Незламна Обітниця

-Досить вважати мене підлітком! Так, Руді, я готовий дати Незламну Обітницю! – в очах Барті палахкотіли іскорки – здавалося шкіра ось-ось займеться і кімната спалахне вогнем. Юнак знав, що час та обставини грають не на їхню користь, тому пішов на такий відчайдушний крок.

Його візаві тільки здивовано повів бровами та ліниво усміхнувся. Рудольфус не терпів такі фамільярні звернення. «Руді» – начебто цуценя, тьфу. Хоча що поробиш – вічно розпатланий і нервовий, схожий на підлітка з бігаючим поглядом – ніхто не сказав би, що йому вже тридцять, він виглядав ровесником цього шмаркача Барті.

-Гаразд, мій друже, тільки Обітницю ти даш не мені, а Беллі. Вона придумала цю ідею, вона розробила план, так що вперед.

Белла, котра стояла збоку, схрестивши руки на грудях, рішуче зробила два кроки вперед. Барті закляк – присутність Белли викликала якусь незрозумілу тривогу, котра пропадала за півгодини. Здавалося, що йому перехоплювало дихання і адреналін біг артеріями з криком: «алярм!». А тоді затихав і застигав під натиском чогось холодного.

Белла мовчки взяла Барті за руку. Її крижаний дотик змусив хлопця здригнутися, але тенор Рудольфуса допоміг йому повернутися до звичного стану:

-Чи обіцяєш ти, Барті, виконувати все, що тобі накажу я, Белла чи Басті? – кінчик чарівної палички Руді доторкнувся до переплетених пальців

-Так, – мовив хлопець рівним голосом. Довкола рук відразу ж утворився химерний візерунок, котрий нагадував розпечений дріт.

-Чи обіцяєш ти, Барті, робити все можливе для пошуку Темного Лорда? – наступне питання не змусило себе довго чекати.

-Обіцяю, – відразу за відповіддю з кінчика палички виринув ланцюжок, котрий поєднався з першим. Здавалося, що руки Барті та Белли поєднані дивовижним браслетом, котрий нагадував грань та рубіни.

-А чи можеш ти, Барті, пообіцяти, що в разі небезпеки чи арешту ти будеш готовий навіть до найжахливішого покарання і не видаш нас Міністерству? – голос Беллатрікс порушив тишу, змусивши здригнутися навіть Руді.

Тиша…Кілька секунд холодної мовчанки під візуальний акомпанемент важкого погляду Белли…

-Так, – голос Барті розрізав тишу. Ця відповідь була гучнішою за попередні і змусила Беллу аж інстинктивно здригнутися від несподіванки. З кінчика палички Руді здійнявся ще один червонявий ланцюжок, котрий переплівся з двома першими, створивши довкола рук двох молодих людей вогняну змію, котра кидала яскраві відблиски на їхні бліді обличчя.

Белла першою відпустила руку, плавно провівши ребром долоні по зап’ястю Барті. Хлопець аж затремтів від холоду та – йому було соромно в цьому признатися – еротизму цього жесту, в котрому було більше чуттєвості, ніж в вульгарних обіймах та поцілунках учнів і учениць Гогвортсу, за котрими він мав нагоду спостерігати в останні роки навчання.

-Отже, давайте ще раз повторимо план наших дій щоб запобігти форс-мажорним ситуаціям. Хоч Логботомів ми відвідаємо тільки післязавтра, але в останній день все роблять або дурні або генії, – Белла рвучко кинулася до невеликого буфету з темного дерева, витягнула якийсь сувій і акуратно розгорнула його на круглому столі. Барті, Рудольфус і його старший брат Рабастан, котрий до цього моменту сидів на кухні в компанії «Щоденного Віщуна» та пляшки маслопива, підійшли ближче.

-Белло, ти що – вирішила погратися в маглівських розвідників? Для чого ці дитячі ігри з планами та розписами по пергаменту? – насмішкувато запитав Руді в дружини. Та не відреагувала і просто продовжила думку:

