4

Реджина намагалася зв’язатися з дівчиною. Вона писала, дзвонила, та все було в пусту. Емма не збиралася відповідати. Вона й не відповідала Кіліану, що намагався витягнути її на вулицю, погуляти, чи просто провести час разом.

На все в неї були відмовки.

Вона була в своїй бульбашці. Слова жінки про те “що це просто секс” заділи її, адже вона вже давно почувала до неї щось більше. Здається, вона була закохана в неї і думала, що це взаємно, адже Реджина майже всім своїм видом на це натякала.

– Емма, розказуй, що сталося? – запитала подружка, коли вони сиділи на парі.

– Вона сказала, що це просто секс.

– Що? У вас був секс?! – в шоці запитала вона.

– І не раз, але сенс не в цьому… Вона сказала, шо це все просто.

– О Боже…а як же Кіліан?

– Рубі! – вона почала трясти її, – Мені все одно на нього, розумієш? Я не думаю про нього, я не хочу думати про нього, я не кохаю його.

– Значить, ти зрозуміла?

– Що зрозуміла?

– Пам’ятаєш, я казала про сумну новину? – запитала Рубі і Емма кивнула, – Сумна новина в тому, що ти закохалася в неї.

– Значить зрозуміла…

– А що взагалі відбулося?

– Вона сказала, шо це все для неї нічого не значить, я зірвалася. Вона просила їй щось пояснити, а як можна було шось пояснювати?

– Вона хотіла почути твої почуття, мені здається.

– Наче я їй їх не показую, – закотила очі Емма.

– Я не хочу її захищати, але…їй теж тяжко. Просто уяви. Вона любить тебе, але не знає, чи це взаємно, а сказати вона боїться, бо ти дівчина її сина. Як це взагалі буде виглядати зі сторони?

– А трахатися зі мною їй нормально?! – голосніше запитала Емма.

– Я вам не заважаю? – запитав професор.

– Вибачте, – Емма опустила погляд. – Поговоримо на перерві.

Іншу половину пари, вони дійсно сиділи в тиші, намагаючись слухати викладача. Та думками Емми точно не знаходилася в аудиторії.

«Мама запрошує нас на сімейну вечерю. Приїжає моя тітка.»

Емма тяжко зітхнула.

«Я пізніше відповів, у мене пара важлива »

Брехала вона. Їй просто треба було подумати, їй треба час.

Пара нарешті закінчилася і вони з Рубі пішли в столову.

– Вона запрошує нас на вечерю.

– Емма, ти ж любиш її, так поговори з нею. Візьми насильно затягни в якусь кімнату і поговори!

– Я не думаю, що це слушна ідея.

– А що, будеш далі від неї ховатися? Далі будеш мучати і себе, і її , і Кіліана?

– Я не хочу нікого мучати.

– От саме тому візьми і погодься на цю вечерю.

– Тоді вона точно зрозуміє, що я надто легка на підйом.

– Емс, ти її ігноруєш вже другий тиждень, яка легка? Я ж не кажу, що ти повинна знайти в будинок і відразу потягнути її в спальню. Поламайся, не звертай на неї увагу. Я думаю, вона сама тебе тоді потащить, – хіхікнула подруга.

– Ладно, нехай. Я прислухаюся до тебе, але якщо щось піде не так…

– Все піде так! – перебила її подруга.

Емма дістала телефон і швидко почала друкувати.

« Скажи, що ми прийдемо»

Можливо, це була її найбільша помилка, але вона повинна використати цей шанс. Вона повинна розібратися з цим раз і назавжди.

 

– Ти впевнений,що нам треба туди йти? – запитала Емма у Кіліана.

– Не переживай, тьотя Зеліна класна, все буде добре.

– Я не за неї переживаю.

– За маму? Ви ж з нею в гарних відносинах були. Щось сталося?

– Та ні…просто…та ладно, – вона просто не знала, як все пояснити йому.

– Пішли, – він постукав в двері.

– Привіт, – відчинила двері Реджина і відразу обійняла сина.

– Привіт, Зеліна вже приїхала?

– Так, вже чекає.

