Розділ 28: відбір до Анбу (Куренай проти Курото)

З реакції у відповідь його Чакри Куренай зрозуміла, що він розвіяв гендзюцу.

Просто вражаюче!

Загальновідомо, щоб розвіяти гендзюцу треба зробити певну дію.

Це можна зробити лише перериванням потоку Чакри, або вливанням Чакри в тіло. Простими словами це необхідна дія для Гендзюцу Кай (Розсіювання гендзюцу)

Але Курото нічого з цього не робив, все одно розвіяв гендзюцу, що привело її до такого сум’яття.

Курото відчув на собі ефект Гендзюцу.

Без сумніву, Тенсейган, Бьякуган, Ріннеган чи Шаринган особливо стійкі до гендзюца. І якщо це звичайне гендзюцу, Тенсейгану не потрібно нічого. Він просто прибере дію техніки.

І все за секунду!

Курото вирішив, що рано радіти, оскільки битва не була закінчена:

– “Дам тобі пораду, наступного разу при зустрічі з кимось із доудзюцу не спирайся тільки на силу свого гендзюцу”

Куренай вирячилася на Курото:

-“Чому моє гендзюцу не подіяло на тебе? Як ти зміг розвіяти її без використання техніки Гендзюцу Кай?”

Її питання привернуло увагу всіх чунинів, які ще чекали на свій бій.

Курото був у центрі уваги: ​​

-“Гарна можливість дати всім зрозуміти, яким сильним я став”

“Проти шинобі з сильними очима звичайні гендзюцу не працюють, оскільки гендзюцу використовує Інь Чакру, а кеккай генкай дає нам ясність розуму, тому зміна чакри Інь не має на нас ніякого впливу. Я ж казав раніше, що тобі не пощастило попастися проти мене”

Але Куренай була з тих, хто відступає перед обличчям невдачі. Вона посміхнулася і почала складати ручні печатки.

Тигр-Свиня-Тигр-Кінь-Бик

“Гендзюцу: Техніка квіткової втечі!”

…….шшшшшшшшшшшш……

Після техніки Куренай на дев’ятому тренувальному майданчику здійнявся легкий вітер.

Куренай усміхнулася:

-“Тепер ти попався!”

Не гаючи часу, вона підлетіла разом з вітром. Курото стояв непорушно.

Навіть якщо Куренай і летіла швидко, Курото не рухався, ніби він був усередині якоїсь ілюзії, не розуміючи, що відбувається навколо.

Всі вже були впевнені, що Куренай перемогла, як раптом Курото підняв праву руку і зупинив Куренай.

-“Ти???!!!!” Куренай застали зненацька. Вона вже була так близько, але застигла на місці.

Курото не спромігся їй чимось відповісти. Він лише з силою штовхнув її в живіт, і Куренай відлетіла, виплюнувши трохи крові.

“Здається, ти все ще не розумієш, що я тобі сказав. Вроджений опір моїх очей роблять твої техніки проти мене абсолютно марними”

Курото втомився пояснювати.

Куренай піднялася з землі, відчайдушно питаючи:

-“Чому?”

Усі її гендзюцу були секретними техніками, яким її батько навчив її. Якість виконання була вищою за всілякі похвали, але ця похвала розбилася подібному крихкому склу перед простими фактами.

Куренай не була єдиною, хто здивувався цій битві. Навіть Шисуї здивувався такому повороту, коли прийшов подивитися на бій, уже закінчивши свій із беззаперечною перемогою.

Курото вже знав, що в ніч, коли розбушувався Дев’ятихвостий, Куренай втратила батька. Він не хотів засмучувати її ще більше тим фактом, що окрім Котоаматсукамі або Цукіємі, інші гендзюцу проти нього марні.

Зрозумій вона це раніше, вона була б у кращому становищі. Курото лише додав:

-“Правда завжди гірка, і краще тобі прийняти її від мене, а не в бою з ворогом. А ось прийняти її чи ні, це вже залежить від тебе”.

