Як Мердок з тюряги тікав

До Мердока приходять всі крім 2Д.

Чорний велетень Рассел сидить навпроти, тримаючи біля вуха чорну слухавку. На його кепці лого Чікаго Булз.

– Він наче нічого, цей Ейс. Нормальний кент. Швидко вписався в колектив, притягнути його була ідея Нудл, – розповідає Рассел, але за всі пів години чомусь жодного разу не згадує 2Д.

«Давай же, розкажи мені про 2Д» – Мердок буравить його поглядом і задіює всю силу своїх телепатичних здібностей, але клятого нігера ніщо не бере.

Спитати в слух Мердок не хоче виключно із сучої впертості. Він не опуститься до того аби розпитувати про того відсталого. Рассел сам має розказати.

– Поки що тільки пару репетицій було… Не знаю, подивимось, – продовжує розмірковувати Рассел. – Хай поки що вивчить репертуар.

Рассел замовкає і дивиться на Мердока, очікуючи реакції. Мердок дивиться на Рассела, концентруючи силу волі на німому запитанні.

– То що, ти не проти, що Ейс тебе тимчасово замінить? – Рассел похмурий погляд Мердока розцінює по-своєму.

«А 2Д не проти?» – хоче спитати Мердок, але в слух виходить тільки:

– Та хрін з ним, якщо всіх влаштовує.

– Ну от і добре, – з полегшенням зітхає Рассел.

– Він же всіх влаштовує? – уточнює Мердок, натякаючи, що декого Хоббс досі не згадав.

– Та наче б то… Поки що так. Знаєш, він взагалі чимось на тебе схожий… У вас такий спільний вайб психопатів із цирозом останньої стадії.

– Офігенно. Тільки не думай віддати йому мою гітару.

– Не переймайся, її ніхто не торкнеться. Всі вірять що, вона проклята.

– Вона проклята.

– Як скажеш… – Рассел точно знає що немає сенсу сперечатися із шизофреніками. Він просто радий, що Мердок не злиться через заміну. – Ну, то я мабуть вже піду. Може наступного місяця ще приїду до тебе.

– Більше ніяких новин?

– Та ні… все по-старому.

– А інші що? – Мердок робить останню відчайдушну спробу перевести тему на 2Д.

– Інші передавали тобі привіт, – каже Рассел і важко відсуває стільця. – Я від тебе їм теж передам.

Та курва ж мать, камінь тобі в нирки!

– Не передавай, – Мердок готовий придушити Рассела, але заважає броньоване скло.

– Я передам. Бувай, Мердоку.

Рассел вішає слухавку, піднімається і йде геть.

Мердок лишається сам. Хочеться розгатити слухавку об довбане скло, але наглядач тримає руку на дубінці і всім виглядом натякає Мердоку, щоб той вже вшивався з переговорної.

Мердок вертається до камери ні з чим.

 

Він може слухати 2Д на ютубі. Ув’язнені мають годину в день аби скористатися інтерном. Звісно ж список сайтів і платформ обмежений, але ютуб як раз серед дозволених. Мердок передивляється їхні кліпи та інтерв’ю, читає коментарі. Інколи він включає якийсь з їхніх синглів на повну гучність і змушує всіх присутніх слухати разом із ним.

– Це мій бенд, зацінить бас… Хтось із вас, лузерів, ще збирає стадіони? Ні? То стулились і насолоджуємось безсмертним хітом.

У Мердока репутація фундаментально поїхавшого. Таких не чіпають навіть в тюрязі, тому йому все сходить з рук.

До того ж 2Д так гарно співає: All my life Saturn’s about to make love and I’m just a heartbreaker…

2Д дуже гарно співає. І у них крута музика. Нічим в житті Мердок не пишається так, як Gorillaz.

Але 2Д обдристяний гівнюк і невдячний сучий син. Стільки зірок і колег підтримали в мережі рух за звільнення Мердока, а цей вишкребок навіть в гості приїхати не може.

Тож Мердок дивиться на нього в старих кліпах і мріє, як витре ним підлогу, як тільки вибереться із цієї діри.

 

Інколи Мердок шукає 2Д у снах. І навіть декілька разів знаходить.

В одному з таких снів 2Д намагався спекти торт із крабів. Краби вперто вилазили із форми, а крем не збивався. 2Д був страшенно засмучений і вже вибився із сил на стільки, що навіть Мердоку стало його трохи шкода, і замість того, щоб побити недоумка міксером, він запропонував допомогу. Тож залишок ночі, вони збирали крабів по кухні, а потім сиділи поруч на підлозі і разом доїдали невдалий крем з каструлі. Не такий вже поганий вийшов той крем, але навіть уві сні Мердок вирішив не питати, що саме туди намішав 2Д. Є речі яких краще не знати.

– Ти не думав зварити з цих чортових крабів юшку?

– Але мені хотілося торта, – розгублено відповів 2Д. – А були тільки краби.

 

В іншому сні було душно і млосно. У вогкому густому тумані роздивитися 2Д було майже неможливо, але Мердок знав що він десь там. Його силует то зникав, то з’являвся в димці, і Мердок ніяк не міг дотягнутися до нього. В молочній імлі роєм кружляли світляки, інколи кидаючи бліки на його блакитне волосся. Мердок намагався покликати 2Д, але голосу не було. Чомусь жоден звук не виходив з його рота, як би він не старався. Мердок підозрював, що це через світляків – довбані комахи якимось чином забрали його голос. Вся ця срань довкола безсумнівно була породженням хворої підсвідомості 2Д, котрий врешті-решт зник остаточно, розчинившись в тумані.

