Розділ 1. І знову в інший світ

Том 1

Розділ 1. І знову в інший світ

Як довго я не був в цій кімнаті? Років п’ятдесят здається. Я був на цей раз не в вигляді жирдяя, яким був в минулому житті, хоч я і не бачив свого обличчя, схоже я був в вигляді себе молодого вже з цього життя. Синюватий чоловік з мозаїчним обличчям похмурно дивився на мене, а я незвертаючи на нього уваги,  оглядався довкола , намагаючись знайти щось незнайоме в цій безкрайній пустій кімнаті, нарешті, після пари хвилин мовчання, Хітогамі заговорив

– Невже ти справді подумав, що я здався? Я готувався всі ці 50 років, і тепер, коли ти мертвий, я нанесу удар, я знищу твій виплід, я знищу Орстеда і вирву перемогу!

Я усміхнувся.

– удачі.

Обличчя Хітогамі майже не змінилось, але одним своїм поглядом він випромінював відчуття безсилої люті.

(я) – До речі, а що зі мною? Я ж помер? Що зі мною буде далі, що стається з мертвими?

(Х) – Ти б мав вже розчинитись в природній мані, але ,схоже, вона не розчиняє душі з інших всесвітів.

(я) – Тільки не кажи, що я застряг тут з тобою.

Я знову оглянув простір довкола – абсолютно пусто. Напевно, було б дивно тут побачити шахову дошку або карткову колоду, чи щось таке, але Хітогамі маєш ж якось розважатись у вільний час? Можливо, він може створювати в цьому вимірі різні віртуальні речі? Приємним співбесідником чи добрим партнером по грі його не назвеш, але якщо я застряг тут разом з ним, нам треба якось налагодити діалог. Я став згадувати, як в моєму світі могло проходити спілкування між заклятими ворогами, що раптом опинились поряд без фактичної можливості нашкодити.

(я) – Хто на твою думку найкращий полководець всіх часів і народів?¹

Хітогамі відповів на моє питання зразу ж без роздумів і скромності.

(Х) – я.

(я) – на яке ж тоді місце ти б поставив себе, якби переміг мене?

І на це питання Хітогамі відповів також без роздумів і скромності.

(Х) – я і переміг тебе, просто ти повернувся назад в часі.

Ну і злюка. Чому зле божество в цьому світі буркотливе синє незрозуміло-що, а не сексуальна демонеса?

Мої роздуми перервав Хітогамі, який зі збентеженим виглядом став крутитись, наче шукаючи щось

(Х) – я відчуваю щось дивне, наче тут присутній ще хтось.

(я) – о, в нас новий компаньйон? Це дівчина?

Раптом я відчув, наче якась сила проймає мене і тягне кудись.

Біла кімната різко змінилась кам’яними стінами  покритими гобеленами, перед мною була трійка дивних чоловіків вдягнених немов якісь жерці чи маги з фентезі, обіч від мене були три хлопці, які, схоже, також були здивовані своїм перебуванням тут, що цікаво, вони були вдягнені в звичайний для мого першого світу одяг, але при цьому в них в руках або на поясі був меч, спис чи лук, я оглянув себе, на моїй праві руці був невеликий дивний щит з якимось каменем в центрі, на лівій руці був браслет подарований Орстедом, на пальцях мої перстні, одяг на мені був дворянським, включаючи великий пояс з золотою бляшкою, до нього був прикріблений меч з позолоченим руків’ям, який був поряд зі мною на момент смерті.

Завислу тишину перервали дивно вдягнені чоловіки

–  Вдалося, нам удалось!

(я) – що вам удалось?

– Де це я?!

– Те саме питання.

– О обранці! Священна зброя обрала вас! Ви були викликані з іншого світу, щоб врятувати наш

Звучить як повна маячня, може в мене передсмертні галюцинації? Я чув теорію, що мозок перед смертю може впасти в стан дуже реалістичного сну і при цьому, час для нього йтиме значно повільніше, людина за цією теорією може прожити в останню секунду декілька фантомних життів

• Про що ви говорите!
• Ви хочете сказати, що викликали мене в інший світ? А ви мене питали?
• З чого це я маю рятувати ваш світ? В мене так-то вдома сім’я і друзі!
• Заспокойтесь, о герої, за порятунок наших життів ми щедро віддячим!

Ага, ясно, ось що придумав мій помираючий мозок, я врятую королівство і в винагороду отримаю титул герцога з відповідною кількістю землі, принцесу і невеличкий гарем. Ну що ж, де той дракон? Пане Орстеде, я готовий повторити наш бій!

• Дозвольти провести вас до короля, там ми все вам пояснимо

Я і три інші обранці пішли слідом за … Жрецями? Ми зайшли в простору залу де на тронів був вже посивілий статний чоловік з короною на голові, я зразу ж привітав його ненизьким поклоном

• Підведіть свої очі ! Я Олткрей Мелромарк XXXII , король Мелромарка, я радий вас вітати, о герої! Чи б не могли б ви представитись
• Я Амакі Рен …

Чорноволосий хлопець підліткової  зовнішності представився першим

(Р) – ем… мені 16 … я учень старшої школи … я з Японії

Хлопець явно був більше, ніж просто розгублений, що логічно в нашій ситуації, тому не варто йому дорікати за купу зайвої інформації і паузи.

Наступним представитись вирішив біловолосий хлопець високого зросту.

• Я Кітамура Мотоясу, також з Японії, я студент університету, в цьому році мені буде 21 рік.

Його ім’я чомусь здалось мені знайомим.

Біловолосий хлопець невисокого зросту, що досі зі здивуванням розглядав лук в своїх руках представився третім.

• Кавісума Іцукі, 17 років, старшокласник, теж з Японії

Священна зброя викликала для порятунку світу школярів? Від чого нам треба врятувати цей світ? Від браку крінжі в Тік Тоці, чи від нестачі безглуздих образ в коментарях на Ю Тубі?

(я) – Рудеус Болотяний Грейрат з королівства Реноа, віконт Болотистого Лугу, васал повелителя Драконів Орстеда.

Власне я теж вказав зайву інформацію, думаю достатньо було назвати свої імена, але захотілось показати, що я не хрін з городу, хоч і хизуватися неофіційним титулом бога магії напевно неварто.

Мої товариші по нещастю здивовано дивились на мене, можливо мені теж було варто сказати, що я з Японії, але в своєму першому житті я встиг дожити тільки до 34, а в другому до 74, в Реноа я прожив напевно більше, ніж в Японії, до того ж мій одяг мене сильно вирізняв, та і обличчя, якщо в мене тіло з другого життя, мало схоже на японське, я радше зійду за італійця чи корсиканця.

(О) – і так, Рен – герой Меча, Мотоясу – герой Списа, Іцукі – герой Лука, і Рубебрус – герой щита.

(я) – лорд Рудеус.

(О) – перепрошую?

(я) – лорд Рудеус, РуДеус.

(О) – ах, вибачте, і Рудеус – герой Щита.

Чого в мене враження, наче їх милість навмисне перекрутила моє ім’я? Та і чому він навіть в друге не назвав мене за титулом? Мені впринципі всеодно, але виглядає як демонстрація зневаги, втім, напевно це в мене параноя, дворянське оточення погано на мене вплинуло.

(О) – Чотири герої покликані врятувати наш світ. Впродовж останнього року сталось декілька хвиль – появ  великої кількості монстрів, серед постраждалих і наша вітчизна, наступна хвиля станеться через 40 днів поблизу нашої столиці, чи готові ви битись проти монстрів і рятувати невинних людей?

(Р) – перепрошую, але ні.

(М) – ви витягнули нас без нашої згоди з нашого світу і хочете, щоб ми бились за вас ?

(О) – я розумію ваші емоції. Древні Легенди голосять, що Священна Зброя винагородить викликаних героїв після закінчення хвиль і надасть їм можливість повернутись в їх світ, проте вам не доведеться чекати до кінця хвиль, наша держава щедро віддячить вам, завтра ми збираємось надати вам аванс і підібрати супутників

(М) – ну що ж …

(І) – виключно я сумніваюсь …

(Р) – навіть не знаю.

(О) – Герої, ви були обрані Священною Зброєю, а отже, ваші душі сповнені доблесті і благородства, зверніться до свого серця, ви ж занадто благородні аби відмовити нам в допомозі.

Яка маячня.

(М) – заради простих людей, я згоден.

(І) – заради невинних дітей я буду боротися.

(Р) – за …. Заради Миру, я готовий.

Рен підняв догори свій меч

Погляди всіх присутніх перемістились на мене.

(я) – хто ваш ворог? Яка його ціль? В чім причина війни? Наскільки надійним джерелом інформації є “древні легенди”, і про яку нагороду від вас ви говорите?

Оцінивши реакцію короля на мої питання, я продовжив.

(я) – вибачте за недовіру, але я не знаю абсолютно нічого ні про монстрів, за яких ви говорите, ні про вас. Якщо “монстри” – це насправді мислячі істоти, я не маю жодного наміру лізти в несвою війну. Якщо ж це дійсно монстри, себто немислячі небезпечні для людей істоти, я б хотів дізнатись, наскільки вони небезпечні, і яку нагороду ви пропонуєте. Мої послуги недешеві, до того ж, якщо ви плануєте винагороджувати мене титулами і ленними володіннями, я не зможу прийняти подібну плату без узгодження з моїм сюзереном, а я не знаю, як зараз з ним зв’язатись.

Натовп, король і школота ошелешено дивились на мене. Король явно не очікував, що в когось з викликаних будуть подібні питання і зауваження, тому йому знадобилось трохи часу, щоб підібрати слова.

(О) – герою Щита.

(я) – слухаю, ваша величносте.

(О) –  боюсь в тебе нема вибору, Священний Щит викликав тебе, отже ти один з героїв і маєш битись проти монстрів …

(я) – справді?! (що ще розкажете?) Ну якщо так … Сподіваюсь Священна Зброя зможе повернути мене до життя в попередньому світі, це буде більш, ніж задовільною нагородою ( звучить якось надто щедро)

Я зробив “середній” уклін. Після кількасекундної паузи король знову заговорив

(О) – герої, давні легенди говорять, що ви маєте розуміти, як працює наш світ навіть краще за нас, чи бачите ви свій статус?

( я) – перепрошую? Я не зовсім розумію про що ви

(Р) – невже ти ще не зрозумів?

(я) – не зрозумів що ?

(І) – ти не бачиш іконки в правому верхньому кутку?

(я) – а? А! Бачу …

(Р) – подумки натисни на неї

РУДЕУС ГРЕЙРАТ 0 рівень (0/20 до 1р.)

Здоров’я 100/100

Мана 1000/1000

Витривалість 76/76

Ага, через погану карму я перемістився зі світу фентезі в прохідний “ігровий ” ісікай, на цей раз треба вести себе пристойно, а то так за гріхи можна стати Бубухом з “ Пес Патрон”.

Поряд з моїми запасами здоров’я і витривалості були іконки : “профіль”, “всі характеристики” , “спорядження ”.

Я подумки натиснув на “профіль” і перед моїми очима з’явилася картинка – мій портрет у віці приблизно 15 років з мого другого життя, напевно я зараз саме так виглядаю. Під портретом були рядки тексту:

Ім’я: Рудеус Болотяний Грейрат

Тип: Мисляча істота

Вид: Демон (активовано маскувальний вид “людина”)

Підвид: Інкуб-носій священного магічного Щита (активовано маскувальний підвид “священний герой”)

Клас: Воїн

Підклас: Носій священного магічного Щита

Рівень: 0 (ранг:0)

Оглянувши свій профіль, я перемістився в “всі характеристики”, переді мною з’явився список : “фізичні характеристики (без врахування ефектів і спорядження)”, “бойові характеристики”. Спочатку я заглянув в фізичні.

Здоров’я : 100

Сила: 195 (200?)

Витривалість: 76 (80?)

Я подумки натиснув на знак питання, у випадку з “Сила” переді мною з’явився напис: залежить від фази місяця, на середині молодого і старого місяця – 200, в повню – 220, в новий місяць – 180. Коли я натиснув на знак питання поряд з витривалістю, з’явився схожий напис: залежить від фази місяця, на середині молодого і старого місяця – 80, в повню – 200, в новий місяць – 50.