Емма стояла весь цей час мовчки, спостерігаючи за поведінкою жінки, але її нічого не видавало.

– Емма, – усміхнулася їй жінка і хотіла обійняти дівчину, але білявка відступила.

– Вітаю, – без емоційно сказала вона і пройшла в будинок.

– Привіт, – сказала жінка, шо вже сиділа на дивані. – Я Зеліна, рада познайомитися.

– Емма, – усміхнулася їй дівчинка.

Реджина була рада знову побачити як усміхається Емма. Це змусило її усміхнутися про себе.

– Я піду на кухню, Емма, допоможеш? – попросила Реджина.

– Мам, я допоможу, нехай вони знайомляться , – не дав навіть рота відкрити Еммі Кіліан.

Вона знала, що жінка кличе її не допомагати, а поговорити, та Кіліан, як завжди, все зіпсував.

– Дякую, – натягнуто усміхнулася вона і подивилася на Емму, яка лише потиснула плечима.

–Що будеш робити? – запитала жінка.

– Ви про що?

– Я знаю про вас з Реджиною.

Емма аж відкрила рота від здивувалася.

– Сідайте за стіл, – покликала їх Реджина і це схоже врятувало Емму від досить неприємної розмови.

Зеліна все розпитувала в молодих про їх стосунки, за що постійно відповідав лише Кіліан.

– Кстаті, Емма, ти вже закрила всі лаби? Мама допомогла? – запитав Кіліан.

– Так, дякую, – холодно відповіла вона.

– Гарно попрацювали?

– Чудово, – дратівливо відповіла Емма. – Нам обов’язково зараз про це говорити?!

Кіліан здивовано подивився на неї, адже не очікував, від неї такої реакції.

– Останнім часом Емма дуже переживає за навчання, тому…

– Перестань говорити за мене, я маю голос!

– Добре, вибач.

– В майбутньому, плануєте одружитися? – запитала Зеліна.

– Так.

– Ні.

Одночасно сказали вони, та переглянулися між собою.

– Емма? – запитав Кіліан.

– Що Емма?

– Я думав…

– Все може змінитися в один день, я не хочу заглядати так далеко.

– Чому далеко? Ми ж планували одружитися до 21.

– Кіліан, не ми планували, а ти…ти постійно все вирішуєш сам, за нас двох. Ти навіть банально не даєш мені відповідати на питання. Я пів вечері просто сиджу мовчки.

– А що тобі не так? Ти останнім часом взагалі вибилася з колії. Стала не схожою на себе.

– Якби ти хоча б трошки звертав увагу, то побачив це вже давно.

– Що тоді не подобається в наших стосунках? Мені здається в нас все чудово. Ми гуляємо, в нас гарний секс, грошей для життя теж достатньо.

– Ти хоча б сюда секс не сунь. Ти, бля, насильно мене просиш це робити, я ніякого задоволення від нього не отримую.

– Давай розберемося вдома, – хлопчина почервонів.

– Ні, я сказала свою думку, далі що хочеш, то й роби.

– Емма, я тебе не розумію. Я думав, у нас все серйозно, а ти тут викидаєш такі фрази.

– Я теж багато чого думала, поки людина, яку я кохаю, не сказала, що для неї це все не має значення.

– Що? – здивовано подивився на неї Кіліан. – Коли я таке казав?

– А хто сказав, що я кажу про тебе? – вона кинула злий погляд на Реджину, встала і пішла в ванну кімнату.

– Я зараз, – встала за нею Реджина.

Жінка зайшла за Еммою в туалет.

Вона відчуває на собі пильний погляд Реджини, наче брюнетка може читати її думки, ніби вона може зазирнути в найглибші душі Емми, а Емма – ідіотка, яка не може нічого від неї приховати.

– Скажи все що ти думаєш.

– Я нічого не думаю.

– Емма!

– Я…з того самого поцілунку в клубі, я не можу не думати про тебе. Я хочу тебе, хочу бути з тобою, я кохаю тебе, схоже.

Тиша.

– Реджина …? – Обережно вимовляє Емма.

Реджіна розвертається до дверей, а Емма хоче поховати себе в якійсь канаві і ніколи звідти не вилазити.

