Глава 16. You know you can get whatever you want from me

Переповнені щастям ми повертались з будиночку на пляжі назад до будинку матері. Метью з Сарою вже поїхали до її батьків, а Стівен з Люсі гостював у нашого батька. Тож, коли Конрад паркував машину, а я вбігла в будинок, мене зустріла тільки мама та Вільям.

– Щось трапилось, ти ледь дихаєш. – Мама роздивлялась мене здивовано. Вільям вийшов з вітальні, щоб подивитись, що могло трапитись.

Я занадто швидко рвонула до дверей, тому просто ввалилась в двері. І зараз, демонстративно показала ліву руку, на якій виблискувала каблучка.

– Я виходжу заміж! – Завищала я, все ще не вірячи в своє щастя.

– Боже, Беллі! – Мама спочатку прикрила лице руками, а тепер кинулась мене обіймати. – Я дуже рада за тебе!

– Вітаю, Беллі. – Вільям чемно стояв за мамою та посміхався.

Конрад увійшов і перед ним розвернулась дивна картина. Я обіймаюсь з мамою і ми обидві плачемо, а позаду стоїть Вільям і посміхається.

– Що трапилось?

– Не зважай, – промовив Вільям Конраду, – жінки. Пішли, вип’ємо чогось.

Вільям з Конрадом пішли до вітальні. Вільям саме заповнював четвертий келих шампанським, коли ми з мамою нарешті прийшли до тями та попрямували до них.

– Що ж, піднімемо келихи на честь Беллі і Конрада. Вітаю вас з заручинами! – Вільям проголосив тост і ми всі випили.

– Конрад, ти мав мене попередити! – Дорікнула йому мама. – Коли плануєте весілля?

– Мам, ми тільки день, як заручились, а ти вже хочеш знати дату весілля! – Засміялась я. – Я взагалі думала, що можливо ти будеш проти.

– Я була проти тоді, коли ти ще і світу не бачила. А зараз, ти вже доросла, молода жінка. Хоч, я воліла б, що б ти ще зачекала кілька років.

– Лорел, ми чекали достатньо. – Промовив Конрад.

– Я знаю, проте, ви все одно, ще дуже молоді. – Почала було мама, але Вільям її перебив.

– Лорел, я звісно останній, хто має право говорити свою думку, в цій ситуації, але хочу посперечатись з тобою. Я вперше одружився саме в молодому віці, і це було одне з найкращих рішень у моєму житті.

– Мабуть, я таки перегинаю палку. – Мама стисла руку Вільяма вдячно.

Ми з Конрадом повернулись додому, в Стенфорд, після того, як відвідали мого тата та повідомили і йому про весілля. Він був безмежно радий за нас обох та обіцяв бути присутнім на весіллі, коли, і де б воно не було. Стівен лише закатував очі та щось бурчав про те, що я ніяк не заспокоюсь в своїй гонитві за фамілією Фішер, за що Конрад з ним посварився. Нам довелось ще кілька місяців потому приймати привітання з заручинами. Джеремая віднісся до цього цілком спокійно, що я сприйняла, як знак того, що він справді щасливий у нових відносинах.

Час йшов, і ми з Конрадом розуміли, що в цьому році ми не готові влаштовувати весілля. В нас обох було мало часу через навчання і роботу, тож, ми вирішили не поспішати.

Тому замість метушні з весіллям, ми провели спокійне літо у Казінс, на березі океану. І це було наше найкраще літо, оскільки ми були лише удвох. Ми вдвох здали сесію, взяли відпустки і майнули на пляж. Ми стирали всі погані спогади в цьому будиночку заповнюючи їх новими та хорошими. Наші дні проходили майже однаково, зранку ми плавали в океані, потім Конрад займався ремонтом будинку, а я прибиранням, чи покупками, а ввечері ми разом готували вечерю і плавали в басейні. Звісно ми займались коханням, в усіх доступних нам місцях. Особливо дивно для мене було, отримувати оргазм, коли ми кохались в кімнаті Конрада. Я мріяла поцілувати його тут з чотирнадцяти років, а тепер він доводив мене до екстазу в цьому самому ліжку.

