Розділ 4

Настала ніч. Вже минала 3 година, а я так і не зімкнула очей. На це є декілька причин. Перша, мені дико жарко, хоч вже і календарна осінь, літо ще не відступило і спека +32 градуси дає про себе знати, навіть вночі. Друга причина, це хвилювання через завтрашній, хоча вже сьогоднішній, день в університеті, чи зможу я сьогодні з кимось заговорити, бо в перший день ніхто ні до кого не підходив, видно було, що всім ніяково. І третя причина, і вона головна. Ця причина зараз лежить в мене на дивані й залипає в мій телефон, бо свого в неї нема. Айрін, вона справді буде жити зі мною, це так ніяково. Але я рада, що почала знов винаймати квартиру, не знаю як би це все склалося якби я жила з батьками. Я повернулась в її бік, вона далі лежала на спині й грала щось в моєму телефоні, треба буде вирішити це питання, і купити їй телефон, бо ділити один незручно.
-Ти чого не спиш? – спитала Айрін, в тиші темряви її голос прозвучав дзвінко і голосно. Я злякалась різкого порушення тиші, але швидко заспокоїлась і тихо відповіла
-Не можу заснути, дуже спекотно – я почула як вона зітхнула і заскрипів диван, за мить вона вже стояла біля ліжка і дивилась на мене
-Чому ти раніше не сказала?- вона поклала долоню на моє чоло. Я здивовано витріщилась перед собою, боячись ворухнутись, і що вона побачить як я почервоніла – якби сказала раніше я б тобі допомогла і ти заснула, тобі рано вставати – коли вона це проговорила я відчула як жар покидає моє тіло, від її руки йшов приємний холодок, і вже за кілька секунд мені вже не було так спекотно і почало хилити в сон
-Що це ти зробила? – тихо спитала я вже поринаючи в сон
-Хм, хоч я і не з вищих провідників, але дещо все-таки вмію. Спи, я тебе зранку розбуджу, тобі ніби до другої пари? – я слабо угукнула вже майже заснувши. Перед тим як повністю поринути в сон я почула як Айрін посміялась і погладила мою голову – Добраніч, Еліс…- я вже не чула що вона говорила оскільки заснула.
Зранку я прокинулась від шуму і приємного запаху, розплющивши очі я помалу піднялась на своєму ліжку і оглянулась в пошуках джерела шуму. Мій погляд зупинився на проході в кухню, там промайнула чорнокоса маківка. Що за…ах точно, це ж Айрін, вона тепер живе зі мною. Я обережно вилізла з ліжка, взула капці і попрямувала на кухню потягуючись після сну. Я встала в проході спостерігаючи за брюнеткою. Вона була одягнена в спортивні штани та футболку, волосся зв’язала в гульку, вона була в фартуху, і виглядала дуже мило. Дідько, про що я думаю. Айрін помітила мою присутність
-Ти вже прокинулась? Я якраз збиралась йти тебе будити, сніданок готовий, сідай їсти, ми виходимо через пів години- я сіла і спантеличено дивилась у тарілку. На ній лежали два ідеально посмажені яйця і тости
-Ти не мусила цього робити….
