6

Одного ранку, десь через пару тижнів, Мелісу будять шурхіт у коридорі, опритомнівши вона оглянула кімнату і помітила, що Лізи немає в ліжку. Сонно потираючи очі Ліса вийшла в коридор і побачила, що батьки кудись збираються разом з Лізою та Андрієм (хлопець Лізи).

-Доброго ранку, а що за двіж?

-О, привіт сестричка, ну як сказати ранок … Вже як би друга година дня, але все ж таки, і тобі доброго ранку. – У Лізи якось дуже гарний настрій, та рідко була такою люб’язною та доброю з сестрою. Але найімовірніше на це впливав її хлопець. – Ми їдемо на дачу на кілька днів, може, на довше, хочеш з нами?

-Не дуже…

-Ну що я і говорила. – Сказала зі сміхом в голосі Ліза, звертаючись до матері, а потім підійшовши й тихо промовила. – Не роз’єби квартиру в нашу відсутність, як тільки ми будемо їхати назад, я тебе попереджу.

-Я не маленька і чудово розумію, як потрібно поводитися, коли нікого немає вдома. – відповіла Ліса так само тихо, хитро поглядаючи на сестру. – я хоч би вмію ховати сліди злочину. – Це був камінь у город Лізи, бо та не встигла минулого разу сховати все, до приходу батьків і тоді славно отримала.

-Відстань – просміялася Ліза, переконавшись, що сестра все вловила.

Через кілька годин сім’ї й слід простиг, а дівчина вже встигла прибратися у квартирі та написати Маші, але та сьогодні працює весь день і буде до ночі працювати, сьогодні ювілей ресторану і вони працюють до 2-ї години ночі, а тому турбувати дівчину та не стала.

Подивившись на годинник, Меліса набрала Іру та запросила в гості і якщо та хоче, то з ночівлею. Та швидко погодилася і вже за годину була вдома у Меліси.

Дівчата відпочивали, слухали музику, танцювали, грали, і просто шаленіли. Ближче до вечора Меліса та Іра замовили доставку їжі з нового ресторанчика, який відкрився буквально кілька місяців тому та славився низькими цінами. Кур’єр приїхав за годину, дівчата прийняли замовлення, а потім одразу почали їсти замовлене.

Іра таки хотіла залишитися на ночівлю, але десь до 10 вечора їй зателефонувала мама і попросила приїхати додому, а тому Іра в 11 залишила Мелісу.

Меліса звичайно засмутилася, але тут уже нічого не вдієш. Дівчина прибралася у квартирі й, прийнявши ванну, попрямувала до кімнати дивитися серіал.

Заснула вона тільки після того, як переконалася, що, Маша дісталася додому, а це було близько 3-ї години ночі. І все б нічого якби Ліса не прокинулася о 7 ранку від дикої нудоти. Вона підірвалася з ліжка та побігла до унітазу, очищати свій шлунок. Це було жахливо виснажливим і у дівчини не було сил навіть піднятися з підлоги, але все ж таки зібравшись із силами вона першою ж справою пішла знайшла свій телефон і написала Ірі, запитавши її самопочуття.

Але Іра так і не з’являлася в мережі з учорашнього дня, а це означає, що вона ще спить, інакше вона написала б Мелісі. Після Меліса мляво пішла на кухню і набравши склянку води, випила його майже залпом. Так погано вона вже давно не відчувала. Вона пам’ятала з дитинства, що при отруєнні треба пити багато, тому вона випила ще води, а потім відчула ще один блювотний позив і тут же втекла в туалет.

Коли блювота припинилася, дівчина вирішила прийняти прохолодний душ, щоб хоч якось привести себе в порядок. Прийнявши душ дівчині справді стало трохи краще, але, на жаль, не на довго. Потім на Мелісу напала діарея, і вона практично не виходила з ванної кімнати. (У них була спільна ванна та туалет)

Але, коли у неї виникла якась перерва вона дістала аптечку і закинулася активованим вугіллям. Дівчина пішла застелити своє ліжко, а після того заварила собі трав’яний чай без цукру і сиділа потроху пила його, сподіваючись, що їй стане легше. З кожним походом у туалет у неї зникало все більше сил, але оскільки вона зараз одна, вона не мала вибору і їй доводилося ходити й робити все самостійно.