Мені було так добре разом з ним тут, що останнього дня перед від’їздом, я ледь не розревілась, що ми маємо їхати. Конрад лише посміявся з мене. А потім, до нас одночасно прийшла думка, що справа в моїх гормонах. І тут вже Конрад схвильовано запитав, чи не хочу я зробити тест на вагітність. Я була в шоці лише від думки, тож поки я перетравлювала лише можливість того, що я можу бути вагітною, Конрад вирішив поїхати в магазин по нього. Але я його спинила. Я не хотіла руйнувати наш останній день у Казінс поїздками по магазинах.

– Конрад, зупинись. Давай, купимо тест завтра, один день нічого не вирішує, правда?

– Ти не хочеш знати?

– Мені страшно дізнатись.

– Беллі, в цьому немає нічого страшного. – Він обійняв мене.

– Немає нічого страшного? – Тут вже гнівно вибухнула. – Звісно, не твоє ж тіло в разі чого перетвориться на інкубатор! І взагалі, яка з мене мати? Особливо зараз? Я ще не закінчила навчання, ми не одружені!

– Беллі, заспокойся. Дихай. – Він поклав руку мені під груди і змусив дихати глибоко.

– Конрад, мені страшно.

– Кохана, ми впораємось. Щоб не було, ми з цим впораємось. До того ж ми ще не знаємо, – він поклав руку на мій живіт, – чи там хтось є.

Я розслабилась, поглянула на Конрада, що закохано дивився на мене, і зрозуміла, що щоб не було, я все витримаю, разом з ним.

– Я кохаю тебе, ти знаєш?

– Знаю. – Він поцілував мене і я розтанула в його руках.

Ми лежали на пляжі насолоджуючись останніми сонячними ваннами, коли я вирішила поговорити про дітей.

– Ти хотів би хлопчика чи дівчинку?

– Ти точно хочеш про це говорити? – Він здивовано поглянув на мене. І не дивно, кілька годин тому я закотила цілу істерику тільки про можливість вагітності, а тут питаю, кого він хоче.

– Так. Просто ми ніколи не говорили про дітей. Можливо ти взагалі їх не хочеш?

– Беллі, я кохаю тебе, і звісно хочу колись мати маленьку копію тебе. Тому скоріш дівчинку. – Посміхався він.

– Колись? А якщо ось тепер?

– Вже як вийде. Звісно, хотілось би планувати дітей, але інколи це не виходить.

– Так, але я ніколи так далеко не загадувала.

– Які ж були твої мрії?

– Я мріяла бути з тобою, життя з тобою, весілля.

– Але ж ми вже разом, живемо разом, плануємо весілля. Добре, розмірковуємо про весілля. Невже ти не думала про майбутнє і дітей?

– Ні, не знаю, просто мені так добре з тобою саме зараз, що мені не потрібно мріяти, я живу в своїй мрії. – Ніяковіло зізналась я.

– Ти чудо, Беллі Конклін. – Він нахилився наді мною і поцілував.

Ми ще трохи поговорили про дітей, про те, що ми будемо робити, якщо завтра тест буде позитивним, і я була спокійна. З Конрадом я була впевнена в майбутньому.

Коли ми зустріли захід сонця, ми повернулись до будинку і вирішили поплавати останній раз в басейні. Щоб нам не було нудно просто плавати, в нас з’явилась гра, в яку ми грали ось уже кілька тижнів. Правила були прості, хтось з нас тікає у воді, а хтось ловить іншого. І все це було голяка. Хто тікає ми вирішували за допомогою «камінь-ножиці-папір». В цей раз мала тікати я. Мені це вправно давалось, але Конрад завжди мене ловив. І зараз, він зловив мене за талію, і притягнув моє оголене тіло до свого.

– Мені ніколи не набридне ловити тебе. – Він цілував мою спину, роблячи доріжку із поцілунків від одного плеча до іншого.

– А мені ніколи не набридне кохатись з тобою. – Прошепотіла я і повернулась в його руках обличчям до нього, і поцілувала його в шию.

– Беллі… – Мій найулюбленіший звук у світі, коли він від насолоди хрипить моє ім’я.

– Я обожнюю, коли твій член доводить мене до екстазу. – Я продовжила цілувати його грудну клітку. Ми сперлись на сходи басейну.

