Козаче

Що ж ти, козаче, голову схилив?

Прощальний ріг вже засурмив,

І брата твого в путь останню проводив.

Та сонце вже над небосхилом,

Нехай приходить нова сила,

Жага до помсти, боротьби.

Згадай, козаче, свого тата,

Згадай, козаче, й свою мати,

Згадай дитячі очі неясні.

Згадай ти, милі серцю, гори і лани.

Бо побратима свого втрата –

Не привід руки опускати,

Це привід знову в бій іти.

Це привід знову довести,

За що боротимешся ти,

За що поклали голови твої брати.

Вставай і мужнім будь, козаче.

Вже час коня свого сідлати,

На зустріч ворогу рушати

І боронити України рідної степи. сати…