Частина 1. Виховання в тіні темного минулого.

У чарівному світі минули десятиліття від великої війни з Лордом Волдемортом. Гаррі Поттер став легендою – «Хлопчик, який вижив». Темний володар був переможений, люди тріумфували й святкували. Але була ще одна дитина, яка змусила б усю Магічну Британію впасти в жах. Його ім’я було Маттео Реддл, але всі, хто знав, тримали це в таємниці. Маттео був сином Лорда Волдеморта, якого народила жінка, залишена в забутті після падіння Темного Лорда.

Хлопчик ріс далеко від магічного світу, але його життя було далеко не звичайним. Після падіння Волдеморта і кінця його панування, Северус Снейп, знаючи про існування спадкоємця Реддлів, вирішив приховати його від очей магічної спільноти. Снейп, один із небагатьох, хто розумів небезпеку, яку може нести юний нащадок Тома Реддла, дав притулок Маттео і виховував його, як власного сина, проте тримав його в суворій таємниці. Лише Дамблдор і Луціус Мелфой знали про дитину.

Снейп жив у тісному будинку на околиці Лондона. Оточений книжками про зілля і стародавні заклинання, Маттео ріс у світі магії, але не знав, ким насправді був його батько. Маг не говорив хлопчикові про його спадщину, і натомість навчав його самодисципліні та контролю над магією. Северус Снейп поставав перед Маттео як суворий, але справедливий наставник. Він навчав хлопця зіллєваріння, захисту від темних мистецтв, а також різноманітних заклинань. Маттео завжди відчував у своєму вчителі якусь приховану глибину та біль, але той ніколи не відкривав своїх таємниць.

Маттео знав про Гоґвортс, але Северус не давав пояснень, чому він не йде туди вчиться. На літо в них завжди була жорстка й завантажена програма навчання, бо Снейп їхав щороку до Гоґвортсу й залишав його на старого домовика.

З роками Маттео почав помічати щось дивне. Його магія іноді виходила з-під контролю, з’являлися незрозумілі вибухи темної енергії, які лякали навіть самого Снейпа. Одного разу, під час уроку зіллєваріння, коли Маттео випадково розбив один зі старих флаконів із рідкісним інгредієнтом, кімнату заповнила чорна хмара. Вона здавалася схожою на щось живе, щось, що виривалося з глибин його душі. Снейп зблід і негайно припинив урок. Ця подія змусила Снейпа замислитися про подальшу долю хлопця. Він зрозумів, що треба з’ясувати, що відбувається з хлопцем і він не може більше тримати його в тіні. Разом із цим настав час розповісти йому про правду – про Волдеморта, його батька, і про те, яку небезпеку він може нести.

Одного вечора Снейп вирішив відкрити Маттео його справжнє походження. Він почав з розповіді про війну, про Волдеморта, і про те, як Темний Лорд майже знищив магічний світ. Маттео слухав його з мовчанням.

– Я знаю, – Северус відчув, як під ним похитнувся світ від цих слів.

– Ти знаєш?… Звідки?

– Я підслухав твою розмову з містером Мелфоєм, коли він приходив. Потім прочитав старі газети з архіву про війну, – усмішка з’явилася на обличчі підлітка, але за кілька хвилин змінилася болем. – Я знаю про Волдеморта і жахи, що він творив.

Маттео так і не зміг змиритися, що в ньому тече кров одного з найжорстокіших темних магів усіх часів. Його негативні емоції, які він відчував зараз, виплеснулися в магічну енергію, яка розбила всі дзеркала в будинку Снейпа. Але в цей момент наставник спокійно поставився до спалаху емоцій і просто нагадав йому, що він сам вирішує, яким шляхом піти.

Снейп підготував Маттео до п’ятого курсу навчання в Гоґвортсі, але знав, що його спадок стане тягарем. Коли Маттео прибув до Гоґвортсу, його особистість і походження були приховані від інших учнів. Його відправили на Слизерин, той самий факультет, де навчався його батько, і де панував суворий порядок. Спочатку Маттео намагався триматися осторонь від інших, але це важко. Він не відчував себе частиною цього магічного світу, бо знав, що його темна спадщина може принести загрозу не лише йому, а й іншим. Він намагався залишатися в тіні, але через свою загадковість і віддаленість почав привертати увагу однокласників.