-Мені стало нудно тому я вирішила приготувати тобі сніданок – промовила вона і поставила переді мною філіжанку кави – їж, поки не охололо – я чемно прийнялася трапезувати. Таке враження ніби я ніколи не їла такої смачної яєчні – смачно?- я закивала проковтуючи шматок яйця
-Дуже! Я в житті такої смачної яєчні не їла! Як ти це зробила?- я запитально глянула на неї, вона сіла навпроти мене і задоволено поставила голову на руки посміхнувшись
-Секрет фірми, їж давай, а не говори – я продовжила їсти свій сніданок і слухала її – я вже спакувала твою сумку і обрала тобі одяг – я здивовано глянула на неї – кажу ж, мені було нудно, а ти б це робила в останній момент – вона відкинулась на спинку крісла і потягнулась – за ніч я прочитала всі твої книжки – ще один здивований погляд від мене – що? Їх в тебе аж 15, і всі тоненькі, а в телефоні мені набридло сидіти. Ехх треба буде сказати старим, щоб зробили так щоб я могла спати, бо цілу ніч не знаю чим себе зайняти, в день хоча б з тобою поговорю, а вночі ти спиш – вона незадоволено склала руки на грудях. Я не знала, що на це відповісти тому мовчки доїла все що було на тарілці, я вже хотіла встати і помити за собою посуд, як Айрін вихопила його у мене з рук, я знов спантеличено на неї глянула- йди вмийся і вдягайся, я помию – таке враження ніби вона моя мама. Я не сперечалась і пішла вмиватись, почистивши зуби я пішла дивитись, що з одягу вона мені наготувала. Це була чорна спідниця з поясом зав’язкою, чорна футболка і темно синя сорочка. Вона навіть аксесуари підготувала чокер стрічка з підвіскою і сережка каффа на все вухо. Мені сподобався цей вибір, я швидко одягнулась. Почала одягати чокер, але ніяк не могла його защепнути, я почула тихі кроки і як у мене з рук забрали прикрасу. Я застигла на місці, Айрін обережно застебнула прикрасу при тому легенько торкаючись шкіри, на місці дотику у мене пробігли мурашки. Чому моє тіло так реагує на її дотики?
-Готово. Ти все взяла? – я відстигла і кивнула, сережки я вже одягнула – то пішли, зможемо прогулятися перед парою тобі це корисно- я знову кивнула, глянула на неї, вона теж встигла переодягнутися, вона одягла чорну тонку кофтину з широкими рукавами і горловиною, та високі чорні штани з ременем, з аксесуарів вона вибрала довгий ланцюжок з підвіскою схожою на меч, довгі сережки і шкіряний браслет на передпліччі, все-таки в неї шикарний стиль. Я взяла наготовану сумку і телефон, глянула на заряд батареї, 100%, вона його зарядила? – ти де пропала? – виглянула вона з коридору
-Ах, я вже йду! – я підбігла в коридор і взула наготовані босоніжки. Ми разом вийшли з квартири і попрямували в парк, щоб прогулятися перед парою. До парку ми йшли мовчки насолоджуючись співом птахів, коли ми вже пройшли доволі багато в тиші я вирішила спитати
-Ти казала, що будеш ходити зі мною на заняття, що ти мала на увазі?
-Те, що я теж буду вчитися з тобою в одній групі
-Ти що, склала вступні екзамени? – здивовано глянула на неї я, не думала, що провідник душ буде складати екзамени
-Вступні екзамени?- Айрін глянула на мене так ніби я поставила найдурніше питання у світі – звісно, що ні, мені по твоєму що, немає що робити?
-Ха? То як ти плануєш вчитися якщо не складала екзамени? Ти ж виходить не поступала…
-Старі зробили так, щоб всі вважали, що я здавала їх і поступила як всі. Зручно, правда?- вона посміхнулась- якби ти не змогла поступити вони і для тебе могли б це зробити, ти особлива душа, тому для тебе вони зроблять все що завгодно
-Ехх, якби знала не старалася б так – ми засміялися.
Продовжуючи так гуляти ми обговорювали різні речі. Я все ж згадала і спитала в Айрін про тату, виявляється його бачимо лише ми і більше ніхто, тому можна не хвилюватись. Я дізналась, що провідників душ не називають на ім’я яке в них було при житті, а дають їм нове, але при випадках відсилання їх з завданням в наш світ, як у випадку Айрін, дають їм ім’я дане за життя, але прізвище за потреби міняють, щоб якщо були люди які знали провідника при житті не зрозуміли, що той, можна сказати воскрес, а то проблем буде багато. Я питала яке в неї ім’я в потойбічному світі, але вона не хоче казати, але я думаю, що ще витягну з неї цю інформацію, дуже вже цікаво. Ще вона розказала про класову систему в потойбіччі.
