Не по плану

Коли Чіміну запропонували піти на вечірку для дорослих, щоб знайти там партнерку для сексу, він скривився і відмахнувся. Йому не потрібні якісь вечірки збоченців, щоб просто потрахатися.

З такою чіткою, майже титановою позицією, він протримався два тижні. Що, зважаючи на його високе лібідо і абсолютну відсутність сексу, ще непоганий результат.

І ось тепер, він ніяково бурмотів другу про те, що передумав. Той навіть встиг забути про жартівливе запрошення піти на вечірку для дорослих. Коли ж розібрав тихе бурмотіння Чіміна, неабияк здивувався, що не пройшло повз Чіміна, впевненість якого була десь на рівні ядра Землі.

— Ой, все, забий, — махнув Чімін, миттєво шкодуючи про рішення запитати друга.

Дай боже, щоб цей овоч ще не додумався жартувати з цього приводу. Чімін може й знає, що той не всерйоз, але жарт, повторений сотий раз, починає дратувати.

— Та почекай ти, я просто не очікував, що ти передумаєш. Зараз надішлю посилання, зареєструєшся, — без жодного підколу, що неабияк дивує Чіміна, який занадто добре знає свого друга: той і години не проживе, аби не під’їбати з приводу і без.

— Дякую, вдома зареєструюся, — тихо промовляє Чімін, досі сумніваючись, чи варто йти.

З одного боку, це новий досвід, можливість зайнятися сексом без обов’язків, докладаючи мінімум зусиль, щоб знайти людину, якій підходить така модель зустрічі. З іншого боку, йому соромно навіть думати про те, що буде там відбуватися, не кажучи вже про участь.

Іноді Чімін схиляється до того, що природа вирішила пожартувати з ним, подарувавши йому лібідо на рівні неба і приблизно такого ж рівня сором’язливість.

Він має сила-силенна сексуальних фантазій, деякі з яких аж занадто безсоромні, але водночас він соромиться про них говорити з партнеркою.

У нього неймовірне тіло з м’язистими стегнами, спиною та руками, але коли він голий перед дівчиною, йому хочеться сховатися під ковдрою чи вимкнути світло.

Під час сексу уявляє, що хотів би спробувати, але не уявляє як про це сказати партнерці, боячись, що його не зрозуміють, чи сприймуть як особисту образу.

У висновку отримуємо Чіміна, який:

1. Не може тривалий час жити без сексу.
2. Соромиться говорити про свої бажання з партнеркою.
3. Важко знаходить партнерок виключно для сексу.

Поєднання неприємне, на думку Чіміна, але з першим він навчився жити, з другим намагається боротися, до третього ще не добрався.

Прийшовши додому, Чімін, як відповідальна людина, сів за ноутбук та відкрив посилання від друга. Перед ним з’явився мінімалістичний сайт з відвертим фото чоловіка і жінки у червоному неоні. І вони повністю голі, але нічого зайвого, що могло б підпадати під цензуру, не видно. Натомість фото підкидає їжу для уяви й імпульси збудження до зони паху.

Чімін прогортує вниз, уважно читаючи текст на головній сторінці та натикається на кнопку “Зареєструватися”. Кілька миттєвостей вагається, але врешті каже собі, що лише подивиться, що до чого, і клацає мишкою по кнопці.

На екрані висвічується форма реєстрації, така ж як на звичайному сайті, або в соціальній мережі.

Ім’я

Прізвище

Номер телефону

Дата народження

Чімін повернувся на головний екран. Крім реєстрації, на сайті короткі описи вечірок, інших заходів, пропонованих клієнтам, правила відвідування та найбільше уваги приділялося конфіденційності. Сайт містив цілий підрозділ, присвячений цьому. Яким чином буде забезпечена анонімність клієнтів, що заборонено під час відвідання заходу та інші важливі пункти.

Уважно прочитавши кожне слово, Чімін набрався сміливості і повернувся до реєстраційної форми. Щоб не дати собі змогу позадкувати, він швидко заповнив пусті поля та натиснув “Зареєструватися”.

Кілька секунд сайт завантажувався і врешті показав головну сторінку. Інтерфейс більш широкий, ніж для незареєстрованих користувачів.

Чімін відкриває вкладку “Майбутні заходи”, де у форматі розширеного списку відображаються заплановані зустрічі, починаючи з найближчих.

“Вечірка Уні в костюмах”

Чімін, не пролистуючи до наступних пропозицій, клацає на перший рядок. На ознайомлення йде кілька хвилин, після чого, не даючи собі спуску і можливості відступити, він реєструються і оплачує.

Він полегшено зітхає, намагаючись не думати про майбутнє хвилювання, що буде переслідувати його до самої вечірки. Ймовірно, на вечірці також.

Субота, 19:00

Таксі зупиняється біля вишуканої будівлі, освітленої кількома ліхтарями із жовтуватим світлом. Повз проходять групки людей, сміючись з жартів одне одного, що під градусом видаються ще кумеднішими. Воно й не дивно бачити п’яних людей тут. Як-не-як, один з найвідоміших розважальних кварталів Сеулу.

Руки Чіміна злегка трусяться, а серцебиття занадто прискорене, ніби він пробіг швидкісний марафон. Він намагається контролювати дихання, робити глибокий вдих і видих, але голос водія збиває з потрібної хвилі.

— Що? — не почув Чімін.

Водій невдоволено закотив очі, не приховуючи своє роздратування.

— Ми приїхали, — голосніше ніж варто було б, повторив таксист.

— А, так, дякую, — Чімін губиться через що кілька секунд не може знайти ручку на дверях, а коли врешті виходить з машини, чує в свою адресу “підар, тьфу”.

Обуритися він не встигає, бо водій поспішно зривається з місця, ховаючись у потоці машин. Мабуть, його навіть не хвилює, що клієнт міг почути образу. Чи скоріш спеціально сказав так, щоб його почули.

Чімін не дуже хоче концентруватися на некультурній бидлоті, який, судячи з усього, глибоко нещасний.

