Привілей кохати
від LadyMayАльтернатива
До мрії усе ближче.
Гвадалахара.
Друга половина Березня.
Університет.
Біля аудиторії.
Регіна: Доброго дня, професоре.
Професор Капурро: Доброго дня. – відкриває двері – Дівчинко, ти до мене?
Регіна:Професоре, сеньйоре Модесто…
Професор Капурро:Ти прийшла мене попередити?
Регіна:Так. Сьогодні плановий огляд.
Професор Капурро:Я тебе зрозумів. Можеш бути вільною. Сьогодні буде завдання.
Регіна:Ви попереджали що дасте список літератури.
Професор Капурро: Літератури усього небагато. Творча робота.
Регіна:Так, вплив класичної школи композиції на сучасну музику.
Професор Капурро, подає аркуш паперу:Тут список потрібної літератури.
Регіна, бере аркуш:Дієго Дуран, Берналь Діас Де Кастільо. – посміхнулась – Три книги професора Модесто Капурро.
Професор Капурро:Вашого покірного слуги.
Регіна, ховає аркуш:Добре у мене ще одне заняття. Книги я візьму у бібліотеці.
Професор Капурро:Там знайдете і мої доробки.
Регіна:Я вас зрозуміла.
Навчальний день скінчився швидко.
У бібліотеці.
Бібліотекар:Слухаю.
Регіна, подає папір:Мені потрібні ці книги.
Бібліотекар: Тільки у читальному залі.
Регіна:А на руки я можу взяти?
Бібліотекар: Гаразд, можеш узяти. Але тільки поверни.
Регіна:Я все поверну. Обов’язково поверну.
Бібліотекар: Можеш і собі лишити. Дві перші все одно списувати потрібно, а професора Капурро і так достатньо.
Регіна:Все одно дякую.
Час пообіді.
Клініка.
Кабінет лікаря.
Регіна:Лікарю, можна?
Лікар Кортес:Проходьте, сідайте.
Регіна: Я прийшла на прийом і дізнатися про результати аналізів.
Лікар Кортес, переглядає папери:Що ж аналізи добрі. Але слідкуйте за харчуванням. Вам потрібно добре харчуватися.
Регіна: Дякую, вам лікарю.
Лікар Кортес: Дозвольте я вас огляну.
Регіна:Так, я готова до огляду.
Під час огляду.
Лікар Кортес:Хм! Добре, все добре. Органи у задовільному стані. Явних ознак порушень не виявлено.
Регіна: Живіт іноді пульсує.
Лікар Кортес, посміхнулась:У цьому нічого немає страшного. Будуть ще запитання?
Регіна: Іноді зводить ноги, але не сильно.
Лікар Кортес: Харчування, ось що головне. Какао, авокадо. – посміхнулась – Чіа, а також горіхи.
Регіна:Я зрозуміла.
Після огляду.
Лікар Кортес:Бережіть себе і майбутню дитину.
Регіна:Ще мені постійно хочеться солодкого.
Лікар Кортес:З цим обережно, але потроху можна.
Регіна, посміхаючись:Я усього дотримуюся.
Лікар Кортес:І поменше навантажень, побільше відпочинку і прогулянок. Буду за вами спостерігати й надалі.
Регіна:Лікарю, у мене незабаром буде практика.
Лікар Кортес:Я вас зрозуміла. Вам потрібна обмінна карта. Зачекайте кілька хвилин.
Регіна, підвелась:Ще раз вам дякую.
Регіна вийшла з кабінету.
Минула одна година.
У коридорі.
Лікар Кортес, подає теку:Тут ваші документи.
Регіна: Дякую вам, сеньйора Доротея.
Лікар Кортес: Бережіть себе.
Регіна:Прощавайте.
Регіна вийшла з лікарні.
Пішла у бік будинку.
Регіна, подумки: Сон коханого і тяжіння до солодкого? – радісно – Дівчинка, у мене буде дівчинка.
На вулиці зустріла Абріль.
Регіна, посміхаючись: Привіт.
Абріль: Бачилися сьогодні.
Регіна:Я привітаю тебе ще раз.
Абріль, обіймає: Привіт, привіт, подруго.
Регіна, обіймає: Абріль, рідна.
Абріль: Ти як? Де була?
Регіна, посміхаючись:Все добре. Чудово.
Абріль:Тебе професор Капурро питав.
Регіна:Я його бачила. Все буде завтра.