Всього є три ранги провідників, третій ранг – найслабші, це душі які тільки стали провідниками і ті що є ними менш як 300 років, другий – це провідники які відпрацювали понад 300 років, або отримали якісь заслуги, через що отримали підвищення, зазвичай таке стається коли провідник стає сильнішим, так вони мають щось типу магії і можуть її покращувати. До речі, Айрін належить до другого рангу, її підвищили завдяки її магічним здібностям.І перший ранг – найсильніші, це ті дядьки і старі про яких казала Айрін, їх ще називають старійшинами або вищестоящими, вони є провідниками вже тисячі років і є дуже могутніми. А також в них є король чи королева, ніхто не знає, тому просто верховний, його ніколи не бачили, принаймні низькорангові, а старійшини може й бачили. Він чи вона, віддає накази першоранговим про особливі душі, а ті передають наказ нижче. Це все так цікаво. Але більше вона не розповідає, каже, що дізнаюсь коли сама стану провідником, а я й не розпитую, і так дізналась багато, але спроби дізнатись її потойбічне ім’я не покидала. Тому дорогою вже в університет я її діставала питаннями про її ім’я
-Божечки досить! – не витримала вона – я скажу. Хоч і не мала б, бо його мають знати тільки ті, що в потойбіччі, але ти будеш там тому скажу, ти вже дістала – вона закотила очі, а я радісно запищала в середині себе, щоб не нервувати її ще більше – сподіваюсь мене за це не покарають, але вони самі казали робити все чого попросить особлива душа, тому якщо що, вину береш на себе – вона тикнула в мене пальцем. Я жартома віддала честь
-Так точно мем!
-Моє потойбічне ім’я це – Ігніс, з латинської вогонь- я застигла дивлячись на неї, вогонь… а їй пасує
-Яке гарне ім’я! Воно тобі пасує! – зачудовано мовила я, вона склала руки на грудях і ніби не вірячи спитала:
-Думаєш? Мені воно не дуже подобалось, але якщо так подумати…не таке й погане – мені здалось чи в неї почервоніли вуха? Ні, напевне здалось. Нас перервав мій телефон який почав дико дзижчати, я витягла його з сумки і глянула що там. Це був будильник, він показував 10 годину, мій погляд завмер на екрані
-Дідько! Пара через 10 хвилин! Треба поспішити – я вже розвернулась і приготувалась бігти до університету як Айрін схопила мене за руку, я запитально глянула на неї, місце дотику пекло, але це було навіть приємно…Чорт знову ці дивні думки! – Що ти робиш? Ми запізнимось!- я вже приготувалась виривати руку як вона притягла мене до себе і обійняла за плечі. Я від здивування завмерла – чч.чого це ти? – ледь видавила я з себе, серце почало шалено стукотіти і я здається почервоніла
-Навіщо бігти, якщо я можу нас перенести? – вона оглянулась навкруги перевіряючи чи є люди, і притисла мене ближче до себе. Трясця, моє серце зараз вискочить – приготуйся, після перенесення може трішки нудити з незвички – Нас огорнув багряний дим. Я з переляку затулила очі, коли розплющила, ми були в коридорі університету, як вона й казала мене трішки нудило- Ти як? Дуже нудить?- вона занепокоєно на мене глянула
-Н.нормально, не сильно, трохи крутиться голова- я вхопилась в її кофту коли голова сильніше закрутилась, щоб не впасти, вона обережно притримувала мене за плечі, мені здається я червона як буряк і не тільки через перенесення. Ми постояли так хвилину і коли голова перестала паморочитись я легенько відступила від Айрін – дякую – вона кивнула і ми попрямували до аудиторії. Коли ми зайшли на нас було спрямовано 15 пар очей, невже так дивно виглядає що ми разом зайшли? Остання парта біля вікна була вільною, що дивно, я думала це місце де хочуть сидіти усі, ми попрямували до неї. Коли ми сіли до нас підійшла дівчина яка до цього сиділа на другій парті цього ж ряду.