Переглядаючи стрічку новин ближче до 11 Меліса отримала повідомлення від Маші.

-Привіт, ти чого так рано прокинулася сьогодні? Як справи? Чи не хочеш прогулятися?

-Привіт, пробач, мені недобре, погуляти сьогодні не зможу.

-Ти за що вибачаєшся? Що трапилося?

-Нічого серйозного, просто схоже отруїлася, не переживай.

-У тебе є ліки?

-Є, але поки що немає сенсу їх приймати, перевірено на вугіллі.

-Я тебе зрозуміла. Ти п’єш чай?

Маша сама недавно прокинулася, а тому по квартирі ходила в піжамі, але коли та дізналася про те, що Мелісі погано, вона кулею побігла приймати душ і збиратися до дівчини. Вона відповідала на повідомлення, але намагалася не відволікатися і швидше зібратися.

Як тільки Маша зібралася вона кулею полетіла на стоянку до мотоцикла, а тому написавши останнє повідомлення рвонула до своєї дівчини. Через пів години вона вже була на місці, а тому взявши телефон зателефонувала Мелісі.

-Алло.

-Алло, Сонечко, яка у тебе квартира і поверх? – Маша цікавилася не тому, що забула, а тому що минулого разу не звернула уваги, бо думала про іменинницю. Це було на день народження Ліси

-Ти серйозно? Квартира ** поверх **

-Чудово, відкривай.

Маша зателефонувала в домофон і пройшла в під’їзд, потім швидко піднялася на потрібний поверх і вже підійшла до квартири Меліси, де її вже зустрічала на вигляд майже вбита, виснажена і млява дівчина. Маша підійшла до неї й міцно обійняла її, поцілувавши в лоба.

Потім вона роззулася і пішла цікавитися саме що з дівчиною паралельно майже насильно укладаючи її в ліжко. Поцікавилася де аптечка, Маша принесла її в кімнату і діставши градусник, змусила Мелісу поміряти температуру.

Дівчина сіла на підлогу поруч із дівчиною, хоча могла сісти на ліжко/стілець/крісло, але вона хотіла сісти максимально близько і взяти дівчину за руку. Поправляючи прядку, що вибилася з недбалого пучка, заправляючи її за вухо, Маша поцікавилася.

-Ну От чому ти не подзвонила мені відразу? Я б приїхала раніше, і ти б не повзала без сил по квартирі, дурненька.

Хоча дівчата досить мало знайомі, але їхні почуття були такими сильними, і вони були готові допомогти один одному в будь-який момент.

-Я не хотіла тебе турбувати, ти пізно прийшла додому, та й не було навіть думки про те, щоб попросити у когось допомоги… Спасибі, що приїхала.

Навіть якщо дівчина не зробить нічого особливого, Лісі приємна увага та турбота від Маші.

-Дурочка. – Маша посміхнулася і ніжно провела рукою по щоці дівчини. -Ну Що, скільки там градусів набігло? – Вона потяглася до градусника, який сама ж витягла з пахви Ліси й глянувши на нього побачила, що температура дівчини 38.6 градусів за Цельсієм.

Потім Маша встала з підлоги й підійшла до аптечки, де взяла жарознижувальне і подала його Мелісі й пішла в кухню, де взяла її, вже трохи охололий чай. Маша принесла чай Мелісі, але та тут же відклала таблетки на столик і швидко попрямувала у ванну кімнату від бажання очистити шлунок. Маша відставила чашку на той же столик і пішла слідом за дівчиною.

Меліса сиділа поруч із білим другом на підлозі в перерві від блювотних позивів. Дівчина підійшла і сіла поруч ніжно погладжуючи кохану по спині. Вони провели у ванній кімнаті близько 10 хвилин, а потім виснажена Ліса повернулася в ліжко, після того, як випила жарознижувальне. Маша ж пішла зробити ще чаю, заливши заварку окропом, взяла чашку і понесла в кімнату до дівчини.

