insomnia

Серце відбивало шалені ритми, в холодну долоньку ніби встромляли тисячу голок, повіки раз у раз тремтіли, не знаходячи спокою, червоні губи вже давно були покусані в кров, а в горіхових очах горіло полум’я. Пекельне полум’я бажання.

Пак Чейон поїдала очима страшенно красивого Пак Чіміна. Одне прізвище, один вогненний колір волосся, один будинок, квартири навпроти — чи не судилося? Дівчина божеволіла від цього неймовірно привабливого молодого лікаря, який, нещодавно переїхавши, не забарився познайомитися з гарненькою сусідкою і запевнити, що вона може звертатися до нього за допомогою у будь-який час. Занадто добрий, чому б не скористатися? І ось Чейон зараз стояла і, ковтаючи чергові слинки, спостерігала, як її такий бажаний сусід лагодив раковину. Закочені рукава чорної домашньої сорочки відкривали вид на вени, що зводять з розуму, а обтягуючі джинси того ж смоляного кольору давали можливість оцінити пружні стегна. У голові Чейон так і витало: «довбана збоченка». Але що вона могла вдіяти, якщо цей чортів сусід засів у її розумі і зовсім точно не збирався звідти вилазити?

— Дуже дякую, Чімін-щи, — на всі двадцять вісім (зуби мудрості їй рік тому повидаляли) посміхалася руда, ніби ненароком всоте поправляючи пасмо волосся, яке за весь цей час так і не встигло вибитися. — Пробач, що змусила тебе поратися з цим у вихідний день. Ти, мабуть, хотів відпочити?

— Та все гаразд, — у відповідь була не менш радісна посмішка. — Мені, насправді, у вихідні й зайнятися нічим, тож був тільки радий побачити тебе. Звертайся, якщо потрібно буде ще щось.

Чейон зачинила двері і різко сповзла по ній вниз, боляче стукнувшись п’ятою точкою об холодну підлогу. Це дико голосне і жахливе «ай, чорт побрав би цю довбану підлогу! моя нещасна попа!», мабуть, почув увесь будинок, що вже говорити про Чіміна, який секунду тому вийшов з квартири. Дівчина відразу залилася фарбою і стукнула себе по лобі. Як можна бути такою безнадійною ідіоткою?

На блідому обличчі раптово з’явилася дурна посмішка, коли Чейон згадала свого сексуального сантехніка. По тілу раптом пробіглися мурашки, а коли Пак згадала це бездоганне обличчя і просто невимовно чудовий аромат парфуму хлопця, то в голові і зовсім все помутніло, перемішалося, захотілося пурхати, літати, скакати і стрибати, дякую Боже, що вікно зачинене, би зараз би цей руденький метелик викотився, і все по тому.

Але метелик був не простий, а проблемний. Вже цілих три тижні її мучило страшне безсоння, яке не лікувалося ні таблетками, ні травами, ні сеансами гіпнозу, коротше кажучи, Чейон була впевнена, що навіть якщо захоче, то й вічним сном заснути не зможе. Найцікавіше, що цей чудово прекрасний, у сяючих обладунках, Пак Чімін переїхав (бінго!) саме три тижні тому. Збіг? Чейон сказала б «не думаю», але потім вирішила, що це вже застарілий прикол, тому вона просто закотила очі, подумавши про цю ситуацію.

Ось небо знову починав фарбувати у свої темні кольори такий ненависний Чейон вечір. Вона терпіти не могла цей час, бо треба було лягати спати, а засинати не виходило! А це означало, що потрібно неможливо рано встати наступного дня, щоб накласти тонни тоналки, щоб приховати величезні мішки під очима, в які помістилося б по 20 кілограмів картоплі.

Зірки малювали свої візерунки, миготіли світлофори, що вже не працюють, ще їздили машини, потихеньку гасилося в чужих вікнах світло. Чейон з тугою спостерігала за всім цим, кутаючись у ковдру і попиваючи м’ятний чай з медом — дурню, яка ну ось дуля з маком, а не рятує від безсоння! Але Пак продовжувала вірити в дієвість цього чудового напою, тому ліниво потягувала рідину, яка за три тижні набридла. Повіки потроху важчали, тіло розслаблялося, дівчина майже зраділа і вклалася зручніше, але ось біда: як тільки вона була готова заснути, сон як рукою знімало. І хоч застрелись.

Від безсилля і агресії Чейон загарчала на себе і з величезним зусиллям кинула ні в чому невинну подушку в стіну. Дівчина бажала, звичайно, щоб на місці подушки була її голова, тому що вона дико розколювалася від жахливої нестачі сну, але оскільки це не було можливим, доводилося задовольнятися тим, що є.