Видимість довкола була нульова, і в яку б сторону Мердок не рухався, нічого не мінялось – суцільна біла імла і світляки. Поступово почало накривати панікою, що світляки його звідти не випустять і туман поглине його душу. Прокинутись також не виходило. Він застряг.

Дихати ставало все важче, наче довкола поступово викачували кисень. Туман ставав все густішим, перетворюючись на білу трясовину, рухатися крізь нього стало майже неможливо. Світляки теж кудись зникли. Мердок вже почав подумки прикликати Вельзевула, Бельфеґора і всіх інших князів пекла, які приходили на згадку, аж раптом прямо на нього виплив катамаран. Мердок замружився, в горлі застряг німий крик, а катамаран в останню секунду повернув в сторону, оминаючи його.

Чиясь рука схопила його за плече і потягла на гору. Мердок навіть не одразу второпав, що це 2Д затягнув його на катамаран, але зрозумівши, що він цілий і неушкоджений, опанував себе і вліпив 2Д стусана. Цей притрушений трохи не згубив у власному сні надію всього людства. Мердок щиро вважав, що своє головне призначення в цьому житті він ще не виконав, тому він не може загинути таким жалюгідним способом.

2Д ображено потер потилицю, пересів на сусіднє сидіння і закрутив педалі. Він взагалі нікого сюди не кликав і знати нічого не знав, яке там в Мердока призначення.

Поступово катамаран виплив з туману на величезне озеро, оточене скелястими горами із засніженими вершинами, і задуха змінилась на пронизливий холод. Але хоча б стало легше дихати.

– Де це ми? – Мердок з полегшенням зрозумів, що голос також повернувся.

– Десь, – відповів 2Д. – Крути педалі.

Вони дісталися берега, витягли катамаран на сушу. 2Д витяг звідкілясь каністру бензину, і поливши ним катамаран, підпалив.

Вогнище швидко зігріло обох. Вони стояли поруч, торкаючись один одного плечима, Мердоку відчайдушно хотілося запалити цигарку.

– У тебе депресивний епізод, чи що? – Мердок махнув рукою, натякаючи на все довкола.

– Я в нормі, – 2Д здивовано припідняв брови, дивлячись на нього. – Дякую, ти ніколи не цікавився раніше.

– Не правда, – обурився Мердок. – Ти мій соліст. Звісно, мені не байдуже.

– Оу… ну, авжеж, – 2Д насупився і відвернувся.

А потім на берег виліз величезний алігатор, розміром з пікап, і спробував їх зжерти.

Мердок прокинувся як раз в момент, коли зірвався зі скелі, на яку видерся, тікаючи від тварюки. Отже все таки депресивний епізод.

 

Бугімена Мердок помічає під час однієї з прогулянок. Той височіє над в’язницею за парканом, його циліндр закриває сонце, і в повітрі стоїть сморід тухлих яєць, тож ніхто не хоче гуляти. Пофіг тільки Мердоку, в котрого нюх відшибло ще давно, бо зламаний ніс не правильно зрісся.

Мердок думає, якого хріна тому треба. Але можливо Бугімен просто вишукує легку здобич серед ув’язнених, аби скористатися їх відчаєм і заграбастати собі свіжі душі.

 

Приходить Ейс і передає через охорону для Мердока цілих три блоки цигарок.

Мердок розцінює це як підлабузництво, але нічого проти не має.

– Тобі личить помаранчевий, гарно відтіняє шкіру, – каже Ейс в слухавку.

Сто відсотків підлабузництво!

– Ти теж добре виглядаєш, – шкіриться у відповідь Мердок.

– Шкода, що все так вийшло. Вся ця історія з контрабандою. Щоб ти знав, я вірю, що тебе підставили. Взагалі ні дня не сумнівався в тобі.

– Ага, дякую, старий. Виберусь звідси і помщуся.

– Розраховуй на мене. Допоможу чим зможу, – запевняє Ейс.

Мердок думає: ах ти ж хитрий сучий син.

– Та ти вже допомагаєш. Наглядаєш за моїм бендом.

– Та що ти, я ж тимчасово, – Ейс корчить смиренну пику і кладе руку на серце. – Всі чекають твого повернення. Я суто на підстраховці і тільки тому, що Нудл наполягла. А взагалі процесом зараз керує 2Д.

– Звісно, і ти зовсім не чекаєш, що мені тут в душевій заточку в печінку встромлять, – киває Мердок.

– Ахаха скажеш таке!.. – знервовано регоче Ейс.

Мердок регоче разом з ним.

– Ну, все, – Ніккалс різко обриває сміх і хиже дивиться на Ейса, – розповідай, як там справи.

– Чудово. Тобто, без тебе, звісно, не дуже. Взагалі, так собі…

Мердока давно ніщо так не розважало, як ці незграбні спроби Ейса поцілувати його в дупу.

– Звісно.

– Коротше, 2Д пише новий альбом, Рассел наглядає за порядком, Нудл постійно десь вештається, пофарбувалась в рудий. Їй личить.

– Ти ж не чіпляєшся до Нудл? – підозріло уточнює Мердок.