-Може хочеш чогось? Подивитися фільм, чи може спати? – Маша знову сіла на підлогу поряд з дівчиною, вона ніжно провела рукою по голові дівчини й поцікавилася бажання Меліси, але та лише негативно кивала головою.

Ліса дивилася на Машу, яка дбала про неї ніби про маленьку дитину і це її веселило. Вони сиділи й спілкувалися, обговорюючи різні теми й в якийсь момент, коли Маша розповідала про роботу, Меліса заснула. Коли Вона це помітила, дівчина накинула на Лісу плед і сіла в крісло, дивлячись щось у телефоні, але тут задзвонив телефон Меліси й Маша різко підірвавшись із крісла схопила його і вимкнула звук дзвінка, побачивши, що це дзвонить Іра, Маша вийшла з кімнати та відповіла на дзвінок.

-Алло, Гей ти як?

-Привіт, їй скоро має бути вже краще.

-О, Маша, ти якими долями?

-Щойно дізналася, що їй погано, приїхала до неї.

-А зрозуміла. Ну в принципі очікувано – дівчина захихотіла.

-А ти як? Ви ж учора разом їли?

-У тому й проблема, зі мною все нормально, тільки нещодавно прокинулася, а та з 7 не спить.

-Не дарма я її уклала зараз. Я рада що ти в порядку.

-Спасибі. Моя допомога вам потрібна? Можу приїхати!

-В принципі допомога не потрібна, думаю, коли вона відпочине все буде нормально, я буду з нею поки що їй не стане краще, ну або поки не приїдуть її батьки – тепер вже Маша почала хихикати.

-Добре, тоді удачі, можеш дзвонити якщо що.

-Добре.

Закінчивши розмову, Маша повернулася в кімнату і знову сіла на підлогу поруч із ліжком. Вона просиділа поруч із ліжком дівчини три з половиною години доки, та не прокинулася. Меліса прокинулася й почувала себе досить добре. Побачивши, що Маша все ще поряд вона посміхнулася і провела рукою по голові дівчини, яка дивилася на телефоні. Маша повернула голову і мило посміхнулася.

-Як ти себе почуваєш?

-Набагато краще, дякую. Скільки я проспала?

-3 З половиною години. Хочеш чогось?

-Так, зараз, постривай …

Меліса якось таємничо вимовила цю фразу. Спочатку вона випила вже холодний чай і після вставши з ліжка стала перед Машею, що сиділа на підлозі, подавши руки Маші, вона прийняла руки Меліси й встала з підлоги й Меліса міцно обняла Марію.

Дівчата міцно обіймалися, напевно, кілька хвилин, а потім закінчивши вони пішли на кухню. Поставивши чайник закипати, щоби заварити ще чай, Маша сіла за стіл. Меліса ж стояла, упершись про стільницю на якій був той самий чайник. Подивившись на Машу, яка сіла за стіл та спостерігала за кожним рухом дівчини.

-Може ти чогось хочеш? Пити чи їсти, може спати?

-Ахах. Я, мабуть, дочекаюся, коли закипить чайник і разом з тобою вип’ю чай, якщо можна, звісно.

-Тобі можна. – Меліса захихотіла, потім взяла 2 чашки, насипала заварку, заливши потім її окропом. Потім вона поставила на стіл чашки з чаєм, цукорницю та ложку. Так як Лісі зараз не бажано пити солодкий чай, вона не додає цукор. Маша ж теж не стала додавати собі цукор і невідомо, що нею керувало. Чи то вона просто не хоче пити трав’яний чай цукром, чи заради Ліси. Але вона почала пити чай без цукру разом із Мелісою.

Пізніше вона пішла разом дивитися телевізор і загалом вони провели весь день разом і вже ближче до 9 години вечора Маша думала вже їхати додому, вона встала з дивана і збиралася йти в кімнату Меліси, щоб забрати свої речі, але тут Меліса взяла її за руку. та підтягла до себе.

