Ти ж можеш краще

-Ого, Белло, покажи ще щось, давай, ти ж можеш краще! – маленький чорнявий хлопчик аж підстрибував від нетерпіння, шарпаючи за долоню невдоволену матір. Сьогодні Оріон та Вальбурга в якості учасників опікунської Ради Гогвортсу приїхали до школи разом з старшим сином, котрий захоплено стежив за кузиною.

Белла здмухнула з лоба розкішні пасма і вичаклувала смарагдове полум’я у прозорій баночці. Сіріус заплескав в долоні. Дівчинка посміхнулася – цей малюк такий кумедний, радіє найпростішим чарам! Але добре, що родичі її відвідали – від батька ж уваги не дочекаєшся, а матір завжди мовчазна і відсторонена. Белла знову махнула паличкою і вручила кузену трансфігуровану коробочку з іграшковими метеликами.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

-Беллс, давай, прикінчи квітку, ти ж можеш краще! – глузливий голос одинадцятирічного розпатланого хлопчика неприємно різав вухо Белли. От бісів шмаркач! Не дає їй нормально потренуватися в заклятті Крижаного Вогню. Дівчина глибоко видихнула і за кілька митей холодний струмінь пронизав троянду, змусивши квітку померти. Така дрібниця! От би тренуватися по-справжньому і показати себе…

-Шкода квітку, – протягнув Сіріус, вирвавши Беллу з обіймів думок.

-Не сунь свого носа до чужого проса! – різко відрубала дівчина. – Завтра я відішлю листа тітоньці Вальбурзі, хай забере вас з Регі додому.

Сіріус знизав плечима і побіг в дім. Канікули ж продовжуються і ніяка Белла їх не зіпсує.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

-Давай ще, Белло! Ти ж можеш краще і здатна на більше! — жваво вигукнув Сіріус, і його голос розійшовся луною в просторій залі.

Ще одна мить…

Промінь зеленого світла вдарив його в груди. Усмішка на лиці дивно сплелася з здивованим поглядом. Сіріус летів в Арку, так і не зрозумівши, що трапилось – вітер лагідно куйовдив його кучері, завіса тихо зачепила край плеча, а десь далеко чувся знайомий з дитинства сміх Белли. Він пішов з усмішкою, довівши, що всі ці роки ніколи не помилявся – кузина дійсно може краще. Тільки «краще» вони міряли різними мірками, котрі з роками розходилися все далі, залишаючи одну лиш порожнечу.

https://t.me/fanficsdeclaudette