Вишня та шоколад

Тренувальні матчі по квідичу ніколи не могли проходити тихо і без розпалу пристрастей. А особливо, якщо одне поле ділили команди від Слизерина та Ґрифіндора.

Цього разу сварка, на диво, відбулася не між Поттером і Мелфоєм, а між молодшою Візлі та Блезом Забіні. Юнак весь матч глузував і підколював Джіні, виводячи дівчину з рівноваги. Перші нападки вона пропустила повз вуха, наступні – супроводжувалися її вбивчим поглядом.

Як тут зосередитися, коли цей віслюк нескінченно перетягує увагу на себе? Мабуть, Блез вибрав саме таку стратегію, щоб помститися за той Летучомишиний пристріт.

Свист мадам Трюк заявив про закінчення матчу. У дружньому тренувальному матчі перемогла команда Слизерена. А як інакше, якщо найсильніший загонич Ґрифіндора постійно відволікався на єхидство темношкірого?

Розсерджена Джіневра направила свою мітлу додолу, прагнучи на величезній швидкості до землі. Збоку здавалося, що вона хоче розбитися. Навіть Рон закричав їй у спину, побоюючись за сестру. Залишалися жалюгідні сантиметри до трав’яного настилу поля, коли Джіні увійшла в круте піке і полетіла геть, перетворюючись на ледь помітну точку в небі над Забороненим лісом.

Ніхто з ґрифіндорців не полетів за нею, навіть ластовиті брати махнули рукою, посилаючись на те, що дівчата надто емоційні і Джіні повернеться, тільки випустить пару.

Поле для квідича пустіло, гравці тяглися в роздягальню. У роздягальню, де слизеринці так і не виявили Блеза.

Хлопець кружляв над волохатими кронами столітніх древ, то опускаючись, то знову злітаючи вгору. Він вдивлявся у безпросвітну зелень, вишукуючи очима хоч один проблиск червонувато-рудого вогню.

І за кілька десятків хвилин він його знайшов. Копна лисячого волосся виднілася між гілок міцного кипарису. Дівчина сиділа на товстій гілці, встромивши погляд у свої коліна.

Коли Блез звалився на гілку поряд з нею, Візлі мало не ляснулась з дерева. Придушивши здивування, вона картино відвернулася, спрямовуючи очі тепер на стовбур кипариса.

— Зацікавила кора? — в’їдливо покликав хлопець, засовуючи мітлу між щільними гілками дерева.

Джіні тільки закотила очі. Їй хотілося, щоб він навернувся носом донизу з цього безглуздого дерева. Бажано, щоб внизу напоровся ще животом на гостру гілку.

— Я не проситиму вибачення за той пристріт. Ти його заслужив, — твердо промовила дівчина, нарешті повертаючи голову у бік Забіні. — Тому дай мені спокій і припини псувати життя.

— Пристріт? – посміхнувся Блез. — До чого тут пристріт? Просто я вважаю, що ти слабке дівчисько і не гідна бути частиною команди для квідича, — глузливі нотки різали вуха і змушували щоки ґрифіндорки горіти від гніву. Ще одне слово та колір її обличчя почне зливатися з кольором волосся.

— Ти помиляєшся, Блезе! — крізь зуби процідила руда. — Я не зупинюся, доки не доведу, що я найкращий гравець. Принаймні, я набагато краща за тебе, хоч і дівчисько!

— Тому з тріском продула сьогодні? – розсміявся брюнет. — Здається, переможцями з поля вирушали саме слизеринці…

— Так я з твоєї провини схибила! — голос Джіні зірвався на крик, розлякуючи птахів, що дрімали. — Ти за мною вп’явся хвостом! Ти не давав мені кроку ступити!

— Кроки у квідичі? Ми в одну гру граємо? — не вгамовувався Забіні.

— Просто закрий свою погану пащу вже! — Джіні блиснула очима, готуючись повторити свій Летучомишиний пристріт. Мабуть, з першого разу Блез не засвоїв уроку.

