Історія екзи

Тетцуї Моріямі та Кейлі Дей зустрілися під час навчання по обміну на факультеті спортивного управління в Фукуйському університеті (вони приїхали з університету в місті Коннектикут та в Дубліні відповідно). Спершу екзи був лише невинний план: ідея, потім університетський проєкт, де вони використовували своїх друзів як піддослідних кроликів, а потім гра почала поширюватися і вона змогла зацікавити людей.

Екзи поширювались повільно, але впевнено по регіону Тюбу, оскільки друзі та сім’ї переносили цей спорт від одного університету до іншого. Перший великий прорив стався саме на просторах інтернету, коли Йоко Санада, перший голкіпер спорту, створив вебсайт та загрузив відео з іграми. Тетцуї та Кейлі опублікували офіційні правила і запустили в продаж по Японії книгу з настановами приблизно в один і той самий час. Другий шалений прорив, який привернув велику увагу, стався, коли місцевий мангака отримав доступ від Тетцуї та Кейлі для випуску невеличкої манги про екзи.

Завдяки просторам інтернету, екзи перетнули океан. Перша спроба започаткувати спортивні команди в Сполучених Штатах була не дуже вдалою: маленькі кучки друзів, які намагалися скласти до купи правила екзи з сайтів-перекладачів, не маючи нормального спорядження та суддів. Певний час, ракетки для екзи вироблялися лише в Японії, тому люди все ще надавали перевагу лакросу. Тетцуї і Кейлі помітили величенький інтерес та переклали книги англійською.

Кейлі та Тетцуї тренерували найперших гравців, які згодом ставали тренерами, призначали їх місцевими експертами та відправляли додому. Кейлі повернулася та знову стала студенткою-заочницею, паралельно знайомлячи Європу з екзи. Тетцуї продовжив навчатися у Фукуйському університеті; по вечорах він шукав зацікавлені лиця та фінансування. Він провів все своє літо тренуючись і шукаючи фінансування, згодом він закріпив екзи в Сполучених Штатах.  Він побудував свій перший корт у центрі відпочинку за гроші батьків.

Спершу спортсмени екзи існували як лише вуличні команди, потім гравці перейшли грати в центрі відпочинку, а згодом повільно почали створюватися команди в старших школах. Більші університети пропонували створити спортивні клуби, але коледжі ще не горіли бажанням створенням повноцінних стадіонів. Згодом, Тетцуї отримав згоду на створення ERC, Комітет з правил та регуляції екзи (the Exy Rules and Regulations Committee), отже таким чином спорт міг мати офіційних представників та регуляторів. Він найняв двох суддів, які були у відставці, для допомоги.

Під час останнього семестру, Тетцуї дібрався до NCAA, пропонуючи їм себе в якості тренера і обіцяючи знайти фінансування, якщо вони підпишуть контракт і візьмуть іншу команду. Врешті-решт він підписав контракт з університетом Едгара Аллана в Західній Вірджинії. Згодом там побудували перше поле в Америці.

Ніхто ніколи не втрачав ентузіазм щодо спорту, але ціна побудови стадіонів була астрономічна та й не було гарантії, що вона окупиться. Лише дві школи підтримали Тетцуї: університет в Південній Каліфорнії та Пенсильванії. Вони найняли одних з найкращих тренерів та почали будівництво.

Фінансування мало шалені масштаби. Вуличні команди, команди з центру відпочинку, шкільні команди- всі вони робили місцеві проєкти та донатили туди гроші. Університети та їхні тренери зверталися до випускників за контактами. Тетцуї знайшов найбільшу підтримку, коли він обрав професійних жінок-атлеток у своїй команді. Він пообіцяв їм, що виведе спорт на національний рівень. Коли жінки почали брати участь, Тетцуї отримав справжні гроші.

Замок Евермор був перший довершений стадіон, Троянський корт був неподалік. Будівництво Прайд Корт у Пенсильванії на певний час було відкладено, але тренери продовжували виконувати свою роботу. Були також інші університети з сформованими клуби екзи, але через відсутність корту не змогли податися до команд NCAA. ERC робили повне обслідування команд, відкликалися на потреби щось змінити та внесли зміни щодо створення професійних команд, таким чином було створено нових 28 команд.

Офіційні ігри проводилися з осіннього семестру наступного року. Перша гра була між Троянцями та Воронами в замку Евермор. Ворони виграли з рахунком 13-12. Спершу Троянці, Ворони та Леви грали свої домашні ігри, таким чином інші команди могли потім використовувати їхні поля. Під кінець року 7 інших університетів почали будувати корт. Так як кількість команд почала дуже рости, ERC прийняли рішення розбити команди на менші частини: спершу створили 4 округи, потім розділили команди між Рангом І та Рангом ІІ в залежності від результатів. Була невеличка сутичка між командою університету Едгара Аллана, коли ті замість південного округу приєдналися до північного, але Тетцуї швидко все вирішив.

Професійні команди сформувалися з випускників перших університетських команд, через два роки створилася національна команда. Наступного року екзи вперше появилися на Олімпійських іграх, де японці взяли золото.