І тут на думку спала геніальна ідея. Ну, не зовсім геніальна, скоріше дурна та ідіотська, але вона намалювала на вустах Чейон ту саму, психічно неврівноважену посмішку. Поняття не маю, як усмішка може бути психічно неврівноважена, але іншим словом її описати не можна.

Якщо безсоння почалося відразу після переїзду Пак Чіміна, значить, винен у всьому він і вирішувати цю проблему теж має він! Ну, чи не логічно? Взагалі не логічно, якщо чесно, але Чейон була просто впевнена у своїх геніальних висновках. Дівчина посміхнулася собі під ніс і схопилася на ноги. Вона знайшла свою найдорожчу білизну, яку одягала тільки на дуже, ну дуже-дуже особливі випадки, натягнула симпатичну домашню сукню, трохи недбало вклала руді локони і зробила легесенький макіяж. Посміхнувшись самій собі у дзеркало, вона дістала пляшку улюбленого вина і почимчикувала на сходовий майданчик.

Коли двері відчинив зовсім не сонний Чімін, він мало не випустив з рук товсту книгу. Можу заприсягтися, якби випустив, збіглися б усі сусіди поверхом нижче. Як взагалі нормальна людина може читати щось настільки величезне та незрозуміле? З огляду на те, що всередині там одні медичні терміни та інша брехня, яку смертним не зрозуміти.

— Це ти винен у всьому! — із викликом почала дівчина, а Пак від такої заяви аж зняв свої окуляри. Треба було зізнатися, що цей хлопець виглядав божественно і в окулярах, і без них, і в цій сорочці, і без неї… Стоп. Без сорочки Чейон його ще не бачила. — Після того, як ти переїхав, я жодного разу не змогла заснути. Ти ж там ніби лікар? Лікуй мене від безсоння!

Рудоволосий усміхнувся. Ні, не посміхнувся тією наймилішою посмішкою, яку дарував дівчині щодня, а саме усміхнувся. Сексуально, спокусливо, запаморочливо усміхнувся. Чейон і вина вже не треба було, вона й так стала п’яною, наче хвилину тому здолала пару пляшок соджу і запила це десятком банок пива. Мозок в секунду відмовив, все тіло стало ватним, і та неймовірно дорога пляшка полетіла б на холодний кахель і вщент розбилася б, якби не супергерой Пак Чімін, який спіймав пляшку, що летіла вниз, і в ту ж секунду потяг Чейон за руку до себе в квартиру .

Дівчина не могла розглянути інтер’єру, чи то тому, що тут було темно, горіла лише невелика настільна лампа біля вікна, чи то тому, що Пак притиснув її до зачинених дверей і почав шалено цілувати, зубами відтягуючи то верхню, то нижню губу і витанцьовуючи своїм язиком у її у роті. Чейон чекала не такого швидкого розвитку подій, але таке теж її влаштовувало, тому вона вхопилася за волосся хлопця і відповідала на його шалені поцілунки. В обох підкошувалися ноги, але вони продовжували зводити один одного з розуму, спілкуючись торкання рук і губ. Чейон буквально розривала ту саму чорну сорочку, оголюючи торс Чіміна, від виду якого можна було попрощатися зі своїм дахом, але дівчина його не бачила, тому що було темно, а тому поїхала розумом подвійно, адже замість споглядання цього шедевру вона торкалася його руками, відчувала кожен сантиметр ідеального тіла і відчувала неймовірне захоплення. Поки Пак залишав засоси на дівочій шиї, руки його задирали ту саму легку сукню і викликали табун мурашок по тілу, торкаючись внутрішньої сторони струнких стегон. З вуст збожеволілої дівчини вирвався протяжний стогін, її солодкі губи прошепотіли щось незрозуміле, а перед очима все попливло, ніби перед дівчиною щойно з’явилася стіна з туману.