-Залишися зі мною на ніч … – Її голос … Її погляд … Вона ніби благала Машу залишитися.

-Гаразд. – Маша тихо зітхнула – тільки я вранці поїду, у мене завтра ранкова зміна.

-Добре, тоді можеш йти перша у ванну, а я поки що розстелю ліжка. – Потім дівчина задумалася – о і так, я занесу піжаму та рушник тобі, так що можеш уже йти та приймати ванну.

-Дякую, тоді я піду. – Марія поцілувала Мелісу в лоб і дочекавшись, коли дівчина послабила хватку, вона попрямувала у ванну.

Роздягнувшись вона поклала речі на пральну машину акуратною стопкою і почала виконувати ванні процедури, зашторивши шторку ванною. Меліса тим часом знайшла потрібну піжаму і пішла у ванну кімнату.

-Я покладу піжаму поруч із твоїми речами й так… -Дівчина трохи зам’ялася. Маша ж вимкнула воду і звернула увагу на те, що дівчина затихла, вона відсунула злега шторку і побачила трохи почервоніле обличчя Лисиці, вона хихикнула і запитливо подивилася на дівчину, яка навіть і не думала дивитися на Машу, тим більше зараз. – Я принесла тобі спідню білизну, яку я колись у тебе позичала… Я її залишу одразу. – Меліса швидко вийшла і зачинила двері з гуркотом, а ось Маша продовжувала хіхікати.

Марія закінчила з ванною вже через 15 хвилин і тому пішла в кімнату де сиділа вже спокійна Ліса, вона розстелила своє та сестринське ліжка.

-Я Все, тепер твоя черга.

-А? – Маша відірвала дівчину від своїх роздумів. – А, гаразд, я пішла.

Дівчина взяла свою піжаму і пішла приймати ванну, так само не зачиняючи двері. Маша ж сіла на край ліжка та почала відповідати на повідомлення подруги. І вже за 10 хвилин Ліса повернулася, вона уважно подивилася на Машу і запитала.

-На якому ліжку хочеш спати? На моїй чи Лізіній?

-А я можу спати на тій, де ти будеш?

Ліса почервоніла, вона не знала, що відповісти, їй хотілося, звичайно ж, цього, але це могло бути не зручно для її дівчини.

Маша ж усміхнулася і піднялася з ліжка, вона підійшла майже в притулок до дівчини в мішкуватій піжамі й ніжно підтягнула її до себе, обійнявши її за талію.

-Я ляжу там, де скажеш ти, не обов’язково так нервувати ж.

-Я … теж хочу спати з тобою … – тут же в голові Ліси ці слова віддалися луною і настільки пішло і натякало що та швидко промовила. – Спати в одному ліжку, ти це… не подумай нічого… я це… так…

З її вуст лилися не пов’язані уривки фраз, тому Марія вирішила просто припинити це коротким поцілунком. Після цього Ліса заспокоїлася і просто кивнула.

Розібравшись з усім, що потрібно було, дівчата вже були готові лягати спати. Меліса лягла під стінку, максимально притулившись до неї, а Маші дісталося містечко з краю, вона лягла і тут же підняла руки показуючи Мелісі що, та хоче її обійняти, тому Лиса підповзла до Маші й обняла її. Ліса уткнулася обличчям у плече дівчини й зробила глибокий вдих, дівчина пахла її гелем для душу, але все одно запах був таким іншим, її власним, уже рідним. Дівчина думала про це і тут її роздуми перервали тихі слова Маші.

-Ти так смачно пахнеш, з тобою так добре, так тепло і спокійно.

Ліса ж у відповідь сильніше обійняла дівчину, бо через сором не могла нормально відповісти дівчині взаємністю. Маша ж, у свою чергу, це зрозуміла і просто погладила її по голові, супроводжуючи це легким смішком.

-Ти така мила…

Незабаром обидві дівчата заснули.