Аномалія

Аномалія

Система Джеремі прайм 16 червня  125 рік 22к

“В прекрасному світі далекого майбутнього буде тільки щастя” – саме ця фраза була написана на плакаті в столовій навпроти місця Девіда. Під написом усміхнена жінка і дитина махали рукою зорельотам, які, за задумкою автора плаката, прямували в це саме прекрасне майбутне. Неясно на що мав спонукати цей плакат, іти в колоністи штурмувати невідому далі, народжувати дітей для прекрасного майбутнього, чи просто мотивувати краще працювати, тим більше неясно чому хтось вважав що йому місце саме в їдальні.

– Пане МакКалакан. – Думки Девіда перервав механік, – Шаттл готовий до зльоту.

– Одну хвилину. – Двома великими ковтками Девід допив каву та попрямував за механіком в ангар.

Йдучи повз іллюмінатор Девід на секунду глянув на Аномалію.

Аномалія… Два тижні тому транспортне судно випадково натрапило на чорну сферу радіусом 250 метрів, невідомо як і чому вона тут з’явилась, сфера поглинала усе випромінення, а сама ж майже на всьому радіодіапазоні посилало сигнал, рошифрувати який поки не вдалося. Усі автоматичні зонди що були послані до неї, втрачали сигнал і поглинались сферою, не повертаючись. Ще дослідники виявили що на відстані двохсот метрів з невстановлених причин  виникають сбої в роботі бортової електроніки. Саме тому один з кращих інженерів – Девід МакКалакан прямував до шаттлу щоб  дослідити цю загадку.

В ангарі його вже чекав старший группи, цього разу було вирішенно провести вивчення Аномалії в группі щоб скласти карту сигналів в різних частинах над сферою. Він одягнув легкий скафандр та сів в шаттл, виліт почався.

– Пам’ятаемо хлопці, без геройства ближче 200 метрів до сфери не підлітати, – Прозвучав в динаміках голос Джека Девіса, старшого группи. – Останнє що мені потрібно це розбиратись з вашою страховою.

-Та яке геройство Джек, ця клята сфера тільки і робить що стирчить тут і випромінює сигнали, знов нічого крім цього клятого шуму не побачим. – Відповів один з пілотів.

– Відставить розмови, курс 20 швидкість 80, слухати мої команди.

– Так точно…

В якійсь мірі пілот був правий, ось уже який раз дослідницька группа виконувала вильот і нічого окрім запису того самого сигналу не спостерігалось, тому, в якійсь мірі, Девід не розумів що саме від нього потребуеться, але репутації кращого інженера треба відповідати..

– Почати єксперимент.

Звено шаттлів планомірно облітало сферу, і нічого окрім рідкісних доповідей про роботу, аж раптом..

– Бачу сигнал, чиста синусоїда, – Доповів Девід.

– Дивно у мене нічого нема…

– Кутовий проміжок сигналу надто малий, треба підлітіти ближче, – Девід торкнувся штурвалу і на малій швидкості полетів до сфери. – Тепер я явно бачу амплітудну модуляцію.

– Девід, не покидати стрій, не сближатись зі сферою, це наказ. – Подав голос голвоний.

– Я ненадовго, під мою відповідальність.

– Мені все одно під чию відповідальність, швидко повернутись в стрій – Голос страшого звучав стурбованно та трохи роздратовано.

– База ви приймаете мою передачу сигналу? – Спитав Девід щоб потягнути час.

– Сигнал бачу, модуляцію підтверджую. – Відповіла база. – Дивно, Шаттл що знаходиться за вами по вісі сфера- шаттл, сигнал не приймає хоча чутливість приймача…

– Це все дуже цікаво, – Перебив базу Джек, старший группи. – Але Девід трясця вашої матері негайно віддалитись від сфери на реверсі, інакше я згортаю місію.

Девід, зітхнув і, трохи повільніше ніж міг би, перевів двигун на реверс та дав малий газ. Нічого не відбулося.

– Схоже на збій, система не бачить палива. – Доповів Девід. Система і правда показувала що в баках нуль, хоча виліт відбувався при повністю заправленних баках, вимоги безпеки. – Перевантажую систему.

– Цього ще не вистачало, я підлітаю щоб взяти тебе на буксир.

– Все в порядку, після перевантаження помилка зникла. – Девід переконався що двигуни в положенні реверс і дав малий газ. Шаттл після короткої затримки полетів в напрямку сфери, наче двигуни не були на реверсі.

– А диявол, – Девід натиснув кнопку екстреного гасіння швидкості, вона не працювала, він вручну запустив передні маневрові двигуни на повну потужність, і поглянув на сферу.

Сфера трохи затримтіла, і різко збільшуючись в розмірах, наближалась, от-от поглинаючи шаттл, останне що встиг зробити Девід – інстиктивно натиснути на кнопку катапультування.