Аделаїда та завершення досліду

Аделаїда, ельфійка з яскравими очима та виразною цікавістю до нового, вирішила взяти Априка під свою опіку та показати йому інші куточки лісу. Аделаїда, чи просто Ада, була дівчиною-ельфійкою з великим бажанням розширювати свої знання про світ навколо. Їй дуже цікавою здалася та таємнича фігура Априка, яка вона зустріла в лісі. Коли він сказав про те, що він тут “не з власної волі”, Ада не могла зрозуміти, що це може означати.

Під час їхньої прогулянки вона слухала з захопленням його розповіді про різні дослідження, які Априк проводив. Коли він розповів про спроби виміряти час, за який тролі стають кам’яними, вона ледь не втратила подих від зацікавленості. Його розповіді про Хобітів та їхні звичаї, особливо про пригощання сиром, розвеселили дівчину.

Коли Априк розповів про своє тогочасне дослідження – вимірювання розміру вуха ельфа, Ада хоч і здивувалася, але ця ідея виявилася цікавою для неї і вона дозволила йому виміряти своє вухо. Априк трохи збентежився від цієї несподіваної пропозиції, але все ж незважаючи на це, провів вимірювання, швидко підраховуючи результат.

Вражений відкриттями та знанням Ади про ельфів, Априк задавав їй все більше й більше запитань, дізнававшись про їхні традиції, магічні здібності та спосіб життя.

Отримавши всі можливі відповіді на свої запитання, Априк зробив крок назад, віддячивши Аді за її час та інформацію незвичайним для неї чином. Він взяв її руки та склав у формі пташки з іншої сторони поклавши свої. Проговорив закляття він він показав їй на вітку дерева, яка була поряд із ними, на ній сиділа маленька пташка, схожа на ластівку і він сказав Аді, що тепер це її талісман охоронець і що ця пташку буде допомагати їй у скрутну хвилину.

Загальмувавши, він подякував їй за дані та вирушив до свого прихованого будинку, де він продовжує свої дослідження, які мали залишатися таємними для всіх.