Фанфіки українською мовою
    Мітки: Розмови
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Тарас:—Ольга Сергіївна,Вітя він потрапив в ДТП.Але все обійшлося.Ми вже їдемо в агенцію.

    Ольга:—Добре що все обійшлося,чекаю вас в ОСА.

    Оля поклала телефон на стіл:

    Маша:—Ну,що там?

    Ольга:—Він потрапив в ДТП,але все добре.

    Маша:—Я тоді піду?

    Ольга:—Так іди,мені ще звіт дописувати.

    Маша пішла в морг.І вже через декілька хвилин відчинилися двері в кабінеті Ольги Сергіївна в які зайшов Шаблій.

    Ольга:—Вітя?Ти як?

    Віктор:—Все добре,вибач що змусив тебе хвилюватися.

    Ольга:—Нічого.Я рада що все обійшлося.

    Віктор:—Як я бачу в нас немає нової справи?

    Ольга:—Ні,немає.Вітя як ти умудрився потрапити в ДТП?

    Віктор:—Не знаю,мабуть не виспався.

    Більше такого не повториться.Я можу йти?

    Ольга:—Так,йди.

    Ольга Сергіївна була безмежно щасливою,але з виду цього не можна було сказати.Віктор Вікторович теж її давно кохав але не міг наважитися на важливий крок.Хоча багато разів уже давав привід для того щоб Ольга Сергіївна все зрозуміла.А полковник все розуміла,але думала що їй здається.Вона досі пам’ятає як Віктор Вікторович сказав їй:”А взагалі,кохання така штука,ніколи не знаєш де і коли його зустрінеш”.Але в той момент примчав Стасік.Ольга Сергіївна хотіла тоді його прибити на місці,але не дала волю почуттям.Лише важко зітхнула.

    Настав вечір,Ольга Сергіївна зібралася їхати додому і коло кабінету зустріла Шаблія:

    Віктор:—Оля,ти вже додому?

    Ольга:—Так,вже пізно.Мабуть всі вже пішли?

    Віктор:—Це на краще

    Ольга:—Тобто?

    Віктор:—Олю,ми вже більше як рік з тобою працюємо разом.І мені здається нам є про що поговорити.

    Ольга:—Зараз?

    Віктор:—Якщо ти не хочеш я зрозумію.

    Ольга:—Добре,давай поговоримо.

    Вони стояли один напроти одного і мовчали,лише дивилися в очі.В Олі серце вистрибувало з грудей.Вона не знала чи їй заговорити чи чекати.Раптом полковник відчула запах горілого:

    Ольга:—Ти чуєш цей запах.Таке враження ніби щось горить.

    Віктор:—Та ні.Скажи чесно,ти не хочеш говорити і шукаєш відмовки?

    Ольга:—Вітя,мені зараз не до жартів.Я чую запах горілого.

    Віктор:—І справді.Я зараз.

    Шаблій лише трохи встиг відійти і побачив дим з одного з кабінетів:

    Віктор:—Оля,ми горимо.Скоріше до виходу.

    Ольга:—Як горимо.Викликай пожежників.

    Віктор:—Зараз ми вийдемо і я викличу.

    Вони йшли до виходу,і Ольга Сергіївна впала в обморок.Шаблій взяв її на руки і виніс надвір.Потім викликав швидку і пожежників.

    Віктор;—Оля…прокинься.Зараз приїде швидка.

    Ольга:—ааа…що?

    Віктор:—зачекай ще трохи.Все буде добре.

    Приїхала швидка і забрала полковника в лікарню,а Віктор Вікторович поїхав слідом на своїй машині.

    *В лікарні*

    Лікар:—Доброго дня,це ви приїхали з Ольгою Косач?

    Віктор:—Так,що з нею?

    Лікар:—…

     

     

     

    0 Коментарів