Йому б вгамувати хвилювання, а не думати, чому він підор на думку агресивного таксиста.

На вході два кремезних охоронця, які перевіряють електронні запрошення. Одягнуті як звичайні охоронці в клубах чи інших схожих закладах. Чімін навіть сказав би, що це типові охоронці з дорам, де головний герой директор великої компанії із власною охороною.

Втім, вони розмовляють з клієнтами ввічливо та навіть мило усміхаються, а з деякими коротко перемовляються. Судячи з усього, деякі на постійній основі відвідують подібні заходи. Але найбільше вражає, що жоден не соромиться і не прикривається. Навпаки. Вони, чекаючи перевірки квитків, сміються і розмовляють, навіть якщо вперше бачать одне одного.

Чімін спостерігає за ними неподалік і несвідомо стискає губи у тонку лінію, бажаючи втекти додому і не ганьбитися зайвий раз. Він уже готовий зробити крок назад і піти в протилежну сторону, як позаду виростає ніби нізвідки висока статура чоловіка у костюмі.

— Ви на вечірку? — чоловік киває на вхід, від якого так хотів віддалитися Чімін.

Зрештою Чімін повертає голову, стикаючись з поглядом майже чорних як вугілля очей. Блиск зіниць підкреслений підводкою і тінями, що надають виразності погляду, але не кричать про свою присутність.

— Я… — слова десь провалилися у шлунок, а відповідь коливається між “так” і “ні”.

— Ходімо, я вас проведу. Ви, як я розумію, тут вперше. Перший раз завжди вагаються, але я впевнений, що ви не пожалкуєте, якщо зайдете всередину, — чоловік не підштовхує, не примушує, а лише рукою показує у сторону входу, чекаючи на згоду.

Чімін невпевнено киває і прямує за чоловіком, розглядаючи його широку спину. Чорний костюм обплітає м’язи, підкреслюючи тонку талію, що на фоні плечей та стегон здається крихітною. Але найбільше вражає частина нижче спини, оскільки брюки непристойно облягають накачані сідничні м’язи.

Вистачає декількох секунд, щоб зрозуміти абсурдність своїх думок. Чімін буквально розглядав зад незнайомця, який ввічливо запропонував провести його всередину.

Чімін перелякано відводить погляд, гадаючи, що всі навкруги помітили, куди він дивився. У реальності всі були зайняті розмовами, або власними думками. Це допомогло трохи розвітрити хвилювання і сором.

Про те, що він дивився на зад чоловіка, Чімін поговорить сам з собою пізніше.

На вході незнайомець привітно усміхається охоронцям, вітаючись, а у відповідь один охоронець — трохи нижчий за іншого, відповідає “Давно вас тут не бачили”.

— З роботи не міг втекти, — махає рукою чоловік і сміється.

— А, це часом не у вашому банку був якийсь збій, що аж у новинах показували? — встрягає у розмову інший охоронець, який перевіряв квитки.

— Ой, не нагадуйте, ледь викрутилися, — сміється незнайомець.

Охоронці пропускають всередину і Чімін не відразу реагує, обдумуючи поведінку чоловіка, що вже ступив всередину. У голові не складаються пазли, хоч якою стороною ти намагаєшся їх приліпити.

Він працює в банку. Персонал про це знає. І це не вкладається в голові Чіміна. Він і уявити не може, щоб так просто розповідав про свою роботу на схожому заході. А тут мова, як Чімін зрозумів з короткого уривку, про великий банк. Єдине раціональне пояснення: тут панує справжня довіра, яка вклинює почуття безпеки.

При вході вони кладуть особисті речі, в тому числі телефони, з якими вхід суворо заборонений, у комірку з електронним замком, але найцікавіше відбувається далі. Їм видають браслети, що світяться тьмяними кольорами: зеленим, жовтим або червоним.

Дівчина, що чіпляла їх на зап’ястя, коротко пояснила їхню суть. Зелений — ви дозволяєте взаємодіяти іншим людям із собою. Жовтий — не впевнений у взаємодії, потрібно запитувати перед тим як торкатися. Червоний — не готовий до взаємодії.

Не встигає Чімін усвідомити почуті пояснення та подумати щодо свого статусу, як він заходить у велику залу із балконами, як у театрах. Приглушене світло з червоним акцентом дає змогу розгледіти тільки силуети людей та меблів, якими заповнений простір. Найбільше різноманітних диванів та крісел, які, на диво, чудово гармонують між собою.

Однак, меблі не так зацікавлюють, як дійство, що відбувається на них. Очі, звикнувши до темряви, вбачають рухи кількох тіл на одному широкому ложі. По статурі два чоловіка та одна жінка, що рухаються в такт.

Як тільки Чімін розуміє, що вони буквально оголені займаються сексом, він сором’язливо відводить погляд убік, але натикається на двох жінок, що мастурбують одна одній.

Метушню в погляді Чіміна помічає чоловік, що досі йде поряд з ним. Він ледь помітно усміхається, опускаючи погляд на чужий браслет, що тліє червоним кольором, у той час, як його власний — зелений.

— Чому вирішили відвідати цей захід? — питання застає Чіміна зненацька. Він був настільки сконцентрований на тому, куди спрямувати свій погляд, що питання від незнайомця ледь не проскочило повз нього.

— Вирішив спробувати щось нове, — тихо промовив Чімін, не збираючись казати про те, що він просто хоче сексу, якого він так довго був позбавлений. Це була б занадто дурна відповідь.

— Що ж, це заслуговує на повагу. Не кожен має сміливість прийти сюди, — чоловік сповільнюється, зупиняючись позаду Чіміна та шепочучи йому на вухо: — Сподіваюся ми ще повзаємодіємо сьогодні.

Від чужого подиху мурашки пробирають до кісток, змушуючи Чіміна випустити зовсім тихе зітхання, від якого вмить стає соромно. Найбільш дике — Чімін відчув, як його член став напівтвердий.

Від одного чортового шепотіння.

