Глава 8. I bet these memories follow you around

Після новорічних канікул я повернулась на навчання і знову потяглись звичайні будні. Звісно, тепер ми з Данте були ближчі. До приїзду Емілі, він ще декілька разів подарував мені насолоду своїм язиком. Мені навіть було соромно за свої стогони з кімнати у гуртожитку, але інтимне життя тут було у всіх. Проте, Данте мені поки не давав задовільнити його.

Я вже звикла до Іспанії, особливо до життя біля океану. В мене вже була традиція, коли видавався поганий день, я просто брала плед і крокувала на пляж. Звичайно більшість часу в океані не поплаваєш, але вдихати океанічний бриз та споглядати хвилі – безцінно.

Цього разу в мене був не поганий день, а скоріше дивний. Я тримала в руках лист, який боялась відкривати. Лист прийшов по пошті на моє ім’я на Різдво, але отримала я його тільки сьогодні. І цей лист був від Конрада Фішера.

Я сиділа загорнута в свій улюблений плед на березі океану та намагалась не нервувати. Дурні думки все лізли до голови, проте я відважно боролась сама із собою. Що він міг мені написати? Вже два з половиною роки я його не бачила і не чула. Я розбила його серце, як і він моє перед тим. Проте зараз, тримаючи в руках лист від нього, я все одно нервувала, хоч і минуло стільки часу. Чому я отримала лист від нього тоді, коли наважилась жити далі, з Данте?

Коли я врівноважила своє дихання і набралась сміливості, я відірвала край конверта, дістала кілька листків бумаги, розгорнула і поринула в читання.

«Дорога Беллі,

Це перше Різдво, коли ми обидва знаходимось далеко від дому. Я згадував, як проводив в минулому кожне Різдво, і поруч завжди була мама, яка так обожнювала це свято. В нас весь дім був прикрашений різдвяними квітами, всюди була омела та пуансетія. Вона завжди казала, що хотіла б зробити твоє фото з цими квітами. Але, після її смерті, будь-яке свято стало нестерпним, тільки спогади допомагають переживати їх. Тому, я подумав, що тобі теж зараз важко, знаходитись далеко від дому та мами зі Стівеном.

Я знаю, що ми наробили багато помилок в минулому. Я багато в чому винен перед тобою та маю вибачитись. Я сподіваюсь, що ти пробачиш мені всю ту біль, що я тобі завдав. Я тонув у вирі поганих подій у моєму житті і намагався хапатись за тебе, як за рятувальний жилет. Але, мені потрібно було спочатку владнати своє життя, а не ламати твоє. Тому, сподіваюсь, що ти не тримаєш на мене більше зла.

Мені не вистачає тебе. Я чув, від Лорел, що в тебе є хлопець, сподіваюсь, він робить тебе щасливою. Я дуже радий, що ти змогла жити далі і сподіваюсь, що і я колись це зможу зробити.

Зі святами тебе, Беллс.

Твій, Конрад.»

Дочитавши листа, я видихнула. Сльози скочувались по моїм щокам. Він вирішив, що я щаслива і закохана в когось. Я і закохана, в Данте. Правда?

Все таки він був один ра Різдво. Джеремая досі його не пробачив. Мене роздирали зсередини різні почуття. З одної сторони, мені було шкода, що Конрад на Різдво залишився сам. А сльози накочували новою хвилею від спогадів про Сюзанну. Не таким мало бути Різдво у її хлопчика. З іншого боку, я злилась на Конрада, що він, знову відкрив рану, яку я намагалась «зашити». Тільки-но я почала рухатись вперед з Данте, як Конрад нагадав про себе.

Я довго ламала собі голову, що відповісти на цей лист, але так і не придумала. Він наче і не потребував відповіді. Він не написав електронного листа, на який завжди можна отримати відповідь. Він написав справжнього, на бумазі, аби не очікувати відповіді. Це було привітання зі святами і вибачення одночасно. Тому, я вирішила залишити цей лист без відповіді, і просто тримала його в тумбочці біля ліжка разом з підвіскою нескінченності. Це все, що я мала від кохання, яке буде переслідувати мене все моє життя.

Через кілька тижнів після того, як я отримала листа від Конрада, я вирішила, що мені слід більш рішуче діяти з Данте. Бо, якщо кожного разу, як Конрад буде про себе нагадувати, я буду гальмувати у стосунках, то з них просто нічого не вийде. Я не повинна реагувати на свої болісні спогади, я повинна будувати нові, зі своїм хлопцем.

Тому, я скористалась нагодою, коли Емілі поїхала на кілька днів на екскурсію і запросила Данте до себе.

