Про війну…

Той звук сирени швидких допомог

Завжди у наших спогадах він буде.

А вибухи лунають знов і знов.

Такі, яких ніхто з нас не забуде…

Крізь крики відчаю, крізь сльози і слова…

Ми віримо, що скоро все скінчиться.

Що завтра вже припиниться війна,

А ворог той життя свого лишиться.

Хай ллється кров ворожа до кінця.

Хай падла клята в муках подихає.

За кожний дім зруйнований, русня

Життя свої нікчемні віддає.

За все розплатитесь: за Ірпінь й за Ізюм,

За Харків з Києвом, за Бучу й Маріуполь.

Не буде до вас жалю ні у ком,

Хто в килимі ховає рідних трупи.