-Привіт, я Емма, приємно познайомитись – в неї була приємна посмішка, смаглява шкіра, темне каштанове волосся трохи нижче плечей і карі очі
-Я Еліс – представилась я
-Айрін- мовила червоноока і запитально глянула на Емму
-Декілька хвилин тому до нас приходив куратор, сказав, щоб ми обрали старосту, і створили собі чат для спілкування, хотіла дізнатися ваші номери телефонів щоб додати вас і спитати чи хтось з вас хоче бути старостою – я задумалась, старостою я бути точно не хочу, номер свій дам, а от Айрін, в неї ж немає телефону. Судячи з легкої паніки в її очах вона теж про це подумала
-Старостою я точно не буду – відрізала вона – а контакти дам пізніше, просто я телефон втопила, сьогодні якраз йду купляти новий, і номер теж буду міняти- вона вичавила з себе ніякову посмішку. Нічого собі, швидко виправдання придумала
-Ого, гаразд, даси іншим разом – сказала кароока і глянула на мене
-Старостою я теж бути не хочу, а мій номер звісно дам
Мені було трохи ніяково спілкуватись з новою людиною. Вона перша з ким я поговорила, до цього це були лише батьки, Айрін, і касирка з магазинчика під моєю колишньою квартирою. Емма кивнула і взяла телефон готова записувати мій номер, я швиденько його продиктувала. Коли вона записала мої контакти увійшов викладач і ще кілька студентів. Всі привітались, Емма швиденько спитала в студентів чи з них хтось хоче бути старостою і записала їхні контакти, поки викладач готувався до лекції. Щось мені підказує що старостою буде Емма, по ній видно, що вона цього хоче, і що вона відповідальна, це для неї. Викладач почав читати лекцію і я все конспектувала, тема виявилась цікавою, як користуватись правильно електронними таблицями, комусь здається це нудним, як і Айрін яка нудьгувала і малювала закарлючки на листочку, а мені було дуже цікаво. Я всмоктувала в себе знання як губка, викладач сказав, що на наступний раз ми будем задіювати ці знання на практиці, тому хто хоче може взяти власний ноутбук, якщо немає, то будуть користуватися комп’ютерами в аудиторії. Я в думках зробила собі помітку, що треба купити новий ноутбук, бо мій вже старенький і скоро перестане працювати, мені навіть соромно приносити його в аудиторію, тому поки буду працювати на аудиторному комп’ютері. Я помітила як в Айрін заблищали червоним очі ніби вона щось придумала, я вирішила не придавати цьому значення і продовжила слухати викладача. Через дві години лекція закінчилась, і в нас була перерва на обід. Я була дико голодна.
-Давай підемо в якусь кафешку поїси – запропонувала Айрін, я погодилась
-Давай, тільки я не знаю чи є тут якісь кафе неподалік – я вже хотіла спитати в Айрін чи вона часом не знає куди можна піти, можливо вона взнавала заздалегідь, як до нас підійшла Емма.
-Привіт ще раз – ми кивнули вітаючись – ви шукаєте де пообідати?- я кивнула – якщо ви не проти можна я до вас приєднаюся? Я знаю одне кафе недалеко, там смачно і доволі дешево. Вибачте, що так нав’язуюсь, просто всі вже розбилися по групках і я не маю з ким піти, мої подруги які будуть вчитися з нами сьогодні не змогли прийти, от і подумала, що з вами можна подружитись – вона ніяково почухала голову, я тільки зараз помітила пірсинг у неї в брові, і вуха теж були проколоті в декількох місцях. Стоп, вона сказала подружитись, в мене здається запалали очі від можливості з кимось подружитися. Айрін здається це помітила і пирхнула від сміху, мовивши до каштанокосої:
-Звичайно! Ми тільки раді, Еліс дуже хотіла з кимось подружитися – сказала вона і закинула руку мені на плече – ви сходіть пообідайте – я здивовано глянула на неї
-А як щодо тебе?
-А я поки збігаю куплю телефон і карту, щоб не гаяти часу. Ви йдіть разом, зустрінемось на наступній парі, па – вона помахала нам і пішла в сторону вулиці з магазинами. Що вона щойно зробила? Лишила мене наодинці з незнайомою людиною, я ж зараз впаду від страху, я не знаю про що говорити, коли Айрін була поруч, мені було спокійніше
-То що? Пішли?- спитала Емма, я кивнула і ми пішли в бік кафе, я вже не впевнена, що зможу щось з’їсти, занадто хвилюватись почала.