Абріль: Як самопочуття?
Регіна:Співати хочеться. Прогуляємось?
Абріль:Я не проти.
Неспішно пішли вперед.
Регіна:Який чудовий день!
Абріль:Я тобі не казала.
Регіна:Про що?
Абріль:Мені подобається Фредеріко.
Регіна:Він гарний хлопець. І це ти тільки помітила?
Абріль:Він такий шляхетний. Усім допомогає. Схожий на твого хлопця.
Регіна, посміхнулась:Мій Едмундіто.
Абріль:Сумуєш?
Регіна, посміхнулась:Нам не можна сумувати. – доторкнулась до живота – Моя радість.
Абріль:Зайдемо на тістечка?
Регіна: Давай.
У кафе.
Абріль:Ось вони які!
Регіна:А вони свіжі?
Абріль:Пахне свіжим.
Регіна:Добре, беремо.
За столиком.
Абріль:Я тут пригадала арію Кармен.
Регіна:Хабанера. – їсть тістечко – Моя улюблена.
Абріль, п’є шоколад:Я пригадала ту пісню.
Регіна, п’є шоколад:Яку?
Абріль:Яку ти так легко вивчила.
Регіна, їсть тістечко:Ми за ці роки чого тільки не вчили.
Абріль, наспівує:Плач моє серце.
Регіна, посміхнулась:А от плакати ми не будемо. – наспівує – Ай, ай, ай, ай,
Співай і не плач,
Бо від співу вони щасливі,
красиве небо, серця.
Абріль: Дякую тобі, подруго. Ти можеш втішати.
Регіна:Ти ж закохалась і це добре.
Абріль:Я хотіла сказати, про ту пісню з Різдва.
Регіна: Чудовим був концерт. Незвична музика.
Після відвідування кафе.
Регіна:Як це було смачно.
Абріль: Тепер можна і не вечеряти.
За спиною почувся голос.
Фредеріко: Абріль, зачекай.
Регіна, посміхнулась: Легкий на згадку.
Підійшов хлопець.
Фредеріко:Гуляєте, красуні?
Абріль: Були у кафе.
Фредеріко:Негоже гуляти одним у такий час.
Абріль:Чого це я одна? Зі мною подруга.
Регіна:Добре, будемо гуляти разом.
Абріль:А де Октавіо?
Фредеріко:Друг вдома.
Утрьох пішли гуляти.
Фредеріко:А чого красуні мовчать?
Абріль:Хочу почути тебе.
Регіна:Заспівай нам щось.
Фредеріко:Я звичайно що не маріачі. Але виконаю ваше прохання.
Регіна:А що у тебе у валізці?
Фредеріко:Мій вірний друг. Саксофон.
Фредеріко, дістав і налаштував саксофон, почав награвати мелодії.
Регіна:Яка музика! Блакитний місяць.
Фредеріко, прибрав саксафон:Ти її знаєш?
Регіна:Так.
Фредеріко:Заспівай, красуня.
Фредеріко продовжив гру на саксофоні.
Регіна, співає: Блакитний місяць, ти бачив, як я стою одна.
Без мрії у серці,
Без кохання…
Довкола зібралася публіка.
Жінка:Це талант!
Хлопці:Яка вона гарна.
Абріль, подумки:Це дійсно талант.
Хлопець, дістає гаманець: Люди, у кого є декілька песо, чи не пошкодуєте для таланту?
Огрядний чоловік у капелюсі:Це можна. – дістає купюри – Як гарно співає і цей юнак грає.
Абріль, тихо:Що вони роблять?
У валізку полетіли купюри.
Регіна скінчила співати.
Абріль:І що тепер робити?
Фредеріко, присів до валізи: Та тут сто песо набереться!
Регіна:Розділимо на трьох.
Фредеріко, зібрав гроші:Вони твої. – подає купри – Це для тебе.
Абріль:Ходімо додому.
Фредеріко:Після того як я вас проведу.
Біля будинку Регіни.
Регіна:Сто песо! Це великі гроші.
Абріль:Які ти чесно заробила.
Фредеріко:Бувай, красуня.
Регіна:До зустрічі.
Регіна зайшла до себе.
У кімнаті.
Регіна: Вип’ю шоколаду і буду відпочивати. – доторкнулась до живота – Моя дівчинка. Ти така жвава.
Поставила на плиту чайник. Насипала у чашку какао. Ввімнкнула приймач. До дверей постукали.
