Тен і Міротік

Тен завжди хотів танцювати Міротік. Скільки себе пам’ятав, з моменту , коли побачив цей танець. Він його і так вже танцював в принципі, але тільки на репетиціях. На виступ його в той танець не взяли. Не тому, що він погано танцює, нііііііі, але хореографу здалося, що Тен надто милий і емоційно не передає настрою цієї хореографії. Тен дуже розстроївся. Настільки, що навіть не міг кілька днів ні про що інше думати. Він трохи заздрив всім, хто там танцював, але розумів, чому так сталося і нічого нікому не говорив.

Після останнього шоу він дістав ще й за те, що надто ніяко виглядав на Under The Sea, яке має бути легеньким і веселим.

– “Не мій день, не мій тиждень”,- подумав Тен і вирішив, що засісти в глибоку вечірню депресію буде в сам раз. Він оглянув кімнату, де сиділи інші. Юта дуже уважно на щось видивлявся в планшет.
– “Юта завжди так старається. Він ні секунди толком не відпочиває, поки все не доробить до максимально крутого рівня.”

Джехьон уважно слухав Дойона, який щось йому пояснював.
“Ці двоє нерозлий вода, завжди одне одного у всьому підтримують.”

Тейон щось повторював перед дзеркалом, він просто доводив все до ідеалу. А Тену навіть думки вже толком не лізли в голову. В нього створилося таке враження, що він нікому не потрібен. Він за боротом. Все. Чудово. От і не треба. Він тут один такий лузер. І Тен зайнявся тим, що ще більше засипав себе гнітючими думками. Він вже був занурився повністю в депресняк, як біля нього сів Хансоль.

— Що то в тебе за вираз лиця?
— Все гаразд, – Тен сказав то таким незалежним тоном, що флюіди гаразду аж поперли на Хансоля.
— Ааааа, точно.
Хвилина мовчання.
— Чого ти так дивишся? В мене все ок! – в Хансоля склалося враження, що Тен зараз або трісне його, або розплачеться.
Хвилина мовчання.
— Хансоль… А як в тебе виходить на сцені оце “більше сексу”?
— О… – ну, все ясно, причину цього настрою Тена він вгадав безпомилково. – Я думаю про…
Хансоль намагався підібрати слова… Він глянув Тену в очі, тоді ковзнув поглядом по губах, по шиї…
Тен слухняно і чемно чекав відповіді.
— Хммм… – Хансоль зніяковіло усміхнувся, поправив волосся, — думаю про… уявляю собі… А, ну… просто поринаю в музику. Ні про що не думаю, ну, намагаюся, тобто, м… Ти відключися і просто танцюй.

Пояснив, ага.

Але Тен задумався. Серйозно так задумався. Він півночі слухав Міротік і не думав про танець. Він просто розчинявся в звуках і уявляв якісь розмиті картинки-символи навіть нічого конкретного.

Наступного дня, коли включили цей трек, Тен думав, що він провалився крізь час і простір. Він не дивився ні на кого, навіть в дзеркало не дивився, а просто жив музикою. Трек закінчився.

— Хм, Тен, ану йди сюди, попробуєм Міротік на 7 станцювати, в нас і так вже на 1 більше.

Уііііі, він думав, що земля втікає з-під ніг. Давно вони не бачили такої тупої і щасливої усмішки на мордашці Тена, коли він ставав на свій омріяний танець.

А Хансоль зняв собі відео. На мобільний. Для колекції, чьо)))))