-Отже, післязавтра о 19:00 ми всі збираємося тут. Лонгботоми живуть за 40 км звідси, дуже зручно. Рудольфус перед цим вип’є багатопільну настійку з волосиною якогось магла, котру він зняв з його пальто в магазині, – після цих слів Руді нахмурився. – Спочатку ми явимося на узліссі Білого лісу, всі ж ми там завбачливо побували, щоб чари явлення встигли закарбуватися в просторі. Тоді сідаємо на мітли, котрі я завтра зранку залишу там і летимо до будинку Лонгботомів. Руді підходить до будинку і стукає в двері – для цих Френка і Аліси він виглядатиме як звичайнісінький чепурний магл, котрий прибув в містечко по справах і запитує в мешканців де найближчий універмаг чи готель і як до нього проїхати. За цей час Рабастан і я, скориставшись тим, що Френк відволікся, підходимо до дверей і зачакловуємо його Петрифікусом. Заходимо в дім, починаємо розпитувати в Аліси, котру відразу зачакловуємо Імперіусом, і в Френка, коли він оговтається, про місцезнаходження Темного Лорда, в обмін на безпеку і захист від всіх вільних смертежерів. Зверніть увагу – спочатку говоримо з ними вкрай ввічливо і обережно, Лонгботоми не ті люди, котрі стануть на нас нападати.

Якщо вони не захочуть нічого казати – Круціатус розв’яже їм язики. Жодна людина не витримає цих тортур і почне говорити.

Весь цей час, Барті, ти маєш залишатися на вулиці і слідкувати за безпекою. Помітив щось підозріле – відразу стріляй червоними іскрами – вікно передпокою виходить на ганок, не помітити їх буде неможливо.
Якщо раптом ми побачимо червоні іскри – швидко застосовуємо Конфундус, тому що на Забуттятус не буде ні часу, ні можливості сконцентруватися. Тоді всі вчотирьох негайно розз’являємося до Білого Лісу, а звідти – сюди. Ми з Рудольфусом зможемо швидко і оперативно втекти закордон – до родини моєї матері. Рабастан теж має план «Б». Барті просто їде додому як ні в чому не бувало – пам’ятай, ти не будеш використовувати закляття (окрім іскр) і тому проти тебе не зможуть застосувати правосуддя. – Барті нервово смикнув кутиком губи, але кивнув. – Але якщо ти видаш нас Міністерству – покарання буде смертельним, ти ж дав обітницю

Після того як ми здобудемо всю інформацію, котрою володіють Лонгботоми – стираємо їм пам’ять, повертаємося додому тим же шляхом і вирушаємо на пошуки – ти, Барті, можеш подумати чи хочеш з нами. Нас чекатиме захоплива подорож, увінчана нашим тріумфом!

Белла закінчила свій монолог на позитивній ноті і відкинула темне пасмо з чола. Всі ці пункти були схематично описані на папері, найважливіші моменти підкреслені блискучою лінією. План був захищений Апареціумом та спеціальним паролем, котрий Белла планувала накласти післязавтра ввечері.

-Я, напевно, піду вже додому. Вінкі пообіцяла насмажити шніцелів, – Барті швидко порушив мовчанку.

-Йди, дитинко, посиди біля мамці, поїж тепленьких шніцелів, – насмішливо засюсюкав Рудольфус. – Коли вже ти виростеш, наш ходячий менінгіте?

-Чи я маю тобі нагадувати, Руді, що я щойно дав найсильнішу магічну клятву? –Барті кинувся до насмішника з кулаками, водночас нервово шукаючи паличку в кишені.

-Барті, заспокойся, контролюй себе, – Рабастан одним рухом важкої руки флегматично відсунув хлопця вбік. – Не варто кидатися в бійку через одне образливе слово – це все одно, що відрізати палець через незначну подряпину на ньому. А ти, Руді, стеж за язиком, не забувай, що Барті роздобув важливу інформацію для нашого рейду і знецінювати його не варто. І при цьому він не так давно з нами, а Харві Креб, котрий його навчав, загинув, тому Беллі в останній місяць довелося взяти цей талант під своє крило.

-Звичайно, братику, кому як не тобі розповідати про терпіння і контроль – це ж ти у нас вже у третьому шлюбі, – Рудольфус не забарився у кидку каменюки в город старшого брата. Але той лише холодно посміхнувся.

Барті попрощався з присутніми і буквально вилетів на вже темну вулицю, освітлену численними акуратними ліхтарями. Відразу після нього пішов і Рабастан. Рудольфус і Беллатрікс залишилися наодинці.

-Белло, я вже не дочекаюся, коли ми знайдемо Темного Лорда. Уяви собі як він нас винагородить! Уяви собі який буде реванш! І нам не доведеться більше жити в цьомумаглівському районі, – Руді розвалився на кріслі з пляшкою маслопива та замріяно дивився на стелю. Його дружина промовчала і вирушила на кухню, тримаючи свою пряму поставу.

https://t.me/fanficsdeclaudette