Сенс слів доходить до Чіміна через кілька хвилин, через що він заливається червоним кольором.

“Повзаємодіємо”.

Тремтливе передчуття охопило свідомість, а уява підкинула гарячі картинки, що плуталися між собою, утворюючи щось зовсім нове.

Чімін виплутується з лап уяви тоді, коли усвідомлює на кого направлені його думки.

Інший чоловік.

Він ніколи не дивився на чоловіків з думкою, що з ним можна побудувати романтичні стосунки. І хоча Чімін не був проти одностатевих стосунків, усвідомлювати, що він сам цілком може зустрічатися не тільки з жінкою, — незвично.

Ще дивніше усвідомлювати, що твій член реагує на хрипкий чоловічий шепіт. Як згадає, тілом пробігають мурашки, що збігаються прямо в пах, збираючи тепло та кров у делікатному місці.

Залишившись без компанії незнайомця, Чімін не знає куди себе подіти. Повз нього проходять люди, кидаючи зацікавлений погляд на нього, але як тільки вони натикаються на його браслет, що червоним забарвленням сигналізує про неготовність до будь-якої взаємодії, лише легенько усміхаються і продовжують блукати поглядом по залі.

Чімін намагається не акцентувати увагу на їхньому одязі, який неабияк відрізняється від звичайного ділового стилю. У повноцінних костюмах тільки декілька людей. Брюки, сорочка, піджак — розкіш для цього місця. Деякі, найбільш відкриті, одягнуті тільки в білизну, зверху якої висить нещасний коротенький піджак, на якому білою ниткою вишиті пози для сексу. Чімін не в змозі відвести погляд, нещадно розглядає мінімалістичні малюнки, поки не стикається поглядом з власником цього наряду. Він піднімає один кутик губ і підморгує Чіміну.

Це було таким же природнім, якби він підморгнув якійсь дівчині.

Чімін же поки недостатньо розпусний, щоб зробити щось у відповідь, тому лише ніяково усміхається.

Згори за цим сором’язливим чоловіком спостерігає інший, той, який знає цю залу назубок. Він спирається на перила, не зводячи погляду з Чіміна, що досі не далеко відійшов від місця, де він його залишив.

На фоні безсоромних незнайомців у такому ж вульгарному, але естетично прекрасному одязі, Чімін як невинна квіточка. У своєму костюмі, який забирає в уяви соковиті плоди для фантазії.

Його думки перебиває чоловік, що мов мишка, непомітно підкрався до нього. Чи то він був занадто зайнятий спостереженням за Чіміном? Він відчуває як знайомий запах захоплює повітря, яке він вдихає, а чужі руки впевнено опиняються на його талії.

— Давно не бачилися, — оксамитовим голосом промовляє чоловік, притискаючись своїм тілом.

Ох, справді, дуже давно.

Чімін, побувши ще хвилин десять і зрозумівши, що його сміливості вистачило лише на реєстрацію на цей захід, вирішує зробити найменше, а саме змінити свій колір на жовтий. Він уявлення не має, як підійти першим, з чого почати говорити і чи взагалі варто щось казати.

Спостерігаючи за людьми навкруги, помічаєш наскільки органічно люди взаємодіють одне з одним. Один підходить, інша погоджується, або ж залишає кілька гарячих поцілунків і продовжує пошук того, або тієї, хто розплавить бажання всередині нього.

Відмови сприймаються так як і повинні сприйматися: чітко і без вмовлянь. А згода не дає влади над людиною, тільки якщо вона цього не захоче.

У Чіміна рівне дихання і нічого, крім метушливого погляду, не дає підказку, яке хвилювання бушує всередині нього.

Гуляючи поглядом по залі, він стикається з блондинкою в кількох метрах від нього. Її груди прикриті чорним метеликом у збільшеному форматі, який зазвичай одягають джентльмени на важливі зустрічі. Знизу звичайні брюки, що ідеально підкреслюють пишні стегна дівчини та тонку талію.

Чімін відчуває, що це його шанс, але не може змусити своє тіло підкорятися йому. Замість активних дій, він продовжує стовбичити, ніби кактус серед пустелі.

Натомість дівчина впевнено крокує до нього, цокаючи шпильками, які Чімін раніше не помітив. Її хода нагадує богиню, що спускається з небес до простих смертних. Зблизька він відмічає: дівчина вища за нього майже на голову, що відразу створює певний дискомфорт.

— Привіт, — дівчина усміхається, шепочучи своїм солодким голосом. — Дозволиш?

Її руки ніжно торкаються грудей Чіміна, натякаючи на гаряче продовження внизу. Чімін в змозі тільки промовити тихе “так”, завмираючи ніби кролик в очікуванні її наступних дій.

Чужий дотик відчувається так бажано, особливо після довгих місяців самотності. Шкіру, навіть під одягом, обпалює полум’ям, але він настільки поглиблений чужим дотиком, що пропускає момент, коли мозок замість жіночих рук чітко промальовує руки одного працівника банку, який люб’язно допоміг на вході.

Чорт.

Фантазія наполегливо бореться з реальністю і Чімін стає на бік останньої. Він концентрується на рухах дівчини, що м’яко стискає його член під неприйнятно незручними брюками. Член реагує, як і має. А Чімін продовжує відганяти думки про чужі міцні руки, що могли б підняти його і притиснути до стіни.

Це стало точкою неповернення. Чімін більше не може заперечувати очевидного. Він хоче його. Про якісь можливі почуття до чоловічої статі рано говорити, але сексуальний потяг настільки відчутний, що скоро проб’є стелю.

Дівчина, мабуть, відчуває, що його думки блукають деінде і зупиняється, вдивляючись в очі навпроти кілька секунд. Можливо, намагається зрозуміти чужі наміри, але навряд чи в неї виходить. Врешті, вона з розумінням цілує Чіміна в ланіту, бажаючи гарно провести час, та покидає його.

Чімін мав би розчаруватися, але натомість не відчуває ні грама жалю. Питання як з кимось переспати відпадає саме собою, бо він хоче не когось, а конкретну людину.