Регіна: Зараз відкрию. – відкрила двері – Ти? Проходь!
Октавіо:Був у сестри. Вирішив зайти.
Регіна, схрестила руки:Бачилися сьогодні. І твій друг сказав що ти вдома.
Октавіо:Так я живу неподалік.
Регіна, опустила руки:Добре, проходь.
Октавіо:Ти мене не женеш?
Регіна:Я тебе навіть шоколадом пригощу.
Октавіо:Це добре.
За столом.
Октавіо:Гарна пісня!
Регіна:А яка тобі довподоби музика?
Октавіо: Більше за все подобається кантрі.
Регіна:А я полюбляю джаз.
Октавіо:Хто зараз не полюбляє джаз?
Регіна:Не знаю. Можливо що літні люди.
Октавіо:Мій дідусь любить кантрі. Коли я буваю вдома і вмикаю програвач, він відразу кричить. Вимкни своїх півнів.
Регіна, сміється:Так і каже?
Октавіо:Так. – п’є шоколад – Смачно.
Минуло п’ять хвилин.
Октавіо, п’є шоколад:А ще одне пригадав.
Регіна:Вже цікаво почути.
Октавіо, розповідає: Маленький хлопчик грав у футбол.
Раз озирнувся, тут тато прийшов.
“Що ти робив, як день твій пройшов”?
“Не знаю – каже – Ось м’ячик знайшов”.
Регіна, посміхнулась:А далі то що?
Октавіо, посміхнувся:А цього ніхто не знає. Можливо що став відомим спортсменом. – подивитися на годинник – О, вже час.
Регіна:Добре. Вже і я хочу відпочити.
Октавіо:Бувай.
Регіна залишилася на самоті.
Регіна, дивиться на фото: Незабаром зустрінемося.
Другого дня.
Університет.
В аудиторії.
Регіна: Доброго дня, професоре.
Професор Капурро:Радий тебе бачити.
Регіна:Вже незабаром вирушаю додому.
Професор Капурро:На практику, голубко. І для тебе є завдання. – подає папери – То як, впораєшся?
Регіна, бере папери: Щоденник практики, звіт і завдання. – посміхнулась – Складна робота.
Професор Капурро:Це на перший погляд. – посміхнувся – І над дипломом працюй.
Регіна:Я вже почала працювати.
Професор:Літературу вже знайшла?
Регіна:Так, за вашою рекомендацією. І вибачте що вчора не змогла.
Професор Капурро: Здоров’я це важливо. – промовчав – Особливо майбутніх дітей.
Регіна:До зустрічі.
Професор Капурро:Ще побачимося. Як виникнуть питання, телефонуй.
Регіна:Буду знати.
Регіна вийшла з аудиторії.
Абріль:То що тобі сказали?
Регіна: Працювати над дипломом і практикою.
Абріль:Є ще час, сходимо на обід?
Регіна:Пішли, дівчинко моя, пішли.
Увечері Регіна збирала речі у дорогу.
Минуло два дні.
Коста Дорада
Вечір.
Зупинка автобуса.
Регіна:Невже я вдома?
Мігель, обіймає:Дочко! Чому не сповістила, я б приїхав за тобою?
Регіна:Усе добре. Зі мною усе гаразд.
Мігель:Там мама смаколиків наготувала.
Регіна:Пішли додому.
Будинок Ернандес.
Мередіт:Дівчинко моя! Все добре?
Регіна:Так, все гаразд. Як пахне їжею.
Мередіт:Ти відпочинь.
Регіна:Якщо тільки вмитися.
Минуло п’ятнадцять хвилин.
За столом.
Регіна:Яке усе смачне!
Мередіт:Їж дівчинко.
Мігель:А що ж навчання?
Регіна:Одна з кращих.
Мігель:Наша порода! Ернандес.
Після вечері.
У вітальні.
Регіна, подає гроші: Прийміть від мене.
Мередіт: Навіщо доню?
Регіна:Ці гроші я заробила співаючи. Правда дещо витратила.
Мередіт:І ці забирай собі.
Регіна:У мене буде практика. Зароблю ще.
Мігель:Бери доню.
Регіна:Добре.
Мередіт:Ходімо до саду. Подихаємо перед сном.
В саду.
Регіна:Який гарний вечір.
Мередіт, обіймає:Моя дівчинка.
Регіна: Тепер я розумію, коли тата довго не було.
Мередіт:Сумуєш за Едмундо?