Вона все зіпсувала.

Їй обов’язково треба було відкрити свій великий дурний рот, і як завжди все зіпсувати. Але, всупереч очікуванням Емми, Реджина не виходить. Замість цього, вона тягнеться до двері та закриває її.

— Гаразд, – дуже обережно каже Емма. – Це та частина, де ти вбиваєш мене? Тож ти зачинила двері? Я уточнюю, тому що я ще не пробувала яблучний пиріг і це…

Реджина закочує очі дивлячись на блондинку з ніжністю.

– Емма, просто помовчи.

Реджина бере Емму за підборіддя, зупиняючи всі слова, які могли б ще вилетіти з рота білявки. Вона тягнеться вперед, скорочуючи відстань між ними, але зупиняється в сантиметрі від того, щоб їх губи доторкнулися. Від відчуття м’якого дихання Реджини у Емми перехоплює горло.

Ще трохи ближче.

– Я теж, – каже Реджина низьким рівним голосом.

Емма дуже приголомшена, щоб вникати у сенс.

– Що ти теж?

– Теж тебе кохаю, дуже кохаю.

Реджина тягне її до себе, остаточно знищуючи простір між ними і захоплює губи Емми. Навіть трохи ніяково те, наскільки швидко Емма зривається на стогін.

Вона встигає тільки зробити короткий різкий вдих, перш ніж її губи розсуваються під натиском язика брюнетки. Емма тремтить – все, що вона може зробити, це обхопити шию Реджини.

Поринути у тепло тіла Реджини. Емма відчуває серйозний голод та нестачу цього.

Ніжні руки стискають тканину кофти Емми, прослизаючи під поділ. Блондинка уривчасто видихає біля рота Реджини, як тільки прохолодні пальці стосуються її шкіри.

— Може, нам варто почекати… – Емма замовкає, коли Реджина захоплює її нижню губу своїми губами, потім легко прикушує її та

відпускає.

Реджина просто запитливо мгикає, що віддається приємною вібрацією на вологій доріжці, яку вона залишає язиком на шиї білявки. Голова Емми з глухим стукотом відкидається назад, коли вона виявляє, що її штовхають , притискають, ще сильніше до стіни.

– Зачекати? – Провокує продовжити Реджина, знову впиваючись у її губивимогливим, жадібним поцілунком. Від доторку рук брюнетки до грудей Емми, студентка стогне. Вона вривається язиком у гарячий рот Реджини, жадібно досліджуючи простір.

– Поки всі не підуть, – примудряється закінчити Емма, задихаючись, але вона, здається, не може відірватися від губ Реджини, як би сильно не намагалася.

— Це те, що ти хочеш?

Емма гостро відчуває жар, що розливається по всьому її тілу, що виходить від розчервоніле обличчя Реджини і її припухлих від поцілунків губ. Вона відчуває пульсуючий біль між стегон, який змушує її вірити в те, що вона справді може померти, якщо вони зараз зупиняться.

– Ні, – вирішує Емма і запускає пальці у волосся Реджіни.

Наступний поцілунок набагато повільніший. Глибше. Можливо, навіть брудніше. Еммі важко зосередитися на будь-чому, коли Реджина продовжує утримувати її груди долонями, що відокремлюються від її палаючої шкіри тільки тканиною ліфчика. Але в наступну секунду, її пальці ковзають під край білизни, і Реджіна вже стискає соски Емми. Блондинка вигинається, уривчасто дихаючи, і гаряче стогне в рот Реджіни. Занадто голосно. Тим самим недвозначним стогін, який здасть їх з потрохами, якщо хтось поза цією нещасною ванною його почує.

Думка про це посилає ще одну хвилю, що обпалює, збудження прямо між ніг Емми.

Чорт, вона така мокра, що могла б…

– Ні, ні, – тихо несхвально вимовляє Реджина і відводить руки Емми від своїх сідниць, де вони вже встигли влаштуватися. Вона нахиляється і невагомо торкається губами губ Емми.

— Жодних дотиків.