Ми зайшли в миле кафе і зайняли столик біля вікна, я замовила шоколадний круасан, гарячий шоколад і якийсь салат, Емма взяла картоплю фрі, салат і чай. Чекали ми замовлення в повній тиші не знаючи, про що говорити, коли нам принесли те що ми замовляли Емма почала розмову
-То ви з Айрін сестри чи подруги? Чи може взагалі пара?- спитала вона, від останньої її думки я спалахнула як сірник
-Щ..що н і- я замахала руками і закрутила голову – м.м.ми подруги, близькі подруги не більше – затараторила я
-Охо. А судячи з твоєї реакції… вона тобі подобається? – вона змовницьки посміхнулась. Я почервоніла ще більше
-Що? Н.ні такого бути не може – я відвернулась і махнула рукою – з чого ти взяла, що вона мені подобається – так, цього бути не може, я знаю її по суті три дні, вона не може мені подобатись, це через те, що вона моя перша подруга ось я і реагую так, точно, через це. Емма недовірливо угукнула і кивнула.
-Гаразд~тоо, чому ти вибрала цю спеціальність?- вона вирішила змінити тему, я була рада цьому її рішенню.
-Ну, я деякий час вагалася, але мені подобається математика і комп’ютери, тож, вибір впав на цю спеціальність, а університет я зразу знала який хотіла, він недалеко від мого дому.
Ми ще трохи поговорили, доїли все і направились назад в університет, перерва скоро закінчиться. Коли ми зайшли в аудиторію Айрін вже сиділа за партою
-Ви нарешті вернулись, ось до речі мій номер – вона протягнула папірчик з номером Еммі
-Ти вже встигла купити телефон, гаразд я зараз додам тебе у чат – відповіла Емма і пішла сісти за парту, я помітила що всі сідають так, як до цього,ніхто не змінив парти. Я сіла за свою до Айрін.
-Де ти взяла гроші на телефон? Він же недешевий- спантеличено спитала я
-Старі влаштували, до речі для тебе теж дещо є, але вдома – вона змовницьки мені підморгнула і подивилась на викладачку яка щойно зайшла, зараз в нас буде англійська мова. Дещо є? Цікаво що. Я почала слухати викладачку, стараючись не думати, що це може бути. Судячи з обличчя Айрін ця лекція їй більше подобається. Ми чемно слухали і записували лекцію.
Решта дня пройшла спокійно, і ми пішли додому, Емма сказала що завтра нас познайомить зі своїми подругами, я чекаю цього з нетерпінням, сподіваюсь ми подружимось.
Ми дійшли додому, я зразу пішла в душ, бо дуже спітніла, Айрін сказала, що зробить мені холодного чаю. Я швидко сполоснулась і вийшла з ванної витираючи вологе волосся рушником, я зупинилась і здивовано глянула на ліжко. Це що таке..
-Що це за телефон і ноутбук на ліжку? – спитала я в Айрін, вона якраз вийшла з кухні і йшла до мене з холодним чаєм, протягнувши його мені вона відповіла
-А, це. Це якраз те дещо про яке я говорила. Коли я пішла до старійшин і розказала що мені треба телефон, я ще згадала що в тебе дуже старенький телефон і ноутбук, і що для навчання тобі потрібні нові, от вони і дали. Тобі не подобається?
-Ах…ні це круто, але мені трохи незручно таке приймати – я вже хотіла почати відмовлятися від цього, як Айрін підняла руку ніби кажучи мені зупинитись
-Не треба відмовлятись, заради особливої душі вони зроблять що завгодно, давай тобі все налаштуємо – я не мала вибору окрім як погодитись, я швидко сходила переодягнутись в шорти і футболку і ми сіли разом на ліжку і почали налаштовувати мені нову техніку. Після цього ми ще посиділи і поговорили про різні теми. Я вирішила не вечеряти, Айрін це не сподобалось, але вона не примушувала мене їсти, я вже вляглась спати як вона до мене підійшла і поклала руку на чоло
-Я зразу на тебе заклинання накладу, щоб ти виспалась – я з вдячністю на неї подивилась, від її руки знов пішов приємний холодок і я заснула. Цікаво що буде завтра?