– Та що ти! Ми друзі! Але, знаєш, Нудл давно доросла і сама вирішує…

– Я тобі ноги за неї повідриваю.

– Та гаразд, зрозумів… Господи…

– Так, не треба оцейво, – морщиться Мердок.

– Вибач.

Взагалі Мердоку фіолетово де там вештається Нудл, але він занадто давно і добре знає Ейс, тому не довіряє йому. І ще просто приємно його страхати. Однак є тема для розмови, яка Мердока займає значно більше ніж залякування Ейса.

– Що там за альбом? – питає він.

– Назви ще нема. Але вже є майже половина треків. 2Д реально крутий і талановитий. Тексти строчить як не в себе. Дуже багато працює, зі студії нас майже не випускає. Така цілеспрямованість і зібраність. Знаєш, він прям заряджає всю команду…

– 2Д? – перепитує Мердок здивовано. Вони точно про одного й того самого 2Д говорять?

– Так, – запевняє Ейс. – Він мені раніше якимось безхребетним здавався, але тепер я розумію, чого ти його тримаєш.

– 2Д?? – ще раз тупо перепитує Мердок.

– Старий, я ж наче англійською говорю…

Мердок напружено вдивляється в Ейса, але скидається що цього разу той говорить відверто. Цікаво. Невже 2Д відростив яйця.

– То, кажеш, непоганий альбом виходить?

– Не такий потужний, як Demon Days, але дійсно непоганий. Чіловий, я б сказав, душевний.

Інколи Мердоку самому цікаво чи зможуть вони колись переплюнути власний Demon Days. Головне, щоб це не трапилось без нього.

Тож 2Д не навідає його бо багато працює. Але міг би вже день виділити, невдячний гівнюк. Певне, дорвався до свободи і тепер бавиться собі в пісочниці. Ну, нехай бавиться, бо недовго це триватиме.

Мердок ніяк не може зрозуміти, що відчуває з приводу цих новин. Цілеспрямований і зібраний 2Д – це ж треба таке. Він би на це подивився.

Ейс йде, залишаючи йому багато інформації для роздумів. І три блоки цигарок. Хоч щось корисне.

Вночі йому сниться 2Д в студії. Вони разом пишуть музику для нових текстів, підколюють один одного і сміються. Поруч то з’являються, то зникають Рассел і Нудл, але 2Д співає тільки для Мердока.

Прокинувшись, Мердок розгублено усвідомлює, що це не був сон 2Д, це був його власний сон, породження виключно його підсвідомості. Здається, пора визнати що йому дуже не вистачає музики.

 

Бугімен спостерігає за ним з даху, поки Мердок палить вже третю цигарку поспіль у дворі. Мердок спостерігає за Бугіменом. Той зменшився в розмірах, але Ніккалс не сумнівається, що смердить так само сильно, враховуючи, що на прогулянку все рівно майже ніхто не виходить.

– Чого тобі, курва? – питає тихо Мердок, знаючи що Бугімен почує його в будь-якому випадку.

Той тільки голову схиляє на бік.

 – Ну і хрін з тобою. Я все рівно маю важливіші справи, – шкіриться Мердок і викидає недопалок.

 

Важливішою справою вважається пошук вишкребків пов’язаних з тим обісраним контрабандистом Ель М’єрдою, який його підставив. Мердок жадає реваншу! Крім того він певен, що якщо вийде на того козляру, то зможе довести свою невинність і нарешті вийти звідси.

Ніккалс витрачає майже половину цигарок Ейса, аби з’ясувати, що кент на ім’я Влад має певну інформацію про місцезнаходження Ель М’єрдри та його банди. Запара полягає в тому, що до самого Влада майже не можливо підібратися. Той скритний та обережний, і контактує тільки з одним з найнебезпечніших в’язнів Маꥳнессом, на прізвисько Здорові Яйця. Серед ув’язнених про Маꥳнесса ходять найрізноманітніші чутки, але всі вони зводяться до того, що яйця в того тіпа і правда велетенські, бо тримає він у страху навіть наглядачів, а ще сильний як лев і хитрий як лисиця. Коротше, типовий шотландець. А отже щоб дістатися Влада, доведеться спочатку розібратися із цим Маꥳнессом.

Мердок розробляє простий і надійний, як двері, план: викликати Ма㥳несса на двобій, здолати, забравши титул найсильнішого і найнебезпечнішого в’язня, та перетерти з тим Владом по душам. За необхідності, витрусити з нього всю необхідну інформацію силою. Маючи на своєму боці Сатану і всіх пекельних лордів, Мердок не сумнівається в своїй перевазі.

Він використовує залишки цигарок, аби пустити чутки, що Маꥳнесс сциться під себе в ночі, а великі яйця миршаві, як сушений чорнослив. І взагалі він сопля і жалюгідний дрочила порівняно із знаменитим Мердоком Ніккалсом.

На жаль чутки не спрацьовують, бо Маꥳнесс банально гадки не має, що то за Пилип з конопель – той хрінов Мердок.

Тоді Мердок вирішує в столовці перекинути на Маꥳнесса тарілку з вівсянкою і представитись особисто. А далі все відбувається дуже швидко. Значно швидше ніж Мердоку того б хотілося.

