Халепа маленького дослідника

Априк не втрачав надії на вдалі дослідження ельфів, тож він вирушив у новий ліс, сповнений загадок та таємниць. Цей ліс був дещо віддаленим від місць, які він відвідував раніше, але зачаровував своєю непізнаною красою.

Спроби виміряти вуха ельфів в цьому лісі також призвели до несподіваних наслідків. Поки Априк ретельно спостерігав за ельфами, він був помічений і потрапив у пастку їх спостерігачів. Ельфи виявились більш обережними, ніж він очікував.

Під час його затримання ельфи не втрималися від насмішок, побачивши маленького мага перед собою. “Агов, погляньте на цього дрібноща! Звідки ти такий, чарівнику? Хіба твоя паличка збільшує тебе?” – кинув один з ельфів, регочучись над його зростом.

Априк відчув себе збентежено та незручно, але не мав наміру відступати від своїх досліджень. Його безмежна цікавість та жага знань змушували його бути міцним у своїй впевненості.

Тут на сцену вийшла дівчина-ельфійка, яка побачила, як її товариші дратували мага. Вона була вражена спокоєм Априка у цій незвичайній ситуації. “Достатньо! Це не гідно ельфів насміхатися з когось через його зовнішність!” – вона виступила на захист невідомого мага.

“Дякую вам, але я тут з власної волі. Я науковець, що вивчає ваші анатомічні особливості”, – відповів Априк з вираженням вдячності відносно несподіваної допомоги.

Дівчина-ельфійка виявилася вислуховувати його розповіді про дослідження, вона цікавилася тим, яким чином його робота може розширити їхнє розуміння про ельфів.