Ми дивились якийсь фільм, який вибрав Данте. Я лежала в його обіймах і насолоджувалась теплом його тіла. Я міркувала, що такими і мають бути справжні стосунки. Коли ви весь вільний час проводите вдвох. З Джеремаєю було важко, бо він завжди тягнув мене на всілякі вечірки, бо не міг пропустити вечірки свого братства. З Данте було простіше, він завжди обирав мою компанію.

Фільм завершився і Данте хотів було встати, але я не дала, притиснувши його до себе сильніше.

– Не вставай, мені так добре.

– Белла, якщо ти хочеш, я буду лежати тут вічність. – Він тихо засміявся.

– Хм, ти зробиш все, що я захочу?

– Намагатимусь. – Серйозно відповів Данте. – Чи ти бажаєш чогось конкретного?

– Я хочу…тебе. – Тихо промовила я, і припала своїми губами до його.

Він не гаяв часу і почав цілувати мене у відповідь притискаючи до себе впритул. Його руки досліджували моє тіло крізь одежу. Однією рукою він стиснув мої груди, а іншою стискав мою сідницю. Мої руки також були на ньому. Одну руку я запустила в його волосся, яке так обожнювала потягувати, а іншою залізла під його футболку, пестячи м’язи його спини. Поцілунки ставали все палкішими, і коли нам вже не вистачало повітря, Данте відірвався від моїх губ і почав покривати поцілунками мою шию. Але, в цей раз я хотіла зробити приємно йому, тому перекотила його на спину і залізла зверху на нього і змусила зняти його футболку.

– Це щось новеньке, я перший знімаю одяг? – Задихаючись спитав Данте.

– Так, сьогодні я зверху.

– Ого, це так збуджує.

Я накрила його губи своїми закінчуючи допит. Він стискав руками мої стегна змушуючи їх тертись об його випуклість на джинсах. Від цих рухів мої соски затверділи, стогони виривались з рота. Данте також важко дихав і не міг відірвати погляду від мене, намагаючись пришвидшити темп, і також гортанно постогнуючи від нашого вигляду.

– Белла, зупинись, інакше я фінішую прямо в штани. – Простогнав Данте послаблюючи хватку.

Я зняла футболку з ліфчиком з себе, залишившись лише в джинсах.

– Белла, ти мене вбиваєш. – Данте відразу стиснув мої груди руками.

Потім він розвернув нас так, що я опинилась під ним і вже я хапалась за ковдру руками поки він посмоктував мої соски і стискав груди руками по черзі.

– Данте… – Все що могла я сказати між стогонами.

Далі він стягнув з мене джинси з трусиками і почав лизати язиком мої складочки чередуючи з посмоктуванням клітора.

– Боже, Данте, так…там….О, так! – Мої крики мабуть чули всі, хто був у гуртожитку, але мене це мало турбувало.

Я знову відчула вибух блаженства всередині і намагалась наповнити легені киснем споглядаючи голову Данте між своїх ніг.

– Белла, ти неймовірно смачна. – Хрипів Данте і цілував внутрішню сторону мого стегна.

Я зібралась з силами і потягла його на себе. Потім поцілувала і знову розвернула його так, щоб опинитись зверху.

– Сьогодні ми підемо трохи далі. – Промовила я, сидячи на ньому повністю голою.

Він не сперечався, лише зачаровано розглядав мене. Коли я стягнула з нього джинси і боксери, то вивільнила значних розмірів член. Мені не було з чим порівнювати, але він був значних розмірів, навіть дивно, як такий великий орган може втиснутись в мене. Я взяла його до рук, вивчаючи.

– Белла, ох, тихше…не стискай дуже сильно. – Я поглянула на Данте і побачила, як він в захваті дивиться на мене з його членом в руках.

Я влаштувалась в його ногах, нахилилась і трошки його лизнула.

– Боже…Белла, як приємно.

Я сприйняла це, як знак, що все роблю вірно і продовжила. Я пестила його член язиком, руками трохи його стискаючи та роблячи рухи вверх-вниз, поки Данте глухо стогнав від кайфу, що дарувала йому я. Потім я почала смоктати його, як цукерку, допомагаючи собі руками.

– Белла, я зараз…так…так… – Його руки були в моєму волоссі, потягуючи його. Очі примружені, а голова запрокинута на подушку.

Через кілька миттєвостей він фінішував в мій рот, я вирішила спробувати на смак, і це було непогано. Звісно не вишневий коктейль, але смачно.

– Белла, це було гаряче. – Він підтягнув мене до себе і впився своїми губами в мої в глибокому цілунку, хоч я щойно ковтала його сперму.

Коли я перервала поцілунок, щоб вдихнути повітря, він посміхнувся.

– Обожнюю, коли ти задихаєшся від поцілунків.

Я посміхнулась та притислась до нього. Ми вперше обоє були повністю голі.

– Данте, ти хочеш… – Я не знала, як спитати.