Він хоче того чоловіка.

Блять.

Раптом його нюхові рецептори вловлюють примарно знайомий аромат. Чімін намагається зрозуміти, де раніше відчував його, але чужа рука, що ніжно охопила його талію, неабияк збиває з пантелику.

Рука чоловіка, що надважливо.

У цей момент немов зі швидкістю світла пролітає бажана думка “Це він”. Мозок відразу опрацьовує запах, що потроху окутує тіло, даючи сигнал схожості з парфумами незнайомця, що ввічливо допоміг не дати задню перед входом. Чімін зараз не здатен розпізнати, чи дійсно схожі запахи, але більш ніж впевнений, що будь вони кардинально різні, мозок напоїв би його приємною ілюзією.

Гомін та непристойні звуки немов приглушуються, залишаючи в фокусі тільки чуже дихання. Чімін не може змусити себе поворухнутися, не те що глянути на того, хто так добре обіймає його за талію. Тіло віддалося незнайомцю, очікуючи його наказу і водночас повністю ігноруючи крик свого власника.

— Привіт, не проти моєї компанії? — медовим голосом промовляє незнайомець. Якщо запах відрізнити складно, то голос Чімін нізащо не сплутає: це не він.

Крихке розчарування протікає його венами, але зникає рівно в ту ж секунду, коли він усе-таки повертається.

На відстані кількох сантиметрів він бачить блискучі темно-карі, немов плитка чорного шоколаду, очі, що ні краплі не соромляться розглядати кожну ямочку на його обличчі. Під цим поглядом не зніяковіти — задача непосильна. Чімін рефлекторно опускає погляд, ледь не давлячись повітрям. Незнайомець одягнений у білий топ, поверх якого короткий піджак з прозорими рукавами, прикрашеними квітами. Але найбільше привертає увагу ланцюжок на талії, який ховається під брючними шортами, визираючи трохи вище коліна та обплітаючи собою стегно.

Чімін волів би не помічати того цікавого факту, що ланцюжок розмивається на фоні чужого тіла, що так і манить. Нелюдськими зусиллями він відриває погляд і спрямовує його прямо в очі навпроти, зустрічаючи самовдоволений вогник в них.

— Що скажете? — з напівусмішкою запитує незнайомець.

Чімін нервово ковтає слину, не знаючи, що він бажає відповісти. Гріх приховувати, що цей чоловік привабливий, але що з тим працівником банку? Хіба не Чімін кілька хвилин тому був впевнений, що хоче щось спробувати саме з ним?

Втім, він не встигає дати відповідь, коли з іншого боку підходить ще одна людина, промовляючи біля самого вуха:

— Ось ми знову зустрілися, — від цього голоса все тіло скраплюється мурахами, які в передчутті витанцьовують чечітку. — Радий вас знову відчувати, — коротка павза, — біля себе.

Фраза звучить доволі дивно, але не Чіміну, якому однієї присутності замало. Неочікувана впевненість бере вгору. Чімін повертається обличчям до обох чоловіків.

Перш ніж зрозуміти та зупинити себе, цілує цього банкіра, що змусив переглянути свою орієнтацію та вподобання. Руками не насмілився торкнутися чужого тіла, уся сміливість пішла у пристрасний поцілунок. І, о чорт, йому відповідають. Притискають до себе за талію, але не настільки сильно, щоб це здавалося недоречним. Чоловік бере контроль над ним, не дозволяючи здати назад, відчуваючи, що Чімін близький до цього.

Відриватися від умілих вуст, кожен рух яких змушує здатися у полон пристрасті, зовсім не хочеться. Однак нотки невпевненості досі щебечуть на дні свідомості, закликаючи зупинити це свавілля.

У цей момент він відчуває позаду себе чиюсь присутність. Невагомі поцілунки покривають його шию і ніколи в житті вони не були настільки приємними. Вони його розніжують, змушуючи забути про губи чоловіка, що так педантично виціловували його власні.

— Як тебе звати, пелюстко? — Чімін з важкістю роззявляє рот, щоб дати хоч якусь відповідь, але голос позаду його випереджає: — Яке ім’я у тебе тут?

З усіма цими круговоротами подій, він зовсім забув про основне правило: анонімність. Заздалегідь, він, звісно ж, не думав про те, яке ім’я собі придумати. Не те щоб він знав, що тут присутнє таке явище, як вигадування собі імен.

Чімін підтискає губи, глибоко замислившись, що відповісти. Чоловіки розуміють усе без слів, тоді як один промовляє:

— Будеш на сьогоднішній вечір пелюсткою? — той, що недавно поїдав його губи, заглядає в самісінькі очі. Жодного натиску, чи наказу, лише м’яке питання, що не зобов’язує до конкретної відповіді.

Але Чімін згодний, він, мабуть, був згодний на все, аби тільки продовжити почате.

— Так, гаразд.

Чоловік попереду усміхається, так щиро, що Чіміна засліплює зсередини від тепла.

— Я Джейкей, — представився банкір.

— А я Ві, — промовляє другий чоловік із закрученим каштановим волоссям.

Вродливий. Вони обоє ніби з глянцевих журналів, але Ві, Чімін має певність, задіяний у сфері моделінгу. Привабливі риси обличчя доповнює ідеальна шкіра, де всі нерівності наче й ніколи не торкнуться оксамитової шкіри.

— Продовжимо, пелюстко?

— Разом? — із ноткою здивування запитує Чімін.

Раніше думки крутилися зовсім в іншому руслі, а коли настав час продовжувати, Чіміна одразу полонить страх зробити щось не так і цим відлякати двох, чого приховувати, гарячих чоловіків.

Але найголовніша проблема не ця: він поняття не має як це все відбувається між чоловіками.

Особливо, коли чоловіків аж троє.

— Хочеш тільки одного? Скажи нам і ми зробимо як ти побажаєш, — каже Джейкей, цілуючи руку Чіміна і дивлячись в очі.