То мої сила і витривалість залежать від місяця? Мій помираючий мозок той ще вигадник.

Я перемістився в бойові характеристики.

Максимальний запас здоров’я: 100

Броня (?) : -20-20%

Множник атаки: 0,09

Максимальний запас мани: 1000

Швидкість відновлення мани: 10/год

Я натиснув на знак питання.

Отримуване ураження при потраплянні на незахищені ділянки тіла без урахування модифікаторів за специфіку ураження і за специфіку ділянки тіла.

Після характеристик я заглянув в “спорядження”.

Священний Магічний Щит (нульова форма) : атака – мінус 91%, броня – при потраплянні повз Щит – мінус 20 – 20%, при потраплянні на Щит – мінус 100% (для атаки з нульовим заброньовим ефектом), міцність – 100.

Мінус 91% до атаки? Богине, невже мій мозок не міг створити якусь адекватнішу галюцинацію?

Поки я жалівся Роксі на безглуздість ігрової механіки, мої, я так розумію товариші, тринділи про якісь ігри.

(я) – я бачу ви знайомі з правилами і законами цього світу ?

(М) – особливо я, скільки себе пам’ятаю, задротив в цю гру.

(я) – може тоді поясните мені ?

Хлопці подивились на мене з певним відстороненням.

( М) – чого тебе викликали в цей світ, якщо ти нуб?

Не дивно, що ти помер в такому молодому віці живучи в одній з найбезпечніших держав в найбезпечнішому світі з тих, що я знаю.

(я) – без поняття.

(М) – ну дивись, нам потрібно убивати різних монстрів, щоб прокачувати рівень, за кожного вбитого монстра дають очки досвіду.

(я) – принято.

(М) – крім досвіду з монстрів падає дроп, який слід піднімати і продавати, щоб заробляти і купувати собі нове спорядження.

Було б логічніше з сторони держави, яку ми маємо захищати, видати нам все необхідне спорядження, але на адекватність дій влади я давно не розраховую.

(М) – тут, я так розумію, є 4 класи воїнів, і тобі попався найтупіший.

(я) – тобто.

(М) – щитник- це туфта.

(я) – хіба в грі може бути поганий клас воїнів з тих, що пропонуються гравцям?Якщо розраби додають клас, значить вони розраховують, що за нього будуть грати, а отже роблять так, щоб був сенс вибрати його, недоліки мають бути компенсовані перевагами.

(М) – та ну, всі знають, що щитники – туфта (Мотоясу повернувся до Іцукі) – правда?

(І) – щитники можуть мати перевагу на початку, але через складність отримання досвіду вони швидко відстають.

(Р) – змирись, тобі не пощастило з класом.

Не буду сперечатись з задротами, їм краще знати.

(я) – а тут є магія ?

Нечекаючи відповіді, я витягнув долоню і створив невелику полум’яну кулю. Перед мною з’явився напис:

Закляття Вогняна куля примусово освоєно

Закляття Вогняна куля примусово просунуто до 20р.

Отримано 25xp

Отримано 1 рівень

(М) – як ти це зробив?

(я) – просто.

Хлопці витягнули руки як я, і мовчки стояли так з чверть хвилини, нічого не відбулось.

(М) – оволодіння чарами має відбуватися в процесі розвитку, як ти зміг створити полум’я?

(я) – я навчився це робити ще в минулому житті

(*3)- що?!

(я) – я був досить вмілим магом.

(Р) – про що ти?

(я) – у твоєму світі не існує магії?

(Р) – звичайно ні!

(І) – а в твоєму існує? Неймовірно, а ти до речі відки?

(я) – останні 2/3 життя я перебував в основному в Північних землях, головним чином в Реноа.

(Р) – Північні землі? Ти маєш на увазі Скандинавію?

(я) – ні, схоже ми з принципово різних світів.

Не буду їм казати, що це вже третій світ, в якому я з’являюсь.

(М) – а якщо в твоєму світі була магія, то може і ельфи були?

Я усміхнувся.

(Я) – і ельфійки.

(М) – заздрю тобі, завжди хотів собі ельфійку.

Можу одну порадити, після смерті Кліфа вона повернулась до старого способу життя.

(я) – можливо вони і тут водяться.

(М) – ні.

(я) – Цей світ може відрізнятись від твоєї гри.

(М) – хлопці, у вас були ельфи?

(Р) – ні.

(І) – теж ні.

(М) – от бачиш.

Логіка дивна, але якщо це світ з ігровою механікою, то логіку задротів треба ставити вище за мою …

Нашу розмову перервали запрошенням до столу. Сівши за стіл, ми продовжили. Мотоясу, тримаючи в руках те, що було схоже на курине стегно (хоча за смаком радше нагадувало свинину), говорив про те, що зав’язка сильно відрізняється від того, що було в грі Emerald Online, яку він грав. Я не міг зрозуміти, до чого тут це зауваження, звичайно ж , подія з реальності буде відрізнятись від зав’язки з гри, з чого вона має бути схожа, а от Рен і Іцукі були здивовані назвою гри

(Р) – Що що? Ніколи не чув про таке.

(І) – якась дивна назва.

Мотоясу, в свою чергу, був здивований тим, що хлопці не чули про цю гру.

(М) – Та ти взагалі в ММО грав хоч раз? Вона дуже відома.

(І) – Ну, мені відомі такі, як Odin Online та Fantasy Moon Online, адже вони теж досить популярні!

(М)– Що за такі? Перший раз чую.

Рен став виглядати ще розубленіше.

(Р) – я теж вперше чую ці назви.

Тепер настала черга Іцукі говорити про те, наскільки відомі його олюблені ігри.

(І) – ви не могли не чути про ці ігри, можливо ви просто не запам’ятали назви? В Fantasy Moon Online в один момент виявляється, що місячні демони жертви, а Імперія, на стороні якої ми воювали до того – агресор, це ж найлегендарніший твіст.

(М) – не чув про таке. І взагалі, те, про що ти говориш, це консольна гра, а в нас тут явно онлайн.

Така заява здивувала Рена

(Р) – Ти неправий, бро. Це ж VRMMO, адже так?

(М) – Хах, що? Але хіба цей світ не такий самий, як гра, де ти кликаєш мишкою чи керуєш геймпадом?

На слова Мотоясу Рен недовірливо схилив голову і втрутився у розмову.

(Р) – Кликаєш мишкою? Контролер? Ви про якісь старовинні іграшки чи що? Хіба в наші дні люди не мають на увазі VRMMO, коли кажуть онлайн-ігри?

(М) – VRMMO? У сенсі ММО у Віртуальній Реальності? Що ти за скай-фою світ вигадав, мрійнику?

(Р)- ЧОГО?! – голосно висловив Рен своє здивування.

(М) — Стривайте, давайте розберемося.

Сказав Мотоясу, приклавши руку до чола і намагаючись заспокоїти нас. – Рене, я правильно розумію значення слова VRMMO?

(Р)– Так.

(М)- Іцукі, Рудеус, а ви?

(І) –  Наскільки я знаю, його часто описують у науковій фантастиці.

(М) – Саме так, і я приблизно звідти ж про них знаю. Повернемося до тебе, Рене, що таке Brave Star Online? VRMMO?

(Р) – Так, так називалася VRMMO, у яку я грав. Там сеттінг дуже схожий на цей світ.

Судячи зі слів Рена, технологія VRMMO-ігор, які здавались йому чимось самим зрозумілим, аналізували мозкові хвилі людини і дозволяли їй занурюватися у створений комп’ютером світ.

Мотоясу і Іцукі виглядали спантеличинеми.

(М)– Спробуємо поставити спільне запитання. Як звати нинішнього прем’єр-міністра?

– Ага, – всі кивнули.

– Скажімо одночасно.

(М)- Юда Масато.

(Р) – Явахар Готаро.

(І) – Одака Енічі.

(я) – Юстин Блеккров. (не питайте, нащо я назвав канцлера Реноа)

Після ще кількох хвилин розмови, хлопці дійшли висновку, що прийшли з різних Японій. Поки вони збентежено дивились одне на одного, мені в голову прийшло питання.

(я) – а як ви сюди потрапили? Я помер і невідома сила мене сюди притягнула.

Першим на моє питання відреагував Рен.

(Р) – Я гуляв біля школи і побачив групу хлопців. Троє хуліганів приставали до одного, я вирішив заступитись. В процесі моїх повчань, що не можна ображати слабших, і що троє на одного не чесно, мене штовхнули, я впав зі сходів, і останнє, що я пам’ятаю, це сильний біль в скроні. Схоже, я теж помер.

Другим був Іцукі.

(І) – мені розказувати нічого, послизнувся, впав, отямився – лук.

(М) – це де ж ти так впав?

(І) – ну а з тобою що?

(М) – мене мало не збила вантажівка, якийсь чоловік відштовхнув мене, і в результаті мене збила легкова машина. Іронічно, правда?

Я став вдивлятись в обличчя Мотоясу.

(М) – Рудеус, щось не так?

(я) – слухай, а ти сам там був? Чи разом з дівчиною і хлопцем?

(М) – я гуляв разом з своїм другом, і однією зі своїх дівчат.

Чекайте, що? Побачивши моє здивування, Мотоясу пояснив.

(М) – я одночасно зустрічався з двома.

Тепер зрозуміло, чому Нанашохі не стала розказувати мені деталі її сварки з хлопцем. Та і її фраза “ви всі однакові”, коли вона дізналась, що я взяв другу дружину, тепер зрозуміла.

Коли ми закінчили трапезу, король спитав в нас:

(О) – є ще щось, щоб ви хотіли дізнатись?

(Я) – у вас тут є бібліотека?

Мене відвели в бібліотеку, на запитання бібліотекаря, що мені потрібно, я попросив книгу, в якій розповідається про королівство Мелромарк. Виявивши незрозумілий алфавіт, я попросив навчити мене читати, місцева система письма на моє щастя виявилась дуже простою : одна буква – один звук, тому на її елементарне освоєння пішло трохи більше, ніж півгодини, якби в місцевих була ієрогліфічна система письма, навчитись читати було б куди важче. Через “силу священної зброї ”, я чув місцевих так, наче вони говорили японською, а мої слова вони чули так, наче вони були сказані зрозумілою їм мовою, коли я читав вголос тексти на місцевій, я чув, як говорю японською, в моїй голові при цьому було оригінальне звучання слова, через це, і через те, що мені доводилось час від часу підглядати написану мною абетку (де я японськими знаками позначив, як читаються місцеві букви) я читав вкрай повільно, але все ж таки така дефіцитна інформація поступова поступала в мою свідомість.

(я) – з тих часів. Релігією. Мелромарку є віровчення. Церкви. Трьох святих. Яке вшановує. Героїв Списа. Лука і. Меча. Як помазаників. Милостивого. Бога-Творця. А Щит не визнає. Святим знаряддям

Я відставив книгу всторону і звернувся до бібліотекаря.

(я) – перепрошою, в цій книзі пише, що релігією в вашої держави є вчення Трьох Святих, яке не визнає мене героєм

(б) – це не зовсім коректне твердження, державної релігії в нас офіційно немає, хоч більшість мелромаркців є прихожанами ЦТС, в нас живуть і адепти інших релігій, та і прихожани ЦТС зазвичай не надто добре знають її віровчення.

(я) – але все ж таки, виходить, що домінуючою релігією тут є та, що не визнає мене героєм.

(б) -ну так …

(я) – а король є адептом якої віри?

Бібліотекар трохи напружився, його обличчя стало дещо бліднішим, лицеві м’язи видали незначну тривогу, а тон став іншим.

(б) – їх величність, король Олктрей є адептом Церкви Трьох Святих.

Жестом бібліотекар показав мені стати ближче, він перейшов мало не на шепіт.

(б) – герою Щита, я не хотів порушувати цю тему, але якщо ви вже самі почали розпитувати, я не буду брехати і ухилятись від відповідей, в нашій державі ви, імовірно зіткнетесь з упередженим ставленням, я сам, хоч не вважаю вас рівним трьом героям Святих Знарядь, вважаю вас одним із захисників цього світу, деякі адепти вчення ЦТС є дещо гіршої думки про вас.

(я) – зрозуміло, дякую за інформацію. А які релігії ще є в цьому світі?

