Перше завдання. Книга 1

*БУДЬ ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМ ЖИТТЯМ ЛИШЕ ВИПАДКОВІ І НЕ НИСУТЬ ЦІЛІ КОГОСЬ ОБРАЗИТИ*

Доки дід відчиняв двері, я трохи прийшов в себе та внутрішньо заспокоївся. На диво, це далось мені крайні легко. Ми пройшли в імпровізовану гостьову кімнату, сам бідиночок був невеликий але двох поверховий, згідно з спогадами хлопця його кімната зверху, і тут дід вперше заговорив. “Присядь”, почув я від нього. Мовчки виконавши те, що він сказав, я продовжив його слухати. “Розумієш, Мако”, лагідно почав дід, але чим більше говорив, тим серйознішим ставав. “Смерть це частина шляху шинобі, мало хто з них доживає до спокійної смерті в колі сім’ї”. Я розумію, тяжко втрачати людей, з якими ще декілька днів назад розмовляв, ділив їжу та тренувався, але твої копання в собі неповернуть їх. Слухаючи діда, я зрозумів. Так, він прийняв мої закидони на копання в собі, радісно подумав я, “ну це хоть щось”, бо вів я себе справді дивно, але причину цього я знайшов. “Навик беземоційності level up, нинішній 34-ий”, читав я нове вспливше вікно. Все-таки треба відповісти. ‘Я розумію,’ сказав я, продовживши відігравати роль дитини. Старий декілька секунд посверлив мене очима, але потім знову тяжко видихнув і сказав: ‘В тебе була травма голови, лікарі її залатали, але казали про можливі провали в пам’яті, тому тобі слід відпочити.’ Серйозність діда відбила будь-яке бажання сперечатися, та не дуже хотілося. ‘Стоп, це на мене так душа того хлопця вплинула? Дійсно, доки нічого не зрозуміли, потрібно піти до його кімнати та порится в пам’яті. Буде шкода померти через те, що мене розкриють,’ подумав я. Вже вставши і підійшовши до сходинок… ‘Де Аяка?’ вирвалось з моїх уст. Минулий власник тіла посправжньому любив свою сестру, а та у всьому йому допомагала і тренувала. ‘Тренує своїх генінів,’ відповів дід. ‘Ясно,’ тихо промовив я. Вже будучи в своїй кімнаті, я глянув на так звану систему навиків. Як зрозуміло з назви, тут зображені всі мої навики та характеристики. Також тут є інформація про мене. А ситуація була така:

‘Статус :

Імя-Учіха Макото(Євгеній Зайковський)

вік-8(19)

Lv.-30 до наступного 3400/12000XP

клас-немає

сила-24

інтелект-48

витривалість-17

швидкість-35

стійкість до фізичних атак-15

стійкість до ментальних атак-21

запас чакри-90/90

Особливості:

Клановий-+5 до всіх характеристик;

Учіха-+15 до чакри, +10 до інтелекту, шаринган(нині недоступно);

Геній-+5 до всіх характеристик;

Перероджений-+!;:?№”;

Вміння:

Тіньове клонування-Lv.9 затрата чакри-половина;

Заміна-Lv.18 затрата чакри-20;

Беземоційність-Lv.34;

Хьонге-Lv.11 затрата чакри-10 (на створеня) 5 в хвилину;

Вогняна куля-Lv.28 затрата чакри-30;

Ілюзорне клонування-Lv.22 затрата чакри-5(за клона).

Метання снарядів-Lv.31

Зв‘язок з елементами:

Вода-3%/100%

Вітер-15%/100%

Вогонь-47%/100%

Блискавка-13%/100%

Земля-38%/100%

Інь(тінь)-56%/100%

Ян(Світло)-5%/100%

“Нічого собі, все не так погано, як я думав,” чуть не вскрикнув я. “Так, а що ж це в графі ‘перероджений’, а хрінь якась. Аха-ха-ха, хто ж не хоче мати систему, так ще й бути переродженим у іншому світі? Так що у нас тут ще… ага, ось примітка: ‘вибір вміння доступний на 50 Lv. кожної з основних характеристик і так по наростаючій на 100, 200, 400 і так далі’, а ось ріст вмінь не може перевищувати сотого. Шкода…”

“Зв’язок з елементами не здивував: вогонь та інь – найкраще, стандарт для цього клану, а ось приємний сюрприз – друга стихія, земля. Це вже цікавіше,” подумалося мені, “земля доволі недооцінена, на мою думку, стихія, хоча з нею можна проводити не аби які викрутаси…”

“Подивившись у вікно, замітив, що вже глибока ніч. ‘Ого, оце-то я засівся, потрібно лягати,’ пошепки кажу. Я довго не міг заснути, адже це все не вкладалось в мою голову, але все ж таки сон дійшов і до мене.

Як кажуть, ранок починається не з кави, і ось і в мене воно почалось не дуже. Впавши з ліжка від несподіванки, я трусився, і так недавно заштопаний затилик почав читати вискочише перед очима повідомлення. ‘Вітаємо, перероджений, вам випала честь виконати забаганку богів. Ви згодні?’ Хах, ще й запитують, а кнопки відмовитись той нема, вибираю ‘погодитись’. ‘УРА, ви погодились!’ Суть завдання така: вам потрібно не дати цьому світу піти по звичній історії. В разі успіху нагорода варіативна, невдача — смерть.”Що ж, я і так збирався змінити цей світ з горіччю на душі,” подумав я, “але для початку… ДЕ ТУТ ТУАЛЕТ!?