Чімін тліє від цього, але як тільки сенс речення обробляється мозком, він заперечно хитає головою і можливо трохи загучно відповідає:

— Ні, — знижує гучність після чого додає, сором’язливо схиляючи голову додолу: — Я хочу вас обох.

Чоловіки перезираються, задоволено усміхаючись. Без жодного підтексту, лише радість і щире захоплення чужою персоною читається у їхніх зіницях.

— Але, — продовжує Чімін, ще більше стишивши голос, — я.. мені трохи ніяково робити це все, ем, тут, при всіх.

— Ми можемо піти в окрему кімнату, — з ледь помітним полегшенням пропонує Ві.

— Так, — з підтвердженням киває Джейкей, — і ми в будь-який момент зупинимося, якщо ти скажеш про це.

— Гаразд.

Ві обіймає за талію, підтримуючи та направляючи Чіміна у потрібну сторону, слідом за Джейкеєм.

Вони проходять у протилежний бік зали, де за непомітними дверима розташований коридор. Стіни прикрашені картинами різного рівня розбещеності і чим далі заходиш, тим менше на них приховується.

Підійшовши до дверей, де зеленим підсвічено “вільно”, Джейкей відчиняє двері, пропускаючи їх двох. У кімнаті набагато темніше, ніж в інших приміщеннях будівлі. Більшу частину простору займає ліжко, ширина якого дорівнює двом ліжкам Чіміна. Біля стоїть звичайна тумба, а в двох кутках кімнати м’які крісла, що, зважаючи на освітлення та колір, ледь помітні, і це фактично всі меблі у кімнаті. Тим не менш, вона має повністю доповнений вигляд, немов добавив би ще один об’єкт меблів, як кімната миттєво перетвориться на гармидер.

Двері за ним зачиняються і це вселяє ще більше тремтіння, що пронизує тіло від кінчиків пальців на ногах до волосся на голові. Але хвилювання навпаки відступає, залишаючись десь на задньому фоні. Зараз, коли всі зайві очі лишилися за дверима, Чімін краще відчуває свої бажання. У тиші кімнати, де єдині звуки це їхнє дихання, він чує себе та концентрується на своїх відчуттях. І вкотре впевнюється, що не хоче відступати. Саме в цей момент він змінює свій колір на зелений.

— Ти не пожалкуєш про це, пелюстко, — тихо шепоче Джейкей, після чого цілує так, наче ніжність і пристрасть покохалися, утворюючи єдине ціле у вигляді його губ. Напор відчувається мінімальний і Чімін легко може помітити, яких сил йому вартує контролювати себе.

Ві тим часом акуратно знімає піджак з Чіміна, не забуваючи обдаровувати його шию поцілунками.

Жодна дівчина не дарувала йому такої ніжності та турботи, переплетеної із тихою хтивістю, дух якої гаряче обпікає їхні тіла. І не тому що жінки не вміють так кохатися, скоріш завжди була не та людина, не в тому місці. Гріх винити його колишніх статевих партнерок за що-небудь, тому він зміщає фокус уваги на дії чоловіків.

Повільними рухами з нього зняли сорочку, що тепер гріла одне з крісел у кутку кімнати. І це насправді збуджує до межі втрати свідомості, але в хаосі чужої уваги Чімін ловить себе на думці, що йому подобається, коли він — центр Всесвіту для більше ніж однієї людини одночасно. У даний момент їх цікавить тільки він, його тіло та дії. І це збуджує не гірше чужих дотиків. Чімін знаходить у цьому дещицю егоїзму, але під тиском задоволення сталево її ігнорує.

— Мені подобається доторкатися до тебе, пелюстко, — супроводжуючи ніжними поцілунками у куточки губ, промовляє Джейкей. — Чи дозволиш мені задовольнити тебе?

В доказ своїх слів чоловік опускає свою руку на збудження Чіміна, стискаючи його обриси. Чімін, не очікуючи таких впевнених дій, відкидає голову назад, заплющуючи очі. Мозок затуманено обробляє питання і Чімін може запевнити, що у цій кімнаті рівень кисню знизився до мінімально прийнятного рівня.

Не потрібно уточнювати, що він має на увазі, його дії — несказані слова, які настільки чіткі, що не потребують озвучення. І Чімін просто не уявляє як можна відмовитися від такої спокусливої пропозиції.

—Так, будь ласка, — не контролюючи власний голос, стогоном щебече Чімін.

Вони підводять його до широкого ліжка, де місця вистачить не тільки для них, а й ще для кількох людей. Чімін неохайно лягає на спину, відчуваючи як згущується повітря навколо них. Згадує якусь манхву, яку прочитав років сто тому, де один із головних аспектів світоустрою були феромони. Найсильніші володіли сильними запахами, які здатні поставити на коліна слабших. І Чімін проводить дивну паралель, коли усвідомлює, що вони мають до чорта багато влади над ним. Варто їм що-небудь попросити, як він зробить це для них. Аби тільки вони не зупинялися.

Поки Джейкей розправляється з його брюками, Ві підлазить ближче до обличчя Чіміна. Він, очікуючи поцілунок, навіть підводить голову, але Ві граційним рухом опускається губами до його сосків. Всмоктує один без попередження, граючись з горошиною язиком. Невідомо, чи розуміє, які бачить феєрверки Чімін, але його стогони доволі красномовні, щоб дати це зрозуміти.

Чоловіки подумки фіксують у голові високу чутливість сосків Чіміна. Навіть Джейкей, який вже стягнув штани, та намірився зробити те саме з боксерами, завмер, слухаючи протяжний стогін Чіміна.

Задихаючись від вправного язика Ві, Чімін не акцентує увагу на те, що лежить абсолютно голий, як і на те, що міцні руки розсувають його стегна. Вони залишають на шкірі опік, від якого паморочиться у голові. Побічні дії доволі специфічні, на думку Чіміна, бо він відчуває дихання внизу живота. Ніби хтось в кількох сантиметрах від його члена глибоко вдихає повітря. У момент, коли Ві відхиляється та залишає чутливість Чіміна у спокої, він знаходить крихту сили, щоб піднятися та побачити настільки грішне видовище, що після такого рай йому може тільки снитися.