 

Мердок опритомнює вже в лікарняному крилі. Все тіло в страшних забоях, болить наче його катком переїхало, і бачить він тільки на одне око. Стає зрозуміло, що він десь прорахувався, але де?

Певне треба було спочатку принести Сатані в жертву чорного козла. От тільки у в’язниці не ті чорні козли, що треба!

У вікно палати заглядає Бугімен і Мердок готовий битися об заклад, що під протигазом потойбічний покидьок шкіриться в усю зубату пащу.

– Що це з твоїм оком, Ніккалсе? Невже карма за Стюарта наздогнала?

– Не називай його Стюартом. Стюарт мертвий. Я знищив його і створив 2Д. І якщо тепер треба заплатити власним оком, то хрін з ним – 2Д того вартий, – Мердок демонструє Бугімену середній палець і відвертається від вікна.

Взагалі-то око шкода. Мердок планував правити світом з обома очима.

– І де ж твоє творіння? – гнусавить Бугімен. – О, стривай, він жодного разу не прийшов до тебе. Здається він радий нарешті позбутися тебе.

Мердок шукає щоб у нього кинути, але ж це палата у в’язниці, тому під рукою нема геть нічого путящого.

– Пішов у сраку!

Бугімен регоче з його безсильного відчаю.

– Я можу допомогти вибратися звідси.

– Пішов ти, я сказав!

Бугімен зникає, але його регіт ще якийсь час ввижається Мердоку.

 

В палаті страшно нудно і жрачка ще гірша ніж в столовці.

Лікарка каже що око буде бачити, але чи стовідсотково відновиться зір наразі невідомо.

Мердок декілька разів пробує із нею пофліртувати і обмацати за жопу, за що отримує удар шокером від наглядача. Цього вистачає аби згадати гарні манери і в подальшому поводитися ввічливо.

З ним в палаті ще пара доходяг. Одного відмудохали сокамерники, інший заробив струс мозку намагаючись на спір розбити лобом цеглину.

Єдина розвага в палаті це радіо.

Тож перший сингл Humility, з нового альбому, Мердок чує саме по радіо. Альбом називається The Now Now, на його підтримку оголошено тур.

Пізніше Мердок випрошує у лікарки смартфон аби подивитися кліп де неприйнятно радісний 2Д ганяє на роликах в непристойно маленьких шортиках. До цього моменту Мердок навіть не знав що 2Д вміє кататися на роликах.

В коментарях під відео у фанатів істерика через шорти. І вчинок Рассела. І відсутність Мердока. Останнє, звісно, трохи втішає. Але загалом Мердок не знає, що гірше: те, що за його відсутності, 2Д виглядає настільки щасливим, чи ті підарські шорти. Він відчуває глибоку повагу до Рассела, який під кінець трохи збиває пиху з 2Д.

Треба визнати, сингл хороший.

 

Приходить Нудл і передає через охорону хентайну мангу. Можна було б ще блок цигарок прихопити, але манга теж непогано.

– Що з оком? – питає вона, розглядаючи пластир на пиці Мердока.

– Мусив захищати свою честь одразу проти п’яти відморозків, – мимрить Мердок.

– Захистив?

– Звісно ж, тих гондонів ще не скоро випишуть, – не змигнувши оком продовжує брехати Мердок, хоча по виразу обличчя Нудл зрозуміло що вона не вірить жодному слову. Тому він одразу міняє тему. – Але давай не будемо витрачати час на цю прикру історію. Я чув ви закінчили роботу над The Now Now.

– Ти послухав? – здивовано питає Нудл.

– Авжеж!

– Я думала ти будеш його бойкотувати…

– Чого б то? На мій смак він дещо меланхолійний, але з іншого боку, що ще чекати від 2Д.

– Саме про 2Д я і хочу поговорити, – Нудл нахиляється вперед наче їх можуть підслухати і понижує голос. – З ним щось не так. Він поводиться дуже дивно.

– І що з ним не так? – Мердок скептично припіднімає брови.

– Він став таким самовпевненим… Навіть зухвалим. Він ніколи так не поводився. Собачиться з Расселом на репетиціях, вештається по нічним клубам. Здається, щось вживає, бо постійно на підозрілому позитиві. Нещодавно нахамив журналістці під час інтерв’ю. Це не наш 2Д.

– Он як… – Мердоку стає цікаво. – А що Ейс?

– До чого тут Ейс?

– Можливо це його паскудний вплив.

– Ейс тут ні до чого. Я думаю, чи не причетний до цього отой твій Ель М’єрда? Ти ж кажеш що він демон. Я думаю, ти потрібен 2Д.

– Я? – Мердок докладає всіх зусиль аби видати радість за здивування.

– Ніколи не думала, що скажу це, але схоже що без тебе 2Д просто злітає з катушек. Можливо той виродок намагається захопити його душу. Ти знаєш, я засуджую те, як ти поводишся із 2Д. І взагалі – як ти поводишся. Але очевидно ти єдиний хто може розібратися із цим лайном. І припини так самовдоволено шкіритися.

– Ну, вибач, не можу стриматися.

Нудл втомлено зітхає:

– Я серйозно, Мердоку. Ми ризикуємо втратити 2Д.

– Тоді ти погодишся, що мені краще вийти звідси якомога швидше, – Мердок нахиляється до скла. – Допоможи мені, Нудл. Я зміг дістати інформацію про демонічного сучого сина. Просто знайди гівнюка і змусь його зізнатися, що він мене підставив. Я дізнався, що він переховується в Патагонії…

– Мердоку, я не поїду в Південну Америку.

