий рік старший, окей

– Тримайся там

– Постараюсь

Оля пішла по темними та однотипними коридорам лікарні в свій кабінет. Насправді цього пацієнта хотіли дати їй але його вже не було куди всунути, тому дали Амальді.

Девід сидів та чекав на Джорджа, як тут до його кабінету привели хлопця. Вигляд хворого був наче він не їв вже неділі дві. Очі були опущені, під очами були великі мішки. Сам хлопець був дуже худим, він не міг пересуватися сам. Його посадили в крісло, та поговорив з доктором Амальді, санітари покинули кабінет залишаючи Амальді та Гамільтона наодинці.

– Привіт, я лікар Девід Амальді

З щирою посмішкою сказав Девід.

– …

– Як тебе звати?

Джордж вагався але все ж таки сказав свої ім’я та фамілію.

– Гарні ім’ я та фамілія в тебе

Джордж майже безвучно подякував за комплімент.

– Можеш мені розповісти що сталось що ти такий замучений?

Джордж довго не говорив.

– Якщо ти не хочеш то можеш не говорити мені, я тебе не заставляю.

Після малої паузи він почав розповідати лікареві все. Під час його розповіді Джордж майже плакав, але під кінець він вже розридався. Девід відразу почав заспокоювати його та обійняв його. Він був перший кого Гімільтом підпустив до себе за останні роки, Джордж відчував що лікар Амальді стане для нього стане найдорожчим що у нього буде. Так вони сиділи добрих години дві, поки Джордж не заспокоївся. Поговоривши ще Амальді провів його до його палати. Палата Джорджа була на одну людину, вона була повністю біла. Підлога та одна четверта кімнати була покрита білою плиткою.

– Ось твоя палата. Знаю, вона жахливо біла, настількі що аж очі ріже. Але прийдеться трохи потерпіти

Весь шлях до палати Джордж обіймав Девіда. Та коли прийшла пора відпускати лікаря, він не хотів його відпускати.

– Завтра ми з тобою ще побачимось не переживай, а зараз тобі потрібно поїсти та відпочити

Джордж тихо відповів “Добре…”. Девід вийшов та зачинив за собою двері. По дорозі до його кабінету він зустрівся з начальником їхнього блоку, начальник був батьком Девіда, з самого дитинства Девід дивився на бітьків та захоплювався ними, тому він вирішив що в майбутньому сатане писихіатром. Так і сталось, в університеті він був кращим учнем. За що його спочатку ненавиділи але дізнавшись про нього більше він став місцевою знаменитістю, приблизно в той же час він і познайомився з Олею, перше враження вона склала наче в неї щось в п’ятій точці бігає, вона не могла сидіти на місці, але при цьому на вечірки вона не ходила та гуляти теж. Як вона сама казала їй це не подобається, що здивувало всіх, навіть професорів. В університеті вона теж була популярна, з лицем їй пощастило, тому деякі хлопці та дівчата навіть озвідчувались їй, але вона відповідала що ще не готова до відносин. Тому так до сих пір вона одна, і їй це подобається, ніхто тебе не контролює, ніхто не пише вночі та потім ображається що не відповідала, ніхто не пилить мозок що до того з ким вона ходить прогулятись та з ким переписується. Не життя а кайф.

***

Прокинувся Девід о 6-й ранку. Дорога до лікарні займала добрі годинок дві, а прибути він мав на 9-ту. З самого ранку настрій в нього був доволі привітний, що було дивно. Адже зранку він був завжди злий, це не могли не помітити його батьки.

– Доброго ранку синку

Привіталась Софія.

– Привіт мамо, привіт тату

– Що сталось?

По цікавився Едвард.

– А що сталось? Наче ж нічого

– Ну це ми в тебе питаємо. Ти завжди о такій годині злий як собака

Девід нічого не відповів він лиш попив кави поцілував батьків та побіг на парковку до свого авто.

– Він якийсь дивний

– І не кажи

– Він навіть не поїв, а я так старалась!

– Може це через нового пацієнта?