Губи дівчини смикнулися, вона вже почала нашіптувати слова прокляття, поринаючи у транс. Але закінчити розпочате їй не вдалося. Язик наткнувся на перепону, що не давала продовжити пристріт. Вирвавшись із концентрації, Візлі ледь не закричала. А навіть якби й закричала, то жодна душа її не почула, бо звук потонув би в ротовій порожнині Забіні. Гарячі губи Блеза притискалися до її рота, його сильний язик блокував рухи її язика. Але найбільше вражали очі молодика. Вони були відкриті й примружені, дивлячись на неї з яскраво вираженим глузуванням та викликом.

Джіні шумно видихнула і вперлася долоньками в груди Забіні, з силою відштовхуючи його.

— Ти, гімно нероздушене! — заверещала вона. – Хворий придурок! Одних словесних знущань було мало?

Вона горіла пекельним полум’ям, метаючи у нього іскри. Блез, своєю чергою, виглядав цілком розслабленим. Її крики зовсім не чіпали його.

— Вишневий бальзам для губ? — посміхнувся хлопець, злизуючи з вуст смак Джіні. — Дуже по-дитячому, Візлі.

— Тебе взагалі не повинно хвилювати, що я маю на губах! — прошипіла ґрифіндорка. Вона була готова вчепитися в обличчя юнака своїми пазурами і порвати на дрібні шматки. — Якого диявола ти це вчинив?!

— Очевидно, щоб не отримати ще одного пристріту, дрібна ідіотка.

— І це мусить мене зупинити?!

— Так зупинило ж, — його губи знову взялися єхидною посмішкою.

— І що мені заважає знову наслати на тебе прокляття?

— Те, що я знову тебе поцілую, Візлі, не гальмуй, — ліниво закотив очі Забіні, а потім підморгнув дівчині. — Чи ти, навпаки, хочеш мого поцілунку? Поттер не буде проти?

— Навіть не смій вимовляти його ім’я, мерзенний виродок! — знову зірвалася на крик Джіні. — Мерлін, які ж ви слизеринці паршиві комахи! Як можна бути такою тварюкою?

Вона розпиналася, наче це могло щось змінити. Але високі ноти її голосу починали дратувати Блеза. Якщо ця дурочка не заткнеться, то їм двом забезпечено мігрень. Забіні кинув короткий погляд униз, оцінюючи відстань до землі, а потім швидким рухом зіпхнув руду з гілки, відправляючи прямісінько до стогу тьмяного листя.

Вона приземлилася у дуже нескромній позі, носом униз. Задниця сварливого дівча стирчала задерикувато вгору, поки та звивалася в листі, намагаючись виринути.

Блез хмикнув і витончено стрибнув з дерева. У його рухах було стільки грації, що можна було подумати, що він просто створений для життя на деревах.

— Вгамувалась? — безтурботно спитав темношкірий.

Джіні нарешті виринула з осіннього листя і кинулася з кулаками на хлопця, забувши про паличку у внутрішній кишені форми для квідичу. Вона встигла зарядити йому у щелепу перед тим, як він скрутив її і повалив назад на землю, накриваючи своїм жилястим тілом.

— Дівчата слабі, чоловіки куди сильніші. Чим не підтвердження? — посміхнувся Забіні, міцніше стискаючи її руки й закидаючи їх за голову. Одна його долоня з легкістю могла утримувати верхні кінцівки Джіневри, що з відчаєм намагалася чинити опір хлопцю. Дівчина зло здула з очей пасмо волосся і смачно плюнула Блезу в обличчя.

— Яка ж ти кепська сучка, Візлі! — прошипів Блез, утираючи обличчя рукавом вільної руки. — Мені доведеться знову зайняти твій рот, мала, — Джіні спробувала відвернутися, але було пізно, його губи вже звалилися на неї.

Дівчина стиснула зуби, прикушуючи краєчок його нижньої губи, але він не відступив. Розсунувши язиком пекельні губи, він вдерся в її рот, обдаровуючи глибоким і настирливим поцілунком.

