Тільки не це! (як все починалось)

“Тільки не це! Боже, тільки не це! Це не могло трапитись зі мною!”,- такі думки зараз кружляли в голові у Катрі. Але давайте повернемось назад, щоб зрозуміти що сталось.

Три тижні назад

01.05.2021

На вулиці травень. Відчувається п’янкий запах бузку. Накрапає невеликий дощик. Ніхто від нього й не ховається. Дрібні краплі дарують таку бажану прохолоду в ці спекотні дні. “Як же я люблю весну”.

*звук повідомлення*. Катря дістала з кишені телефон. Розблокувавши телефон висвітилось:

Нове повідомлення від користувача: Марина

13:07 Привіт усім! Кароче, в мене через тиждень днюха. План такий. Батьки їдуть до родичів і дім вільний. Запрошую усіх на 8 травня. 

13:09 І ще дещо. Алкоголь на вас 🙂 Люблю, цілую, котики

Дочитавши останнє повідомлення, катря вимкнула телефон і поклала його назад у кишеню. Це не перший раз, коли хтось з її однокласників організовує тусовку. Проте абсолютно завжди її не кликали. Тепер, коли її однокласниця запросила весь клас, то Катря також може прийти. “Я обов’язково туди піду”,- не очікувано навіть для самої себе вголос сказала Катруся. Якби тільки вона знала, що дуже скоро буде проклинати себе за ці слова.

***

02.05.2021

“Ну і що я одягну?”,- думала Катря, розглядаючи свій одяг у шафі. ЇЇ гардероб був м’яко кажучи не розрахований для тусовок. Більшість одягу – це шкільна форма, все інше або для дому, або для прогулянок. “Ну що ж! Значить треба закупитись”.

Катря дістала свій гаманаць щоб підрахувати скількки вона може витратити. “Так, 200 грн., 200 грн., 50 грн., 20 грн., 20 грн., 10 грн. Ще трохи грошей монетами. Отже всього в мене 350 гривень 60 копійок. Оце так круто”,- з сарказмом подумала дівчина. Обдумуючи усі можливі варіанти, було вирішено піти шукати в секон хенд.

***

На диво, Катря змогла знайти доволі гарну сукню (на її думку). Ще трохи грошей навіть залишилось. По дорозі додому було вирішено зайти ще до маминої подруги – тітки Наді. Тітка надя працювала продавщицею в магазині “Все для дому”. Але якщо бути чесним, то в цьому магазині продавалась абсолютно ВСЕ! Біжутерія, одяг, статуетки, деякі меблі, картини, спеції, парфуми, косметика, корм для тварин, килими, фарби, зарядки для телефонів, канцелярія, жіночі сумочки, дитячі іграшки, вудки для риболовлі, нитки для в’язання. І це лише невелика частина того, що можна було купити в тітки Наді. Напевно в її магазині не продавалась хіба що ядерна бомба, хоча може якщо добре пошукати, то і її можна б було знайти. Сьогодні тітка Надя як завжди була в хорошому настрої. Коли Катря увійшла, продавщиця любо усміхнулась їй, поправляючи в цій час правою рукою своє руде, кучеряве волосся. Привітавшись, Катря розказала всю ситуацію.

-Теж мені проблема! Зачекай секунду. Я дещо тобі покажу,- з неприхованою радісттю проголосила тітка Надя

Через кілька хвилин продавщиця повернулась із комори магазину з невеликим пакунком

– Що це?- запитала Катря

-Я тут замовляла косметику, а це прийшло як подарунок. Мені таке не підійшло, тому якщо хочеш бери.

– Так, а що це?- повторила питання Катря

Тітка Надя лише мовчки поглядом показала на пакунок.

Дівчинка розірвала парувальний папір і роздивилась назву. “Косметика для дітей“.

– Ти не дивись на назву. Воно якісне,-побачивши подив дівчини, сказала продавщиця

“Ну що ж. Дареному коню в зуби не заглядають. Та і варіантів в мене нама”,-подумала Катря. Тому подякувавши продавщиці, пішла додому