Кохання за чашкою чаю

Для атмосфери, ось музика:

SadSvit-Молодість

Христина Соловій-Тримай

Океан Ельзи-На небі

Sad novelist-наосліп

 

 

 

Лише світає. Морозний ранок в Карпатах, Чайльд виходить на ґанок озираючись навколо, дмухає перед собою теплим подихом, щоб дізнатись  яка температура. З очевидного – холодно, з менш очевидного, напевно десь 18 градусів нижче нуля. Аякс швидко забіг до хати, тому що вийшов в одній нічній сорочці, навіть без штанів, «якби це бачив Чжун, він би мене точно насварив» подумав юнак одягаючи теплі бавовняні  шкарпетки.

Застібнувши останній ґудзик на кожусі, Тарталья взяв телефон і знову вибіг на вулицю, щоб сфотографувати для Моракса помаранчево-рожевий світанок.

Засніжені дерева та гори в одній композиції з яскравим небом , декілька таких фото зроблено, но напевно, було би гріхом не сфотографуватися на фоні такої краси.

Вибравши найгарніші кадри, хлопчина відправив їх Лі, з дописом «Доброго ранку, любий, сьогодні у нас досить морозно, але подивися який чудовий світанок, він нагадує мені колір твоїх очей, люблю.»

Залишивши телефон на столі хлопчина відправився по дрова, потрібно же чимось піч топити.

Ранок. Яскраві промені сонця так і норовлять проникнути через вікна до кімнати Чжуна,

Прокинувшись, Моракс тягне руку до тумби на якій стоїть телефон, повідомлення від контакту «Рудий Кіт» відразу викликає посмішку на губах  хлопця. Переглядаючи фото які надіслав Аякс, той не може намилуватися його щирістю і ледь помітним ластовинням.

Заваривши чай, який йому також привіз парубок, Чжун виходить на балкон щоб сфотографувати себе з чашкою чебрецевого, декілька кадрів, і він відправляє їх юнаку, з підписом «Доброго ранку, а в нас сьогодні сонячно і тепло. У мене майже закінчився чай який ти мені подарував,  так звик до нього. Фото які я отримав, ти як сонечко на них, я скучив за тобою, люблю.»

Телефон Чайльда видав декілька «мяу», це значить, що йому хтось написав. Юнак знав хто це, тому якомога швидше йшов до телефону щоб відповісти.

Відкривши фотографії на обличчі з’явився дуже помітний рум’янець, краса Чжуна завжди ранила Аякса в саме серце, той застиг на декілька хвилин вглядаючись в неї, по тілу табун мурашок пробіг.

«Ти такий гарний, я так хочу до тебе..» єдине про що зараз думав хлопчина погляд якого був направлений в екран телефону.

Усвідомивши, що він уже декілька хвилин дивиться на одне фото з посмішкою божевільного, почав гортати далі. Після слів коханого, що в нього закінчується чай, і що той скучив за ним, рудоволосий почав діставати трави які сам збирав і висушував для Моракса, поставивши в торбинку ще декілька баночок саморобного варення, він почав збиратися на трамвай до Львова.

Гарні краєвиди минали за вікном, вже темніло, а Чайльд наближався до міста.

Виходячи той посміхнувся водійці і подякував.

Аякс дістав телефон з кишені, сфотографував вулицю на якій зараз знаходиться і відправив Чжуну з підписом «Чекаю на тебе».

Ця вулиця недалеко від дому його коханого, тому чекати потрібно було хвилин 10, поки той прибіжить з непорозумінням в очах.

Побачивши таке повідомлення від свого любого кота, Моракс почав швидко збиратися, щоб не змушувати його чекати.

Все так і сталося, як думав Чайльд, той прибіг до нього за лічені хвилини, а в очках купа питань, но перше що він зробив, це окутав юнака в своїх теплих обіймах, він не хотів його відпускати більше ніколи, але Аякс заговорив

 – Я теж радаий тебе бачити, любий, Так неймовірно скучив , але ходімо в дім, я привіз твій улюблений чай – посміхнувшись, він подивися на нього.

Серце Чжуна теж не може таке витримувати, це неначе миле руде кошенятко дивиться на тебе і муркає.

– Звісно-звісно, ходімо, я зовсім про це забув побачивши тебе. Я теж дуже скучив  – посміхнувшись в відповідь, хлопець відпустив того з обіймів і простягнув руку, щоб він дав йому торбинку.

В будинку Чжуна так затишно, завжди пахне випічкою та чаєм з чебрецем.

Пройшовши до кухні, Аякс почав діставати варення і трави для чаю ставивши їх на стіл. З боку сидить Моракс і починає сміятися

– Ей, чого смієшся? – по-дитячому нахмурившись той подивися на нього.

– Та нічого, ти просто як та бабуся, яка дуже піклується про свого внука – він прикрив рукою рота і ще більше посміхнувся .

– Нічого подібного, я просто піклуюся про свого майбутнього чоловіка, якого дуже кохаю – після цих слів рудоволосий продовжив свою справу.

Тиша, але її перебиває скрип стільця об підлогу, Чжун встав з-за столу, тихо підійшов до спини Чайльда і ніжно обійняв. Він так його кохає, як нікого і ніколи ще не кохав.

Моракс починає тихо наспівувати на вухо юнаку пісню

« Бо так живу немов літаю я, так, немов літаю я. Кожну мить коли зі мною ти»

Занадто інтимна атмосфера, на обличчі Аякса знову рум’янець, але він повертається до Чжуна і ніжно цілує в губи, це саме те, чого йому так не вистачало останній місяць, йому не вистачало саме щирого кохання.

(Прошу вас увімкнути Океан Ельзи-На небі для кращої атмосфери)

Моракс посміхається і теж віддається цій неймовірній миті.

Голову паморочить, але не тільки від браку кисню, а ще через такі сильні почуття.

Поцілунок припиняє Чжун, він втикається в телефон, декілька секунд, і починає лунати ця пісня.

Моракс протягує руку до Чайльда, тим самим запрошуючи на повільний танець.

Звісно ж, тут неможливо відмовити.

 «Там, де для когось тільки лютий за вікном. На моїй вулиці давно уже весна.»

Одна лампа, яка ледь світить, чудова музика, двоє закоханих.

«І дух захоплює немов від висоти. Бо так живу немов літаю я.»

Юнак лягає головою на плече коханого, одну руку ставить на його, а іншою обіймає, Чжун починає вести.

«Так немов літаю я. Кожну мить, коли зі мною ти.»

І знову голос Чжуна який підспівує, від нього трусяться коліна, він чарує.

« І я на небі. Милий мій, на небі.»

Я тебе кохаю..