– Ти про Джорджа Дугласа Гамільтона?

– Так, про нього

– Шкода хлопця…

– Ага…

Джордж Дуглас Гамільтон походив зі знаменитого роду Гамільтонів його сім’я прославилась на весь світ ще в давнину. Далекий предок хлопця був одним з батьків засновників США.

Девід приїхав до лікарні раніше, поки в приміщенні були лише лікарі які допрацьовували нічну зміну і Оля.

– Привіт Оль, якого ти знову так рано?!

– Привіт, так я додому й не їздила

– ЗНОВУ!? Тобі що тут медом намащено?

– Походу для мене лікарня як прапори які приманюють нечість

– Ти знову говориш не зрозумілі речі

– Це ти просто тупенький, а не я говорю незрозумілі речі

Девід награно закотив очі. Але переставши він одразу запитав її про Джорджа.

– Як там новенький?

– Ти про Джорджа?

– Ні блять про тебе

– А, я нормально

– …

Оля засміялась у весь голос, але заспокоївшись все таки сказала.

– Він поки найспокійніший пацієнт якого я тільки бачила, він собі спокійно спав. Хоча коли я вирішила по приколу обійти хворих то побачила як він підскочив. Я підійшла спитати як він, нащо він нічого не відповів, лиш дивився в нікуди. А покритий він був холодним потом, коли я почала витирати піт з його лиця, він глянув на мене пустим поглядом…

– Бідний…

– Ага, він ще довго не міг заснути після того як я його поклала назад, але коли я розповіла що ти сьогодні будеш чергувати він заспокоївся та заснув

– Зрозуміло

– До речі, хочеш я сьогодні теж залишусь?

– Нащо?

– Ну, щоб тобі нудно не було

– А якже Оскар?

– А він тут

Після цих слів вона по кис кискала, і в кабінет зайшов кіт, Оля одразу підняла його на руки та почала тискати та цілувати. Девіду було шкода кота, адже Оля його так майже щодня тискала.

– Бідний кіт… Оль, відпусти його

Ще трошки потискавши кота вона його нарешті відпустила. Через півгодини в блок приїхали і батьки Девіда. Оля як раз виходила з кабінету їх сина.

– О! Доброго раночку!

– І тобі

Сонно привітався Едвард.

– Привіт, Оль

Посміхаючись привіталась його дружина.

– Якщо що, я у себе в кабінеті

– Окей

Коли головний лікар пішов Оля з Софією ще поговорили. В них був секрет від Едварда, ще колись давно Девід вирішив розповісти мамі та подрузі що він гей. Софія прийняла сина, та ще виявилось що вона давно вже підозрювала це. Оля ж була дуже рада, адже вона давно мріяла про друга гея. Батьку вони вирішила не говорити, але вони вирішили його підготувати до цього.

– Коли думаєш ми нарешті розкажемо йому?

– Чесно, не знаю. Ми до сих пір не знаємо як він взагалі до них ставиться

– І то правда….

Помовчавши Софія попрощалась та пішла до свого кабінету. Насправді Едвард вже давно знає про сина, але він вирішив подивитись як довго вони будуть гратись в ці ігри.

***

Роходили дні. Джордж повільно але впевнено набирав вагу та його лице ставало здоровіше. Він вже ходив до лікаря сам, правда ще мусив опиратися на милиці, але було видно що зовсім скоро він буде ходити самотужки. Під час сеансу вони з Девідом могли переключитись на зовсім іншу тему. Вони зовсім забували про час, але коли робота Девіда закінчувалась останній приходив до палати Джорджа та вже там вони балакали годинами. Іноді до них могла приєднатися і Оля, але вона там довго не затримувалась. Так проходили дні поки не настав час виписувати Джорджа.

– Привіт, як ти?

– Вже набагато краще. Все завдяки тобі

– Скажеш теж! Не я один тобі допомагав

– Але якби не ти…

Джордж взяв руки Девіда та поцілував їх.

– Я б точно був би тут до сих пір

– Джордже! Що ти твориш!? А якщо нас побачать?!

