«Оце так новина…»

1 розділ: «Оце так новина…»

Ранок у Т/І почався з дуже радісної для неї новини. Їй нарешті зателефонував дзвінок якого вона дуже чекала:

– Доброго дня! – взявши слухавку Т/І почула голос жіночки. – Це Т/І?

– Доброго дня! Т-так, це я. – відповіла Т/І не розуміючи що відбувається.

– Вітаємо вас, Т/І!!! Вас прийняли бути візажистом в компанії JYP Entertainment для групи Stray Kids!!!

Т/І сидівши на ліжку і не віривши словам які сказала жіночка, була в шоці. Вона в якусь мить подумала що це може бути сон і щіпнула себе за руку, але відчувши біль зрозуміла що це не сон. Т/І заговорюючись промовила:

– Д-дяк-кую. Божеее. Я не віру своїм вухам. Я не можу передати свою радість словами. В мене взагалі не має слів, лише одні емоції. – майбутній візажист прикрив рукою ніс і рот від здивування й шоку.

– Як я розумію ви не з Південної Кореї. Ви з України і вам потрібно буде прилетіти до нас. Тому ми вам даємо 2 тижня щоб ви підготувалися, прилетіли і прийшли в нашу компанію працювати.

– Велике дякую. Я з нетерпінням буду чекати нашу зустріч. – з посмішкою на обличчі відповіла Т/І.

– Ми теж вас будемо чекати. Я до вас ще зателефоную і назначу годину нашої зустрічі.

– Добре, дякую.

– Допобачення.

– Допопабення.

Т/І поклавши слухавку взяла в руки подушку і головою занурившись в ню почала кричати від радості. Її переповнювали різні емоції й питання на які вона не знала відповіді. Вона не знала   як її приймуть учасники групи, як вона долетить до Кореї, где буде там проживати і чи взагалі її візьмуть на роботу візажиста?

Доречі, Т/І обожнює k-pop, але скз вона не знала, лише пару раз чула про цю групу.

Дівчина вирішила піти в найближчу кав’ярню яку вона знала.

Прийшовши туди вона зайняла столик коло панорамного вікна і заказала лате з тортиком. Ївши і пивши Т/І думала що робити далі. Вона вже давно мріяла стати відзажистом, тай зараз зявилася велика можливість стати ним для корейської групи. Дівчина не хотіла втрачати таку можливість то доївши тортик вона пішла додому збирати валізи. Їх вона збирала цілий день, тому що вона збиралася з надією жити і працювати в Кореї.

На наступний день Т/І взяла всі свої валізи і поїхала на таксі в аеропорт. Вона туди приїхала в 9:23, а її лікар мав вилітати в 10:00 тому вона мала пів години вільного часу. За тих пів години вона випила експресо, зайшла в маленикий магазин з одягом і купила красиву, чорну з білим надписом спереду футболку.

В 9:55 Т/І пішла в літак займати своє місце в літаку. Вона сиділа з правого боку коло вікнонця.

В 10:00 вона полетіла в Корею…