— Але… – у Емми вже крутиться голова від бажання, але навіть у такому стані вона розуміє, яка це катастрофічна несправедливість, – Чому?

Емма навіть не помічає, як її руки з власної волі повертаються до стегнам Реджини, поки брюнетка не сміється в поцілунку. Хрипкий звук, який спіраллю проноситься через тіло Емми.

Реджина стискає руки Емми, немов попереджаючи, щоб вони залишалися на місці.

– Тому що, Емма, – розтягує вона, знову відкриваючи рот для Емми, дозволяючи своєму язику ковзнути її губами на коротку секунду. У блондинки підгинаються коліна.

– Я хочу трахнути тебе.

– О боже мій, – хрипить Емма.

Брудні розмови Реджини реально здатні вбити її.

– Скажи це ще раз.

Реджина дивиться на неї, поки їх погляди не зустрічаються, і знову перекладає увагу на груди Емми, що піднімаються. І кожна секунда, що Реджіна не цілує її, зводить блондинку з розуму.

– Це те, чого ти хочеш, Еммо? – шепоче брюнетка на вухо дівчині, яка знаходиться немов у прострації і не помічає руку, що прослизає між ними, доки вона не проникає під пояс брюк блондинки, а потім і під ризинку її нижньої білизни.

– Ти хочеш, щоб я трахнула тебе?

При першому дотику пальців до вологої промежини Емми, жінка задихається, вигинаючи стегна назустріч.

– Так.

Притиснута до стіни, Емма повністю перебуває під владою Реджини. Не те щоб вона заперечувала.

Реджина, нарешті, нахиляється і бере один сосок в рот, в той час час як основа її долоні притискається до набряклого клітора Емми. Це викликає ще один відчайдушний стогін білявки. Тепер вона важко дихає, штовхаючись стегнами в руку Реджіни, в той час як брюнетка, здається, насолоджується її муками.

Вона пестить затверділий кінчик соска Емми, ні на секунду не перериваючи зорового контакту. А це найгарячіше, що було в житті Емми, і вона не може відвести погляд.

– Реджина, – скиглив Емма, коли брюнетка відпускає її сосок з вологої бавовни і перемикається на другий, продовжуючи притискати долоню до неї

клітору.

– Реджина, будь ласка.

Емма не помічає, коли Реджина встигає підвестися, щоб поцілувати її. Все, що вона знає, це те, що губи Реджини гаряче притискаються до її губ. Вологе, тягуче ковзання її язика змушує Емму випробовувати такі відчуття, на які вона навіть не уявляла, що взагалі здатна.

Дихання Емми перетворюється на рвані, судомні вдихи. Повільні поштовхи її стегон зупиняються, коли Реджина направляє свої пальці до входу Емми, їхні погляди зустрічаються на один момент, що електризує. І Емма сама опускається на них. Два пальці ковзають усередину одним швидким рухом. Це викликає напругу в основі хребта Емми, затримує повітря в її легенях, і… чорт… губи Реджини, що посмоктують шкіру на точці її пульсу, парфуми Реджини, що заповнюють її легкі та загострюють усі почуття Емми, все це разом – це занадто … Емма майже не чує стукоту у двері. Як і приглушеного голосу Кіліана з іншого боку.

– Емма?

– Блять, – у нестямі шепоче Емма, її стегна відриваються від стіни. – Чорт. Реджина, не зупиняйся. Не…

Реджина притискається до губ Емми жадібним поцілунком.

– Навіть думки не було.

Емма знову починає насаджуватися на пальці Реджини, тоді як брюнетка додає третій, згинаючи їх і торкаючись особливо чутливої точки, від чого голова Емми відкидається назад. Вона рухає стегнами з новою силою. Слідує за рухом Реджіни, розгойдуючись жорстко і швидко.

Майже у фінішу.

– Емма? Ти тут? – знову лунає голос Кіліана. Смикається дверна ручка, – Відповідай мені хоча б.

– Закінчую! – кричить Емма.

Буквально.

Стегна Емми починають тремтіти, коли Реджина посилює тиск на її клітор, потираючи його з більшою точністю та інтенсивністю.