Джейкей, ловлячи його погляд, не втрачає моменту, щоб взяти всю його довжину в рот. Реакція Чіміна запаморочливо прекрасна — він випускає глибокий стогін і вигинає спину, ніби кішка. Чоловіки задоволено спостерігають за ним, відзначаючи кожен рух його м’язів, щоб не проґавити жодної реакції.

— Тобі подобається, пелюстко? — ніжно запитує Ві, муркочучи у саме вухо.

— Так, будь ласка, не зупиняйтеся, — від сороміцького задоволення Чімін закидає голову назад, заплющуючи очі та з усієї сили намагаючись контролювати свій оргазм.

Просто смішно, що варто трохи постимулювати соски та взяти в рот його член, як Чіміну вже зриває дах від задоволення. У вихорі насолоди, Чімін пропускає той факт, що ні з ким раніше не виходило підійти до оргазму так швидко.

А що, якщо? — пролітає цікава ідея у голові Чіміна і він попри кайдани задоволення хоче її реалізувати. Спочатку він хоче сам все зробити, але вчасно розумію, що не вийде через різну статуру тіл. Далі ця думка еволюціонувала і сформувалася в набагато зрілішу: вони тут для спільного задоволення, а не для імпровізації без згоди.

Ще кілька секунд йде на правильне формулювання думки і врешті-решт Чімін озвучує її, припіднімаючись на ліктях:

— Чи можемо ми змінити позицію? — багряні плями заляпали його обличчя, хоча головної думки він навіть не озвучив.

Чоловіки зацікавлено перезираються і майже одночасно кивають.

— Я хотів би бути знизу, а Ві, щоб був на мені, тобто, ее, маю на увазі, сидів на мені? — більш невпевнено продовжує Чімін, потроху жалкуючи, що почав.

— Ти хочеш бачити мене на собі? — з блиском в очах ставить скоріш риторичне запитання Ві.

Джейкей з усмішкою на обличчі закочує очі, поки Чімін хоче накритися ковдрою від такого прямого запитання. Однак, відступати вже пізно. Якщо сказав а, то йди до я.

— Так, — глибокий вдих, — а Джейкей, щоб був позаду нас і…

Він розуміє, що не знає, як краще озвучити, щоб це не звучало як дешева хтивщина, але передало суть.

Джейкей спрощує йому задачу, навіть оком не змигнувши, коли з невинним обличчям промовляє:

— Хочеш, щоб я трахнув Ві, поки він на тобі?

Від одних слів гаряче полум’я вдаряє у пах, член смикається, виділяючи додаткову змазку. Від одних чортових слів.

Чоловіки не потребують відповіді, бачачи реакцію чужого тіла.

— Пелюстко, ти прекрасний, — Ві нахиляється, щоб поцілувати в губи, затягуючи у протяжний поцілунок. Ві попри те, що має відбуватися у цій кімнаті наступні хвилини, ніжний, рухи повільні та тягучі.

У наступну мить Ві стягує з себе одяг, залишаючись повністю оголеним і його це ані краплі не хвилює. На відміну від Чіміна, що навіть затримав дихання, поки очі пробігали по досконалому тілу навпроти.

Ві має струнке тіло з плоским животом та підкаченими грудьми та руками. У поєднанні з тонкою талією вони створюють неповторну фігуру пісочного годинника. Нижче опускатися боязко, але Чімін не може втримати свій погляд, коли він ковзає на член з ідеально рівним стовбуром та рожевою голівкою. Чорт, навіть тут все ідеально. І ніби цього було недостатньо, щоб збожеволіти від цієї краси, Ві повертається, щоб покласти речі, показуючи підкачані сідниці округлої форми. Він диявольська статуетка, повз яку проходиш і щоразу заглядаєшся на її красу.

Джейкей, ймовірно, розділяє думку Чіміна, бо його очі також прикипіли до шкіри Ві. Можливо подумки він уже входить у це богоподібне тіло, слухаючи чужі, Чімін впевнений, солодкі стогони.

Без жодного сорому, Ві розгинає ноги Чіміна і сідає йому на стегна, впираючись сідницями в чужий член. Що Чімін, що Джейкей ледь стримують задоволений стогін. Тільки перший від відчуття чужих сідниць на своєму члені, а другий від гарячої композиції, що розгорнулася перед ним.

Ві не втрачає часу і своїми губами притуляється до Чімінових, хазяйнуючи руками на його тілі. За хвилину до них приєднується Джейкей, взявши з собою презервативи та змазку. Він тихо, ніби хижак, підбирається до них та стискає сідниці Ві, від чого той стогне в губи Чіміна.

Кожен з них має владу над іншим і кожен усвідомлює наслідки, якщо хоч раз зловжити цією владою. Це вселяє водночас пристрасть, яка схожа на вулкан, що пробудився після кілька століть сну, і відчуття захищеності.

Спритним рухами Джейкей змащує пальці та вхід Ві, проникаючи всередину одним. Втім, Ві навіть не помічає цього, очевидно, погравшись із собою перед цим заходом. Тим часом Ві не втрачає ані хвилини насолоди чужими губами. Він цілує наполегливо та із приглушеними стогонами, що прокочуються від точних рухів Джейкея. Його руки опираються біля голови Чіміна для кращої стійкості, але це не заважає Джейкею штовхати його тіло поштовхами всередині нього. І це, мабуть, збуджує найсильніше. Слідкування за тим, як його трахають на тобі. Чімін відчуває кожен рух витончено тіла, що ковзає над ним. Це вже не кажучи про те, що їхні члени час від часу торкаються, подвоюючи тертя.