– Це ж, твій кабінет. Хто сюде зайде?

Ззаду вони почули жіночий голос.

– Я

Оля зайшла в кабінет з либою до вух.

– І тобі привіт, вже вчора я тебе не бачив в лікарні. Все таки ти поїхала вчора додому?

– Так. А тебе я чула вже завтра на виписку?

– Так

– Ех, вечори коли ми з тобою говорили на різні теми в тому числі і про Девіда було щось з чимось. Я буду сумувати за ними… Але я рада що ти нарешті викарабкався з того жахливого стану

– Дасте мені свої номери?

– Без проблем

– Окей! Але ви двоє мене все одно тримайте в курсі

– Окей, ми будемо тримати тебе в курсі щодо ниших відносин, але в межах норми

Сказав Девід.

– Це я і так зрозуміла, було б дивно якби ви розповідали все в деталях

– До речі, ви мені так і не розповіли про те як пан Едвард відреагував на те що його син гей

– А, короче слухай

Оля почала розказувати.

***

Девід з мамою та Оля їхали в автівках та говорили по відеозв’язку.

– Щось, в мене вже серце колотить

– Щоб в тебе, ніколи в це не повірю, Оль

– На таке, у мене пані Амальді серце колотить

– Скільки разів повторювати, Оль. Можеш мене називати просто Софією

– Ну вибачайте все ніяк звикнути не можу

– Нічого страшного

– Переживати тут потрібно мені

– Я уявляю Девід як тобі зараз…

Вони говорили допоки не приїхали до будинку сім’ї Амальді.

– Вибачайте, але….. Ніхера у вас хороми!

– Порівняно з твоєю квартирою це ще не хороми Оль

– От ви постійно говорите про її квартиру, але мене вона так і не запросила!

– Девід був там всього один раз

– Мені цього вистачило для того щоб я здивувався твоїм інтерєром та особливо таоєю кімнатою

– А що в її кімнаті?

– Це треба бачити, мамо, це треба бачити

– Я все більше і більше хочу побачити її квартиру

– Коли в квартирі приберусь тоді і запрошу вас

– Оль, можна на ти

– Я ніяк не можу звикнути!

Як тільки вони зайшли до будинку їх одразу зустрів Едвард.

– О! Добрий день!

– І тобі, Оль

Софія не стала чекати та сказала прямо.

– Нам потрібно з тобою поговорити

– Про що?

– Я думаю вам треба сісти…

– Окей, йдемте на кухню там і поговоримо

Вони всі дружно пішли до кухні де говорити почав Девід.

– Пап, я….

– Гей, я це вже давно знаю

Всі були в шоці. Першою показала голос Оля.

– Коли ви дізнались!?

Він подивився на Олю.

– А треба було тихіше пиздіти декому

– Блять, коли?!

– Тоді коли ти думала що я вже додому поїхав

– Аааааааа…. Бля….

– До речі, я почав читати яой

Після цих слів Оля остаточно втратила зв’язок з реальністю.

– Я думала я побачу ваше здивована лице, але БЛЯТЬ не навпаки!

Софія та Девід вже не могли стримати сміху.

– І що ж ви читаєте?

– Магістр

Оля ще більше впала в ступір.

– І на якому же ви розділі?

– Коли Вей У Сянь напоїв Лань Джаня

– А точніше?

– Де Лань Джань крав курей та фініки

– Скоро…..

– Що скоро?

Всі не зрозуміли про що вона.

– Скоро ви дійдете до….. Короче коли дійдете тоді й зрозумієте про що я

Софія та Девід нічогісінько не розуміли про що вони говорять.

– Мені захотілось прямо зараз сісти та почитати після твоїх слів

– А ще щось читали?

– Систему

– А манги чи манхви?

– Всі ті про які ти розповідала

– Я вже сама не пам’ятаю про які я говорила

– То це все про що ви хотіли поговорити?

– Так

– Ні, Оль…

Оля запитально подивилась на Софію.

– А про що ще???

– Коли ти запросиш нас до себе в гості?