– Я сходжу з розуму, коли ти пульсуєш всередині мене і кричиш моє ім’я. – Я запустила руки в його волосся і повернулась губами до його шиї і вух.

– Інколи я навіть кінчаю, бо бачу як тобі добре зі мною. Я стаю мокрою тільки від одного твого погляду. – Прошепотіла на вухо йому своє зізнання і подивилась в його очі.

– Беллі, Боже, ти така сексуальна. Я хочу тебе. Хочу тебе постійно. Інколи мені здається, що мій член просто відпаде, бо він постійно твердий і готовий, для тебе. – Зізнався він мені також дивлячись в очі. Часом мені здавалось, що ми навчились кохатись навіть очима, такі сильні погляди ми кидали одне одному.

– Візьми мене Конрад, будь ласка, візьме мене! Прошу! – Занила я, відчувши його твердий член, що тикався в мою промежину.

– Ти моя погибель, Беллі.

Конрад трохи витягнув мене з води і поставив раком, колінами на верхні сходи басейну. Сам він став позаду і ввів член в мене. Наші ноги досі були у воді, руками я сперлась на край басейну.

– Охх…як добре. – Застогнала я.

Він дуже повільно штовхав член в мене, а вода утворювала хвилі від кожного руху.

– Блядь, як це сексуально. – Він стискав мої стегна направляючи їх.

Кожен хлюпаючий звук від води закручував мої нерви в тугий вузол. Я була така збуджена, я відчувала як в мені все прагне досягнути розрядки. Я простягнула одну свою руку до клітора і почала пестити себе.

– Скільки б я тебе не трахав, ти все одно така туга. Така ідеальна. Для мене. – Його слова доносились до мене шепотом разом зі звуками нашого сексу, і це зводило мене з розуму. Я вже була на грані, дихання прискорилось, і я була готова кричати від екстазу.

Конрад прикрив рукою мій рот, стримуючи мої крики, коли в мені вибухнув оргазм. Я можливо навіть трохи прикусила його руку від блаженства, яке накрило мене. Він цілував мою спину, чекаючи поки мій оргазм вщухне.

Потім ми помінялись місцями. Конрад сів на сходи, а я стала на коліна на нижчі сходи так, що опинилась по пояс у воді, а переді мною був твердий член. Я обхопила руками пульсуючий член і взяла його до рота, Конрад застогнав.

– Беллі, ось так, так. – Його голова запрокинулась назад. Однією рукою він тримався за край басейну, а іншу запустив у моє волосся.

Я смоктала, полизувала, дратувала зубами його гарячий член. І через кілька хвилин Конрад вже не витримав, він кінчав в мій рот. Я ковтала його сперму, всю до краплі, знаючи, що він кайфує дивлячись на це.

Ми поцілувались і він відніс мене в душ. Ми мили одне одного і цілували. Після душу ми лягли спати насолоджуючись теплотою одне одного в ліжку, яке тепер було не його, а нашим.

Наступного дня по приїзду додому, Конрад відразу відправив мене робити тест. Наступні п’ять хвилин ми обоє були схвильовані. Дивно, як наші життя залежать від того, чи буде одна чи дві смужки на тесті. І коли час пройшов, і ми побачили лише одну смужку, ми разом видихнули. Конрад поцілував мене і прошепотів:

– Тепер, в нас ще є час, щоб спланувати наше майбутнє.

– Так, ти правий. Знаєш, я навіть трошки засмутилась, що не вагітна.

– Я знаю, я також. Але ми обоє погодимось з тим, що ми ще поки не готові.

– Так, не готові.

– Беллі, за кілька років, ми обов’язково повернемось до цього.

– Я знаю, Конрад, знаю. І я рада, що ми ще можемо побути вдвох.

– І спланувати весілля. – Прошепотів він мені перед поцілунком.

Я була щаслива, в нас попереду ще багато часу. Конрад дуже хотів одружитись зі мною, хто б подумав, що саме я буду гальмувати цей процес. Не подумайте, я дуже хотіла стати його дружиною, це була моя мрія. Проте, в цей раз, я хотіла зробити все правильно.