– Я отримав карту з точними координатами. Просто перевір те місце і ти сама в усьому впевнишся.

– Ти мариш!

– Не заради мене, заради 2Д.

Нудл зажовує нижню губу і з роздратуванням дивиться на Мердока.

– Подивлюся, що можна зробити, – зрештою неохоче каже вона.

– Дякую! Дякую, Нудл! Я завжди знав, що на тебе можна покластися…

– Бо на тебе як раз покладатися не можна. Тільки заради 2Д, – Нудл сердито вішає слухавку, демонструючи що розмову закінчено.

Мердок складає пальці в сердечко, на що Нудл тільки закочує очі і йде геть.

Що ж, схоже він ще на крок ближчий до звільнення. Але поки що є час розслабитися і почитати мангу.

 

Розслабитись і почитати мангу не виходить, бо заважає Бугімен. Смердючий покруч залазить в камеру чорним димом крізь вентиляцію, як раз коли Мердок збирається поганяти лисого на чарівну цицькасту тян.

– Та щоб тебе підняло і вертіло! – Мердок кидає в Бугімена мангу, але книжка просто вдаряється об стіну, пролетівши крізь чорний дим.

– Твоя Нудл нічого не знайде, – повідомляє демон.

– Це ти, гівно собаче, погано знаєш Нудл, – Мердок натягає штани і заправляє футболку.

– Це ти, недоумку, погано знаєш Ель М’єрду, – передражнює Бугімен. – Він дізнався, що ти його шукаєш і звалив в пекельний закат. Він розпустив банду і покинув тіло, яке було ним одержиме. Вона знайде тільки пошарпаний спа-салон і підстаркуватого баригу на пенсії.

– Закрий своє брехливе гризло. Я не вірю жодному слову.

– За моїми останніми даними Ель М’єрда більше не хоче розмінюватися на контрабанду і планує політичну кар’єру. Він збирається захопити тіло когось із впливових політиків і влаштувати війну, аби перевести торгівлю зброєю на новий рівень. Тому всі докази існування його банди стерто, щоб в подальшому не було до чого прискіпатись. Але сиди тут далі і за декілька років сам все побачиш у новинах.

Мердок наказує йому забиратися геть, але потвора встигає посіяти зерно сумніву і страху в його серці.

Ніккалс чудово розуміє до чого все це – Бугімен хоче нову угоду. Колись демон вже отримав його душу в обмін на славу, але душа йому не світить доки Мердок живий, тож пекельний виродок шукає інші шляхи отримати вигоду. Якщо Мердок знову скористається його послугами, то платити доведеться подвійну ціну. Тому надзвичайно важливо вибратися з в’язниці власними силами.

Мердок намотує кола по камері, намагаючись придумати як йому бути далі.

Як би ж він міг хоча б п’ять хвилин поговорити з 2Д. Почути його голос, зрозуміти що із ним відбувається.

 

Після кількох днів марних душевних митарств, Мердок вирішує забити на гордість і самостійно подзвонити 2Д.

Проблема полягає в тому, що дзвінки для Мердока заборонені, після того як він дістав особистий номер начальника в’язниці та разом з іншими ув’язненими дзвонив йому з тупими розводами. Було весело, але недовго. Бешкетників швидко відслідкували і всі разом отримали заборону користуватися телефон на пів року. А Мердока, як ініціатора, було покарано на рік без дзвінків. І рівно до цього дня Ніккалс ні про що не жалкував.

Доведеться скористатися старим добрим і надійним, як швейцарський годинник, хабарництвом.

Під час невимушеної, але ретельно спланованої, приятельської розмови з наглядачем, Мердок дає тому почитати перший том хентайної манги.

Через пару днів Мердок отримує в постійне користування незареєстрований сотовий телефон в обмін на всі інші томи. Віддавати мангу дуже шкода, адже він сам не встиг її прочитати, але тепер окрім засобу зв’язку у нього є також необмежений доступ в інтернет.

Спочатку він набирає Нудл, але вона поза зоною досягнення.

Дзвінок 2Д Мердок відкладає декілька разів. Він сам не розуміє чого так хвилюється.

Якщо 2Д кине слухавку, Мердок втече звідси, і повернеться відсиджувати термін вже за вбивство з обтяжуючими.

Максимально накрутивши себе, Мердок нарешті збирає волю в кулак і набирає потрібний номер.

Гудки в слухавці схожі на пекельні тортури і тягнуться вічність (насправді, їх було всього три), перш ніж нарешті на іншому кінці 2Д відповідає:

– Слухаю… Хто це?

Його голос, такий близький і далекий одночасно, змушує серце Мердока пришвидшитись, а долоні – спітніти.

– Це я… – каже Мердок, прочистивши горло.

– Хто «я»? – не впізнає 2Д.

– Мердок, придурку! Не прикидайся, що не впізнав!

– О… – в слухавці настає пауза. – Вибач, поганий зв’язок. Чого тобі?

– Тобто, курва, чого мені? – у Мердока аж подих перехоплює від такого зухвальства. – Твій найкращий друг в тюрмі, а ти не дзвониш і не приходиш!

– Так… вибач… я був зайнятий, – голос 2Д напружений і розгублений. – Як у тебе справи?