Чімін, знову пригорнувшись до медових губ Чейон, акуратно почав робити кроки всередину кімнати, щоб розташуватися на великому зручному дивані. Акуратно, звичайно, не вийшло, вони стукнулися об журнальний столик, скинули з тумби якусь вазу, наступили на хвіст бідному коту, але, не звертаючи уваги на його пронизливий крик, звалилися в ліжко, ґрунтовно взявшись за процес порятунку від такого в цей момент непотрібного одягу. На підлогу безжально полетіли сорочка, джинси, сукня, білизна, Чімін навіть (о так!) стягнув шкарпетки і так само їх відкинув. Оголені тіла в цей момент були настільки гарячими, що, мабуть, пекельне полум’я позаздрило б такій температурі. Пак цілував дівочі пальчики на руках, злегка кусав ключиці, ніжно цілував ямку між грудей, а Чейон не змогла стримати крику захоплення, коли вуста хлопця торкнулися її сосків і почали з ними загравати. Дівчині хотілося смикатися по дивані і звиватися змією, коли хлопець ніжно цілував груди, водночас пальцями здавлюючи їх. Пак не залишалася в боргу: запустивши руки в його шовковисте волосся, вона знайшла його слабке місце. Чімін просто божеволів від цих нехитрих маніпуляцій.

Осипаючи Чейон поцілунками, хлопець спускався дедалі нижче. Ось він уже проводив язиком доріжку до пупка, а потім різко перейшов на внутрішній бік стегна. Кусаючи ніжну шкіру, а потім тут же зализуючи дрібні ранки, він викликав у дівчини стогін захоплення та насолоди. Начебто ненароком торкнувшись пальцем клітора, він відчув, як дівчина здригнулася. Чейон відчувала, як розум потроху залишав її, всю себе вона віддавала лише цим неймовірним емоціям. Посмішка знову намалювалася на обличчі хлопця, і він повільно почав масажувати грудочку нервів, із захопленням спостерігаючи, як бездоганне, наче зроблене з порцеляни тіло вигиналося йому назустріч. Він не міг повірити, що зараз з ним та сама красуня, через яку хлопець не в змозі заснути вже третій тиждень. Щодня він мріяв, щоб Чейон попросила у нього якоїсь допомоги або просто заговорила з ним. Бачити її стало якоюсь нав’язливою необхідністю, вона заповнила всі його думки і позбавила сну.

Коли Чейон почала здригатися в конвульсіях насолоди, Пак припав до її губ, водночас різко розсунувши її ноги своїм коліном. Він увійшов різко, без попередження, не перериваючи поцілунок, тому гучний стогін потонув у хтивому спілкуванні двох пар спокусливих вуст. Чімін навмисне рухався то занадто повільно, то занадто швидко, він мучив дівчину, ніби караючи її за болючі безсонні ночі, ніби змушуючи просити, благати його розчинитися в ній, хоча він і сам не проти був це зробити. А Чейон розуміла, тому рухалася з ним у такт, подавалася назустріч і хриплим голосом благала його про більше, хотіла відчути цього ідеального хлопця цілком і повністю, стати зовсім приналежною йому і тілом, і душею.

Цієї ночі стогони в темній квартирі змішалися з ароматами до божевілля пристрасного сексу, який допоміг двом нещасним солодко-солодко заснути в обіймах один одного, забувши про те чортове безсоння, яке так їх катувало.

«Ну, і як там твоя нещасна попа?», — так, саме цією фразою хотів Пак розбудити сплячу красуню, горячи бажанням поспостерігати, як ця дівчинка мило почервоніє. У його планах було потім поцілувати її в лоб і сказати якусь ваніль на кшталт «ти від мене тепер нікуди не дінешся, бла-бла-бла», але замість нього дівчину розбудив стукіт у двері. Ні, не дзвінок, на який зазвичай натискають адекватні люди, а саме довбаний гуркіт якийсь, наче незрозуміло звідки взялася горила, яка буквально вдиралася в квартиру. Чейон злякано розплющила очі і озирнулася на всі боки. Думки про минулу ніч вилетіли з голови, бо у вухах стояв цей жахливий гуркіт. Чімін сам не розумів, що за чортівня зараз відбувалася, тому, як і дівчина, просто тупо свердлив скляним поглядом двері.

— Ну, і чого він не відкриває? — почувся обурений чоловічий голос.

— Слухай… — запобігливо відповів йому другий бас. — А може, він таки переспав із тією красунею? Ну, з квартири навпроти? Пам’ятаєш, він нам мізки жер, що три тижні вже заснути не може через неї? От і відсипаються після спекотної ночі…

За дверима голосно вибухнув дикий регіт, я б назвала це звичним всім словом «ржач», а Чімін, миттєво почервонівши, засунув свою голову під подушку, намагаючись не чути, як з вуст Чейон вилітав нестримний сміх. Вона заливисто сміялась, розуміючи, що не одна потребувала лікування безсоння. І, пригорнувшись до свого Пак Чіміна міцніше, дівчина усвідомила, що навряд чи подібна недуга її турбуватиме колись у майбутньому.