(б) -є культ Окси, він поширені в державах звіролюдей, Церква Чотирьох Героїв- поширена в Форінді і державах довкола нього, менсіанство – поширене серед демонів, астеріанство – поширене на Східному континенті, авісіонізм – поширений на Малому континенті.

Можливо в бібліотекаря треба було випитати ще щось про короля і ЦТС, але якщо він сам вирішив щиро розказати важливу інформацію, з етичної точки зору не варто продовжувати говорити на явно не зручну для нього тему.

Я просидів в бібліотеці до самого вечора. З книг я дізнався, що королівство Мелромарк, яке утворилось в результаті розпаду Імперії, я матрелінійною монархією, тобто корона зазвичай передається по жіночій лінії і самодержцем зазвичай є жінка. Коли слуги прийшли провести мене в підготовлену для мене кімнату, я спитав їх – хто є самодержцем, а дізнавшись, що це королева Мірелія, я спитав: “чому ж тоді нас приймав король”, на що отримав відповідь, що вона десь далеко. На мої намагання уточнити, де вона і коли повернеться, мені не дали чіткої відповіді, слуги, які не схоже, що були зацікавлені в розмові, сказали, що в неї справи, а коли ми дійшли до виділеної мені кімнати, вони зразу ж пішли геть.

Залишившись на одинці, я дістав з кишені священну реліквію і здійснив обряд поклоніння

Отримано тимчасовий ефект Благословення Богині +30% до отримуваного досвіду +50% до швидкості освоєння заклять 7:59:57

Спасибі тобі, Богине

 

 

 

Розділ 2 Новий день в новому світі

Наступного ранку я прокинувся на світанку і приступив до щоранкових фізичних вправ. В минулому житті я припинив займатися цим, коли сильно постарів, тепер же я знову відчуваю силу в своїх руках, моє тіло було таким легким. Ну а ще я відчував на кілька років призабуте бажання, через яке не міг заснути вночі.

Коли я качав прес, двері до моєї кімнати відчинила молода служанка.

– Пане, сніданок готовий.

Почервоніла дівчина стала розглядати мій оголений торс. Я підійшов і погладив її по щоці, служанка зашарілась ще більше і я спробував її обняти, але вона вислизнула з моїх обіймів.

– Одягніться, будь ласка, мені треба вас провести до їдальні.

Ну, це було б нецікаво, якби було надто просто, тож доведеться трохи потерпіти.

Мене відвели в невелику залу, де вже були Рен, Іцукі і Мотоясу. Поснідавши ми декілька годин нудьгували чекаючи, поки нас покличуть. Нарешті нас повели в тронну залу, де на нас вже чекали. Король, як йому і личить, сидів на троні, спочатку нам довелось підійти до нього, щоб він міг сидячи на троні, і не надриваючи при цьому горлянку, звернутись до нас.

– вітаю, герої, як і обіцяв, ми знайшли тих, хто бажає стати вашими супутниками, станьте в ряд, щоб бажаючі служити вам стали за вами.

Ми стали між троном і срединою тронної зали, і дюжина озброєних людей розподілилась між нами. Коло Мотоясу стало четверо, коло Іцукі- троє, коло Рена – п’ятеро, коло мене – ніодного. Я з здивуванням подивився на короля, той з здивуванням подивився на мене.

– цікаво, ніколи б не подумав, що так станеться.

Та ну? Ви ж якось перевіряли цих людей, перед тим, як допустити до нас, невже серед всього іншого ви не спитали, до кого власне вони хочуть приєднатися?

Король про щось пошепки поговорив зі своїм помічником.

– Схоже розійшлись чутки, що герой Щита не знає законів нашого світу, до того ж деяких хвилює його дуже юний вигляд.

Ага, то ви нам таких вояків знайшли, що їх відлякують подібні чутки?

– Схоже, пошуком супутників мені доведеться зайнятись особисто, у вас тут є таверни і невільницькі ринки?

– Так, звичайно… Я напевно додам трохи до тої суми, що ми планували вам вручити, це мало би вам допомогти.

– Буду дуже вдячний.

Щось мене вся ця ситуація насторожує, чи не замішаний в цьому Хітогамі?

Одна з дівчат, що стояла коло Мотоясу, звернулась до нього.

– Герою Списа, якщо ви не образитесь, я б хотіла змінити свій вибір, не добре, якщо один з героїв залишиться без супутників.

Вирішила перейти на мою сторону, коли дізналась, що мені перепаде більше грошей? Наскільки надійні всі ці люди?

Нечекаючи відповіді Мотоясу, дівчина підійшла до мене, вона була рожевоволоса, з доволі милим лицем, на зріст як Мотоясу і на півтори голови вище за мене.

– я Майн.

– Лорд Рудеус Болотяний Грейрат, радий честі познайомитись. Тобі останнім часом ніхто не являвся в снах?

– Ні. Що за дивне питання?

– Я потрапив в інший світ, хіба не природно, що я підозріливий?

– Розслабся …

Нам видали гроші, моїм товаришам-героям по 400, а мені 600 срібників, немалий такий мішечок грошей. Грошова система в цьому світі триметалічна, є малі, звичайні і великі, мідні, срібні і золоті монети; великі монети в 5 раз дорожче звичайних, ті в три рази малих, золоті в 30 дорожче срібних, ті в 30 раз дорожче мідних.

Коли ми отримали гроші, Майн з впевненим видом повела мене в місто. Ми зайшли в торговий квартал і в один момент опинились в хмурого торговця зброєю. Коли ми зайшли, він відставив в сторону книгу, яку читав, і замість привітання сказав:

-У вас є ліцензія на покупку зброї?

Його грубий тон не сподобався Майн.

– Ей, ввічливіше не можеш?

– Ні.

– Якщо не збираєшся ставитись до мене, як належить ставитися до клієнта, ми знайдем іншу крамницю, тут їх є багато.

– Якщо ви прийшли сюди, то знаєте, що в мене найкращий товар. Я не маю часу на пусті балачки, показуйте ліцензію, і кажіть, що вам треба.

Майн демонстративно пихнула, розвернулась і вже пішла до виходу, але я її зупинив.

– так говорити з покупцями може тільки той, хто продає дуже добрий товар.

– ти так думаєш?

– я невпевнений, але якщо ми вже прийшли сюди, варто хоча б подивитись, що нам пропонують.

Я підійшов до прилавку. Продавець роздратованим тоном попросив мене показати ліцензію.

– Мені ніхто нічого не казав за ліцензію, я носій священної зброї, може вона мені не потрібна?

Продавець здивовано підвів брови, після чого без зайвих церемоній взяв мій щит рукою і, дивлячись на нього, примружив очі.

– Ти ба, і справді. А я ще думав, що за дивний щит в тебе. Але якщо ти Герой Щита, то нащо тобі меч, хіба ти можеш ним користуватися?

Я дістав меч із ножен і зробив ним декілька змахів, перед моїми очима з’явився напис:

Ви не можете завдавати шкоди даним знаряддям

Прочитавши це, я покосився на Майн.

– Сонечко, ти б не хотіла провести експеримент?

– Спробуєш штрикнути мене цим мечем – запхаю його тобі в сраку.

– Що за молодь пішла, ні цікавості до знань, ні поваги до старших, втрачене покоління. Я в твоєму віці …

Майн витріщила на мене здивовані очі.

– Ти в моєму віці будеш приблизно через  3 роки, якщо не через 5.

Нашу суперечку перервав торговець.

– Я перепрошую, ви сюди трендіти прийшли?

– Вибачте.

Я запхав меч назад в піхви.

– То ліцензія мені не потрібна?

– Ні, кажи, що тобі треба.

– Ну, напевно мені знадобиться робочий і кухонний ніж.

Зброяр мовчки направився до одного з стелажів і дістав відти два ножі, поклавши їх на прилавок, назвав ціну.

– 12 золотих за обидва.

– А є щось дешевше?

– Хлопче, ці леза варті своїх грошей, візьми їх в руки, подивись на характеристики. Це не якесь барахло, яким торгує більшість місцевих торгівців, це ножі із Вайтщита, з самої Білої Брами.

Я взяв робочий ніж в руки, хоч він виглядав масивним, виявився на диво легким.

Ніж робочий

Якість: дуже висока⁺

Стан: 100%

Міцність: 150

Шкода при роботі з деревом: 25

Ураженя в бою: ви не можете завдавати шкоди даною зброєю

Вага: 0,2

25 це багато чи мало? Ну, судячи з того, що якість ножа оцінено, як дуже висока, напевно багато, але ціна …

– Я не можу дозволити собі такі дорогі ножі.

Продавець виглядав здивованим.

– Справді? Я думав, що в кого-кого, а священного героя грошей на покупку спорядження буде вдосталь.

Продавець поклав ножі назад і взяв більш скромні.

– ось ці два всього 35 срібних.

Я оглянув ножі і звернувся до Майн.

– ці ножі за таку ціну – це нормально?

– Я б сказала, що вони коштують 30 …

Не встигла вона закінчити, як продавець випалив – торгу не буде, або берете за 35, або не берете.

Я відав торговцю одну золоту і одну велику срібну монету.

– Ще я хотів би отримати якусь броню, щось в межах 200 срібних.

– Є чудова кольчуга за 180, шолом за 50, шкіряні бронерукавиці за 10 і міцні чоботи за 50. Не дивись на мене так, я про твою безпеку думаю, я б на твоєму місці купив комплект броні мінімум за  800 срібних, в тебе робота, м’яко кажучи, небезпечна.

Продавець дістав шолом, який виглядав досить масивно. Я взяв його в руки і глянув характеристики.

Шолом

Якість: звичайна

Стан: 100%

Міцність: 250

Броня при попаданні по шолому: -50-50%

Захист від заброньового ефекту: 15%

Броня при ударі повз шолом: -5%

Вага: 1,8

Я ще раз перечитав передостанній рядок.

– Слухайте, тут пише, що броня при попаданні повз шолом -5%.

– Не багато, але що ти хочеш за 50 срібних.

– Тобто, якщо я буду в цьому шоломі, і мене вдарять по плечу, я отримаю на 5% менше шкоди?

– Так.

– А якщо я надягну 20 таких шоломів?

– Якщо ти зможеш надягти 20 таких шоломів, і тебе вдарять в плече, ти отримаєш 0,95²⁰ від шкоди, яку отримав б без броні.

– Тобто, якщо на мені нагрудник, який дає броню – 15%, і шолом, що дає броню – 8%, я отримаю 0,92*0,85 шкоди?

– Угу.

– Показуй кольчугу.

***

Витративши 290 срібних на броню і 35 на інструменти я отримав:

1. Кухонний і господарський ніж звичайної якості.
2. Шолом вагою 1.8 з “пасивною” бронею 5%.
3. Кульчугу вагою 8кг з бронею -20-20%/-10%.
4. Шкіряні бронерукавиці, що крім кисті закривали половину передпліччя, вага 1,4 , броня -5-5%/-2%.
5. “Тяжкі черевики” вагою 2кг з бронею -20-10%/-4%.

Після покупки спорядження ми з Майн відправились на покупку харчів, а вже після цього вийшли за місто на луги, де майн показала мені на стрибаючу оранжеву кулю.

– Ось бачиш ці оранжеві кулі? Їх треба вбити.

Я спробував створити кам’яну кулю, нічого не вийшло, а от льодяна стріла з’явилась без проблем і поцілила точно в ціль, вбивший чудернацького монстра.

Закляття льодяна стріла примусово освоєно

Закляття льодяна стріла примусово просунуто до 20р.

Отримано 40хр

Схоже закляття кам’яної кулі в цьому світі просто-напросто не існує, доведеться знайти альтернативу, льодяна стріла не дуже підходить.

– як ти це зробив?

– я і не таке вмів робити в попередньому житті.

Я побачив ще одну оранжеву кулю і також застосував проти неї льодяну стрілу. Куля перетворилась на клапті оранжевої матерії, але сповіщення про отримання xp я не отримав. Я зібрав свою здобич, яка на дотик виявилась схожою на резину і згодував її своєму щиту. І після цього задумався, чи працюватиме в цьому світі моя магія зцілення.

– Я хочу дещо перевірити, потримай.

Я зняв кульчугу і закотив рукави, після чого знайшов оранжеву кулю і підійшов до неї, та зразу ж накинулась на мене, і вкусила за підставлену руку, але я не відчув нічого, крім ваги кулі на моїй руці і легкого лоскоту.