Поцілунок Забіні був запеклим, губи — гарячими, а язик — владним. Вирватися не було можливим. Другою рукою він безцеремонно стискав її груди, боляче здавлюючи невеликий пагорб пальцями. Внизу живота дівчини зароджувалося тепло, сигналізуючи про непрохане збудження. Їй було знайоме це почуття. Але було нормальним відчувати подібне при дотику Гаррі, але ніяк не Блеза.

Забіні ж не зважав, пальці ковзнули під футболку ґрифіндорки, пробиваючи собі шлях до гарячої та вологої від поту шкіри дівчини.

— Доведи, що ти не дрібна срака, Візлі, — прошепотів крізь поцілунок Блез, щипаючи сосок дівчини і відразу хапаючи ротом її стогін. — Що в тобі такого, що я маю рахуватися з тобою? Чим ти краща за інших? Стогнеш так само, як і будь-яка інша повія.

Його слова далеким дзвоном відбивалися в її голові. Вже було майже неважливо, що він каже. Ниюча пожежа в промежині затьмарювала все навколо, але деякі слова Забіні все ж таки зачепили її нутро, змушуючи відповісти:

— Я краща за будь-яку твою повії, Забіні. Хоча б тому, що зараз ти пестиш мене, а не якусь слизеринку, – прошипіла Джіні і нарешті відповіла на його поцілунок.

Візлі перетягла ковдру ініціативи на себе, впиваючись губами в Блеза. Збоку здавалося, що вона намагається його з’їсти. Настільки всепоглинаючим був її поцілунок.

Юнак аж злякався і випустив зі своєї мертвої хватки зап’ястя дівчини. Він ніяк не очікував такої наполегливості від Джіні.

Джіневра одразу скористалася свободою своїх рук і запустила пальці під футболку Блеза, шкрябаючи кігтиками його міцну спину.

З грудей Забіні вирвалося низьке урчання, схоже на муркотіння ситого кота. Ґрифіндорка нарешті дозволила собі розслабитися і віддатися пристрасті. Це не могло не тішити. Жоден зі слизеринців не міг похвалитися близькістю з усіма бажаною Візлі. Було кілька сміливців, що намагалися підкотити до неї яйця, але кожен із них був швидко відкинутий дівчиною.

Тому Блез і вибрав зовсім іншу стратегію. Для компліментів і ніжності Джіні має Поттера, немає сенсу намагатися йти цим шляхом. А для емоцій, гніву, пристрасті… Для всього цього буде він. Той, хто зможе приборкати цю палку левицю. Зможе ж?

Тим часом Джіні обвила ногами стегна слизеринця і різко похитнулася вбік, переміщаючи центр ваги і перекидаючи юнака. Так, може він і сильніший, але вона куди спритніша. Вона вміє користуватися своєю вагою та статурою. Ось тому Блез тепер на лопатках, а вона сидить зверху.

Руда відсторонила обличчя від юнака, випрямляючи спину і дивлячись на нього зверху. За її вогняним волоссям сідало сонце, підсвічуючи й без того помаранчеві пасма. Місцями в блискучих локонах застрягли листочки та дрібні гілочки. Забіні мимоволі залюбувався. Він ніколи не бачив дріад, але був упевнений, що вони мають виглядати саме так. Лісова спокусниця, дика деревна кішка. Чортова сучка – Джіні Візлі.

— Ну що, я все ще слабке дівчисько? — посміхнулася руда, відкидаючи за плечі волосся. — Ти все ще вважаєш мене дитиною, а не жінкою?

— Один невмілий поцілунок не робить з тебе жінки, Візлі, — не знітився Забіні. Руки слизеринця лягли на її сідниці, втискаючи з силою в його таз і змушуючи відчути значну опуклість в районі паху. — Саме час розплакатися і втекти, малявко.