– Краще всіх! Записався на онлайн курси і набив нові тату, – із сарказмом відповідає Мердок.

– Круто… круто… радий за тебе… Я проставляв хештег «звільніть Мердока», ти бачив?

– Бачив.

– Нудл казала, тобі око вибили.

– Воно загоюється.

– Супер… радий чути…

– Нудл казала, ти поводишся як козел.

– Серйозно? Так і сказала?

– Ну, не зовсім так… але це був підтекст. Що там у вас відбувається?

– Та нічого. Наче все добре. Новий альбом сподобався фанатам і критикам. Ти слухав?

– Так. Непогано.

– Ти не злишся, що я без тебе його записав?

– Чому всі думають що я маю злитися?

– Бо ти буваєш дуже злим, Мердоку.

– Мене злить тільки те, що ти жодного разу до мене не приїхав!

На тому кінці настає тиша. Несподівано Мердок почувається вразливим і від того злиться ще більше. Хочеться побитися головою об стіну, а ще краще – побити 2Д.

– Я вчусь жити без тебе, Мердоку, – глухо роздається в слухавці і Мердок на хвилину забуває дихати – Здається, у мене непогано виходить.

Тобто? Тобто, курва?! Що це значить?!

Мердока зриває:

– Що це значить, 2Д? Ти без мене ніщо! Порожнє місце! Імбецил недієздатний! Ти срані шнурки не можеш зав’язати сам! Я скоро вийду і зітру тебе в порошок! Від тебе мокрого місця не лишиться! Ти чуєш мене, недолугий шмат мавп’ячого лайна?

– Мені вже треба йти… – голос 2Д звучить зовсім далеко.

– Не смій кидати слухавку! Розмову не закінчено!..

Але зв’язок обривається короткими гудками.

– Сучий син! Тобі гайки! – Мердок лютує і бризкає слиною, але його вже ніхто не чує, окрім інших ув’язнених, які кричать йому, з сусідніх камер, стулитися і припинити волати.

Ніккалс ледь стримується аби не розгатити сотовий – все таки той йому дорого обійшовся. Натомість розбиває об стіну кулак.

Біль змушує трохи схаменутися.

Він падає на койку і обмотує майкою закривавлені пальці .

От і поговорили.

 

Після цього план втечі Мердок розробляє буквально за ніч. Ідея втекти через каналізацію видається абсолютно геніально. Він більше не збирається чекати з моря погоди і вирішує взяти ситуацію в свої руки.

Тепер коли в нього є сотовий, йому вдається дістати план каналізаційних стоків під в’язницею. Навіть якщо Нудл не знайде доказів існування Ель М’єрди, Бугімен може поцілувати його зелену сраку – Мердок чудово впорається і без нього.

Можливість прокрастися в підвал є одразу після ранкових гігієнічних процедур перед сніданком. Один із спусків в каналізацію знаходиться в пральні. Єдина проблема це натикані всюди відеокамери, але серед своєї армії фанатів Мердок знаходить хакерів, котрі готові взламати для нього систему стеження. Вони ж допомагають йому відкрити електромагнітні замки.

Його відсутність помітять тільки за декілька годин, а цього буде достатньо, аби вибратися за межі в’язниці.

Стоки під Вормвуд-Скрабс побудовані ще в 19 ст і мають достатню висоту і ширину, аби там могла пересуватися доросла людина. Орієнтуючись по мапі, збереженій в сотовому, та підсвічуючи собі дорогу ліхтариком, Мердок досить швидко долає шлях до того місця, де каналізація в’язниці має об’єднуватися із каналізаційною системою Лондона. Але натикається на перекритий ґратами прохід. Цього звісно на карті нема.

Ґрати відносно нові, не іржаві і надійно кріпляться в товстих стінах. Мердок пробує їх розхитати, але вони не піддаються навіть на міліметр. Найгірше, що вони повністю заварені, тобто там немає навіть замка який можна було б спробувати відкрити.

Помучившись так-сяк з ґратами, Мердок вже вирішує відкласти втечу і повернутися сюди із пилкою, але раптом помічає що рівень води в стоці починає стрімко зростати.

Якби у нього працював ніс, він би відчув ще й різкий сморід сірководню – Бугімен з’являється по іншу сторону ґрат, в темряві пекельним полум’ям світяться круглі скельця його протигаза і до Мердока доходить, що це пастка.

– Хороша спроба, Ніккалсе, – гундосить Бугімен. – Ти дійсно вірив що зможеш просто вийти звідси?

Відходи вже дістають колін Мердока, він відчайдушно матюкається та проклинає Бугімена, але не можливо проклясти вже проклятого.

– Вже бачу заголовки газет: «Лідер зіркового бенду втопився в лайні, намагаючись втекти з в’язниці». Оце 2Д зрадіє! Похорон буде пишний, але труна – закритою.

Мердок кидається назад, але вода вже дістає пояса і дуже ускладнює рухи.

– Не встигнеш, приятелю, назад вертатися майже пів милі, а ти захлинешся вже за п’ять хвилин, – Бугімен розмазується чорною хмарою по-під стелею і тягнеться за Мердоком. – Ну чого ти такий впертий?

– Ти спеціально все підлаштував, наволоч плюгава! Гімно не роздушене, чекав, мабуть, на цей момент, як тільки дізнався де я!