– Що за ?! Воно не може прокусити мою шкіру.

– Схоже, вона не може пробити твою броню.

– Але ж воно кусає голу руку.

–  Який в тебе показник броні?

А, я ж попав в ігровий ісікай, я заглянув в свої характеристи, оскільки я підняв рівень і на мені була броня, в мене було -25-30,3% броні, тобто тварюка, яка має показник атаки менше 30, не може нанести мені ніякої шкоди. Я знищив монстра за допомогою вогняної кулі і вчерговий раз чомусь не отримав xp. Шматки оранжевої матерії, на які розпався монстр, не мали слідів пошкодження полум’ям, я згодував і їх Щиту, і переді мною з’явився напис:

Розблоковано Оранжевий кульовий щит

Я перемкнув щит на нововідкритий.

– Треба щось серйозніше. Слона сюди!

– Нащо тобі слон?

– Та це я просто анекдот згадав. Де водяться тварюки по солідніше?

– Ну це треба буде відійти від міста, часу на це вже немає.

Я глянув на сонце.

– Та наче тільки обідній час, давай пройдемось, хоч огляну місцевість.

– Йти пішки?

– Ти точно найманець?

Дівчина пробубніла щось собі під ніс, але побачивши, що я пішов в сторону від дороги, пішла за мною. Я активував соколине око, і з його допомогою оглянув місцевість попереду, Попереду був чагарник, а за ним ліс. Обдумуючи свої подальші дії, я помітив іконку ”всі бафи” у лівому верхньому кутку свого поля зору, натиснувши її, я побачив :

Витрата мани на закляття підтримки -20%¹

Витрата мани на захисні закляття  – 10%¹

Витрата мани на атакуючі закляття + 50%¹

Витрата мани на закляття стихії вогню – 0,5²

Витрата мани на закляття стихії вогню сукупно +49,25%

Витрата мани на закляття стихії води – 0,5%²

Витрата мани на атакуючі закляття стихії води сукупно +49,25%

Шкода, отримувана від вогню -10%¹

Швидкість відновлення мани -0%³

Швидкість відновлення мани +1%⁴

Швидкість відновлення мани сукупно +1%

 

¹Є результатом особливостей виду і підвиду, до яких ви належите; залежить від рівня або рангу

²Бонус, за кожні 20 рівнів освоєння заклять даної стихії

³Є результатом особливостей виду, до якого ви належите; залежить від фази місяця

⁴Бонус за освоєння заклять

Подивившись на свої бафи, я ще раз оглянув “панель” і знайшов вкладку “відомі закляття”, після чого дізнався, що льодяна стріла в мене 20/40 рівня і завдає неочікувані 800 одиниць шкоди і потребує цілих 80 мани, і це невраховуючи дебафу. По суті, я гатив артилерією по горобцях, імовірно, на нищих рівнях менші і шкода, від закляття, і витрати мани, але силу цього закляття тут неможна контролювати. Я переглянув умови просування закляття до 21 рівня, їх було дві : завдати скільки-то шкоди цим закляттям і застосувати це закляття певну кількість раз нанісши при цьому мінімум таку-то кількість шкоди, ті самі умови були і в вогняної кулі, максимальний рівень якої 25. Цікаво, чому вони примусово просунулись саме до 20 рівня?

Також я виявив вкладку “особливі навики” і дізнався, що в мене є навик “провокаці”, який був активований

Поки я був в роздумах, ми пройшли близько 2 км і місцевість змінилась з трав’янистого лугу на чагарник. Оскільки я про всяк випадок активував око передбачення, я побачив, що з куща от-от вискочить лисиця. Я не люблю ображати маленьких тварин, але треба ж мені тренуватись? Та і лисиця – хижак, сама ображає інших. Тож варто було звіру вискочити, як я направив на неї свою магію і спробував закувати її в кригу, і в мене це вийшло.

Закляття льодяні кайдани примусово освоєно

Закляття льодяні кайдани примусово просунуто до 10р.

Я заглянув в “відомі закляття” і побачив купу складних формул, по яким визначались витрати мани на щойно використане закляття в залежності від кількості противників, яких я сковую, відстані до них, площі території, на якій вони розкидані, і від рангу закляття, їх загалом чотири, мені доступно два, тобто я нарешті маю закляття, силу якого можу контролювати. Максимально можливий  рівень цього закляття – 40.

Я підійшов до лисиці і спитав Майн, чи можна якось переглянути її профіль. Вона відповіла, що потрібно торкнутись до звіра і, дивлячись на нього, примружити очі. Я виконав її інструкції.

Тип: Тварина

Вид: Лисиця Центральноконтенентальна

Клас: Хижак

ранг: 2

Здоров’я: 50/50

Я взяв свій меч і спробував проштрикнути лисицю – жодного ефекту. Тоді я повернувся до Майн, вона оголила меч, одним ударом прикінчила хижака і закинула тушу в мішок.

Отримано 0.2хр

Так Рудеус, думай. Я знаю – тобі це дається складно, але думай.

І так, провівши сеанс активної розумової активності, я дійшов до висновку, що потрібно продовжувати експеримент, і, на моє щастя, лабораторна миша знайшлась швидко. Червона монстрокуля спробувала мене атакувати, але я відкинув її копняком.

– Майн, можеш її прибити.

– Вона буде тікати від мене, бо монстри можуть бачити рівень неторкаючись до істоти.

– Ясно.

Я притиснув монстрокулю до землі за допомогою щита. Майн підійшла і прибила монстра.

Отримано 0.5хр

Є два варіанти:

1. Я отримую хр, якщо мій товариш вбиває монстра.
2. Я отримую хр, якщо мій товариш убиває монстра, удари якого я прийняв на себе.

Другий варіант виглядає логічнішим. Окрім цього я отримав хр при першому використанні вогняної кулі і льодяної стріли, але не отримав при першому використанні льодяних кайдан. Я направив руку вгору і створив струмінь полум’я.

Закляття Струмінь полум’я примусово освоєно

Закляття Струмінь полум’я примусово просунуто до 20р.

Отримано 40xp

Я помітив, що мій запас мани і шкала витривалості відновились.

Я глянув на Майн.

– Йдем далі в ліс, чи повертаємось назад?

– Йдемо назад, вночі монстри агресивніші, а в лісі після початку Катастрофи Хвиль стало значно небезпечніше. Щоб ти знав, на цих лугах ще рік назад монстрокулі були великою рідкістю.

– В моєму попередньому світі, на тих луках на  мене точно б напав, якщо не метровий кабан, то півметровий вовк. Тож у вас тут ще дуже безпечно.

Коли ми вийшли з чагарників, я спробував застосувати різні закляття, в результаті в мене “примусово освоїлись”: вогняна хвиля (20рівень з 50, дала 50 хр, має 3 ранги), вогняна аура (20/80р, 80хр, має 5 рангів і 3 радіуси), водяна куля (10/10р, 20хр, має три об’єми), водяна стіна                        (10/20р, 3ранги), електричний удар (20/50, 50хр, 3 ранги), порив вітру (20/25р, 25хр), вітрова стіна (10/20р, 3 ранги) і найцікавіше – вогняне дихання, яке в  минулому житті мені давалося погано, я отримав 3 рівень з 40. Всі мої спроби застосувати земляні закляття були безуспішні. Я подумував над такими закляттями, як вогняний вихор, буря, злива, блискавка, але побоявся спричинити пожежу і руйнування. В результаті моїх експериментів я отримав 225хр і 3 рівень.

Ну що ж, попрацювали, тепер можна іти назад в місто. Повертаючись назад, ми побачили, що недалеко від міських воріт стояла невеличка валка з возів, схоже, один з возів поламався. Я сприйняв це як нагоду завести розмову, тож підійшов допомогти.

– Бачу у вас тут проблеми?

Я допоміг їм припідняти віз. Чоловік, який ,судячи зі всього, був головним, радо підтримав розмову.

– Еге ж. З моменту початку хвиль я терплю одні збитки.

– Ну так, монстри стали траплятись куди частіше.

– Еге ж, монстри, найстрашніші монстри на світі, називаються “збирачі податків”, ці одноразові податки – це ж чисте здирництво. Хоча і звичайні монстри дійсно стали активнішими, за останні півтора місяці ми двох людей втратили, і це притому, що тепер ми уникаємо небезпечних маршрутів. Тобі, до речі, робота не потрібна?

– Ні, дякую, я її вже маю.

– А ти сам звідки? В тебе якась дивна манера мови.

– Я зі Сіавет.

Я назвав перший топонім з вичитаних в книзі, який прийшов мені в голову. Чоловік спохмурів.

– Ох, ясно.

Він похлопав мене по плечі.

– Ну, сподіваюсь, у вас з часом все налагодиться.

– Ох, мені б твій оптимізм. Чув останні новини?

– Які?

Чоловік стишив голос.

– Був викликаний Щит, уявляєш, в цій от державі.

– І що з того?

– Це не добрий знак, ой не добрий.

Чоловік стишив голос ще більше, наче боявся, що нас підслухають.

– Я не надто віруюча людина, але схоже Бог нарешті вирішив покарати нашу прекрасну владу, а за одно і ми під роздачу попадем. Щей ім’я в цього Щита майже, як в першого – Рудеус, уявляєш? І хочеш сказати це збіг? Ох, хлопче, повір моєму чуттю, станеться з Мелромарком те саме, що колись з Модосом, і пусті молитви нас не врятують.

Полагодивши віз, торговці вирушили вперед, а я повернувся до Майн.

– Що таке Модос?

– Місто, яке було знищене Богом за гріхи.

– А які гріхи?

– Та всяку.

Вичерпна відповідь.

– А як відбувалося знищення?

– Я не надто уважно вивчала святе письмо, але там все почалось з того, що в місті був викликаний герой Щита.

– Ага, і через це існує забобон, що герой Щита – то до лиха.

– Ну приблизно так.

Це що виходить, я як чорний кіт? Рудеус Блеккет? Хм, а звучить. Від приміряння нового прізвища мене відволік гамір – вартовий і якийсь лицар про щось сварились. Щоб ненароком не залізти в конфлікт, я б залишився на місті говорити з Майн, поки суперечка не вирішиться. Але я розчув декілька фраз, сказаних лицарем, зокрема: “як ти смієш так говорити з святим героєм Лука ”. Я придивився, і побачив, що один із супутників сварливого лицаря тримав дещо дивний лук і мав біле волосся, тож я підійшов.

Іцукі стояв поряд із своїм сварливим супутником, він був вдягнений в металічний панцир, на якому був вигріюваний дивний знак.

В руках в нього був шолом, на якому був зображений той самий знак.

– Іцукі, брате мій.

Я спробував подружньому обняти хлопця, але один з його супутників став перед ним.

– Хто ви? Що вам патрібно?

– Рудеус Грейрат, герой Щита.

– А, це ти.

Іцукі посунув рукою свого товариша.

– Не впізнав тебе, в що ти вирядився?

– В броню.

– Хм, глянь, які лати мені подарували.

Іцуків встав в позу “гордої статуї”.

– Непогано, дуже непогано. А що це за знак.

– А? Знак?

В розмову втрутився один із супутників Іцукі.

– Це символ святої церкви!

– Зрозуміло. Як справи?

– Складніше, ніж я очікував. В мене зараз 2 рівень. А в тебе?

Іцукі примружив очі.

– Все ще нульовий? Бачу, тобі дійсно не пощастило з класом, ну ти незасмучуйся.

Хлопець співчутливо похлопав мене по плечу. Я заглянув в свій профіль.

Ім’я: Рудеус Болотяний Грейрат

Тип: Мисляча істота

Вид: Демон (активовано маскувальний вид “людина”)

Підвид: Інкуб-носій священного магічного Щита (активовано маскувальний підвид “священний герой”)

Клас: Воїн

Підклас: Носій священного магічного Щита

Рівень: 3 (ранг:1)

Активовано:

Маскувальний рівень: 0 (ранг:0)

Я подумки натиснув на маскувальний рівень і зрозумів, що можу вибрати будь-який до 120, але вирішив поки що нічого не змінювати.

– Ну давай, мені треба йти. Удачі.

Іцукі потиснув мені руку і окрикнув свого супутника, який все ще сварився з стражником.

– Маруд, досить, ходімо.