– Чорт, Реджина, – видихає Емма і здригається від ще кількох сильних. поштовхів, – О боже. Я… я…

Реджина ніжно прикриває долонею рот Емми, щоб заглушити незв’язні звуки, які вириваються із горла блондинки. І наступної секунди Емма починає пульсувати, стискаючи пальці Реджини. Спина Емми різко вигинається, відриваючись від стіни, і вони обидві мало не падають назад. Реджина м’яко пестить її, допомагаючи пройти через це. Вона ніжно цілує Емму в шию, чоло, поки блондинка відчайдушно чіпляється за її плечі. Емма притискається до нею, втикається обличчям у вигин шиї Реджини, але жінка обережно усувається. Другою рукою вона відкидає убік вологе від поту волосся Емми.

Цей жест такий ніжний, що серце Емми переповнюється емоціями. У стан повної прострації після оргазму, вона майже забуває, що за дверима стоїть її хлопець.

І знову стукіт.

– Емма. Відкрий двері. Негайно!

З тремтячим зітханням Емма поправляє сорочку і випростується. І їй страшенно соромно, що все, що вона хоче зараз зробити, це притиснути Реджину до стіни та повернути їй послугу.

Реджина кидає на неї бешкетний погляд.

– Як ти думаєш, ти зможеш виглядати хоч трохи презентабельно?

– Наче хвилину тому твої пальці не були всередині мене?

У відповідь смішок, який отримує Емма, межує з непристойним. Не кажучи вже про те, що він проноситься її тілом і б’є прямо між ніг. Реджина ж, виглядаючи такою ж бездоганною, як завжди, швидко поправляє помаду, перед тим, як відчинити двері.

– Чекай, ти хочеш вийти зі мною? – зупинила її Емма.

– Ти хочеш досі грати в цю гру? Ховатися?

– А як…що буде?

– Якщо він зараз не зрозуміє, не будемо казати, якщо ти боїшся. Але…я власниця, я хочу, щоб ти була моєю, – вона знову зарилася носом в її шию.

– Я твоя, – видихнула вона, – Давно, і тільки твоя.

– Добре, – усміхнулася жінка і відчинила двері.

– Мам? Що тут відбувається? – не розумів хлопець.

– Твоя мама мене тільки що трахнула в вашому туалеті, – серйозно сказала Емма. Реджина широко відкрила очі, дивлячись на неї.

Кіліан подивився на них рівно дві секунди, а потім голосно засміявся.

– Я зацінив прикол!

Емма просто взяла жінку за підборіддя і впилася в її губи поцілунком, прямо перед Кіліаном.

– Стоп…що?! – Кіліан стояв в шоці. – Ви реально??

– Я ж сказала… – відповіла Емма, облизуючи губи після поцілунку.

– Ем…і давно ви?

– Достатньо.

– Мам, я ….не очікував від тебе такого, це…фу.

– Вона тут не винна, це я. Тоді в клубі, я поцілувала її. Я не знала, що вона твоя мама. Мені просто сподобалася жінка, тому…схоже вже тоді я тебе не любила.

– Вона не моя мама! Блять, я в ахуї. Пішли ви!!!

Він нервово пішов з будинку, голосно стукаючи дверима.

– Він дізнався? – запитала Зеліна, коли жінки вийшли до неї.

– Так…

– Що значить, не моя мама?

– Я його усиновила.

– Ааа..я зрозуміла…Ну, я..це все так дивно. Що буде з ним?

– Не переживай, – Реджина обійняла її. – Все буде добре.

– А що буде з нами?

– Я думала ви вже давно пара, – влізла Зеліна.

– То, ми будемо парою? – запитала Емма. – Якщо ти хочеш.

– Дуже хочу, – відповіла Реджина і поцілувала дівчинку в носик.

Це було миттєве щастя, що розцвіло в їхніх серцях, коли вони нарешті стали парою після цього всього.

Їхні серця билися в гармонії, ніби мелодія, що переплітала свої звуки. Вони відчували, що знайшли свою іншу половину, яка доповнила їхні душі. Вони відчували, що все що між ними – не просто пара, а відкриття нового, неймовірного світу кохання та розуміння.