Належне вибачення

Належне вибачення (переклад)
Автор: cyankelpie
Анотація:
Низка телефонних дзвінків після закінчення другого сезону, в яких ангел вчиться вибачатися.

________________________________________

Дзззз. Дзззз.

– Та що…? Невідомий номер?

Дзззз. Дзззз.

– Ну добре! Що в ім’я Небес вже, що ти хочеш?

– Кроулі? Кроулі, це я.

– “…”

– Ти мене чуєш? Кроу…

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Тільки не ти, бляха. Відчепися.

Дззз-клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Ні, Ні.

Дзззз. Дзззз.

– Я не братиму слухавку. Ні зараз, ні ніколи, ти мене розумієш? Між нами все. Ти дуже чітко дав зрозуміти, що про нас думаєш.

Дзззз. Дзззз.

– Ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, о—

.- Кроу…

– Припини, трясця тобі, дзвонити мені!

– Зачекай, не клади трубку, я…

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Бляха, тільки не він знову. Останнє, що мені потрібно.

Дзззз. Дзззз.

“Це може бути щось важливе”.

Дзззз. Дзззз.

“Мабуть ні”.

Дзззз. Дзззз.

“Мабуть, воно того не варте”.

Дзззз. Дзззз.

“Точно того не варте”.

Дзззз.

“…Замовкло. Дяк…”

Дзззз. Дзззз.

– Він ніколи не перестане дзвонити, якщо я не.. аааааа, чоготихочеш?

– Не клади слухавку.

– Що. Ти. Хочеш?

– Я дзвоню вибачитися.

– “…”

– Кроулі, мені так шкода.

– О, та невже?

– Жахливо шкода!

– За що ти вибачаєшся, Азирафаелю?

– За все!

– Нє-а, хочеться більше конкретики. Чао.

– Чека…

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Що тепер?

– Ах. Алло. Здається, я, е-е, запоров своє вибачення минулого разу. Можна мені спробувати ще раз?

– Що це на тебе найшло?

– Перепрошую?

– Минув не один тиждень. З якого дива тобі раптом шкода? Нова робота не виправдала очікуваннь? Чи тобі просто нудно?

– Ну на… на роботі не все так просто, раз ти це згадав. Лідерство трохи ізолює.

– Ну звісно. Дай перефразую: що ти сподіваєшся отримати від мене цими вибаченнями, Азирафаелю?

– Ем… я сподівався…

– Я не передумаю.

– Я сподівався, що ти міг б…

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Що мені зробити, щоб ти дав мені спокій?

– Я сподівався, що ти зможеш пробачити мене, Кроулі. Це те, що я збирався сказати, перш ніж ти кинув слухавку минулого разу.

– Що?

– Ти запитав, що я хочу отримати від цього вибачення, і я збирався сказати, що хотів би отримати твоє прощення.

– “…”

– Якщо ти готовий мене простити. Хоча я готовий благати, якщо це допоможе.

– Я, ем. Чекай. Ти не намагаєшся мене вмовити доєднатися до тебе?

– Ні, я, ем, я не думаю, що ти був би тут щасливішим, ніж я зараз.

– Мені тебе пошкудувати?

– Ні, я і не думав, що ти це зробиш. Я сам загнав себе у цю ситуацію. Е-е, можна мені почати вибачатися?

– Тебе ніхто не зупиняє.

– Так. Ем. Вибач, що не послухав тебе, Кроулі.

– Гаразд. Коли?

– Що?

– Коли ти не послухав мене? До чого конкретно ти не прислухався, що тепер шкодуєш?

– Оу. Ну, я впевнений, що там, мабуть, було багато чого, але… Зокрема, я знаю, що ти намагався попередити мене про рай…

– Ах, значить, все вийшло не так, як ти сподівався, ти шкодуєш про свій вибір, тому тобі шкода, що ти не прислухався до мого попередження.

– Ем.

– Боюся, все ще недостатньо.

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Ти хочеш знати, що насправді ранить, Азирафаелю?

– Що?

– Я думав, ти мене знаєш. Я думав, ми розуміли один одного.

– Звичайно, ми… звичайно, ми знаємо, Кроулі. Ми знаємо один одного вже…

– Але за весь цей час ми жодного разу по-справжньому не поговорили.

– Не говори дурниць. Ми весь час розмовляли.

– І навіть коли ми справді говорили, ти не слухав.

– Я намагався вибачитися за це, але ти не хотів мене вислухати. Чи є якесь інше значення слова “розмовляти”, яке я не знаю?

– Ти навіть зараз не слухаєш, чи не так? Звичайно, ні.

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Отже. Через що вибачаєшся тепер?