Вона відчувала його член навіть через весь їхній одяг. Відчувала, як він пульсує, як треться через тканину об її збуджений клітор. Джіні була готова забути всі стіни між ними, що зводилися роками ворожнечею факультетів. Один раз можна ж? Що зупиняє їх? Все залишиться у цьому лісі, ніхто нічого не дізнається. Хіба тільки білки навчаться говорити і розбазарять подробиці їхнього сексу Геґріду.

— Поттер уже позбавив тебе незайманості? Чи до нього ти вже потрапила повією? — отруйно спитав Блез, пильно вдивляючись в обличчя наїзниці.

Джіні хльоснула долонею по його щоці. Дзвінкий ляпас примусив воронів розлетітися у різні боки з найближчих дерев. Потім був ще один ляпас, не меншої сили, ніж попередній. А потім… Потім Джіні обрушилася на обличчя Забіні, впиваючись у його губи. Вони люто боролися язиками, ніхто не хотів давати слабину і обм’якати. Тіла були напружені аж до неможливого. Це був не поцілунок, це був запеклий бій. Джіні відірвалася від його обличчя лише на мить, щоб стягнути футболку з юнака. Блез повторив ті самі маніпуляції з дівчиною і відразу схопив її груди. Обличчя Забіні горіло від ляпасів, обличчя рудої горіло від збудження. Губи кожного саднили від болючих укусів, але ніхто не думав зупинятися.

Слизеринець продовжував відчутно стискати її груди, губи перемістилися на шию. А потім у хід пішли зуби — він добряче прикусив її шкіру, змушуючи дівчину закричати від болю. Відповідь надійшла негайно. Вона знайшла ротом його вухо і прикусила мочку, вибиваючи з Блеза галасливий вдих. Чим більше вони билися подібним чином, тим сильніше Джіні відчувала тиск його члена на свою промежину, тим рясніша текла, просочуючи соком вже не тільки свої трусики, а й штані.

Страждати від вологої тканини довелося недовго, Блез скористався її затримкою після чергового щипка за рожевий сосок, і перевернув дівчину, знову опиняючись зверху.

Він закинув обидві її ноги на своє праве плече і рвонув штані разом з білизною вгору, стягуючи рештки одягу з Джіні.

Вона не чинила опір ні секунди, навіть послужливо прогиналася, щоб йому було зручніше звільняти її дупу від одягу.

Розправившись із лахами Джіні, Блез розвів ноги дівчини і вклинився між ними. Він накрив її груди губами, а рука лягла на вульву, ковзаючи пальцями мокрими складками її статевих губ. Пальці в одну мить змазалися в її соку. Блез приставив їх до входу в піхву і різко вставив, одночасно прикушуючи сосок Візлі. Ще один жіночий крик почули дерева Забороненого лісу.

Забіні глибоко вбивався в дівчину відразу двома пальцями, насолоджуючись криками болю та задоволення Джіні. Її стінки щільно охоплювали Блеза, але відчутного опору він не зустрів.

— А ти, Візлі, все ж таки не дівчинка, — зауважив Забіні і додав третій палець, сильніше розтягуючи ґрифіндорку.

— Заткнися і продовжуй! — прошипіла дівчина і застогнала.

Блез підняв брови, здивований такою віддачою, і прискорив рух пальців усередині рудої.

Багато часу їй не знадобилося, вона скінчила так голосно, що налякала всю живність на милі навколо. Її крикам вторив і стогін Блеза, дівчина під час оргазму піднялася на лопатках і схопилася за його член, сильно стискуючи перезбуджений орган.

Не встигла вона впасти назад на спину, як слизеринець уже заходився стягувати з себе штани.

— Ні, придурок. Тепер я зверху. Тільки подих переведу, — хрипко заперечила Візлі.

— Хочеш осідлати темного коника Слизерина? — усміхнувся Блез і торкнувся губами внутрішньої сторони її стегна.

— Не тішь себе, Забіні. Коні мають величезні члени. Тобі далеко до них, — в’їдливо сказала дівчина, прикриваючи очі від його поцілунків.

