Фанфіки українською мовою

    Заздрість

    Цукрове перо.

    Я заздрю довбаному цукровому перу.

    Ось сидить Герміона, вся така невинна, переглядає «позичені» книги про горокракси. І в той же час енергійно смокче перо, змушуючи мій член смикатися від кожного руху.

    Коли я поділився з нею останнім цукровим пером, я й гадки не мав, що вона буде катувати мене ним. Я просто хотів, щоб вона посміхнулася – і вона зробила це просто чарівно.

    А тоді вона почала смоктати та облизувати його.

    Чорт забирай, я хочу бути цим пером.

    Я хочу, щоб її язик пестив мене, щоб її ніжний ротик смоктав мій член.

    Я просто… хочу її.

     Гординя 

    Гаррі  може бути обранцем, зате я той, кого обрала Герміона.

    Я той, хто вперше довів її до оргазму; мої пальці все ще всередині неї, стиснуті її тугою ніркою; її шкіра позначена моїми поцілунками.

    Очі Герміони розплющилися.

    – Ти коли-небудь прибереш цей самовдоволений вираз зі свого обличчя?

    – Мабуть, ні, – визнав я.

    – Це ми ще побачимо, – вона перевернула мене на спину, засунула руку мені в штани і почала погладжувати мій член.

    Швидкість, з якою вона змусила мене фінішувати, утихомирила мене.

     Лінощі

    Мені сниться надзвичайно прекрасний сон про те, як я злизую шоколад із цицьок Герміони, аж раптом її голос повертає мене до реальності.

    Я ігнорую роздратовану Герміону на користь шоколадної Герміони.

    Раптом холодне повітря торкається моєї голої дупи, коли Герміона прибирає ковдру.

    – Вставай, Роне. Не можна лінуватися, вже майже полудень.

    – Ні, – бурмочу я. – В мене було три рейди, плюс інвентаризація в магазині цього тижня. Я не збираюся покидати це ліжко сьогодні, – я перевертаюся, мій напружений член направлений до неї. – Ти маєш приєднатися.

    – Я думала, ти втомився.

    – Не хвилюйся, я дозволю тобі виконати всю роботу.

    Ненажерливість

    Я обернувся і притиснувся до голої спини Герміони, розмістивши збуджений член між її сідницями.

    Я провів рукою по її тілу, перш ніж торкнутися грудей. Із допитливим натиском я ущипнув її сосок.

    – Герміоно?

    – Знову? – сонно відповіла вона. – Ти жахливий.

    – Якщо я такий жахливий, нащо ти погодилася вийти за мене заміж?

    – Напевно, в якості покарання.

    – Покарання? – я ляснув її круглу попку для експерименту. Вона пхинькає і треться об мій член, вигинаючи спину.

    Пхаю руку між її ніг – вона вже мокра.

    – Ти впевнена, що тобі вистачить, люба?

    – Ніколи. 

    Гнів

    Щойно я являюся додому, мене люто атакує фурія, також відома як моя вагітна дружина.

    – Де ти був, чорт забирай? – кричить Герміона і б’є мене в груди. – Ні сови, ні патронусу!

    – Вибач, я не міг…

    – Досить! – вигукує вона, штовхаючи мене до дивану. Я здригаюся, коли вона дістає свою свою паличку, але використовує її, щоби прибрати мій одяг. – Ти проведеш залишок ночі, компенсуючи це мені, – гарчить вона, розкриваючи халат.

    Я притискаю її до себе і шепочу вибачення, цілуючи голе тіло.

    – Ніколи більше так мене не лякай, – схлипує вона.

     Жадібність

    – Нам потрібні довгі вихідні, – пропоную я, цілуючи Герміону в шию, поки вона миє посуд.

    – Навіть не знаю, – зітхає вона, обертаючись.

    – Ти вже цілу вічність не була повністю у моїй власності, без дітей, без роботи.

    – Не будь жадібним, Роне.

    – Сумувати за спонтанним сексом – це жадібність? – проводжу лінію від її ключиці вниз до блузки. – Жадібність – це бажання трахнути тебе на ліжку, ні прибираючи звідти довбану бібліотеку? – вона зітхає, коли мої пальці легенько обводять її сосок.

     Кусаючи її за вушко, я шепочу:

    – Гадаю, тоді я дійсно жадібний паршивець.

     Хтивість 

    – Ти така офігезна, – видихаю Герміоні в шию, стискаючи її сідниці і потираючись об неї.

    – М-м-м… ти теж, Роне, – відповідає вона, задихаючись, впиваючись нігтями мені в зад. Вона пхає руку між нами і стискає мій напружений член.

    – Герміоно… – я ловлю повітря. – Не можу чекати… Хочу тебе.

    – Так, – шипить вона і тягнеться до пряжки ременя. 

    Раптом вхідні двері відчиняються і низький голос видихає:

    – Здуріти можна!

    Я обертаюся через плече і дивлюся на роздратоване обличчя мого сина.

    – Це ж мої заручини, мамо, тату! Ви двоє не можете стриматися хоч на один вечір?

     

    2 Коментаря

    1. Oct 24, '23 at 12:24

      Гарна ідея

       
    2. Jul 11, '23 at 17:59

      Милий маленький фік і написано доволі якісно. Дякую за вашу працю 🙂