Регіна:Дуже сумую.
Мередіт:Не сумуй. Ти повинна дбати про майбутнє. Своє майбутнє.
Регіна:Який тільки Місяць!
Мередіт:Будемо заходити. Ти йди доню відпочивай.
Регіна, посміхнулась:Колись я співала пісню. – показує – Он під тим вікном.
Мередіт:Я вже і забула про те.
Регіна:Добре, піду відпочивати.
Зайшовши до себе у кімнату Регіна швидко заснула.
Наступного дня.
Ранок.
Кімната Регіни.
Регіна, роздивляється фото: Доброго ранку, коханий. Будемо вставати.
У їдальні.
Регіна: Доброго ранку, мамо!
Мередіт:Як спалося у рідній кімнаті?
Регіна, посміхнулась:Міцно, солодко, як дитя.
Мередіт:Ти і є моя дівчинка. Маленька дівчинка.
Регіна:Ця дівчинка вже давно доросла. Мені потрібно як найшвидше до лікаря.
Мередіт:У нас стільки новин. Після того як відкрили церкву. Почали будувати лікарню. Щоправда маленьку. Але є місце терапевта, і навіть жіночого лікаря.
Регіна, бере чашку:Жіночого лікаря, кажеш?
Мередіт:Так, доню.
Регіна, наливає чай:Це добре. Дуже добре для мене.
Після сніданку.
Регіна:Сходжу на прогулянку і по справах.
Мередіт:Піти з тобою?
Регіна: Лікарня недалеко.
Мередіт:В добрий шлях.
Регіна:Після цього зайду до подруги.
Мередіт:Бережи себе.
Регіна вийшла з будинку.
На прогулянці.
Неподалік від лікарні.
Жизель:Дівчинко моя.
Регіна, посміхаючись: Доброго ранку, сеньйора.
Жизель, посміхнулась:А ти все гарнішаєш.
Регіна:Так, зростає потроху. Ви у поселенні?
Жизель:Приходила до знайомої.
Регіна:А я от до лікаря.
Жизель:Не буду затримувати.
Регіна:Зустрінемось.
Жизель:Неодміно.
Регіна зайшла до лікарні.
У кабінеті.
Регіна: Доброго ранку, лікарю Пінто.
Кармен: Доброго ранку. Я вас слухаю.
Регіна, подає теку:Тут документи.
Кармен, бере до рук:Коли був огляд?
Регіна: Перед тим як приїхати.
Кармен:Я зрозуміла. Ставлю на облік. Можете післязавтра приходити.
Регіна, посміхнулась:Мені знайоме ваше обличчя.
Кармен:Я навчалася у місцевій школі. – подає теку – Будуть ще питання?
Регіна:До зустрічі.
Кармен: Бувайте.
Після лікарні Регіна пішла до співочого кафе.
У кафе.
Регіна: Є хто живий?
Тадео:Ну я поки що живий.
Регіна:Ти мені і потрібен. Я хочу практикуватися у вас.
Тадео: Здається що ви співали.
Регіна:Було діло. То як?
Тадео, махнув рукою:Буде тобі практика. Красуня. Щось я Едмундо не бачив тисячу років.
Регіна:Служба у нього.
Тадео, подивився на живіт:Гарна служба, нічого сказати. – мотнув головою – Добре, сьогодні увечері розпочинай.
Регіна, подає папери:Підпиши ось це
Тадео, бере папери:Це можна. – ставить підпис – А твій стан практиці не завадить?
Регіна:Зі своїм станом я розберусь сама.
Тадео, подає папери:Ну-ну! Ну-ну! – посміхнувся – Хех!
Регіна, бере папери: Нічого смішного.
Денна година.
Будинок Аріадни Піке.
Аріадна:Подруго! Рада тебе бачити.
Регіна, обіймає:Привіт, Аріадна.
Аріадна:Проходь до кімнати.
Регіна:І сукню покажеш?
Аріадна:А як же ж. – посміхнулась – Ти ж не наречений.
Кімната дівчини.
Аріадна:Вже завтра моє весілля.
Регіна:Усі мрії повинні здійснюватися.
Аріадна, обіймає:І твоя здійсниться.
Регіна:Вже сьогодні буде твоє прощання з дівоцтвом.
Аріадна: Зберуться подружки.
Регіна:Якою буде твоя сукня?
Аріадна:На сьогоднішній вечір?
Регіна:Ні, весільна.