За цим божевіллям, Чімін пропускає момент, коли Джейкей дістав пальці та повільно увійшов у Ві. Помітив він це, коли чоловік над ним відірвався від його вуст та шовковим голосом протягнув стогін, що дістався до кожної кісточки Чіміна. Розплющивши очі, він ледь не випав в інший Всесвіт, бачачи почервоніле обличчя, злегка закочені очі та божественний вираз задоволення. І це змушує його забути про сором та збентеження.

Він тягнеться руками до грудей Ві, невагомо проводячи пальцями по шкірі. Можливо, його фантазія розігралась настільки, що він відчуває мурашки на його шкірі. Можливо, він недооцінює цінність своїх дотиків.

Чімін торкається чужих сосків, спочатку ніжно проводячи по них пальцями, а після легенько стискаючи.

— Ох, пелюстко, — невизначено зітхає Ві.

Чімін хоче відсахнутися, але Ві, попри розслаблений стан, хутко притягує його руки назад.

— Продовжуй… — на мить Ві замовкає, прикушуючи нижню губу, але через кілька секунд виправляється: — Продовжуйте.

Джейкей починає активніше штовхатися в тіло Ві, стискаючи зуби, щоб не кінчити раніше потрібного. А Чімін набирається впевненості в своїх рухах і пробує різні способи стимуляції сосків. Ві абсолютно не проти його експериментів, скоріш навпаки допомагає зрозуміти гучнішими стогонами, як краще.

У Ві привідкриті губи, з яких один за одним вилітають стогони, відбиваючись від звукоізольованих стін та стишиючись під натиском регулярних поштовхів. Чімін впивається поглядом в почервонілі від минулих поцілунків губи та не стримує себе в бажанні знову відчути їхній смак. Припіднімається і цілує. Через поштовхи вони стикаються носами, через що Джейкей сповільнюється, полегшено зітхаючи. Мабуть, був на межі і якби Чімін не перервав їх поцілунком, він вже кінчив би.

Чімін насправді не відчуває провину, хоча й намагається себе насварити за це. У результаті доходить висновку, що він просто не хоче, щоб це так швидко закінчилося. Він хоче продовжувати. Хоче чути чуже благання, або усвідомити, що це він благає; торкатися губ, так що внизу живота зводить від цих дотиків; щоб врешті член отримав не тільки Ві.

Ох, чорт, чорт.

У цю мить зникає весь світ, всі наслідки та думки, що будуть переслідувати його наступного ранку. Чімін просто відчуває нелюдську потребу озвучити своє бажання.

— Я хочу відчути член в собі, — одним махом озвучує Чімін і замість  звичного зніяковіння, його наповнює гордість, що він не побоявся озвучити своє бажання.

Ві широко усміхається і з якимось новим ентузіазмом дарує короткий поцілунок, а Джейкей припиняє рухи. На його обличчі так і читається здивування і захват? Чіміну важко визначити, але він хоче думати, що це захват.

— Пелюстко, ти прекрасний, — знову повторює Ві. — Як щодо наступного разу? Ти отримаєш все, що ти хочеш, але для цього потрібно мати належну підготовку.

— Я б дуже хотів відчути тебе, пелюстко, — озивається Джейкей, — наступного разу, домовилися?

І це могло б бути незручним, чи ніяковим, але бачачи в їхніх очах турботу, Чімін відчуває лише гаряче передчуття наступної зустрічі.

— Звісно, — з усмішкою відповідає Чімін.

Від тієї ніжності в очах Ві не залишається й сліду, коли він посміхається так хтиво та злорадно, що сам диявол позаздрить. Він нахиляється до Чіміна, оминаючи його губи та притуляючись до вуха. Шепоче своїм звабливим голосом занадто непристойне запитання:

— Хочеш мене трахнути?

Жодної нотки пристойності, що зводить з розуму вдвічі ефективніше.

— Хочу.

Як цього можна не хотіти?

Джейкей попри те, що знаходиться на достатній відстані, чує все ідеально. Можливо, на обличчі Чіміна написано все неоновим світлом.

Він виходить з Ві, навіть не кінчивши. Його губи стискаються від прохолоди, що різко вдарила після чужого тепла, і за кілька секунд він скидає презерватив.

Ві не чекає ані хвилини, натискаючи на чужі коліна, аби вони опустилися і він міг з’їхати трохи нижче. Джейкей дбайливо подає йому новий презерватив і він акуратно розкачує його по члену Чіміна. Лише на секунду Чімін заплющує очі, коли Ві вже підсунувся вище і присів, притримуючи член рукою. Далі Чімін не впевнений, що було. Уся увага була на фізичних відчуттях.

Тепло навколо члена та тіснота відчуваються так, ніби Чімін цнотливий. Хочеться штовхнутися, відчути його повністю, але Чімін героїчно продовжує не рухатися.

Скільки проходить часу, поки Чімін затримує дихання, знає один бог, хоча скоріше диявол. Бо Ві не схожий на ангела, він спокусливий демон, який затягує в свої тенета темряви та похоті. І як тільки торкаєшся його, весь опір стирається і ось ти вже піддатливо йдеш за ним в саме пекло.

Джейкей же, що тишком сідає на крісло в кутку кімнати, являється тим самим дияволом. Він одним своїм голосом із нотами домінантності ладен примусити стати на коліна перед ним. Направляє на шлях спокуси і спостерігає з першого ряду за боротьбою всередині тебе. Піддатися чи опиратися — останнє ледь чутно проковзує у свідомості під тиском його харизми. І якщо Ві здатен спокусити одним дотиком, то Джейкею навіть не потрібно мати з тобою фізичний контакт для цього.

Чімін краєм ока бачить, як Джейкей розсуває ноги та повільно гладить свій член, поки Ві стрибає на ньому, наче в останнє.

Найбільш цікаво, що Чіміну подобається, як Джейкей окреслює поглядом кожен їхній дотик, ловить кожен рух тіл. Від цього Чімін збуджується до межі і пропускає той момент, коли не в силі тримати все в собі. Він кінчає з гучним стогоном та тремтячими стегнами.