– Я тебе люблю.

– “…”

– Я не через це вибачаюся. Але я прошу вибачення.

– “…”

– Кроулі? Ти мене почув? Я сказав…

– Я чув тебе.

– Прекрасно. Так, я тобі насправді цього ніколи не казав. І я подумав…

– Це мене не злагіднить, Азирафалю.

– …Я думав, що, можливо, ти захочеш це почути.

– Після скільки часу? Ти думаєш, що можеш просто сказати кілька приємних слів, і все чарівним чином знову стане добре?

– Каже людина, яка поцілувала мене в останній відчайдушній спробі змінити мою думку.

– І чим це закінчилося?

– …Добре підмічено.

– Справа в тому, я думаю це не так.

– Що не так?

– Те, що ти сказав.

– Ти про те, що я… Ти думаєш, я тебе не люблю?

– Ти пам’ятаєш, що я сказав про те, що ти ніколи по-справжньому не знав мене?

– Ну, так, але… о.
– Я думаю, ти любиш ту версію мене, яка живе в твоїй голові. Але не мене.

– “…”

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Так?

– Алло. Ем, я повинен подякувати тобі за те, що ти відповідаєш на мої дзвінки, після всього, що сталося.

– Ти ж дзвониш поки я не відповім.

– Ти міг би змінити номер телефону.

– От бляха, чому я не подумав про…

– Нінінініні, почекай, не клади слухавку, будь ласка…ти все ще на лінії?

– Так. То за що ти вибачаєшся сьогодні?

– Взагалі-то, я якраз сподівався попросити тебе про це.

– Ти хочеш, щоб я вибачився? О, це лицемірно.

– Ні, ні, я маю на увазі … за що мені потрібно вибачатися?

– Мені ще підказувати твої репліки?

– Кроулі, я ніколи не хотів тебе ранити. Але я знаю, що це зробив. Очевидно, я неправильно зрозумів щось важливе, так що… тепер я слухаю.

– Оу.

– Ти можеш дозволити мені, коли готовий.

– Я навіть не знаю, з чого почати, Азирафаелю.

– Не поспішай.

– Я вже все, бляха, пояснив! Ти знаєш, що я думаю про цей Великий План. Ти знати, як сильно я ненавиджу Небеса. Ти справді думав, що я повернусь і працюватиму на людей, які кинули мене в пекло? І буду щасливий з цього приводу?

– Ох. О боже, я не думав…

– Ти не задумався, навіть на секунду. Ти був настільки занурений у свій власний маленький світ фантазій, що навіть не думав про те, що я відчуваю. Ти вже вирішив, як я повинен себе почувати, на твою думку і твоїх нових босів. Є багато чого в цьому світі, що я зробив би для тебе, Азирафалю. Багато. Але повернутися туди, знову стати ангелом… як ти посмів…

– Он як? Справді?

– Радій, що ця розмова відбувається не особисто, а то я б тебе зараз душив.

– Але… боюся, я не розумію.

– Постарайся. Скільки разів я тобі казав, що я не ангел і ніколи ним не був? І скільки разів ти мене ігнорував?

– Е-е… але ти був ангелом. Ми бачилися.

– Це. Був. Не. Я.

– “…”

– У мене таке ж обличчя, як у того ангела, спогади і кілька особистісних рис, але він зник після гріхопадіння. Я Кроулі. Я демон. Я саме той, ким хочу бути, і тобі доведеться з цим змиритися.

– “…”

– Якби я прийняв твою пропозицію, якби я пішов з тобою і дозволив їм змінити мене, і радів тому, що є гвинтиком у машині, я б більше не був собою. Я думав, ти знаєш мене краще. Я думав … але ти все ще сподіваєшся, що я змінюся, через стільки часу…

– О, Кроулі.

– Тепер ти це розумієш?

– Здається, починає прояснюватися. Ем. Дякую, що розповів мені.

– І це все? Ти не збираєшся вибачатися?

– Я навіть не впевнений, з чого мене почати вибачення у такій ситуації.

– Тоді розберися з цим.

Клац.
________________________________________
Дзззз. Дзззз.

– Надіюся це щось толкове.

– О, добре, що ти не змінив свій номер телефону.

– Поки.

– Я, е-е, багато думав над тим, що ти сказав. Мене нудить від самого себе, Кроулі, хоча, звичайно, я знаю, що це нічого не виправить. Тож цього разу я приношу досить серйозні вибачення, якщо у тебе є вільний час.

– У тебе п’ять хвилин.

– Це навряд чи… я маю на увазі, так, це здається цілком справедливим. Дякую, за твій час.

– Час пішов.