Аріадна підійшла до шафи.
Аріадна:Вона дуже проста. – дістає – Ось така.
Регіна:У дрібну квіточку. Дуже гарна і мила.
Аріадна:А ти думала вже над сукнею?
Регіна:Хочу дещо особливе.
Аріадна:Мені бабуся розповідала, що найкраща тканина, це у сеньйори Родрігес.
Регіна:Я теж незабаром стану Родрігес. – покрутила рукою – Джаз дует “Родріго і Ко”.
Аріадна:Регіна Ернандес, вже звучить як пісня.
Регіна:Я тобі сьогодні заспіваю.
Аріадна:У нашому співочому кафе?
Регіна:У мене вже був досвід. У Раймундо на весіллі співала. І раніше теж…
Аріадна:Добре, треба підготуватися.
Регіна:Я тобі ще з зачіскою допоможу. Будеш не гіршою за Керол Лендіс.
Аріадна:Вона справжня красуня.
Регіна:Розпочинаємо підготовку до свята.
Регіна швидко зробила зачіску подрузі.
Аріадна, захоплено:Яка краса!
Регіна:Ти справжня зірка кіно.
Аріадна:Дуже гарно. А у чому будеш ти?
Регіна:У цьому.
Аріадна: Знайдеться і для тебе сукня. У тебе гарні спідниця з блузкою. Але це не святкове.
Регіна:Добре. – розчісує волосся – Ми будемо гарними.
Вечір настав швидко.
Біля співочого кафе.
Регіна: Скільки спогадів.
Аріадна:Тут ми відзначали твоє день народження.
Регіна:А тепер ми прощаємося з твоїм дівоцтвом.
Аріадна:Ти якась бліда.
Регіна:Зі мною усе добре. На кого чекаємо?
Аріадна:На дівчат.
Регіна:Я вже бачу що йдуть Антуана з Хільдою.
Аріадна, здивовано:І Мартіна з Ізабель.
Регіна: Веселою буде вечірка.
Аріадна:Цікаво, як там мій Еркуле?
Регіна:Теж святкує.
Підійшли дівчата.
Антуана:Вітаю, подруго.
Ізабель:Давно тебе не бачила.
Аріадна:Я тебе теж.
Мартіна: Сьогодні свято дівчата. Регіна, яка ти красуня. Давно вже тут?
Регіна:У мене практика. Сьогодні розпочнеться.
Хільда:До свята все готово. Прошу до середини.
Антуана:А де ти бігала?
Хільда:Додому, потрібно було.
Тим часом на ранчо.
Еркуле:Яка атмосфера!
Габріель: Тільки без братів не те.
Підійшов Едмундо.
Едмундо, посміхнувся:Як це без братів не те?
Габріель, обіймає:Старий, радий тебе бачити.
Едмундо, посміхнувся:Що я тобі дівчина, чи що? Ні, треба і тобі дівчину мати.
Габріель:Дівчину так просто не заведеш. Це тобі не кобила.
Підійшов Раймундо.
Раймундо:Тут ти правий брате.
Габріель:Прошу сеньйори до маленького салуна.
Едмундо, посміхнувся:Не знав, що у тебе таке є.
Габріель:То не я, то все батько.
Раймундо, посміхнувся:Сеньйор Серхіо може.
Габріель:І нам’яти вуха зможе.
Едмундо:Тобі досі по вухах дістається?
Габріель, посміхнувся:Ні. Хлопці давайте святкувати.
У коморі.
Раймундо:Є місце де розгулятися.
Едмундо:І поспівати. Знаєте щось хочеться заспівати своє. Те що на серці лежить.
Габріель:Давай друже.
Едмундо, бере гітару: Ця пісня не весела.
Еркуле:Ще краще.
Едмундо, співає:Зустрів дівчину я. Думав що не моя. Ой якою гарною вона була. Пройшла ніч, пристрастю наповнена. А та дівчина мені відповіла. Приходь до мене коли зійде зоря. Чекати буду на тебе я. Прийшов туди де її знайшов. – жалібно – І від тої дівчини хустку лише знайшов.
Габріель, наливає чарки:Ну досить вже.
Едмундо:А це що?
Габріель:Усе по-дорослому. Це пульке.
У співочому кафе.
Регіна:У цей чудовий вечір, я хочу дещо заспівати.
Антуана:Ще встигнемо запівати.
Аріадна:Співай дівчинко, як так хочеться.
