Фанфіки українською мовою
    Фандом: .Оріджинал
    Жанр: Поезія
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Щось у мені зламалось. Рівно в той момент, я відчула як серце розбивається на маленькі друзки.Трясти почало, дуже сильно. Я не кричала. Не знаю, як впоралась, але старалась зупинити пришвидшене серцебиття та трясіння тіла.

    ×××

    Я проживаю цей підлітковий вік, тільки раз. Але цей підлітковий вік вдався тільки на половину, можливо в наступному житті повезе.(Це не прохання мене вбити)

    ×××

    Люблю музику. Вдень, вночі, в ліжку, на вулиці, при людях, без людей. Обожнюю. Обожнюю під неї танцювати, співати, готувати, прибирати, писати, читати. Музика – найкраще, що могло придумати людство.

    ×××

    Спочатку, я думала що я інтроверт, поки не взяла ініціативу в свої руки та не заговорила. І не важливо в якому я була настрої. Це так класно – спілкуватись з людиною, яка тебе повністю розуміє.

    ×××

    Я людина проста: щось не вийшло – нервую, щось вийшло – нервую. Не знаю навіщо люди придумали ось це”нервую” , воно ж ускладнює життя. Як з цим боротися?

    ×××

    Моєю помилкою був булінг з мого боку.

    ×××

    Живу по правилу: коротко і ясно. Щоб ні в кого не виникали до мене якісь запитання. Та що б не ускладнювати життя. Воно ж і так швидко летить.

    ×××

    Навіщо переживати через зовнішність, якщо все одно вона не вічна. Якщо вас хтось булить, або прямим текстом пошліть цих людей, або в гіршому випадку зверніться до психолога. Або зжерете ви, або зжеруть вас. Якщо мене хтось ображав, то я завжди йшла плакати. Завжди мене зжерали. Досі шкодую, що не змогла дати їм прочуханки.

    ×××

    Життя на те воно й життя, щоб: любити, страждати, боротися.

    ×××

    Я б написала якусь книгу, але боюсь моя мова занадто проста та нудна, щоб писати якісь розумні книги.

     

    0 Коментарів

    Note