Зустрічні обходи

І що ти будеш тут казати?

Коли сльози мої стікають по очах,

Коли ти знов ідеш від мене,

Коли кидаєш мене знов…

І скільки серце нам казали,

І скільки нам воно кричало,

Та ти не зрозумієш це ніколи,

В обличчі сірій радузі твоїй…

А я кохаю тебе, знай!

І що с того, що невзаємно?

Та це не перешкода снам моїм,

Та і тому, що кроїться в мені.

І ця “брехня” можливо правда,

Але ніхто з нас так і не дізнався