Том 1

Розділ 1. І знову в інший світ

Як довго я не був в цій кімнаті? Років п’ятдесят здається. Я був на цей раз не в вигляді жирдяя, яким був в минулому житті, хоч я і не бачив свого обличчя, схоже я був в вигляді себе молодого вже з цього життя. Синюватий чоловік з мозаїчним обличчям похмурно дивився на мене, а я незвертаючи на нього уваги,  оглядався довкола , намагаючись знайти щось незнайоме в цій безкрайній пустій кімнаті, нарешті, після пари хвилин мовчання, Хітогамі заговорив

(Х) – невже ти справді подумав, що я здався? Я готувався всі ці 50 років, і тепер, коли ти мертвий, я нанесу удар, я знищу твій виплід, я знищу Орстеда і вирву перемогу!

Я усміхнувся.

(я) – удачі.

Обличчя Хітогамі майже не змінилось, але одним своїм поглядом він випромінював відчуття безсилої люті.

(я) – До речі, а що зі мною? Я ж помер? Що зі мною буде далі, що стається з мертвими?

(Х) – Ти б мав вже розчинитись в природній мані, але ,схоже, вона не розчиняє душі з інших всесвітів.

(я) – Тільки не кажи, що я застряг тут з тобою.

Я знову оглянув простір довкола – абсолютно пусто. Напевно, було б дивно тут побачити шахову дошку або карткову колоду, чи щось таке, але Хітогамі маєш ж якось розважатись у вільний час? Можливо, він може створювати в цьому вимірі різні віртуальні речі? Приємним співбесідником чи добрим партнером по грі його не назвеш, але якщо я застряг тут разом з ним, нам треба якось налагодити діалог. Я став згадувати, як в моєму світі могло проходити спілкування між заклятими ворогами, що раптом опинились поряд без фактичної можливості нашкодити.

(я) – Хто на твою думку найкращий полководець всіх часів і народів?¹

Хітогамі відповів на моє питання зразу ж без роздумів і скромності.

(Х) – я.

(я) – на яке ж тоді місце ти б поставив себе, якби переміг мене?

І на це питання Хітогамі відповів також без роздумів і скромності.

(Х) – я і переміг тебе, просто ти повернувся назад в часі.

Ну і злюка. Чому зле божество в цьому світі буркотливе синє незрозуміло-що, а не сексуальна демонеса?

Мої роздуми перервав Хітогамі, який зі збентеженим виглядом став крутитись, наче шукаючи щось

(Х) – я відчуваю щось дивне, наче тут присутній ще хтось.

(я) – о, в нас новий компаньйон? Це дівчина?

Раптом я відчув, наче якась сила проймає мене і тягне кудись.

Біла кімната різко змінилась кам’яними стінами  покритими гобеленами, перед мною була трійка дивних чоловіків вдягнених немов якісь жерці чи маги з фентезі, обіч від мене були три хлопці, які, схоже, також були здивовані своїм перебуванням тут, що цікаво, вони були вдягнені в звичайний для мого першого світу одяг, але при цьому в них в руках або на поясі був меч, спис чи лук, я оглянув себе, на моїй праві руці був невеликий дивний щит з якимось каменем в центрі, на лівій руці був браслет подарований Орстедом, на пальцях мої перстні, одяг на мені був дворянським, включаючи великий пояс з золотою бляшкою, до нього був прикріблений меч з позолоченим руків’ям, який був поряд зі мною на момент смерті.

Завислу тишину перервали дивно вдягнені чоловіки

–  Вдалося, нам удалось!

(я) – що вам удалось?

– Де це я?!

– Те саме питання.

– О обранці! Священна зброя обрала вас! Ви були викликані з іншого світу, щоб врятувати наш

Звучить як повна маячня, може в мене передсмертні галюцинації? Я чув теорію, що мозок перед смертю може впасти в стан дуже реалістичного сну і при цьому, час для нього йтиме значно повільніше, людина за цією теорією може прожити в останню секунду декілька фантомних життів

• Про що ви говорите!
• Ви хочете сказати, що викликали мене в інший світ? А ви мене питали?
• З чого це я маю рятувати ваш світ? В мене так-то вдома сім’я і друзі!
• Заспокойтесь, о герої, за порятунок наших життів ми щедро віддячим!

Ага, ясно, ось що придумав мій помираючий мозок, я врятую королівство і в винагороду отримаю титул герцога з відповідною кількістю землі, принцесу і невеличкий гарем. Ну що ж, де той дракон? Пане Орстеде, я готовий повторити наш бій!

• Дозвольти провести вас до короля, там ми все вам пояснимо

Я і три інші обранці пішли слідом за … Жрецями? Ми зайшли в простору залу де на тронів був вже посивілий статний чоловік з короною на голові, я зразу ж привітав його ненизьким поклоном

• Підведіть свої очі ! Я Олткрей Мелромарк XXXII , король Мелромарка, я радий вас вітати, о герої! Чи б не могли б ви представитись
• Я Амакі Рен …

Чорноволосий хлопець підліткової  зовнішності представився першим

(Р) – ем… мені 16 … я учень старшої школи … я з Японії

Хлопець явно був більше, ніж просто розгублений, що логічно в нашій ситуації, тому не варто йому дорікати за купу зайвої інформації і паузи.

Наступним представитись вирішив біловолосий хлопець високого зросту.

• Я Кітамура Мотоясу, також з Японії, я студент університету, в цьому році мені буде 21 рік.

Його ім’я чомусь здалось мені знайомим.

Біловолосий хлопець невисокого зросту, що досі зі здивуванням розглядав лук в своїх руках представився третім.

• Кавісума Іцукі, 17 років, старшокласник, теж з Японії

Священна зброя викликала для порятунку світу школярів? Від чого нам треба врятувати цей світ? Від браку крінжі в Тік Тоці, чи від нестачі безглуздих образ в коментарях на Ю Тубі?

(я) – Рудеус Болотяний Грейрат з королівства Реноа, віконт Болотистого Лугу, васал повелителя Драконів Орстеда.

Власне я теж вказав зайву інформацію, думаю достатньо було назвати свої імена, але захотілось показати, що я не хрін з городу, хоч і хизуватися неофіційним титулом бога магії напевно неварто.

Мої товариші по нещастю здивовано дивились на мене, можливо мені теж було варто сказати, що я з Японії, але в своєму першому житті я встиг дожити тільки до 34, а в другому до 74, в Реноа я прожив напевно більше, ніж в Японії, до того ж мій одяг мене сильно вирізняв, та і обличчя, якщо в мене тіло з другого життя, мало схоже на японське, я радше зійду за італійця чи корсиканця.

(О) – і так, Рен – герой Меча, Мотоясу – герой Списа, Іцукі – герой Лука, і Рубебрус – герой щита.

(я) – лорд Рудеус.

(О) – перепрошую?

(я) – лорд Рудеус, РуДеус.

(О) – ах, вибачте, і Рудеус – герой Щита.

Чого в мене враження, наче їх милість навмисне перекрутила моє ім’я? Та і чому він навіть в друге не назвав мене за титулом? Мені впринципі всеодно, але виглядає як демонстрація зневаги, втім, напевно це в мене параноя, дворянське оточення погано на мене вплинуло.

(О) – Чотири герої покликані врятувати наш світ. Впродовж останнього року сталось декілька хвиль – появ  великої кількості монстрів, серед постраждалих і наша вітчизна, наступна хвиля станеться через 40 днів поблизу нашої столиці, чи готові ви битись проти монстрів і рятувати невинних людей?

(Р) – перепрошую, але ні.

(М) – ви витягнули нас без нашої згоди з нашого світу і хочете, щоб ми бились за вас ?

(О) – я розумію ваші емоції. Древні Легенди голосять, що Священна Зброя винагородить викликаних героїв після закінчення хвиль і надасть їм можливість повернутись в їх світ, проте вам не доведеться чекати до кінця хвиль, наша держава щедро віддячить вам, завтра ми збираємось надати вам аванс і підібрати супутників

(М) – ну що ж …

(І) – виключно я сумніваюсь …

(Р) – навіть не знаю.

(О) – Герої, ви були обрані Священною Зброєю, а отже, ваші душі сповнені доблесті і благородства, зверніться до свого серця, ви ж занадто благородні аби відмовити нам в допомозі.

Яка маячня.

(М) – заради простих людей, я згоден.

(І) – заради невинних дітей я буду боротися.

(Р) – за …. Заради Миру, я готовий.

Рен підняв догори свій меч

Погляди всіх присутніх перемістились на мене.

(я) – хто ваш ворог? Яка його ціль? В чім причина війни? Наскільки надійним джерелом інформації є “древні легенди”, і про яку нагороду від вас ви говорите?

Оцінивши реакцію короля на мої питання, я продовжив.

(я) – вибачте за недовіру, але я не знаю абсолютно нічого ні про монстрів, за яких ви говорите, ні про вас. Якщо “монстри” – це насправді мислячі істоти, я не маю жодного наміру лізти в несвою війну. Якщо ж це дійсно монстри, себто немислячі небезпечні для людей істоти, я б хотів дізнатись, наскільки вони небезпечні, і яку нагороду ви пропонуєте. Мої послуги недешеві, до того ж, якщо ви плануєте винагороджувати мене титулами і ленними володіннями, я не зможу прийняти подібну плату без узгодження з моїм сюзереном, а я не знаю, як зараз з ним зв’язатись.

Натовп, король і школота ошелешено дивились на мене. Король явно не очікував, що в когось з викликаних будуть подібні питання і зауваження, тому йому знадобилось трохи часу, щоб підібрати слова.

(О) – герою Щита.

(я) – слухаю, ваша величносте.

(О) –  боюсь в тебе нема вибору, Священний Щит викликав тебе, отже ти один з героїв і маєш битись проти монстрів …

(я) – справді?! (що ще розкажете?) Ну якщо так … Сподіваюсь Священна Зброя зможе повернути мене до життя в попередньому світі, це буде більш, ніж задовільною нагородою ( звучить якось надто щедро)

Я зробив “середній” уклін. Після кількасекундної паузи король знову заговорив

(О) – герої, давні легенди говорять, що ви маєте розуміти, як працює наш світ навіть краще за нас, чи бачите ви свій статус?

( я) – перепрошую? Я не зовсім розумію про що ви

(Р) – невже ти ще не зрозумів?

(я) – не зрозумів що ?

(І) – ти не бачиш іконки в правому верхньому кутку?

(я) – а? А! Бачу …

(Р) – подумки натисни на неї

РУДЕУС ГРЕЙРАТ 0 рівень (0/20 до 1р.)

Здоров’я 100/100

Мана 1000/1000

Витривалість 76/76

Ага, через погану карму я перемістився зі світу фентезі в прохідний “ігровий ” ісікай, на цей раз треба вести себе пристойно, а то так за гріхи можна стати Бубухом з “ Пес Патрон”.

Поряд з моїми запасами здоров’я і витривалості були іконки : “профіль”, “всі характеристики” , “спорядження ”.

Я подумки натиснув на “профіль” і перед моїми очима з’явилася картинка – мій портрет у віці приблизно 15 років з мого другого життя, напевно я зараз саме так виглядаю. Під портретом були рядки тексту:

Ім’я: Рудеус Болотяний Грейрат

Тип: Мисляча істота

Вид: Демон (активовано маскувальний вид “людина”)

Підвид: Інкуб-носій священного магічного Щита (активовано маскувальний підвид “священний герой”)

Клас: Воїн

Підклас: Носій священного магічного Щита

Рівень: 0 (ранг:0)

Оглянувши свій профіль, я перемістився в “всі характеристики”, переді мною з’явився список : “фізичні характеристики (без врахування ефектів і спорядження)”, “бойові характеристики”. Спочатку я заглянув в фізичні.

Здоров’я : 100

Сила: 195 (200?)

Витривалість: 76 (80?)

Я подумки натиснув на знак питання, у випадку з “Сила” переді мною з’явився напис: залежить від фази місяця, на середині молодого і старого місяця – 200, в повню – 220, в новий місяць – 180. Коли я натиснув на знак питання поряд з витривалістю, з’явився схожий напис: залежить від фази місяця, на середині молодого і старого місяця – 80, в повню – 200, в новий місяць – 50.

То мої сила і витривалість залежать від місяця? Мій помираючий мозок той ще вигадник.

