Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Кроулі стояв на свіжому повітрі, позбуваючись від алкогольного сп’яніння. Він вирішив прогулятися парком, але перед тим треба провірити, чи не натворила біди Мюріель в книгарні.

    Всередині було тихо. Демон роззирнувся, піднявся нагору і побачив ангела, спала на ліжку Азірафаеля. Стиснувши зуби, він нагадав собі, що ангел сам це все покинув, тож приводу злитися немає.

    Він вийшов в парк. Ходив-бродив там, звідкись взялася пляшка пива, яку він навіть не відкрив. Кроулі кричав на незнайомих перехожих за те, що вони годують хлібом качок, валявся на газоні дивлячись в одну крапку, але нічого з того не допомагало зняти камінь з плеч, який тяжким грузом не спадав вже цілий місяць. Так мало пройшло часу, порівнюючи з усіма 6000 роками, але демону здавалося, що він не бачив Азірафаеля вже цілу вічність. Сумував. Звісно, коли тебе відшиють, ти будеш думати тільки про нього.. Кроулі просидів на лавочці біля річки до заходу сонця з так і не тронутою пляшкою пива. Повз нього пройшла якась мила сімейна пара. Жінка з чоловіком, схрестивши руки, схоже, прямували додому, а їх маленька донечка сиділа в батька на шиї. Вона вигукувала різні кумедні звуки, та вертілася туди-сюди на всі боки.

    – Доброго вам вечора. – озвався Кроулі. Пара здивовано озирнулася. – хочете пляшку пива задарма? Це закрита.

    – Давайте, дякую, а чого самі не п’єте? – запитав чоловік.

    -.. настрою немає.

    – Ну, гарного вечора тоді. – помахала жінка, і родина пішла геть.

    Кроулі дивився їм в слід. Людське життя ще ніколи не здавалося йому настільки кращим за його власне.

    Посидівши так ще трохи, він побрів назад у кафе. Ніна якраз зачинялася.

    Біля неї крутилася Меггі.

    – О, мітр Кроулі, як себе почуваєте?

    – А пішли в караоке, м? – проігнорувавши запитання дівчини, запропонував він.

    – Ви все ще п’яний?

    – Ні.

    – Може тоді додому підете?

    – В мене немає дому. В мене є Бентлі. Ця курва ще не віддала мені квартиру.

    – Вибачте, яка курва?

    – Сама натуральна. Ну так ви зі мною, чи як?

    Дівчата перезирнулися. Мабуть, краще вже піти з ним, щоб з горя не втнув дурницю. Але він же демон, він може себе контролювати. (Чи ні?) Все ж таки, вони втрьох попленталися до найближчого караоке.

     

    Метатрона довго не було. Він не говорив Азірафаелю, чому саме ангел має повести в атаку, а це немало хвилювало його. Стільки запитань… Навіщо він на такій високій посаді, якщо його навіть ніхто не слухає? Це не укладувалося в голові і виринало з глибин думок кожен раз, коли янгол замислювався, чому він тут. Але питати таке було ризиковано. Все ж, це стосувалося їх з демоном життів. Тому ангел мовчав. Мовчав і чекав, коли до нього підійдуть з дорученнями.

     

    В караоке було позвичайному шумно. Напівтемрява додавала вечірньої атмосфери. Майже всі столики були зайняті, але знайшлося містечко в кутку приміщення. Гурт всівся за стіл. Зараз грала якась попсова пісня про кохання. Її співала якась п’яна як ніч жіночка. Вона сиділа в великій компанії дівчат. Мабуть святкували день народження, чи щось подібне.

    До столику підійшла офіціантка:

    – Що будете замовляти? – спитала вона. Кроулі глянув на дам.

    – Мені трохи вина. – першою озвалася Ніна

    – Мені безалкогольне мохіто, будь ласка. – Меггі в своєму репертуарі.

    – Пляшку віскі. І чогось закусити – сказав, як відрізав. Офіціантка пішла.

    У дівчат очі покруглішали.

    – Вам не здається, що з вас досить?

    – З мене ніколи не досить. Я б вгамував свій алкоголод, якби випив з ангелом. А без нього хочеться пити без перестану.

    Дівчата знічено дивилися на демона.

    – Невже ви не можете вирішити проблему, як нормальні дорослі люди?

    – Ми не люди, і таких проблем у нас взагалі непередбачено.

    – Все з вами ясно. Ви два здорових дядьки, які не можуть правильно виражати свої почуття. Ну звісно в вас тоді ніколи нічого не вийде.

    – Я не питав поради.

    – Добре, але дивися правді в очі. Так і є.

    Офіціантка підійшла з напоями.

    – Ой, краще б вас не звав. Тільки повчаєте, як жити. А це, – він п’яно тикнув пальцем в дівчат. – між іншим, і ваша провина. Нічого було мене підштовхувати до розмови.

    Тут Ніна не витерпіла:

    – Ну сидіть. Сидіть, ридайте, пийте без перестану. Тільки краще ви цим не зробите. Меггі, пішли звідси.

    Дівчата піднялися і попрямували до вхідних дверей.

    – Ну і валіть. – Кроулі покликав офіціантку і замовив караоке.

    Заграла багатьом знайома пісня:

     

    (Рекомендую прослухати кавер голосом Кроулі в мене на тг каналі : “Творчість нетворчої людини “в закріплених. Це допоможе більш поринути в атмосферу)

     

    Take me to church

     

    My lover’s got humour,

    У моєї коханої є почуття гумору.

    She’s the giggle at a funeral,

    Вона сміється на похоронах,

    Knows everybody’s disapproval,

    Знаючи про те, що всі її засуджують.