І поки він перебуває в розслабленні після оргазму, Ві присідає повністю на всю довжину та стимуляцією свого члена приходить до кінця, кінчаючи Чіміну на живіт. Він полегшено падає на Чіміна, перед цим залишаючи його член поза увагою.

Чімін думає, що ось і кінець його неординарного досвіду. Ві не схожий на того, хто має сили продовжити, чи піти на другий круг. Чімін проводить пальцями по його спині, ледь торкаючись подушечками. Чи то від невпевненості, чи то від страху бути відторгнутим. Але реакція Ві набагато неочікуваніша, ніж він міг собі уявити. Він різко видихає, вигинаючи спинку. Його затуманені очі дивляться кудись в кут і тоді Чімін згадує. Ві, судячи з усього, навіть не збирався забувати про їхнього єдиного глядача, вже не кажучи про те, аби обділити його увагою. Чімін ловить його усмішку, адресовану Джейкею, а тоді Ві звертається до нього:

— Зробимо приємно йому, пелюстко? — він злегка нахиляє голову в сторону Джейкея і якась хтива посмішка з’явилася на його обличчі.

Чімін єдине, що зрозумів ще на початку всього дійства, — він не хоче, щоб це закінчилося так швидко. Інше, як-от незнання, що і як робити, затьмарилося першим, тому він без вагань кивнув.

Ві, наче не він розм’як кілька секунд тому від оргазму, піднімається та підходить до Джейкея, опускаючись на коліна. Чоловік над ним піднімає один кутик губ, тягнучи похвальну посмішку, та забирає свою руку з члена. Ві не приступає, лише дивиться на Чіміна з дещицею ніжності в очах. Чімін розцінює його погляд як слова “не бійся”.

У Ві грані між ніжністю та хтивістю ніби не існує. Він плавно маніпулює мовою свого тіла та поглядом, змушуючи почуватися в комфорті чи палати від яду спокуси. Йому достатньо заглянути в очі, щоб миттєво зрозуміти, як слід себе поводити. Ніби справжній хамелеон.

Чімін з важкістю у тілі підводиться та повторює дії Ві, опиняючись біля ніг Джейкея.

— Ох, чорт, — жодного дотику, але чоловік стискає підлокітники та напружує стегна, щоб не штовхнутися в повітря.

Один вид чого коштує. І Ві це відомо, тим то він і прагне дражнити Джейкея. Можливо, були б вони вдвох, він би без кінця доводив його до божевілля, але поки тут Чімін, для якого такий досвід, судячи з усього, вперше, Ві готовий притримати свій гонор.

Він облизує свою долоню і хапає член Джейкея, прокручуючи нею та водночас рухаючи вгору-вниз. Не швидко, але й не занадто повільно.

Чімін спостерігає та відчуває, як потрохи збуджується сам. Це відчуття приємним полум’ям охоплює пах. І в нього лише виникає питання, як він може збуджуватися знову, коли кінчив буквально кілька хвилин тому. Якого біса з ним роблять ці двоє?

Роздуми перериваються у момент, коли рот Ві розтягується на члені Джейкея. Він повільно опускається майже до середини. М’язи шиї напружені, в очах з’являються перші краплини сліз, але не дивлячись на це Чімін впевнений, що бачить лише задоволення в чужих зіницях.

Джейкей відриває руку від крісла і заводить її у волосся Ві, стискаючи та згодом піднімаючи його голову. Ві так просто не дається і навіть, коли член випадає з його рота, він вмілими рухами язика пестить голівку.

— Люблю твою ненаситність, Ві, але не будь егоїстом, дай можливість спробувати нашій пелюстці, — ці слова кидають Чіміна у легке тремтіння.

Поряд зі страхом стоїть нестримне бажання взяти член. Він не претендує на настільки хороший мінет, який може запропонувати Ві, але принаймні подарувати задоволення він спроможний.

На хвилі впевненості він підсувається ближче та кладе руку на член. Коли відстань між членом та його обличчям кілька сантиметрів, він облизується, щоб зволожити губи та пробує взяти голівку в рот. Це не складно, але взяти більше він не зможе, тому в хід пускає язик. Круговими рухами грається з голівкою, ковзаючи ротом вгору-вниз навколо неї. Намагається допомагати собі рукою, але виходить сконцентруватись тільки на чомусь одному.

Ві, здається, розуміє та кладе свою руку поверх його, допомагаючи рухати нею, не відволікаючись на це. Чімін пробує різні методики, користується своїм язиком, як тільки може, щоб принести максимум задоволення.

Врешті відхиляється від члену, щоб передихнути, і тоді Ві забирає їхні руки, замінюючи її на язик, яким облизує всю довжину. Але цього разу дивиться на Чіміна, стріляючи запрошенням приєднатися.

Чімін спочатку ледь відчутно проводить язиком від основи до голівки, а коли знову повертається до низу, щоб повторити, Ві також це робить. Вони сходяться над голівкою, секунду дивляться один на одного, після чого зливаються у поцілунку. Передсім’я Джейкея і їхні слини зливаються. Це має відчуватися як найбрудніший поцілунок у його житті, але натомість він найсмачніший.

— Боже, що ви зі мною робите? — стогне Джейкей, а його член починає пульсувати.

Ві, не відволікаючись від поцілунку, рукою дрочить і ніби по таймеру розриває поцілунок, щоб взяти член в рот саме тоді, коли біла рідина вистрілює.

Чімін в захваті від цього видовища. Рот Ві має чудовий вигляд на члені, який пульсує і по якому стікають маленькі краплини сперми. І водночас він радий, що йому не потрібно від цього відмовлятися через невпевненість, чи готовий він взяти в рот чужу сперму.

**

— Тобі сподобалося, пелюстко? — витираючись від залишків сперми, запитує Ві.

Джейкей також прибирає залишки задоволення, але уважно вслухається в те, що скаже Чімін.

— Так, — впевнено відповідає Чімін, — я, — вже не так сміливо, — хотів би повторити це знову.

На щастя, чоловіки усміхаються і одночасно кивають.

— Ми також.