– Я ж, вже казала, коли я приберусь

Тут їх розмову перервав професор.

– До речі, я теж хочу до тебе в гості

– І ви туди ж!

– Як твого боса, Запросиш?

– Чому ви всі так хочете до моєї квартири?

– Після того що росповідав син, я захотів

– Блять, Девіде!

– Ну я не знав що не можна розповідати про те що я був в тебе в гостях

– Да не в цьому справа!

– А в чому?

Всі запитально подивились на Олю.

– Не знаю…

Вони ще потім поговорили. Едвард запропонував Олі залишитись та поїсти але Оля відмовилась. Але коли ж, вона вже підходила до авто, Софія все ж таки її вмовила залишитись.

– Можете ж, ви вмовляти

– Є таке

Посміхаючись казала Софія.

***

– Якось так…

– Він справді почав читати яой?!

– Та я сама в шоці була!

– Ти б бачив її лице в тей час, я б все відав аби ще раз його побачити

Вони ще поговорили, але Девіду та Олі потрібно було працювати тому Джордж їх залишив.

– Я рада що він почав ходити самотужки

– Ага, я теж

– Мене тут одне питання тривожить…

– Яке?

Вона довго вагалась, але все таки запитала його.

– Ви…. Цілувались?

– Це особисте, до того ж ти сама казала що не будеш лізти в наше з ним особисте життя

– Ну це останній разочок прошу скажи!!!!

– Нгх! Добре

Вона затамувала подих, чекаючи на відповідь. Девід покрився легким рум’янцем.

– Т…. Так

В Олі аж очі загорілась.

– А коли це було?

– ….

Девід весь червоний згадав тей прекрасний день. День коли вони поцілувались в перший раз, то як раз був день народження у Джорджа, також після поцілунку вони все таки почали зустрічатись.

– Коли був день народження у Джорджа…

– Розказуй!

Девід весь червоний почав розповідати їй як так вийшло.

***

Був прохолодний осінній день Девід сидів в кабінеті та щось заповнював, як тут до його кабінету прийшов Джордж з чашками які були повні духм’яною кавою.

– Привіт

– О! Привіт я не помітив тебе, а що це ти несеш?

– Каву, мені захотілось тому думав і тобі зробити

– Тобі дозволили?

– Ну, я випросив

– Ти іноді мене дивуєш більше ніж Оля, проходь

Джордж пройшов та поставивши чашки сів на стілець напроти Девіда.

– Що заповнюєш?

– Та тут батько заставив всіх психологів та психіатрів пройти навчання

– І довго воно буде?

– Приблизно до травня чи серпня

– Ого! Багато!

– І я про то, але ж батько вперто стоїть на своєму. Як не як то його лікарня…

– Та ладно! Невже він власник цієї величезної лікарні!?

– Ага

– Охреніти! А Оля про це знає?

– Ні, поки не було шансу їй розповісти

– Я уявляю як вона відреагує на це

– До речі, чому прийшов?

– Мені нуднооооо!

– І ти віриш в що зі мною тобі буде веселіше?

– Так

Вони поговорили ще на безліч різних та простих тем як тут Джордж якось дивно приблизився до Девіда.

– Щ….що ти робиш, Д….джордже?

Джордж ще довго сидів та просто дивився на Девіда у його прекрасні голубі очі. Як тут він нахилився до Девіда та поцілував того в лоб. Девід сидів ошарашений вчинком хлопця, але коли він прийшов до тями того вже не було в кабінеті. Він продовжував писати анкету вже весь червоний. Як тут в кабінет зайшов батько Девіда.

– Синку ми з мамою будемо в дома пізно тому не забудь повечеряти

– Д…добре

– Що з тобою? Тобі погано?

– Н…ні все н….нормально

– Точно?

– А…ага

– Нуууу, добре. Я пішов, не затримуйся допізна тут

– Д….добре

Вже коли він йшов до авто щоб поїхати додому Девід вирішив зайти перевірити чи Джордж в палаті. Він був в палаті, коли Девід зайшов то побачив як його коханий спить. Він вирішив тихо поцілувати того у відповідь, але коли після поцілунку він відірвався від лоба Джорджа то побачив що той не спить.