— Ти не можеш судити про те, що ще не скуштувала, — зло вимовив Забіні й прикусив тонку шкіру. – Але я негайно надам тобі цю нагоду, Візлі.

Хлопець скочив на ноги, попутно хапаючи руду за волосся на маківці. Вона верескнула від болю, а Блез відразу скористався її відкритим ротом, глибоко запихаючи в нього свій блискучий від змащення член.

Він увійшов до біса швидко й глибоко. У горлі Джіні забулькало, а на очі навернулися сльози — звичайний рефлекс при горловому мінеті. Блез зробив ще одну різку фрикцію, і вишневі губи Візлі торкнулися лобка слизеринця. Її просто розпирало зсередини. Виявилося, що у випадку Забіні, стереотип, що темношкірі мають неймовірний розмір гідності — правда.

— Ну, що? — зло посміхнувся хлопець. — Як член? Досить великий для тебе? Ставлю спадщину Мелфоя, що це найбільший член у всьому Гоґвортсі, Візлі. Тобі шалено пощастило — буде, що розповісти дітям.

Джіні почала плескати долонькою по його стегну, вона давилася, майже задихалася. Його плоть не давала повітрю надходити в легені, розтягуючи її горлянку і перетискаючи дихальні шляхи.

Забіні намотав руде волосся на кулак і зняв її рота зі свого члена, дозволяючи жадібно і галасливо ковтнути повітря. Він не замислюючись, чи встигла вона надихатися, знову насадив її на чорний поршень. Цього разу він не став завмирати на місці, притискаючи дівчину до посиніння у свій пах. Тепер він тягав її за волосся вперед-назад, змушуючи член ковзати в її горлянці.

— Не забувай дихати, інакше відкинешся гола у лісі і з моїм членом у роті. Непогана перспектива для тебе, звичайно, але труп їбсти я не маю наміру.

Його насмішки тільки сильніше заводили руду ґрифіндорку. Прикривши очі, вона слухняно приймала його член, щоразу вдихаючи, коли він рухався у зворотний бік від її горлянки.

Дівчина уявила їх зі сторони, і по тілу пробігся електричний заряд. Рука мимоволі поповзла до промежини, щоб торкнутися знову палаючого клітора. Вона рішуче збиралася закінчити під час того, як робила мінет чортовому Блезу Забіні.

Джіні безупинно пестила себе, поки Блез рухався в її гортані. Коли ґрифіндорка підключила язик і пройшлася по натягнутій, як струна, вуздечці, хлопець зашипів і різко витяг член.

— Чорт, ти зводиш мене з розуму, Візлі! — він був на межі, майже скінчив, та вчасно зупинився.

Нахилившись, він вп’явся у вологі губи рудої, наплювавши на те, що щойно цими губами вона пестила його член. Зазвичай він був гидливий і не дозволяв жінкам цілувати його після мінету. Але Джіні була особливим випадком.

Він цілував її, поки та доводила себе до піку відчуттів. Він упіймав кожен її подих та придушив своїм поцілунком її стогін, коли вона знову забилась у конвульсіях оргазму. Підхопивши обм’яклу дівчину, він ліг на спину і посадив її зверху.

Джіні хижо вишкірила зуби і почала ковзати промежиною по члену Забіні, граючи з хлопцем і не дозволяючи повністю увійти у неї. Слизеринцю залишалося тільки стиснути зуби і дозволити їй ці знущання. Як ніяк він їй винен після того, що вона дозволила зробити зі своїм ротом.

Нарешті Візлі обвила його орган пальцями, приставляючи до входу у лоно. Вона повільно сідала на нього, закочувавши очі і стогнучи. Але повністю так і не дозволила увійти в себе, продовжуючи зводити хлопця, впускаючи лише голівку.

Варто було йому схопитися за її стегна, щоб натиснути вниз і змусити сісти повністю, як вона зісковзнула з члена. Забіні розчаровано застогнав, гірко протестуючи втраті вологої печерки.

— Ми гратимемо за моїми правилами, гаденя, — грайливо посміхнулася ґрифіндорка.

