Фанфіки українською мовою
    Фандом: .Оріджинал
    Попередження щодо вмісту: Інші види стосунків

    Хаг з цікавістю і радістю розглядав навколишній світ – місце, сповнене для нього нового і незвіданого. Можливо, тут усе не так, як він звик, але Хага це анітрохи не бентежило. Його природна допитливість і відкритість до всього нового штовхали його вперед, до досліджень і пригод. Його переповнювало очікування чогось незвичайного.

    Раптом він і справді зможе познайомитися з людськими дітьми, нехай вони відрізняються від нього за зовнішністю, Хаг був упевнений, що швидко знайде з ними спільну мову.

    Літній день був чудовий, квіти і дерева створювали приємний свіжий аромат, привертаючи увагу своєю яскравістю і ніжністю. Спів птахів наповнював повітря.

    Хаг задивився на миготливих метеликів, які весело пурхали навколо яскравих квітів. Вони немов танцювали перед його очима, створюючи магію. Та так це й було, адже ліс чарівний, найімовірніше, це не звичайні метелики, а маленькі феї, подумав Хаг і побіг далі.

    Коли він наблизився до узлісся, до його слуху донеслися якісь звуки. Немов хтось плакав, а інший голос намагався заспокоїти того, хто плаче. Хаг обережно підійшов до високого дерева і виглянув з-за нього.

    Він побачив двох переляканих дітей, хлопчика і дівчинку. Їхні обличчя виражали страх і розгубленість. Хаг ще не дуже добре розбирався у віці людей, але за тими знаннями, що в нього були, він здогадався, що дітям близько 8-9 років.

    Хлопчик, найімовірніше це був братик, намагався заспокоїти свою супутницю, хоча й сам був наляканий.

    На очах дівчинки було видно сльози.
    – Як же нам знайти дорогу назад? – почув Хаг жалібний голос дівчинки.
    Найімовірніше, діти заблукали. Нічого дивного, у цей ліс просто так не можна було зайти людині, щоб із нею не сталося чогось подібного. Адже безліч різних заклинань було вимовлено, безліч дій виконано, щоб звичайна людина не могла увійти сюди й потривожити мешканців Фарленда (місце, де жив Хаг і його родичі, а також багато інших чарівних істот).

    Якщо людина опинялася тут, її огортало почуття незрозумілого страху і тривоги, ліс ніби заплутував дорогу, не давав знайти вихід. Люди на якийсь час втрачали розуміння, де вони перебувають. Потім вони, звісно, насилу знаходили дорогу додому, але пережите почуття дезорієнтації, відчуття себе немов в іншому вимірі, надовго відбивало в них бажання знову прийти сюди.

    Звичайно, ці двоє дітей були сильно налякані, можливо, вони втомилися, ось, дівчинка плаче, хоч і намагається стримати сльози, а хлопчик, як може, намагається її підбадьорити. А якщо вони не зможуть вибратися звідси до темряви?

    Хагу стало дуже шкода дітей, потрібно їм допомогти. Але чи не злякаються вони ще більше, коли побачать таку незвичайну істоту? Тим паче у світі людей Хага і йому подібних часто вважають злими, агресивними, там навіть іграшки є такі є. Але не можна ж кинути цих двох ось так, тут…

    Хаг зважився. Він повільно вийшов зі свого укриття й акуратно попрямував до дітей, розуміючи, що важливо заспокоїти їх.

     

    0 Коментарів