– Я навіть не можу висловити словами, як мені шкода. Ти мав рацію, я повинен був здогадатися, що ти відчуватимеш через все це. Ти досить чітко дав зрозуміти, озираючись на минулі роки, але я ніколи не звертав на це уваги. Я проігнорував твої почуття на догоду тому, у що мені було зручно вірити. Я думав, що знаю, що для тебе найкраще, а я… Я сильно помилився.

– Гірше нема куди.

– Ти завжди був таким Хорошим. Набагато кращим, ніж я собі уявляв може бути демон. То ж… я сказав собі, що ти просто ангел, який зробив кілька помилок. Я не міг зрозуміти, чому такий добряк, як ти, хоче бути демоном. Я все ще не впевнений, що повністю розумію, але я вірю тобі, і я не буду…я більше не буду намагатися змінити тебе. Я не хочу, щоб ти змінювався. Ти чудовий.

– Це ти зараз так говориш.

– Я завжди так думав. Я не думав, що… що те, що ти станеш ангелом, змінить те, ким ти був. Що було неправильно, тепер я це знаю. Я повинен був здогадатися про це тоді. Ти ніколи не був ангелом і ніколи ним не будеш. Ти – Кроулі. І я… якщо ти дозволиш мені це сказати … я люблю тебе. Кроулі. Такого, який ти є.

– “…”

– Ти мав рацію у всьому. Треба було довіряти тобі. Коли ти хотів, щоб я відхилив пропозицію Метатрона, це мало стати величезним натяком про те, що я роблю помилку. Тому що я зробив помилку. Як в тому, що прийшов сюди, так і в тому, що покинув тебе. Я ще ніколи не був пішаком настільки, і я… я завдав тобі такого жахливого болю. Я думаю, що це те, за що я намагався вибачитися з мого першого телефонного дзвінка. Я ніколи не хотів тебе ранити . Я повинен був зрозуміти, що це ранить тобе. І … от халепа. Зачекай хвилинку.

– Це що, звук тасування.

– Нічого. це нічого.

– Ти читаєш з нотаток, янголе?

– Я… я хотів переконатися, що нічого не забув.

– Впустив їх всі а підлогу, ага?

– Трохи. На чому ми зупинилися. Я не думав, що пропозиція стати ангелом буде… Ні, це вже було.

– Скільки карток, з нотатками?

– Шістнадцять.

– Ти планував пройтися по шістнадцяти нотатках за п’ять хвилин?

– Я сподівався, що ти дозволиш мені закінчити іншим разом.

– Можеш якось підсумувати для мене?

– Е-е … так, звичайно. Тоді не буде… не буде необхідності в іншому дзвінку. У мене тут є ще щось про те, як ти завжди мав рацію, наскільки ти важливий для мене, яким я був дурнем…О, і я обіцяю, що ніколи більше не пробачу тебе, поки я живий. Е-е, ця частина звучить краще в контексті.

– Гаразд, думаю, я зрозумів суть.

– Я що-небудь упустив? Я був би радий внести зміни до своїх записів і спробувати ще раз. Е-е, якщо ти мені дозволиш.

– Ти сказав, що готовий благати.

– Хм? …Ох! Звичайно. Будь ласка, прости мене, Кроулі, я знаю, що не заслуговую цього, але я сподіваюся, що ти знайдеш у своєму серці сили пробачити мене, будь ласка, будь ласка, будь ласка…

– Над подачею ще треба попрацювати.

– Якщо є щось інше, що я можу зробити, просто скажи мені. Я знаю, що вже занадто пізно виправляти заподіяну мною біль, але якщо я зможу хоч трохи загладити свою провину перед тобою…

– Які шанси, що вони дозволять тобі спуститися на Землю?

– Інші архангели можуть прикрити мене на кілька годин. Чому?

– Я чекаю на танець. Розширену версію.

– Оу. Так, звичайно.

– І тоді – залежно від якості танцю – можливо, ми можемо поговорити про те, що я прощаю тебе.

– Ох. О, Кроулі, дякую тобі. Дякую тобі.

– І тоді, можливо, ми зможемо поговорити про те, як витягти тебе звідти. В ідеалі зі збереженою пам’яттю та одягом.

– Ти… ти допоможеш мені вибратися? Після всього?

– Це було ще те вибачення.

– У мене багато чернеток.

– Хоча не завадило б трохи відредагувати. Шістнадцять карток із записами?

– Спочатку було двадцять сім. Мені, е-е, було за що вибачатися.

– Спасибі тобі, янголе.

– Дякую, що вислухав мене. Я скоро спущуся, щоб побачитися з тобою.

– Тоді до зустрічі. І захопи свої шістнадцять нотаток.

Клац.