Я перемістився в бойові характеристики.

Максимальний запас здоров’я: 100

Броня (?) : -20-20%

Множник атаки: 0,09

Максимальний запас мани: 1000

Швидкість відновлення мани: 10/год

Я натиснув на знак питання.

Отримуване ураження при потраплянні на незахищені ділянки тіла без урахування модифікаторів за специфіку ураження і за специфіку ділянки тіла.

Після характеристик я заглянув в “спорядження”.

Священний Магічний Щит (нульова форма) : атака – мінус 91%, броня – при потраплянні повз Щит – мінус 20 – 20%, при потраплянні на Щит – мінус 100% (для атаки з нульовим заброньовим ефектом), міцність – 100.

Мінус 91% до атаки? Богине, невже мій мозок не міг створити якусь адекватнішу галюцинацію?

Поки я жалівся Роксі на безглуздість ігрової механіки, мої, я так розумію товариші, тринділи про якісь ігри.

(я) – я бачу ви знайомі з правилами і законами цього світу ?

(М) – особливо я, скільки себе пам’ятаю, задротив в цю гру.

(я) – може тоді поясните мені ?

Хлопці подивились на мене з певним відстороненням.

( М) – чого тебе викликали в цей світ, якщо ти нуб?

Не дивно, що ти помер в такому молодому віці живучи в одній з найбезпечніших держав в найбезпечнішому світі з тих, що я знаю.

(я) – без поняття.

(М) – ну дивись, нам потрібно убивати різних монстрів, щоб прокачувати рівень, за кожного вбитого монстра дають очки досвіду.

(я) – принято.

(М) – крім досвіду з монстрів падає дроп, який слід піднімати і продавати, щоб заробляти і купувати собі нове спорядження.

Було б логічніше з сторони держави, яку ми маємо захищати, видати нам все необхідне спорядження, але на адекватність дій влади я давно не розраховую.

(М) – тут, я так розумію, є 4 класи воїнів, і тобі попався найтупіший.

(я) – тобто.

(М) – щитник- це туфта.

(я) – хіба в грі може бути поганий клас воїнів з тих, що пропонуються гравцям?Якщо розраби додають клас, значить вони розраховують, що за нього будуть грати, а отже роблять так, щоб був сенс вибрати його, недоліки мають бути компенсовані перевагами.

(М) – та ну, всі знають, що щитники – туфта (Мотоясу повернувся до Іцукі) – правда?

(І) – щитники можуть мати перевагу на початку, але через складність отримання досвіду вони швидко відстають.

(Р) – змирись, тобі не пощастило з класом.

Не буду сперечатись з задротами, їм краще знати.

(я) – а тут є магія ?

Нечекаючи відповіді, я витягнув долоню і створив невелику полум’яну кулю. Перед мною з’явився напис:

Закляття Вогняна куля примусово освоєно

Закляття Вогняна куля примусово просунуто до 20р.

Отримано 25xp

Отримано 1 рівень

(М) – як ти це зробив?

(я) – просто.

Хлопці витягнули руки як я, і мовчки стояли так з чверть хвилини, нічого не відбулось.

(М) – оволодіння чарами має відбуватися в процесі розвитку, як ти зміг створити полум’я?

(я) – я навчився це робити ще в минулому житті

(*3)- що?!

(я) – я був досить вмілим магом.

(Р) – про що ти?

(я) – у твоєму світі не існує магії?

(Р) – звичайно ні!

(І) – а в твоєму існує? Неймовірно, а ти до речі відки?

(я) – останні 2/3 життя я перебував в основному в Північних землях, головним чином в Реноа.

(Р) – Північні землі? Ти маєш на увазі Скандинавію?

(я) – ні, схоже ми з принципово різних світів.

Не буду їм казати, що це вже третій світ, в якому я з’являюсь.

(М) – а якщо в твоєму світі була магія, то може і ельфи були?

Я усміхнувся.

(Я) – і ельфійки.

(М) – заздрю тобі, завжди хотів собі ельфійку.

Можу одну порадити, після смерті Кліфа вона повернулась до старого способу життя.

(я) – можливо вони і тут водяться.

(М) – ні.

(я) – Цей світ може відрізнятись від твоєї гри.

(М) – хлопці, у вас були ельфи?

(Р) – ні.

(І) – теж ні.

(М) – от бачиш.

Логіка дивна, але якщо це світ з ігровою механікою, то логіку задротів треба ставити вище за мою …

Нашу розмову перервали запрошенням до столу. Сівши за стіл, ми продовжили. Мотоясу, тримаючи в руках те, що було схоже на курине стегно (хоча за смаком радше нагадувало свинину), говорив про те, що зав’язка сильно відрізняється від того, що було в грі Emerald Online, яку він грав. Я не міг зрозуміти, до чого тут це зауваження, звичайно ж , подія з реальності буде відрізнятись від зав’язки з гри, з чого вона має бути схожа, а от Рен і Іцукі були здивовані назвою гри

(Р) – Що що? Ніколи не чув про таке.

(І) – якась дивна назва.

Мотоясу, в свою чергу, був здивований тим, що хлопці не чули про цю гру.

(М) – Та ти взагалі в ММО грав хоч раз? Вона дуже відома.

(І) – Ну, мені відомі такі, як Odin Online та Fantasy Moon Online, адже вони теж досить популярні!

(М)– Що за такі? Перший раз чую.

Рен став виглядати ще розубленіше.

(Р) – я теж вперше чую ці назви.

Тепер настала черга Іцукі говорити про те, наскільки відомі його олюблені ігри.

(І) – ви не могли не чути про ці ігри, можливо ви просто не запам’ятали назви? В Fantasy Moon Online в один момент виявляється, що місячні демони жертви, а Імперія, на стороні якої ми воювали до того – агресор, це ж найлегендарніший твіст.

(М) – не чув про таке. І взагалі, те, про що ти говориш, це консольна гра, а в нас тут явно онлайн.

Така заява здивувала Рена

(Р) – Ти неправий, бро. Це ж VRMMO, адже так?

(М) – Хах, що? Але хіба цей світ не такий самий, як гра, де ти кликаєш мишкою чи керуєш геймпадом?

На слова Мотоясу Рен недовірливо схилив голову і втрутився у розмову.

(Р) – Кликаєш мишкою? Контролер? Ви про якісь старовинні іграшки чи що? Хіба в наші дні люди не мають на увазі VRMMO, коли кажуть онлайн-ігри?

(М) – VRMMO? У сенсі ММО у Віртуальній Реальності? Що ти за скай-фою світ вигадав, мрійнику?

(Р)- ЧОГО?! – голосно висловив Рен своє здивування.

(М) — Стривайте, давайте розберемося.

Сказав Мотоясу, приклавши руку до чола і намагаючись заспокоїти нас. – Рене, я правильно розумію значення слова VRMMO?

(Р)– Так.

(М)- Іцукі, Рудеус, а ви?

(І) –  Наскільки я знаю, його часто описують у науковій фантастиці.

(М) – Саме так, і я приблизно звідти ж про них знаю. Повернемося до тебе, Рене, що таке Brave Star Online? VRMMO?

(Р) – Так, так називалася VRMMO, у яку я грав. Там сеттінг дуже схожий на цей світ.

Судячи зі слів Рена, технологія VRMMO-ігор, які здавались йому чимось самим зрозумілим, аналізували мозкові хвилі людини і дозволяли їй занурюватися у створений комп’ютером світ.

Мотоясу і Іцукі виглядали спантеличинеми.

(М)– Спробуємо поставити спільне запитання. Як звати нинішнього прем’єр-міністра?

– Ага, – всі кивнули.

– Скажімо одночасно.

(М)- Юда Масато.

(Р) – Явахар Готаро.

(І) – Одака Енічі.

(я) – Юстин Блеккров. (не питайте, нащо я назвав канцлера Реноа)

Після ще кількох хвилин розмови, хлопці дійшли висновку, що прийшли з різних Японій. Поки вони збентежено дивились одне на одного, мені в голову прийшло питання.

(я) – а як ви сюди потрапили? Я помер і невідома сила мене сюди притягнула.

Першим на моє питання відреагував Рен.

(Р) – Я гуляв біля школи і побачив групу хлопців. Троє хуліганів приставали до одного, я вирішив заступитись. В процесі моїх повчань, що не можна ображати слабших, і що троє на одного не чесно, мене штовхнули, я впав зі сходів, і останнє, що я пам’ятаю, це сильний біль в скроні. Схоже, я теж помер.

Другим був Іцукі.

(І) – мені розказувати нічого, послизнувся, впав, отямився – лук.

(М) – це де ж ти так впав?

(І) – ну а з тобою що?

(М) – мене мало не збила вантажівка, якийсь чоловік відштовхнув мене, і в результаті мене збила легкова машина. Іронічно, правда?

Я став вдивлятись в обличчя Мотоясу.

(М) – Рудеус, щось не так?

(я) – слухай, а ти сам там був? Чи разом з дівчиною і хлопцем?

(М) – я гуляв разом з своїм другом, і однією зі своїх дівчат.

Чекайте, що? Побачивши моє здивування, Мотоясу пояснив.

(М) – я одночасно зустрічався з двома.

Тепер зрозуміло, чому Нанашохі не стала розказувати мені деталі її сварки з хлопцем. Та і її фраза “ви всі однакові”, коли вона дізналась, що я взяв другу дружину, тепер зрозуміла.

Коли ми закінчили трапезу, король спитав в нас:

(О) – є ще щось, щоб ви хотіли дізнатись?

(Я) – у вас тут є бібліотека?

Мене відвели в бібліотеку, на запитання бібліотекаря, що мені потрібно, я попросив книгу, в якій розповідається про королівство Мелромарк. Виявивши незрозумілий алфавіт, я попросив навчити мене читати, місцева система письма на моє щастя виявилась дуже простою : одна буква – один звук, тому на її елементарне освоєння пішло трохи більше, ніж півгодини, якби в місцевих була ієрогліфічна система письма, навчитись читати було б куди важче. Через “силу священної зброї ”, я чув місцевих так, наче вони говорили японською, а мої слова вони чули так, наче вони були сказані зрозумілою їм мовою, коли я читав вголос тексти на місцевій, я чув, як говорю японською, в моїй голові при цьому було оригінальне звучання слова, через це, і через те, що мені доводилось час від часу підглядати написану мною абетку (де я японськими знаками позначив, як читаються місцеві букви) я читав вкрай повільно, але все ж таки така дефіцитна інформація поступова поступала в мою свідомість.

(я) – з тих часів. Релігією. Мелромарку є віровчення. Церкви. Трьох святих. Яке вшановує. Героїв Списа. Лука і. Меча. Як помазаників. Милостивого. Бога-Творця. А Щит не визнає. Святим знаряддям

Я відставив книгу всторону і звернувся до бібліотекаря.

(я) – перепрошою, в цій книзі пише, що релігією в вашої держави є вчення Трьох Святих, яке не визнає мене героєм

(б) – це не зовсім коректне твердження, державної релігії в нас офіційно немає, хоч більшість мелромаркців є прихожанами ЦТС, в нас живуть і адепти інших релігій, та і прихожани ЦТС зазвичай не надто добре знають її віровчення.

(я) – але все ж таки, виходить, що домінуючою релігією тут є та, що не визнає мене героєм.

(б) -ну так …

(я) – а король є адептом якої віри?

Бібліотекар трохи напружився, його обличчя стало дещо бліднішим, лицеві м’язи видали незначну тривогу, а тон став іншим.

(б) – їх величність, король Олктрей є адептом Церкви Трьох Святих.

Жестом бібліотекар показав мені стати ближче, він перейшов мало не на шепіт.

(б) – герою Щита, я не хотів порушувати цю тему, але якщо ви вже самі почали розпитувати, я не буду брехати і ухилятись від відповідей, в нашій державі ви, імовірно зіткнетесь з упередженим ставленням, я сам, хоч не вважаю вас рівним трьом героям Святих Знарядь, вважаю вас одним із захисників цього світу, деякі адепти вчення ЦТС є дещо гіршої думки про вас.

(я) – зрозуміло, дякую за інформацію. А які релігії ще є в цьому світі?