– Ох! Я тебе розбудив?

Джордж нічого не відповів лиш посміхнувся та теж поцілував Девіда. Але вже в губи. Девід був в шоці, але він дав Джорджу вести. Поцілунок був далеко не ідеальний але їм було все одно, вони просто цілувались. Відірвались вони лиш тоді коли двом забракло повітря.

Тяжко дихаючи Девід поцілував Джорджа в лоб та сказав:

– Вибач, але мені потрібно йти

Не менш тяжко дихаючи Джордж відповів:

– Шкода….. Але я надіюсь це буде не останній наш поцілунок

Девід нахилився та прошептав тому на вухо:

– Це точно не останній наш раз, коханий

Після слова “коханий” Джордж почервонів. Але взявши себе в руки запропонував тому зустрічатись.

– Хіба я можу тобі відмовити? Коханий

Спина Джорджа покрилась мурашками.

– М…можеш мене так частіше називати?

– Добре, коханий. А тепер я вже точно піду, вибач

– Нічого, завтра побачимось

***

– І потім я поїхав додому

– А ви вже цейво….

– Оля! Ти обіцяла що це буде останній раз

– Казала…. Але все ж таки…..

– Вже було….

Очі Олі загорілась ще більше.

– Але розказувати точно не буду!

– Хоч натякни!

– Ні

– Ну будь ласочка! Я зроблю все що ти забажаєш!

Девід вагався, але все ж таки перепитав.

– Все?

Девід сидів та думав що ж можна побажати такого щоб в Олі відпало все бажання колись ще раз питати про таке.

– Що ж, моє бажання буде таке…. Ти не будеш розпитувати у мене чи в мого хлопця щодо наших відносин

– Можна мені сроки?

– Три місяці

– Це буде важко… Але добре… Розповідай вже!

Девід почав розповідати.

***

Була п’ятниця. Девід сидів та дороблював паперову роботу, як тут до кабінету постукавши зайшов його батько.

– Синку ми з мамою поїдемо на неділю в маленький відпочинок. Лікарня та дім на тобі

– А я?

– Ну вибач, не було на кого лікарню залишити

– Оля?

– О ні! Мені лікарня ще потрібна!

– І то правда. А коли ви приїдете??

– Нуууууу, мабуть в наступну п’ятницю, якщо Софія не захоче ще залишитись на пару днів

– Добре, гарного вам відпочинку

– Дякую, і ти не сумуй, хоча ти ж вже зустрічаєшся з Джорджем, тому сумувати точно не будеш

Весь червоний Девід сказав:

– ТАТУ!

– Ну все все не злись. До зустрічі

– До зустрічі

Девід продовжив дороблювати справи. Коли він вже збирався їхати додому до його кабінету зайшов Джордж.

– Вже їдеш?

– О Господи! Сонце хоча б знак подав що ти тут! Довго так стоїш?

– Та ні, я тільки прийшов

– Слухай… Може це прозвучить дивно але мої батьки на приблизно неділю їдуть на відпочинок тому вдома буду лише я… Чи не хотів би ти пожити зі мною?

– Ого! Я невіть не знаю що на це сказати якщо чесно….

– Я розумію…

Трохи подумавши Джордж погодився на пропозицію меншого, тому він пішов збирати речі, ну ті які в нього залишились після трагедії. Зібравшись вони сіли в автівку Девіда та поїхали. Приїхавши Джордж був радий побачити нарешті дім де живе його хлопець.

– Він дивовижний!

– Правда? Дякую мені приємно це чути

Посміхаючись відповів йому Девід.

В суботу Джордж підійшов ззаду до Девіда, який в свою чергу готував їм обід.

– Коханий

– Що таке? Зголоднів?

– Ага, але я хочу іншої їжі…

– Якої?

– Тебе, я дуже хочу тебе

– Невже вирішив і мене, і себе позбавити невинності?