– Белла, я дуже хочу бути всередині тебе, але не будемо поспішати. Зараз ти вперше зробила мінет. Можливо наступного разу? Я не хочу тебе лякати.

– Я хочу ще…- Я ніяково прошепотіла.

– Белла, я дуже тебе розбестив, – засміявся Данте, – давай перепочинимо, а потім я дечого тебе навчу?

– Добре, може розповіси, скільки дівчат у тебе було?

– Не багато… – відхиляючись від відповіді сказав Данте.

– Не багато – це скільки? Десять? Двадцять? Сто?

– Ого, я звичайно не святий, але до сотні не дійшов. – Я подивилась на нього погрозливо потребуючи відповіді. – Ну добре, десь, мабуть, біля тридцяти.

– Вау! – Все що могла сказати я, і була в шоці. Все про що тепер я могла думати, що йому, на відміну від мене, йому є з чим порівнювати. – Навіть не знаю, що сказати. Ти мабуть перепробував багато чого.

– Те, що їх було багато, не говорить про те, що мені це подобалось. Просто будучи підлітком, гормони керували тілом, і більшість дівчат, я навіть не пам’ятаю. Я їх використовував і не пишаюсь цим, хоч ті дівчата були і не проти.

– Я здивована, що ти зі мною такий терплячий.

– Все дуже просто, я кохаю тебе. – Він поцілував мене в лоб. – І готовий чекати скільки буде потрібно.

– Так? – Запитала я. – А може я чекаю до весілля? – Вирішила я пожартувати.

– Я впевнений, що можу спокусити тебе і без весілля. – Прошепотів Данте і накинувся на мене з поцілунками.

– Я не проти повторити, те що ми робили раніше, але трохи інакше. – Він поклав мене на себе, але так, що моя голова опинилась біля його члену, а його голова між моїх ніг.

– Це поза шістдесят дев’ять, ми будемо одночасно доводити один одного до оргазму. – Промовив він цілуючи мене прямо туди.

Я знову взяла його член до рук і почала свою справу, коли відчула, як він солодко мучив мій клітор. Я намагалась смоктати член, але стогони виривались з мене, і я переривалась. А потім я відчула, як його палець погладжуючи мій клітор проникнув трохи всередину і хмикнула.

– Скоро ти відчуєш мій член, і він буде більшим за цей палець. –  Пообіцяв Данте.

Я також не спинялась і пестила руками його член.

– Данте….так приємно. – Стогнала я і намагалась трохи насаджуватись на його палець.

– Так, крихітко…це божественно. – Хрипів Данте, поки я відсмоктувала його член і цього разу намагалась це зробити глибше, зачіпаючи його трохи зубами.

Я насаджувалась на палець Данте і одночасно відчувала його язик, який кружляв навколо клітора. Це було нестерпно і одночасно приємно, що я не могла витримувати довго. Тому я пришвидшила темп ковзаючи руками по члену верх-вниз.

– Белла, я зараз!

– Я також, Боже, також, зараз…О! Данте! Так!

Ми фінішували майже одночасно, стогнали і кричали від насолоди разом.

– Це було…

– Неймовірно… – Закінчив за мене Данте.

Я не знала, що таке секс, але якщо, це ще краще, ніж це, то я хотіла ним зайнятись, але чи була до цього готова?

Ми лежали поруч, повністю голі і намагались прийти до тями.

– Я виснажена.

– Тоді поспи. – Данте накрив нас ковдрою і я поринула в сон.

Коли я прокинулась, Данте не було. Я прийняла душ, і вирішила дізнатись, де він. Взяла телефон до рук, і двері кімнати відчинились.

Данте повернувся з букетом квітів та піцою.

– Вечеря! А це тобі. – Вручив Данте мені квіти та поцілував в щоку.

– Ого, а я думала ти втік. – Засміялась я.

– Я ніколи не втечу, особливо, після того, як ти навчилась так робити мінет. – Він підморгнув мені, а я зашарілась.

– Сподіваюсь, ти не будеш кричати про це на кожному розі.

– Нізащо, це наш секрет. – Данте притягнув мене до себе для ще одного поцілунку, який почав виходити з під контролю.

Я опинилась на столі, коли він покривав мою шию поцілунками.

– Данте…ми повинні зупинитись, я дуже хочу ще, але я стомилась. – Винувато сказала я.

– Я також, але ти така гарна та спокуслива в одному халатику, що я не можу зупинитись. – Він ліниво цілував моє обличчя.

– Може поїмо?

– Так, давай. – Він відпустив мене шльопнувши по попі, коли я повернулась. – Така смачна попка.

– Данте! – вигукнула я від несподіванки, а він лише засміявся.

Решту часу ми їли піцу, дивились ще одне кіно, а потім спали в обіймах один одного. Це були ідеальні вихідні.