(б) -є культ Окси, він поширені в державах звіролюдей, Церква Чотирьох Героїв- поширена в Форінді і державах довкола нього, менсіанство – поширене серед демонів, астеріанство – поширене на Східному континенті, авісіонізм – поширений на Малому континенті.

Можливо в бібліотекаря треба було випитати ще щось про короля і ЦТС, але якщо він сам вирішив щиро розказати важливу інформацію, з етичної точки зору не варто продовжувати говорити на явно не зручну для нього тему.

Я просидів в бібліотеці до самого вечора. З книг я дізнався, що королівство Мелромарк, яке утворилось в результаті розпаду Імперії, я матрелінійною монархією, тобто корона зазвичай передається по жіночій лінії і самодержцем зазвичай є жінка. Коли слуги прийшли провести мене в підготовлену для мене кімнату, я спитав їх – хто є самодержцем, а дізнавшись, що це королева Мірелія, я спитав: “чому ж тоді нас приймав король”, на що отримав відповідь, що вона десь далеко. На мої намагання уточнити, де вона і коли повернеться, мені не дали чіткої відповіді, слуги, які не схоже, що були зацікавлені в розмові, сказали, що в неї справи, а коли ми дійшли до виділеної мені кімнати, вони зразу ж пішли геть.

Залишившись на одинці, я дістав з кишені священну реліквію і здійснив обряд поклоніння

Отримано тимчасовий ефект Благословення Богині +30% до отримуваного досвіду +50% до швидкості освоєння заклять 7:59:57

Спасибі тобі, Богине

 

 

 

Розділ 2 Новий день в новому світі

Наступного ранку я прокинувся на світанку і приступив до щоранкових фізичних вправ. В минулому житті я припинив займатися цим, коли сильно постарів, тепер же я знову відчуваю силу в своїх руках, моє тіло було таким легким. Ну а ще я відчував на кілька років призабуте бажання, через яке не міг заснути вночі.

Коли я качав прес, двері до моєї кімнати відчинила молода служанка.

– Пане, сніданок готовий.

Почервоніла дівчина стала розглядати мій оголений торс. Я підійшов і погладив її по щоці, служанка зашарілась ще більше і я спробував її обняти, але вона вислизнула з моїх обіймів.

– Одягніться, будь ласка, мені треба вас провести до їдальні.

Ну, це було б нецікаво, якби було надто просто, тож доведеться трохи потерпіти.

Мене відвели в невелику залу, де вже були Рен, Іцукі і Мотоясу. Поснідавши ми декілька годин нудьгували чекаючи, поки нас покличуть. Нарешті нас повели в тронну залу, де на нас вже чекали. Король, як йому і личить, сидів на троні, спочатку нам довелось підійти до нього, щоб він міг сидячи на троні, і не надриваючи при цьому горлянку, звернутись до нас.

– вітаю, герої, як і обіцяв, ми знайшли тих, хто бажає стати вашими супутниками, станьте в ряд, щоб бажаючі служити вам стали за вами.

Ми стали між троном і срединою тронної зали, і дюжина озброєних людей розподілилась між нами. Коло Мотоясу стало четверо, коло Іцукі- троє, коло Рена – п’ятеро, коло мене – ніодного. Я з здивуванням подивився на короля, той з здивуванням подивився на мене.

– цікаво, ніколи б не подумав, що так станеться.

Та ну? Ви ж якось перевіряли цих людей, перед тим, як допустити до нас, невже серед всього іншого ви не спитали, до кого власне вони хочуть приєднатися?

Король про щось пошепки поговорив зі своїм помічником.

– Схоже розійшлись чутки, що герой Щита не знає законів нашого світу, до того ж деяких хвилює його дуже юний вигляд.

Ага, то ви нам таких вояків знайшли, що їх відлякують подібні чутки?

– Схоже, пошуком супутників мені доведеться зайнятись особисто, у вас тут є таверни і невільницькі ринки?

– Так, звичайно… Я напевно додам трохи до тої суми, що ми планували вам вручити, це мало би вам допомогти.

– Буду дуже вдячний.

Щось мене вся ця ситуація насторожує, чи не замішаний в цьому Хітогамі?

Одна з дівчат, що стояла коло Мотоясу, звернулась до нього.

– Герою Списа, якщо ви не образитесь, я б хотіла змінити свій вибір, не добре, якщо один з героїв залишиться без супутників.

Вирішила перейти на мою сторону, коли дізналась, що мені перепаде більше грошей? Наскільки надійні всі ці люди?

Нечекаючи відповіді Мотоясу, дівчина підійшла до мене, вона була рожевоволоса, з доволі милим лицем, на зріст як Мотоясу і на півтори голови вище за мене.

– я Майн.

– Лорд Рудеус Болотяний Грейрат, радий честі познайомитись. Тобі останнім часом ніхто не являвся в снах?

– Ні. Що за дивне питання?

– Я потрапив в інший світ, хіба не природно, що я підозріливий?

– Розслабся …

Нам видали гроші, моїм товаришам-героям по 400, а мені 600 срібників, немалий такий мішечок грошей. Грошова система в цьому світі триметалічна, є малі, звичайні і великі, мідні, срібні і золоті монети; великі монети в 5 раз дорожче звичайних, ті в три рази малих, золоті в 30 дорожче срібних, ті в 30 раз дорожче мідних.

Коли ми отримали гроші, Майн з впевненим видом повела мене в місто. Ми зайшли в торговий квартал і в один момент опинились в хмурого торговця зброєю. Коли ми зайшли, він відставив в сторону книгу, яку читав, і замість привітання сказав:

-У вас є ліцензія на покупку зброї?

Його грубий тон не сподобався Майн.

– Ей, ввічливіше не можеш?

– Ні.

– Якщо не збираєшся ставитись до мене, як належить ставитися до клієнта, ми знайдем іншу крамницю, тут їх є багато.

– Якщо ви прийшли сюди, то знаєте, що в мене найкращий товар. Я не маю часу на пусті балачки, показуйте ліцензію, і кажіть, що вам треба.

Майн демонстративно пихнула, розвернулась і вже пішла до виходу, але я її зупинив.

– так говорити з покупцями може тільки той, хто продає дуже добрий товар.

– ти так думаєш?

– я невпевнений, але якщо ми вже прийшли сюди, варто хоча б подивитись, що нам пропонують.

Я підійшов до прилавку. Продавець роздратованим тоном попросив мене показати ліцензію.

– Мені ніхто нічого не казав за ліцензію, я носій священної зброї, може вона мені не потрібна?

Продавець здивовано підвів брови, після чого без зайвих церемоній взяв мій щит рукою і, дивлячись на нього, примружив очі.

– Ти ба, і справді. А я ще думав, що за дивний щит в тебе. Але якщо ти Герой Щита, то нащо тобі меч, хіба ти можеш ним користуватися?

Я дістав меч із ножен і зробив ним декілька змахів, перед моїми очима з’явився напис:

Ви не можете завдавати шкоди даним знаряддям

Прочитавши це, я покосився на Майн.

– Сонечко, ти б не хотіла провести експеримент?

– Спробуєш штрикнути мене цим мечем – запхаю його тобі в сраку.

– Що за молодь пішла, ні цікавості до знань, ні поваги до старших, втрачене покоління. Я в твоєму віці …

Майн витріщила на мене здивовані очі.

– Ти в моєму віці будеш приблизно через  3 роки, якщо не через 5.

Нашу суперечку перервав торговець.

– Я перепрошую, ви сюди трендіти прийшли?

– Вибачте.

Я запхав меч назад в піхви.

– То ліцензія мені не потрібна?

– Ні, кажи, що тобі треба.

– Ну, напевно мені знадобиться робочий і кухонний ніж.

Зброяр мовчки направився до одного з стелажів і дістав відти два ножі, поклавши їх на прилавок, назвав ціну.

– 12 золотих за обидва.

– А є щось дешевше?

– Хлопче, ці леза варті своїх грошей, візьми їх в руки, подивись на характеристики. Це не якесь барахло, яким торгує більшість місцевих торгівців, це ножі із Вайтщита, з самої Білої Брами.

Я взяв робочий ніж в руки, хоч він виглядав масивним, виявився на диво легким.

Ніж робочий

Якість: дуже висока⁺

Стан: 100%

Міцність: 150

Шкода при роботі з деревом: 25

Ураженя в бою: ви не можете завдавати шкоди даною зброєю

Вага: 0,2

25 це багато чи мало? Ну, судячи з того, що якість ножа оцінено, як дуже висока, напевно багато, але ціна …

– Я не можу дозволити собі такі дорогі ножі.

Продавець виглядав здивованим.

– Справді? Я думав, що в кого-кого, а священного героя грошей на покупку спорядження буде вдосталь.

Продавець поклав ножі назад і взяв більш скромні.

– ось ці два всього 35 срібних.

Я оглянув ножі і звернувся до Майн.

– ці ножі за таку ціну – це нормально?

– Я б сказала, що вони коштують 30 …

Не встигла вона закінчити, як продавець випалив – торгу не буде, або берете за 35, або не берете.

Я відав торговцю одну золоту і одну велику срібну монету.

– Ще я хотів би отримати якусь броню, щось в межах 200 срібних.

– Є чудова кольчуга за 180, шолом за 50, шкіряні бронерукавиці за 10 і міцні чоботи за 50. Не дивись на мене так, я про твою безпеку думаю, я б на твоєму місці купив комплект броні мінімум за  800 срібних, в тебе робота, м’яко кажучи, небезпечна.

Продавець дістав шолом, який виглядав досить масивно. Я взяв його в руки і глянув характеристики.

Шолом

Якість: звичайна

Стан: 100%

Міцність: 250

Броня при попаданні по шолому: -50-50%

Захист від заброньового ефекту: 15%

Броня при ударі повз шолом: -5%

Вага: 1,8

Я ще раз перечитав передостанній рядок.

– Слухайте, тут пише, що броня при попаданні повз шолом -5%.

– Не багато, але що ти хочеш за 50 срібних.

– Тобто, якщо я буду в цьому шоломі, і мене вдарять по плечу, я отримаю на 5% менше шкоди?

– Так.

– А якщо я надягну 20 таких шоломів?

– Якщо ти зможеш надягти 20 таких шоломів, і тебе вдарять в плече, ти отримаєш 0,95²⁰ від шкоди, яку отримав б без броні.

– Тобто, якщо на мені нагрудник, який дає броню – 15%, і шолом, що дає броню – 8%, я отримаю 0,92*0,85 шкоди?

– Угу.

– Показуй кольчугу.

***

Витративши 290 срібних на броню і 35 на інструменти я отримав:

1. Кухонний і господарський ніж звичайної якості.
2. Шолом вагою 1.8 з “пасивною” бронею 5%.
3. Кульчугу вагою 8кг з бронею -20-20%/-10%.
4. Шкіряні бронерукавиці, що крім кисті закривали половину передпліччя, вага 1,4 , броня -5-5%/-2%.
5. “Тяжкі черевики” вагою 2кг з бронею -20-10%/-4%.

Після покупки спорядження ми з Майн відправились на покупку харчів, а вже після цього вийшли за місто на луги, де майн показала мені на стрибаючу оранжеву кулю.

– Ось бачиш ці оранжеві кулі? Їх треба вбити.

Я спробував створити кам’яну кулю, нічого не вийшло, а от льодяна стріла з’явилась без проблем і поцілила точно в ціль, вбивший чудернацького монстра.

Закляття льодяна стріла примусово освоєно

Закляття льодяна стріла примусово просунуто до 20р.

Отримано 40хр

Схоже закляття кам’яної кулі в цьому світі просто-напросто не існує, доведеться знайти альтернативу, льодяна стріла не дуже підходить.

– як ти це зробив?

– я і не таке вмів робити в попередньому житті.

Я побачив ще одну оранжеву кулю і також застосував проти неї льодяну стрілу. Куля перетворилась на клапті оранжевої матерії, але сповіщення про отримання xp я не отримав. Я зібрав свою здобич, яка на дотик виявилась схожою на резину і згодував її своєму щиту. І після цього задумався, чи працюватиме в цьому світі моя магія зцілення.

– Я хочу дещо перевірити, потримай.

Я зняв кульчугу і закотив рукави, після чого знайшов оранжеву кулю і підійшов до неї, та зразу ж накинулась на мене, і вкусила за підставлену руку, але я не відчув нічого, крім ваги кулі на моїй руці і легкого лоскоту.

