3

20 квітня 2013 року,

Японія, Токіо 22:00 | США, штат Флорида 8:00

emma:
привіт.
bella:
Ти сьогодні рано.
emma:
так. чомусь я вирішила зайнятися режимом дня. я думаю це через Королеву.
останнім часом мені здається, що це я – особистість Королеви, а не вона – моя особистість. вона тепер в підсвідомості взагалі стала головною… а я навіть включаюсь рідко…
не дає мені грубити людям, хоче щоб я нормально їла та спала. нудна така.

Белла усміхнулася, пригадуючи події сьогоднішнього дня…

Саме сьогодні вперше в Белли «включилася» нова особистість – Стрілка. Це була дівчина, з однієї сторони, справжня аристократка, про яку тільки могли мріяти батьки Аддерлі. Притримувалась манер, а також полюбляла творчість – малювання та гру на фортепіано. А з іншої сторони – вона була суцільно негативним персонажем. Стрілка вміла відстоювати кордони Белли навіть краще за Аді. І робила це грубо та жорстоко. Сьогодні в школі в однокласницю Белли полетів гостро заточений олівець за те, що та хотіла висміяти дівчину і повісити на неї те, що зробила сама.

До речі, про олівець. Стрілка постійно тягала із собою блокнот і гостро заточені олівці. Могла зупинитися посеред вулиці і почати малювати… Легкі, невагомі лінії складалися в гарні етюди, листочками з такими ескізами тепер була завалена вся кімната Белли. Іноді Стрілка закінчувала роботу в фарбі, тоді Белла могла її здати на уроці малювання і отримати вищий бал.

Стрілка бачила красу в навколишньому світі, але ненавиділа людей, вважаючи, що вони цю красу псують.

Юна художниця не претендувала на лаври, була згодна з тим, щоб вони діставалися головній особистості, тобто Беллі. Саме за це дівчинка дуже любила нову особистість і часто «включала» Стрілку. І сьогодні Стрілка вперше залишила підсвідомість без дозволу, але Беллу це тільки потішило.

Стрілка стає головнішою, ніж вона, але Белла абсолютно не була проти. А яка різниця? В підсвідомості сидіти навіть цікавіше, стільки всього можна вигадувати… А якщо своєї фантазії не вистачить, то допоможуть Аді зі Стрілкою, вони ніколи не відмовлять Беллі в допомозі.

bella:
Знаєш, у мене та сама проблема. Але це начебто не дуже й погано.
emma:
так, але… мене це все одно дуже хвилює. це ж має бути просто грою.
bella:
Годі тобі. Головніше за тебе Королева не стане, вона – просто основна особистість, не більше. Тож не парься, подруго!
emma:
ну так, ти маєш рацію…
bella:
Відігравати будемо?
emma:
Белла, а ми не можемо просто поспілкуватись? без рольової гри, просто поговорити. ми так давно не балакали про то, про сьо…
bella:
Королева, ну як можна бути такою занудою?! Я хочу ролити.
emma:
Белла, ти занадто сильно збожеволіла на цій грі. але ж це ПРОСТО гра.
bella:
Та ну тебе!

Ображена Белла в ту ж хвилину вимкнула планшет і кинула його кудись у темряву кімнати. Зрозумівши по звуку, що він приземлився порівняно м’яко – на килим, а міг і на голу підлогу впасти, – Аддерлі заховала обличчя (з дуже злим виразом обличчя) в подушку.

– Аді, ну як вона могла так сказати?! Це не просто гра, це сувора правда життя! Ти ж існуєш насправді, так, Аді? І Стрілка. Адже ви є, я точно знаю!

Белла виразно почула голоси своїх особистостей у себе в голові. Вони згодні з нею, вони… Вони існували насправді.

Дивно, що після появи особистостей, він зник. Чому? Белла не знала. «Якщо вони прогнали мої страхи, прогнали зло, значить, вони – добро, адже логічно?» – подумала Аддерлі і особистості погодилися з нею, але був і інший варіант, про який дівчинка не подумала…

Найлегше прогнати щурів може той, хто їх наслав.

Зло легко може перемогти інше зло, особливо обговоривши все заздалегідь. Підлаштувати битву між «добром» та злом, щоб втертися у довіру. Поставити сценку, маленьку, але таку… таку прекрасну, талановито зіграну, що люди повірять у її реальність. Адже це не складно? Талановитому актору змусити вірити наївних та довірливих у те, що він хоче.

Легко. Дуже легко.

Якщо з одним ти впорався, це не означає, що іншого не буде. Буде ще сильніше, ніж минулий. Набагато сильніший…

«Я чую його. Я відчуваю його.

Це… Це параноя?»

«Стрілка, я згодна з тобою. Аді, ти маєш рацію.

Це… Шизофренія? Розщеплення особистості?»

«Ізабелло Аддерлі, ти стала по-справжньому психом? Чи, може, у тебе є можливість все виправити?»