– Авжеж, – Бугімен матеріалізувався перед Мердоком, перекриваючи шлях. – Ти мені винен до речі. Але я маю нову пропозицію. Я витягну тебе звідси, ба більше, зроблю так, що ніхто не буде тебе шукати і переслідувати. Відмиємо тебе і твою репутацію – повернешся в суспільство чесним громадянином.

Чорна вода вже підбирається до грудей і Мердок із жахом розуміє що ще ніколи безславна смерть не була так близько.

– І що ти хочеш натомість? – вже не виходить приховати істеричні нотки в голосі.

– Найдорожче, що маєш.

Найдорожче? Перше, що спадає Мердоку на думку це його Ель Д’ябло – легендарна бас-гітара. Але ж вона його власне продовження, в ній вся його сила! Без Ель Д’ябло немає музиканта Мердока!

– Йди напийся з гівна юшки!

– Та нє, старий, з гівна юшки у нас нап’єшся тільки ти і дуже скоро, – регоче Бугімен. – Погоджуйся. Твоє життя та свобода в обмін на найдорожче – гарна пропозиція.

 Гори воно все пекельним полум’ям! І Бугімен і клята гітара!

– Добре! Добре! Я згоден! – кричить Мердок, відчайдушно витягуючись в гору, аби не нахлібатися брудної жижі.

– Чудово! – Бугімен протягує йому руку і Мердок не роздумуючи хапається за неї.

 

  Мердок приходить до тями серед пустелі і скелястих гір. Довкола жодної живої душі, тільки холодний вітер і рідкі гірські кущики рослин.

Авжеж демонічний вилупок обвів його довкола пальця. Треба було додатково обговорити місце звільненя, але Мердок був настільки наляканий близькою загибеллю, що йому навіть на думку не спало замовити конкретну адресу висадки на волю.

Мердок роззирається довкола і обхоплює себе руками, намагаючись зігрітися. Сотовий телефон, напевно, випав з його рук ще в каналізації. Здається шлях додому буде довгим і тепер у нього буде ціла купа часу подумати над своєю поведінкою. Можливо він дійсно все це заслуговує, бо треба зізнатися самому собі – він той ще мудило.

І 2Д має всі підстави ненавидіти його. Нудл права – Мердок тільки те і робить що використовує всіх довкола.

Він повинен нарешті взяти на себе відповідальність і все виправити.

Можливо 2Д більше не хоче його бачити, але Мердок завоює його довіру, поверне свою групу і доведе всім, що людина може змінитися.

Ніккалс набирається рішучості та віднаходить в собі сили рухатися вперед, коли помічає на пагорбі чорного гірського яка.

 

Доля нарешті вирішує посміхнутися Мердоку через тиждень поневірянь на спині яка. Він дістається гірського поселення в Аргентині і зустрічає там Нудл, котра йшла по сліду Ель М’єрди.

Виявляється, сучий син Бугімен закинув його в срану Патагонію! Це певно у тої мразі таке контужене почуття гумору. Але Мердок настільки радий бачити Нудл, що одразу забуває про демона і свою злість на нього.

А Нудл настільки шокована бачити Мердока, що забуває про свою злість за його брехню про Ель М’єрду.

– Якого хріна ти прив’язаний до яка? – збентежено питає вона.

– Щоб він не міг мене скинути, – пояснює Мердок. – Допоможи звільнитися, будь ласка.

– Тільки за умови, що ти не полізеш обійматися – від тебе жахливо штиняє!

Нудл допомагає Мердоку відв’язатися і вони відпускають яка назад в гори.

В маленькому місцевому готелі, Мердок нарешті може прийняти душ, перевдягнутися та поїсти.

Нудл все ще сердита на нього, але погоджується позичити йому грошей, та телефонує Расселу, аби той вислав документи Мердока, щоб можна було разом повернутися додому.

Мердок не здивований коли вона розповідає, що замість лігва небезпечних контрабандистів, знайшла старенький спа-салон, а Ель М’єрда всього на всього власник і ніколи не зустрічався із Мердоком. Принаймні щодо цього Бугімен сказав правду.

Зате Нудл тепер впевнена, що це Мердок весь час брехав. Вона показує йому офіційний лист з в’язниці, де зазначено, що Мердока заарештували за неоплачені паркувальні штрафи та тиждень тому його офіційно відпустили. Тут Бугімен також дотримався слова і підробив документи. Тепер Мердок чистий перед законом, хоча ув’язнення за неправильну паркову – принизливо і зовсім не круто.

Ніккалс намагається розповісти їй що насправді трапилось, але Нудл і слухати не хоче.

– Мердоку, зупинись! Досить вже цієї брехні. Всі вже знають правду, просто будь нормальною людиною і визнай це.

– Я в шоці, що ти радше повіриш якомусь папірцю, ніж мені! Я в шоці і глибоко ображений. Я не так тебе виховував, юна леді!

– Ой, стулися, – сердиться Нудл. – Це не якийсь папірець, це офіційний документ. І ти реально паркуешся як мудак.

– А як ти поясниш, що лише за тиждень я опинився на іншому континенті, за хріліон миль від Лондона, верхи на клятому яку? – не здається Мердок. Йому правда дуже образливо, що Нудл не вірить.