– Що за ?! Воно не може прокусити мою шкіру.

– Схоже, вона не може пробити твою броню.

– Але ж воно кусає голу руку.

–  Який в тебе показник броні?

А, я ж попав в ігровий ісікай, я заглянув в свої характеристи, оскільки я підняв рівень і на мені була броня, в мене було -25-30,3% броні, тобто тварюка, яка має показник атаки менше 30, не може нанести мені ніякої шкоди. Я знищив монстра за допомогою вогняної кулі і вчерговий раз чомусь не отримав xp. Шматки оранжевої матерії, на які розпався монстр, не мали слідів пошкодження полум’ям, я згодував і їх Щиту, і переді мною з’явився напис:

Розблоковано Оранжевий кульовий щит

Я перемкнув щит на нововідкритий.

– Треба щось серйозніше. Слона сюди!

– Нащо тобі слон?

– Та це я просто анекдот згадав. Де водяться тварюки по солідніше?

– Ну це треба буде відійти від міста, часу на це вже немає.

Я глянув на сонце.

– Та наче тільки обідній час, давай пройдемось, хоч огляну місцевість.

– Йти пішки?

– Ти точно найманець?

Дівчина пробубніла щось собі під ніс, але побачивши, що я пішов в сторону від дороги, пішла за мною. Я активував соколине око, і з його допомогою оглянув місцевість попереду, Попереду був чагарник, а за ним ліс. Обдумуючи свої подальші дії, я помітив іконку ”всі бафи” у лівому верхньому кутку свого поля зору, натиснувши її, я побачив :

Витрата мани на закляття підтримки -20%¹

Витрата мани на захисні закляття  – 10%¹

Витрата мани на атакуючі закляття + 50%¹

Витрата мани на закляття стихії вогню – 0,5²

Витрата мани на закляття стихії вогню сукупно +49,25%

Витрата мани на закляття стихії води – 0,5%²

Витрата мани на атакуючі закляття стихії води сукупно +49,25%

Шкода, отримувана від вогню -10%¹

Швидкість відновлення мани -0%³

Швидкість відновлення мани +1%⁴

Швидкість відновлення мани сукупно +1%

 

¹Є результатом особливостей виду і підвиду, до яких ви належите; залежить від рівня або рангу

²Бонус, за кожні 20 рівнів освоєння заклять даної стихії

³Є результатом особливостей виду, до якого ви належите; залежить від фази місяця

⁴Бонус за освоєння заклять

Подивившись на свої бафи, я ще раз оглянув “панель” і знайшов вкладку “відомі закляття”, після чого дізнався, що льодяна стріла в мене 20/40 рівня і завдає неочікувані 800 одиниць шкоди і потребує цілих 80 мани, і це невраховуючи дебафу. По суті, я гатив артилерією по горобцях, імовірно, на нищих рівнях менші і шкода, від закляття, і витрати мани, але силу цього закляття тут неможна контролювати. Я переглянув умови просування закляття до 21 рівня, їх було дві : завдати скільки-то шкоди цим закляттям і застосувати це закляття певну кількість раз нанісши при цьому мінімум таку-то кількість шкоди, ті самі умови були і в вогняної кулі, максимальний рівень якої 25. Цікаво, чому вони примусово просунулись саме до 20 рівня?

Також я виявив вкладку “особливі навики” і дізнався, що в мене є навик “провокаці”, який був активований

Поки я був в роздумах, ми пройшли близько 2 км і місцевість змінилась з трав’янистого лугу на чагарник. Оскільки я про всяк випадок активував око передбачення, я побачив, що з куща от-от вискочить лисиця. Я не люблю ображати маленьких тварин, але треба ж мені тренуватись? Та і лисиця – хижак, сама ображає інших. Тож варто було звіру вискочити, як я направив на неї свою магію і спробував закувати її в кригу, і в мене це вийшло.

Закляття льодяні кайдани примусово освоєно

Закляття льодяні кайдани примусово просунуто до 10р.

Я заглянув в “відомі закляття” і побачив купу складних формул, по яким визначались витрати мани на щойно використане закляття в залежності від кількості противників, яких я сковую, відстані до них, площі території, на якій вони розкидані, і від рангу закляття, їх загалом чотири, мені доступно два, тобто я нарешті маю закляття, силу якого можу контролювати. Максимально можливий  рівень цього закляття – 40.

Я підійшов до лисиці і спитав Майн, чи можна якось переглянути її профіль. Вона відповіла, що потрібно торкнутись до звіра і, дивлячись на нього, примружити очі. Я виконав її інструкції.

Тип: Тварина

Вид: Лисиця Центральноконтенентальна

Клас: Хижак

ранг: 2

Здоров’я: 50/50

Я взяв свій меч і спробував проштрикнути лисицю – жодного ефекту. Тоді я повернувся до Майн, вона оголила меч, одним ударом прикінчила хижака і закинула тушу в мішок.

Отримано 0.2хр

Так Рудеус, думай. Я знаю – тобі це дається складно, але думай.

І так, провівши сеанс активної розумової активності, я дійшов до висновку, що потрібно продовжувати експеримент, і, на моє щастя, лабораторна миша знайшлась швидко. Червона монстрокуля спробувала мене атакувати, але я відкинув її копняком.

– Майн, можеш її прибити.

– Вона буде тікати від мене, бо монстри можуть бачити рівень неторкаючись до істоти.

– Ясно.

Я притиснув монстрокулю до землі за допомогою щита. Майн підійшла і прибила монстра.

Отримано 0.5хр

Є два варіанти:

1. Я отримую хр, якщо мій товариш вбиває монстра.
2. Я отримую хр, якщо мій товариш убиває монстра, удари якого я прийняв на себе.

Другий варіант виглядає логічнішим. Окрім цього я отримав хр при першому використанні вогняної кулі і льодяної стріли, але не отримав при першому використанні льодяних кайдан. Я направив руку вгору і створив струмінь полум’я.

Закляття Струмінь полум’я примусово освоєно

Закляття Струмінь полум’я примусово просунуто до 20р.

Отримано 40xp

Я помітив, що мій запас мани і шкала витривалості відновились.

Я глянув на Майн.

– Йдем далі в ліс, чи повертаємось назад?

– Йдемо назад, вночі монстри агресивніші, а в лісі після початку Катастрофи Хвиль стало значно небезпечніше. Щоб ти знав, на цих лугах ще рік назад монстрокулі були великою рідкістю.

– В моєму попередньому світі, на тих луках на  мене точно б напав, якщо не метровий кабан, то півметровий вовк. Тож у вас тут ще дуже безпечно.

Коли ми вийшли з чагарників, я спробував застосувати різні закляття, в результаті в мене “примусово освоїлись”: вогняна хвиля (20рівень з 50, дала 50 хр, має 3 ранги), вогняна аура (20/80р, 80хр, має 5 рангів і 3 радіуси), водяна куля (10/10р, 20хр, має три об’єми), водяна стіна                        (10/20р, 3ранги), електричний удар (20/50, 50хр, 3 ранги), порив вітру (20/25р, 25хр), вітрова стіна (10/20р, 3 ранги) і найцікавіше – вогняне дихання, яке в  минулому житті мені давалося погано, я отримав 3 рівень з 40. Всі мої спроби застосувати земляні закляття були безуспішні. Я подумував над такими закляттями, як вогняний вихор, буря, злива, блискавка, але побоявся спричинити пожежу і руйнування. В результаті моїх експериментів я отримав 225хр і 3 рівень.

Ну що ж, попрацювали, тепер можна іти назад в місто. Повертаючись назад, ми побачили, що недалеко від міських воріт стояла невеличка валка з возів, схоже, один з возів поламався. Я сприйняв це як нагоду завести розмову, тож підійшов допомогти.

– Бачу у вас тут проблеми?

Я допоміг їм припідняти віз. Чоловік, який ,судячи зі всього, був головним, радо підтримав розмову.

– Еге ж. З моменту початку хвиль я терплю одні збитки.

– Ну так, монстри стали траплятись куди частіше.

– Еге ж, монстри, найстрашніші монстри на світі, називаються “збирачі податків”, ці одноразові податки – це ж чисте здирництво. Хоча і звичайні монстри дійсно стали активнішими, за останні півтора місяці ми двох людей втратили, і це притому, що тепер ми уникаємо небезпечних маршрутів. Тобі, до речі, робота не потрібна?

– Ні, дякую, я її вже маю.

– А ти сам звідки? В тебе якась дивна манера мови.

– Я зі Сіавет.

Я назвав перший топонім з вичитаних в книзі, який прийшов мені в голову. Чоловік спохмурів.

– Ох, ясно.

Він похлопав мене по плечі.

– Ну, сподіваюсь, у вас з часом все налагодиться.

– Ох, мені б твій оптимізм. Чув останні новини?

– Які?

Чоловік стишив голос.

– Був викликаний Щит, уявляєш, в цій от державі.

– І що з того?

– Це не добрий знак, ой не добрий.

Чоловік стишив голос ще більше, наче боявся, що нас підслухають.

– Я не надто віруюча людина, але схоже Бог нарешті вирішив покарати нашу прекрасну владу, а за одно і ми під роздачу попадем. Щей ім’я в цього Щита майже, як в першого – Рудеус, уявляєш? І хочеш сказати це збіг? Ох, хлопче, повір моєму чуттю, станеться з Мелромарком те саме, що колись з Модосом, і пусті молитви нас не врятують.

Полагодивши віз, торговці вирушили вперед, а я повернувся до Майн.

– Що таке Модос?

– Місто, яке було знищене Богом за гріхи.

– А які гріхи?

– Та всяку.

Вичерпна відповідь.

– А як відбувалося знищення?

– Я не надто уважно вивчала святе письмо, але там все почалось з того, що в місті був викликаний герой Щита.

– Ага, і через це існує забобон, що герой Щита – то до лиха.

– Ну приблизно так.

Це що виходить, я як чорний кіт? Рудеус Блеккет? Хм, а звучить. Від приміряння нового прізвища мене відволік гамір – вартовий і якийсь лицар про щось сварились. Щоб ненароком не залізти в конфлікт, я б залишився на місті говорити з Майн, поки суперечка не вирішиться. Але я розчув декілька фраз, сказаних лицарем, зокрема: “як ти смієш так говорити з святим героєм Лука ”. Я придивився, і побачив, що один із супутників сварливого лицаря тримав дещо дивний лук і мав біле волосся, тож я підійшов.

Іцукі стояв поряд із своїм сварливим супутником, він був вдягнений в металічний панцир, на якому був вигріюваний дивний знак.

В руках в нього був шолом, на якому був зображений той самий знак.

– Іцукі, брате мій.

Я спробував подружньому обняти хлопця, але один з його супутників став перед ним.

– Хто ви? Що вам патрібно?

– Рудеус Грейрат, герой Щита.

– А, це ти.

Іцукі посунув рукою свого товариша.

– Не впізнав тебе, в що ти вирядився?

– В броню.

– Хм, глянь, які лати мені подарували.

Іцуків встав в позу “гордої статуї”.

– Непогано, дуже непогано. А що це за знак.

– А? Знак?

В розмову втрутився один із супутників Іцукі.

– Це символ святої церкви!

– Зрозуміло. Як справи?

– Складніше, ніж я очікував. В мене зараз 2 рівень. А в тебе?

Іцукі примружив очі.

– Все ще нульовий? Бачу, тобі дійсно не пощастило з класом, ну ти незасмучуйся.

Хлопець співчутливо похлопав мене по плечу. Я заглянув в свій профіль.

Ім’я: Рудеус Болотяний Грейрат

Тип: Мисляча істота

Вид: Демон (активовано маскувальний вид “людина”)

Підвид: Інкуб-носій священного магічного Щита (активовано маскувальний підвид “священний герой”)

Клас: Воїн

Підклас: Носій священного магічного Щита

Рівень: 3 (ранг:1)

Активовано:

Маскувальний рівень: 0 (ранг:0)

Я подумки натиснув на маскувальний рівень і зрозумів, що можу вибрати будь-який до 120, але вирішив поки що нічого не змінювати.

– Ну давай, мені треба йти. Удачі.

Іцукі потиснув мені руку і окрикнув свого супутника, який все ще сварився з стражником.

– Маруд, досить, ходімо.