5

Діставшись до будинку Меліса спокійно роззулася і пішла на кухню привітатись із сім’єю. Батько сидів за столом у ноутбуці й працював, матінка ж готувала обід.

Зайшовши на кухню тихою ходою, Меліса ніжно вимовила.

-Привіт, я вдома.

Її мама одразу якось похмурішала, обернувшись до дочки. Потім, зробивши глибокий вдих, вона досить голосно запитала.

-Ну і де ти вешталася всю ніч? По хлопцям так?

Ліса ж була спокійна і лише підняла куточки губ від такого наїзду, це її трохи насмішило.

-По яких хлопцях? Якось рано, у свої 18 уже бути чиєюсь іграшкою. Тим більше зобов’язувати себе, чимось, мені й так не погано. І якщо мені не зраджує пам’ять, Іра тобі повідомила, що я заснула в неї. Хіба ти маєш привід мені не довіряти?

-А що ж ти скажеш про ту людину, яка постійно тебе підвозить додому?

З їхньої квартири дійсно не зрозуміло хто це може бути, дуже худий хлопець або дівчина, а так як Маша не знімала шолом, можна було збрехати що це друг, але брехати зараз ще більше, не найкраща ідея, тому довелося вигадати невелику історію, яка б приховувала справжнє.

-Це моя подруга, вона на рік раніше випустилася. Наша спільна подруга з Ірою, ось ми часто бачимося утрьох.

“По суті те, що вона на рік раніше випустилася, це правда і те, що ми втрьох знайомі, теж правда, так що …”

-Ах ось воно що … Ну гаразд. Їсти будеш?

-Ні, спасибі, Ліза вдома?

-Ні, у свого хахаля.

-О, чудово, тоді я в кімнату.

-Ок.

Меліса відразу пішла в кімнату і замкнулася, благо у них був замок у кімнаті, але їм практично не користувалися.

Плюхнувшись на ліжко, дівчина заплющила очі й задумалася про все, що відбувалося протягом цих двох днів. Їй це здавалося чимось нереальним і іноді вона замислювалася. “Не наснилося мені це все випадково?” Але згодом з кожним спогадом вона розуміла, що це явно їй не здалося.

Але тут її роздуми потривожило смс. Це повідомлення від Маші.

-Ну Що, все нормально? Чи не влетіло? Я якщо що поїхала до Насті. Ну, це моя подруга близька.

Вона не відразу прочитала всі повідомлення, полежавши ще кілька хвилин, Ліса все-таки дотяглася і взяла телефон у руки. Прочитавши повідомлення, вона відповіла.

-Все нормально, але спочатку вона щось запідозрила, але зараз начебто все нормально.

-Добре.

-Напиши, як дістанешся додому, добре?

-Так, добре.

Сьогодні все йшло гладко в житті Меліси, і це навіть трохи лякало дівчину. Але як би то не було, вона була готова до чого завгодно.

Ну ось дні летіли неначе мить, особливо коли поруч є людина, з якою можна все. Меліса проводила майже 80% свого часу з Машею і жодна з них не була проти цього. Вони просто гуляли, веселилися та головне любили один одного.

І звичайно ж, жодна з них не могла пропустити важливе свято, а це День народження Меліси. Так, уже минуло понад місяць з їх знайомства, і вони вже зустрічаються.

Меліса перед днем ​​народження попросила грошей у матері, щоб відсвяткувати день народження з подругами в якомусь ресторані або щось на зразок того, але у свою чергу мама їй запропонувала все влаштувати тут, вдома, вранці та вдень Меліса відзначає з друзями, а вже увечері з сім’єю.

В принципі, не погана ідея тільки тепер потрібно запитати дівчаток на рахунок цього. Так як у Меліси була тільки одна близька подруга, тому вона створила бесіду, що складається з неї, Іри та Маші.

-Привіт дівчатка, я запитала у мами, і вона запропонувала відсвяткувати у мене вдома. Сім’я буде вдома, але думаю заважати нам не будуть. Яка вам ідея?

Відразу відгукнулася Іра якій сподобалася ця ідея і вже десь через хвилини 5 відповіла Маша, яка теж не була проти цього.

-Тільки ось єдине … Для моєї сім’ї ми 3 найкращі подруги. Маша випустилася на рік раніше і вчитися заочно і працює, ну, а ми, Ірко, просто бездарі)))

-Ахахахаха – відгукнулася Іра

-Ну чого відразу бездарі? Ахахах. – Поцікавилася Маша.

Далі обговоривши всі деталі, всі троє дівчат попрямували спати.

На ранок Меліса отримувала багато повідомлень з привітаннями, багато від кого, це, звичайно, було приємно, але всі ці привітання були відправлені для галочки.

Як тільки сім’я почула, що Ліса прокинулася, вони пішли її вітати. Сестра, мати, батько вітали її з усією любов’ю.

Прийнявши подарунки та вітання Меліса почала готуватися до приходу її гостей. Мама Меліси вже приготувала їжу і домовилася з сім’єю, щоб ті не заважала дівчатам. Тому Ліза пішла гуляти зі своїм хлопцем, а батько ж пішов у свою кімнату, поки Ліса вирішувала ще нюанси з мамою.

І тут у домофон зателефонували, Ліса побігла відчиняти двері, це була Іра та Маша. Відчинивши двері на іменинницю накинулися дівчата з обіймами та вітаннями. Маша озирнулася на всі боки й зрозумівши, що навколо них немає сім’ї Меліси, поцілувала Мелісу в губи.

Іра захихотіла, спостерігаючи за дівчатами. Меліса ж почервоніла, а Маша посміхнулася та вручила подарунок дівчині. Після Маші подарунок вручила Іра, подякувавши дівчатам за подарунок дівчина повела подруг на кухню де вони привіталися з її матір’ю і мати покинула їх і пішла в кімнату до чоловіка.

Дівчата спілкувалися, дуріли, обговорювали все та просто чудово проводили час.

Ближче до вечора подруги покинули Мелісу і поїхали додому, а Ліса залишилася святкувати з сім’єю, і це було дуже круто, вперше за кілька років Мелісі так добре на її дні народження.