1

Вже понад 5 років ми працюємо з ним в одному офісі. Понад 5 років він надокучає мені своїми замашками перфекціоніста. Чи є ще якась, аж настільки, нудна людина, щоб кинула йому виклик?! Здається мені, у цьому плані його не замінить ніхто. У цього чоловіка все розсортовано по кольорах, все розкладено по поличках. А ще, він завжди має наглість підколювати мене через мій творчий гармидер. 

 Коли я тільки-но прийшла сюди, він так само сидів у кріслі, дуже захоплений своїми справами. Я подумала: “можливо, дурний день?”, але протягом 5 років цей дурний день так і не закінчився. А того року він взагалі став моїм босом. Уявляєте собі, босом?! Тепер я зобов’язана слухати, що він каже. Моя б воля, я б вже давно замовила якогось вбивцю, щоб більше не бачити цього надокучливого, впертого чоловіка. 

  А ще жахливіше було те, що доля постійно зводила нас двох. Ми постійно потрапляли в різноманітні ситуації  і разом пройшли вже через небо й пекло. Я знала дуже багато всього про нього, адже більшість часу знаходилася в його компанії. Була його правою рукою. Цей чоловік дуже сильно дратував мене своєю ідеальністю та раціоналізмом, а ще своїми коментарями. Хтось міг би відрізати йому язика? 

 Сьогодні Новорічна ніч. Тепер я мала б сидіти за святковим столом разом з родиною, проте натомість сиджу на підлозі офісу, в компанії свого боса. На дверях зламався замок, всі роз’їхалися по гостях, а обидва телефони саме сьогодні були повністю у відключці. Яка ж це іронія: він був останньою людиною, з якою б я погодилася відсвяткувати Новий рік, а тепер ми разом п’ємо шампанське з однієї пляшки. Найсмішніше те, що з ним мені дуже затишно й весело. Давно вже я так не реготіла…

 —Знаєш, я навіть радію, що все так склалося. У мене немає куди повертатися, мій будинок це просто будинок, а батьки вже давно померли в автокатастрофі.. 

—Я б ніколи не подумала, що людина з такою зарплатнею, величезним та шикарним будинком, машинкою останньої моделі може бути нещасною..Хіба взагалі є сенс у цих грошах? Ось я, наприклад, вважаю себе щасливою людиною, хоч і маю зарплатню, в десятки, меншу ніж твоя. Я вірю в те, що все потребує часу, тому працюю зі всією наснагою, щоб мати майбутнє своєї мрії. Колись ти будеш працювати на мене, і тоді я розійдуся на повну.

 Ми обоє почали сміятися, проте сміх наш тривав недовго..Він підсунувся ближче, взяв моє обличчя у свої ніжні долоні і поцілував…мене!  Я цілуюсь зі СВОЇМ БОСОМ!!! На підлозі його кабінету, в офісі, Я ЦІЛУЮСЬ ЗІ СВОЇМ БОСОМ!! Ви можете в це повірити? Ви можете повірити в те, що цей поцілунок викликає в мені почуття, які я вже давно не відчувала? Приємне тремтіння мого серця, та його вуста на моїх, наповнює мене зсередини. Він підсувається ще ближче і накриває мене собою. Це найприємніше відчуття у цьому світі. Як взагалі він спромігся розколихати моє серце? Як взагалі поцілунок з людиною, яка мене дратувала може перехоплювати подих??! Здається мені, я хочу знати все про цього чоловіка, хочу відчувати його вуста не лише сьогодні..хочу стати для нього тією, з ким він буде святкувати свята, до кого він зможе повернутися. Здається мені, я хочу бути з ним.. Новорічна ніч справді робить дива.