– Мгм…

– Що ж, тоді дай мені подготуватись як слід, добре?

– Добре

– Але, спочатку поїмо нормальної їжі

– Добре

– От і молодець

Девід поцілував Джорджа та продовжив готувати їсти. Приготувавши пасту він покликав Джорджа до столу, поївши Джордж почав мити посуд поки Девід пішов у ванну підготувати себе як слід. Він не їв те що приготував пояснивши що вже їв чотири години тому, потім розповів що Оля йому розповідала про те як слід підготуватися пасиву до сексу. Підготувавшись він вийшов, щодо того чи потрібно йому себе розтягувати вони поговорили ще за столом, старший виявив бажання розтягнути Девіда вже в ліжку. Коли менший вийшов то пішов одразу до спальні де на нього вже чекав оголений Джордж який був прикритий лише ковдрою. Одразу коли вони побачили один одного в такому вигляді то відразу покрились рум’янцем, але Гамільтон взяв себе в руки та почав першим. Він поманив меншого, Девід в свою чергу послухався та підійшов. Джордж одразу повалив його на ліжко та почав гратись з його членом. Він мастурбував Девіду поки тей не хотів кінчати, коли ж він хотів це зробити старший не дозволяв цього зробити тому Амальді вигинався у всі можливі пози в їхньому положенні. Награвшись вони поміняли позу де Джордж почав розтягувати Девіда. Спершу був один палець, від якого Девід тихо стогнав. Потім другий від якого менший почав стогнати ще більше та вже трохи вигинатись. Після другого вже пішов в хід трейтій палець, від якого Девід остаточно поплив та кінчив прямо на торс старшому.

– Добре що ти не розтягував сам себе коханий. Так і знав що якщо не розтягнути тебе то точно пропущу цю прекрасну картину

Тяжко дихаючи Девід задав Джорджу питання:

– Д….де ти так навчився?

– Оля підказала та подивився трохи порнухи яку вона мені скинула

– Вона просто щось з чимось

Помовчавши він додав:

– Треба буде їй щось подарувати за це

– І справді, вона то справді заслужила

Коли нарешті Джордж розтягнув меншого достатньо щоб він міг увійти, він витягнув пальці та поцілувавши коханого почав повільно входити.

– Тільки повільно входь, будь ласка

– Ти міг це не прости, я і так розумію що якщо я ввійду одразу це може погано закінчитись, а я цього не хочу

– Не думаю що таких активів як ти багато

– Це комплімент?

– Так

Після цього слова вони почали пристрасно цілуватись, та Джордж почав входити глибше. Девід стогнав та мичав просто в поцілунок. Коли ж, Гамільтон увійшов повністю менший сильно вигнувся від задоволення, він майже кінчив але Джордж не дав йому це зробити.

– Вибач коханий, але я хочу кінчити разом

Тяжко дихаючи менший йому відповів:

– Тоді тобі прийдеться тримати мій член до тих пір поки не відчуєш що кінчаєш

– Так і зроблю

Девід був тугий тому Джорджу було не важко кінчати, тому все вийшло так як того бажав старший. Коли ж, він відчув що вже кінчає він витягнув свій член та почав мамстурбувати собі та Девіду. Меншому він не дозволив торкатись до членів тому Девід слухняно м’яв свої збудженні соски. Гамільтон не витримав тому легко вкусив за один з них. Коли ж, вони кінчили то впали без сил та просто обіймались.

– Я так довго чекав на це

– І я

Так вони і лежали деякий час поки не встали та пішли митись, але і там вони вирішили потрахатись. Та вже втомлені та замучені прийшли та лягли на ліжко яке Джордж підготував поки Девід ніжився у ванній після ще одного сексу. Вони заснули одразу. Упродовж усієї неділі вони іноді пристрасно ціливались у туалеті в лікарні та вдома дрочил один одному, але до сексу не доходило. Гамільтон чудово розумів що його коханий має виспатись перед робочим днем. Софія захотіла відпочити ще неділі дві тому хлопці ці дві неділі були присвячені один одному.