    I should’ve worshipped her sooner.

    Мені варто було почати поклонятися їй раніше.

    If the Heavens ever did speak,

    Якби небеса коли-небудь говорили,

    She is the last true mouthpiece.

    То вони говорили б її устами.

    Every Sunday’s getting more bleak,

    З кожною неділею вона стає все похмурішою.

    A fresh poison each week.

    Щотижня свіжа порція отрути.

    “We were born sick”, you heard them say it,

    «Вони народилися хворими» – так про нас говорять.

    My church offers no absolution,

    Моя церква проповідує відсутність цінностей.

    She tells me, “Worship in the bedroom”.

    Вона каже, щоб ми молилися у своїх спальнях.

    The only heaven I’ll be sent to

    Якщо я і потраплю в рай,

    Is when I’m alone with you,

    То в цьому раю будемо тільки я і ти.

    I was born sick, but I love it,

    Я народився хворим, але мені це подобається.

    Command me to be well.

    Змусь мене бути щасливим.

     

    Amen, amen, amen!

    Амінь. Амінь. Амінь.

     

    Take me to church,

    Відведи мене до церкви,

    I’ll worship like a dog at the shrine of your lies.

    І я немов пес буду віддано служити в твоєму храмі брехні

    I’ll tell you my sins so you can sharpen your knife.

    Я покаюсь у всіх гріхах, і ти зможеш почати точити свій кинджал.

    Offer me my deathless death.

    Запропонуй мені вічну смерть.

    Good God, let me give you my life.

    Боже милостивий, дозволь мені віддати тобі своє життя!

     

    If I’m a pagan of the good times

    Я не вірю, що коли-небудь все буде добре.

    My lover’s the sunlight.

    Моя кохана – промінь світла.

    To keep the Goddess on my side,

    Але щоб моя богиня мене не покинула,

    She demands a sacrifice,

    Я повинен приносити щось у жертву.

    To drain the whole sea,

    Повинен осушити ціле море,

    Get something shiny,

    Щоб знайти цей промінь.

    Something meaty for the main course.

    Але вони просять страв з м’яса,

    That’s a fine looking high horse,

    Щоб знову бути на коні.

    What you got in the stable?

    Але що діється в ваших стійлах?

    We’ve a lot of starving faithful,

    Я бачу мільйони віруючих, які голодують.

    That looks tasty,

    Вони виглядають дуже апетитно!

    That looks plenty,

    І їх там так багато!

    This is hungry work.

    На цьому терені завжди панує голод.

     

    Take me to church,

    Відведи мене до церкви,

    I’ll worship like a dog at the shrine of your lies.

    І я немов пес буду віддано служити в твоєму храмі брехні

    I’ll tell you my sins so you can sharpen your knife.

    Я покаюсь у всіх гріхах, і ти зможеш почати точити свій кинджал.

    Offer me my deathless death.

    Запропонуй мені вічну смерть.

    Good God, let me give you my life.

    Боже милостивий, дозволь мені віддати тобі своє життя!

     

    No masters or kings when the ritual begins,

    Захисники та покровителі зникають, коли починається цей ритуал.

    There is no sweeter innocence than our gentle sin,

    Нема невинності солодшої за наш маленький гріх,

    In the madness and soil of that sad earthly scene,

    Який ми зробили в цьому божевільному і сумному земному житті.

    Only then I am human,

    Тільки після цього ритуалу я стаю людиною.

    Only then I am clean.

    Тільки після цього я стаю чистий.

     

    Amen, amen, amen!

    Амінь. Амінь. Амінь.

     

    На очах знову бриніли сльози, а в залі панувала тиша. Пройшло пів хвилини, після чого залу охопили гучні аплодисменти. Поруч з ним прозвучав знайомий голос:

    – Не знала, Кроулі, що ти співаєш.

    Курва.

     

    З роздумів Азірафаеля вивів Метатрон:

    – Азірафаелю, зараз ти маєш піти зі мною.

    – Навіщо? – мабуть, тупо було це запитувати, але, все ж, ангел справді був впевнений в своїй марності. Ніякої від нього користі фактичної не було.

    Вони попрямували вздовж широких коридорів раю. Йшли досить довго, аж ось дійшли якогось дивного простору без стелі, стін та підлоги. Все було біле-білісіньке, але в даличині простір починав чорніти.

    – Це – майбутнє поле битви. Господь погодилася не знищувати землю. Не знаю її мотивів, але маємо те, що маємо.

    – Що ви від мене хочете?

    – Ну, – посерйознішав Метатрон, – доведеться мені розкрити свій справжній мотив шантажу. – єхидно посміхнувся. – ти маєш силу, Азірафаеле. Таку невимовно велику силу, яку можна було б використати в своїх цілях.

    – Я… Не розумію.. я звичайний ангел.

    – Я теж так думав, але потоки магії, що йшли від твоєї книгарні місяць тому, кажуть протилежне. Ти сам зміг викинути стільки енергії!! Це дуже здивувало мене.

    Азірафаель подумки видихнув. Слава Господу, він не знає, що в диві брав участь і демон. Принаймні, нічого про це не сказав.

    – А тепер, любий мій, ти маєш зробити захисну оболонку для всього ангельського війська.

    Робити було нічого. Ангел напружився і змахнув руками.

    Нічого не відбуло

    ся. Помічник Бога нерозуміюче роздивився простір: Сил не вистачило навіть на те, щоб зробити захист настільки кріпким, щоб магічна оболонка стала хоча б видимою.

     

     

    0 Коментарів