– Дуже просто: ти вийшов з чортової в’язниці і першим ділом нажерся до білої гарячки. Ймовірно теж вирішив шукати цього нещасного Ель М’єрду, сів на літак до Аргентини, а тут вже по п’яні посіяв документи і гроші. Можливо їх у тебе просто вкрали і прив’язали тебе до того бідного яка. І тепер щоб не принижуватися, ти виправдовуєшся сатанинськими казочками. Подорослішай, Мердоку! Тобі неймовірно пощастило, що ти натрапив на мене, все могло скінчитися значно гірше.

Ну от, виявляється бути новою чесною людиною дуже важко – ніхто тобі віри не йме.

Більше Мердок не намагається сперечатися із Нудл. Це все рівно немає жодного сенсу. Щодо одного вона має рацію – все могло скінчитися значно гірше. І версію ув’язнення Бугімен міг вигадати якусь значно принизливішу. Наприклад: помочився перед Букінгемським палацом. Або: обікрав магазин жіночої білизни. Слава Вранішній Зорі, у потвори обмежена фантазія.

 

За кілька днів, Мердок сходить трапом в Гітроу і на повні груди із задоволенням вдихає повітря рідної Британії.

Вони з Нудл беруть таксі до Конг студії і всю дорогу Мердок думає, що скаже 2Д. Їх остання телефонна розмова, пройшла, м’яко кажучи, паскудно. Якщо бути до кінця чесним, то всі роки їх знайомства пройшли паскудно.

Мердок вирішує, що не буде намагатися розказати 2Д про Бугімена і все інше. Якщо Нудл йому не вірить, то і 2Д з Расселом теж навряд чи повірять. Треба просто попросити вибачення за свою поведінку і намагатися стримуватися, коли знову закортить вломити 2Д. Можливо тоді, з часом, 2Д пробачить йому. Мердок знає що той пробачить. 2Д найдобріша і найсвітліша людина в його житті, нехай і притрушена, але це нічого, адже ніхто не досконалий.

Ніккалс помічає 2Д, коли вони вже під’їзджають до студії. Той йде вулицею із пакетом з продуктового магазину і палить на ходу цигарку.

Мердок просить таксиста спинитися і вискакує з машини на зустріч. Нудл не одразу розуміє, куди понесло Мердока, але потім теж помічає попереду 2Д. Вона розраховується за проїзд і виходить слідом.

2Д застигає, коли бачить Мердока. Він не виглядає сердитим чи наляканим, радше трохи здивованим, хоча Мердок знає, що Нудл попередила про їх повернення. А потім він посміхається тепло і широко, демонструючи відсутність передніх зубів. Мердок бачить цю рідну посмішку через всю вулиці і на серці стає так легко і добре. Він робить крок на зустріч, радісно махаючи у відповідь, і тут помічає як над 2Д стрімко розростається чорна хмара.

– Що за жахливий сморід? – Нудл позаду затикає собі носа. – Мердоку, бляха, це ти?

– Ох, курва… – видихає Мердок.

2Д підіймає голову і теж бачить над собою чорну хмару, яка набуває обрисів Бугімена. Його усмішка зникає, а замість неї на обличчі з’являється вираз жаху. Пакет з продуктами та цигарка падають на асфальт, Мердок кидається до 2Д, щось позаду кричить Нудл, 2Д закриває голову руками, коли Бугімен поглинає його і вони обидва розчиняються в повітрі. Мердок встигає схопити тільки чорний дим, який розвіюється між пальцями.

Від усвідомлення того, що відбулося, у Мердока підкошуються ноги і він падає на коліна, там де щойно стояв 2Д.

– Він забрав 2Д! – Нудл бігає довкола, заламуючи руки. – Якого хріна, Мердоку, він забрав 2Д?! Що ти наробив?!

Вона хапає його за комір і трусить з такою силою, що Мердоку здається, наче голова зараз відірветься.

– Я не знаю!

– Виходить це правда! Все що ти казав! Ти обміняв свободу на ліпшого друга! – кричить в істериці Нудл йому в обличчя.

– Ні, він мав забрати гітару! Я був певен що він забере гітару! Він сказав: найдорожче що в мене є… чорт… це не гітара…

– Та кому всралась твоя гітара?! Вона нічого не варта! Ти віддав демону 2Д, кончений ти придурку!

Мердок помічає як від студії до них біжать Рассел та Ейс. Мабуть вони побачили що сталося у вікно. Нудл поруч вже трохи не плаче від відчаю, а Мердок ще ніколи не бачив щоб вона плакала.

– Я поверну його! Чуєш, Нудл? – Мердок змушує себе піднятися і струшує Нудл за плечі, аби привести до тями. – Я клянусь тобі, я зроблю все аби повернути 2Д.

Рішуча, незламна Нудл зараз виглядає такою безпомічною і наляканою маленькою дівчинкою, що серце крається.

– Краще тобі постаратися, – вона витирає сльози на очах і зло дивиться на Мердока з-під лоба. – Бо інакше я тебе вб’ю.

А потім вона міцно обіймає його і ховає обличчя на грудях, точно, як бувало в дитинстві, коли їй насниться поганий сон.

Мердок притискає її до себе. Рассел і Ейс вже поруч і розгублено дивляться на них. В повітрі досі стоїть жахливий сморід сірководню. На хіднику валяються бляшанки улюбленого пива Мердока, що висипались з пакета, і недопалена цигарка.