Регіна, біля мікрофона:А зараз буде пісня. – співає – Мені сімнадцять літ минало.
Якраз тоді сади цвіли.
Я про кохання ще не знала.
Ми тільки друзями були…
Аріадна:Як гарно співає.
Антуана:А про що?
Хільда:Звісно що про кохання.
Після закінчення пісні.
Регіна:Води можна?
Тадео:Це неперевершено! Ніколи не чув подібного.
Регіна:Це все хорова капела.
Ектор, подає воду:Випий, стане легше.
Регіна, п’є воду:Як легко відразу.
Тадео: Самородок, який став діамантом.
Антуана:А зараз усі до столу.
Регіна:А солодке буде?
Антуана: Зараз фахіта. Потім солодке.
Регіна:Я вже хочу м’яса. Багато м’яса.
Аріадна, подає фахіту:Бери моя дівчинка.
Регіна, бере фатіху:Яка смакота! Чудово пахне.
У той вечір Регіна заспівала п’ять пісень.
Після завершення святкування.
Дорогою додому.
Аріадна: Стільки радості приніс цей вечір.
Регіна:А мені у задоволення було співати.
Аріадна:Вже пізно. А завтра рано прокидатися.
Регіна:Для мене велика честь, зібрати тебе до весілля.
Аріадна, обіймає:Моя дівчинка. Ти повинна себе берегти. Буде ще Хільда.
Регіна:Тоді до зустрічі.
Аріадна:Так, я прийшла.
Регіна:І мені неподалік.
Настав день весілля у подружки.
Ранок.
Будинок Аріадни Піке.
Регіна: Сьогодні свято у дівчинки.
Аріадна:Я трохи хвилююся.
Регіна:Усі хвилюються у цей день. Навіть наші мами хвилювалися. Треба щось думати з діадемою.
Аріадна:Діадеми, то для принцес.
Заходить Хільда.
Хільда:А чим ти не принцеса сьогодні?
Аріадна:Сестро, подруго, ви що задумали?
Хільда: Зробити тебе красунею.
Регіна: Хільда, має рацію. – бере діадему, яка зроблена з намистин і бісеру- Як королеву з казок.
Аріадна:Добре, дівчата.
До завершення збирання залишилося кілька хвилин. Заходить Єсенія.
Єсенія:Готова, онуко?
Аріадна: Зараз, бабуся.
Регіна, робить зачіску:І останній штрих, діадема. – надягає діадему – Все можна вирушати.
Єсенія:Там тебе мама чекає.
Регіна:Ми вже підемо.
Хільда:Так, нам вже час.
Біля церкви.
Едмундо, обіймає:Моя дівчинка.
Регіна, посміхаючись:Ми раді бачити татка.
Едмундо: Майбутнього татка. Тобі як, дуже зле?
Регіна:Усе добре. Як я мрію про це.
Едмундо:Ти нічого не думай. Але на тебе чекає моя мама.
Регіна:Це ще для чого?
Едмундо:Зняти мірку, чи як це називається. Незабаром буде наше вінчання. Я хочу ще до народження стати твоїм чоловіком.
Регіна:Ти вже ним став. Ти сьогодні з фотоапаратом?
Едмундо:Моя дівчинка бажає фото?
Регіна:Ні, не хочу.
Едмундо:Ви прекрасні сеньйорита.
Регіна:Ти знущаєшся?
Едмундо:У тебе перепади настрою?
Регіна, відвертається:Вже йде Еркуле.
Едмундо:Я вчора пісню заспівав. І думав про дівчину.
Регіна:Про яку ще дівчину?
Едмундо, цілує руку:Про тебе.
Після закінчення церемонії.
Аріадна, посміхнулась:Настала чудова можливість передати цей букет, тій хто буде наступною.
Ізабель:Я. Можна мені?
Аріадна, посміхаючись:Я думаю що ніхто не буде проти, якщо це буде Регіна Ернандес. – подає букет – Будь щасливою.
Регіна, посміхаючись бере букет: Відчуваю що я наступна.
Едмундо:Так і буде.
Еркуле:А тепер усі до музичного кафе.
Едмундо, обіймає: Заспіваємо разом?
Регіна, цілує:Буде чудовим тріо.
У музичному кафе зібралися усі рідні та друзі молодят. У той день Едмундо і Регіна багато співали і танцювали. Зовсім скоро Регіна і Едмундо стануть чоловіком і дружиною.
0 Коментарів