Вислухавши Курото, Куренай не могла запитати:

-“Твій Бьякуган може бачити крізь мої гендзюцу?”

Курото лише знизав плечима, не бажаючи відповідати. Йому згадалося, як Ітачі легко обійшов її техніки, тому вирішив нагадати:

-“Коли ти зустрінешся з ворогом з техніками гендзюцу, не бійся, використовувати свої техніки, особливо якщо ворог володіє Кеккай Генкаєм з доудзюцу, інакше наслідки будуть плачевними”

Засмучена, Куренай погодилася з ним і визнала поразку.

Поразка у бою була не без плюсів. Навпаки, бій показав її слабкості та які шинобі можуть легко перемогти її.

Сандайме-сама теж спостерігав за ним осторонь, обмірковуючи слова Курото, а потім наказав Анбу поруч з ним:

-“В останньому раунді повинні зустрітися Учиха Шисуї і Хьюга Курото”

Анбу, до якого він звернувся, уважно стежити за боєм:

-“Буде зроблено, Хокаге-сама”

Після цієї розмови бої продовжились, один за одним. За учасниками уважно стежили.

Курото легко виграв наступні два бої, отримавши квиток в один кінець у фінал.

Залишилось 30 чунінів.

Серед цих 30 чунінів були Майто Гай, Сарутобі Асума, Учіха Шисуї, решта його однокласників усі вибули.

Асума припустив, що Курото та Шисуї дійдуть до кінця, але здивувався, що Майто Гай був тут. Він почав хвалити його:

-“Гай, ти, здається, добре просунувся у своєму тайдзюцу!”

Гай був дуже веселим, його білі зуби сяяли, а сміх його був сповнений енергійності: “Ха, ха, ха, я Синій звір Конохи, і я стану сильнішим за вас усіх!”

Асума помітив, що своїм сміхом Гай привертає увагу всіх чунинів навколо, тому він відмахнувся від нього:

-“Не дивіться на мене так, я не знаю його, я справді не знаю його!”

Сандайме-сама йшов тихо, курячи трубку.

Чуніни вітали Хокаге-саму.

Сандайме-сама посміхнувся і сказав:

-“Ви найкращі чунини в селі. Як Хокаге, не можу не визнати свою гордість за вас. Однак, на мій жаль, кількість місць для просування в ранг Токубетсу Джоніна обмежена, тому ми маємо продовжити іспит”.

Хокаге лише навів тугу на всіх цими словами.

Бути в 30-ці і стояти тут уже було ознакою їхньої неймовірної сили. Їм було нелегко довести це, але тепер їх чекав фінальний раунд.

-“Емм….” Відкашлявшись, Сандайме-сама проголосив: “Нехай почнеться останній раунд іспиту”

Підбір противників було вже завершено, деталі боїв змалювалися дуже швидко. Першими у фінальному раунді билися Х’юга Курото та Ічуха Шісуї!

Результат жеребкування не здивував Курото. Він чудово розумів, що жереб це не чиста випадковість, що всі старійшини мають можливість змінювати результат жеребкування. Старійшини хотіли оцінити кандидатів.

Шисуї на мить вразився імені противника, але взяв себе в руки.

На відміну від Курото та Шисуї, решта була вкрай зацікавлена ​​у результатах цього бою.

Дві великі доудзюцу Села Прихованого Листа, а точніше, що з них сильніші, Шаринган з одного боку або Бьякуган з іншого, завжди були темою нескінченних суперечок у селі. Саме з цієї причини бій між Хьюгом Курото та Шисуї Учихою був привабливий для всіх.

Немає часу на роздуми.

Курото першим стрибнув на майданчик.

А Шисуї повільно спустився.

Як тільки вони стали один навпроти одного, Курото заговорив:

-“як я вже говорив раніше, мені дуже цікаво побачити силу найгеніальнішого Учіха свого покоління. До того ж, не терпиться відчути силу Шарінгана, сподіваюся, ти мене не розчаруєш”

Щойно пролунав сигнал на початок, бій почався.