— А якщо я не згоден із цими блюзнірськими правилами? — знову застогнав Блез.

— Тоді можеш виїбати дупло і забути про можливість сексу з Джіні Візлі.

— Який же у тебе брудний рот, Джіні Візлі, — уїдливо виплюнув Блез.

— Напевно, це якось пов’язано з тим, що там побував слизеринський член. Після повернення до замку обов’язково прополощу рота кислотою, — засміялася дівчина і знову сіла на член Забіні. На цей раз до кінця.

Блез ледве стримав емоції. Вона була така гаряча. Стінки піхви пульсували і міцно стискали його з усіх боків. Він, у свою чергу, стискав до червоних плям стегна Джіні, не відриваючи очей від її виразного обличчя.

Рухи дівчини були рвані. Вона то доводила його до грані, то зісковзувала зі члена, позбавляючи Блеза своєю солодкої кицьки.

Нігтики встромлялися в його голі груди, волосся розкидалося язиками полум’я по плечах, по маленьких грудках, прилипало до обличчя і надавало їй вигляду вогняного елементалю.

Левиця невпинно продовжувала грати зі своєю здобиччю. Але й у левиць є потреби. Так не могло довго продовжуватися, вона і саму себе знемагала такими знущаннями.

— Скажи, слизеринський цуценя, я все ще дрібне дівчисько для тебе? — переривчасто запитала Візлі, знову ковзаючи вгору-вниз по його голівці.

— Ти жорстока шльондра, Візлі, — прогарчав крізь стогін Блез, хапаючи її за дупу і намагаючись як слід посадити Джіні на член. — Припини це. Я втрачаю голову! У мене скоро яйця луснуть!

Джіні дозволила йому повністю насадити її на член і передала контроль в його руки, дозволяючи рухатися так, як йому хотілося.

— Ти можеш закінчити, Забіні. Але є умови, — вона тяжко дихала від його шаленого ритму, але все одно продовжувала качати права.

— У тебе кілька секунд, щоб їх озвучити, — здавлено промовив хлопець, закочуючи очі від чергової передоргазмової хвилі.

— Назви мене за ім’ям, коли будеш скінчувати.

Дівчина впала на Забіні і вп’ялася губами в його шию, втягуючи ротом шкіру, і залишаючи свою мітку десь поблизу сонної артерії.

Блез несамовито вбивався в податливе тіло рудої чаклунки, шумно видихаючи на кожній фрикції. Вона ж стогнала йому на вухо, підштовхуючи своїм голосом хлопця до оргазму.

— Я зараз скінчу, Візлі!

— На ім’я, Блезе! Скажи моє ім’я! — закричала вона, віддаючись бурі оргазму.

Стінки піхви сильно здавили член хлопця, Джіні досягла піку.

— Джіні! — хрипко прогарчав хлопець, глибоко вганяючи в дівчину свій член і нарешті виливаючись спермою.

Після кінця акту пара ще хвилин десять лежала на листях, намагаючись віддихатися і привести думки, що розбіглися, у порядок.

— Визнаю, Візлі, ти не малявка, — Блез першим порушив тишу. — Але в квідич ти граєш гірше, ніж трахаєшся.

Джіні скривилася і жартівливо стукнула кулачком по плечу Забіні. Тепер вона розуміла, що всі його глузування були сказані не всерйоз. Це, як першокласники смикають за коси однокласниць, що їм подобаються. Прикро, звичайно, що їй дістався шанувальник із розвитком першокласника. Але член у нього справді велетенський.

Сонце дуже повільно закочувало за обрій. Ще максимум півгодини й почне смеркати.

У цих останніх сонячних променях Блез виглядав до неможливого спокусливим. Його шкіра нагадувала молочний шоколад, а дрібні крапельки поту були подібні до конденсату, що виступив на тій же шоколадці.

Юнак повернув голову у бік Джіні, потягнувся до її обличчя і обхопив губами її вишневі вуста. Вийшла така собі вишня в шоколаді.

— Гаразд, смак твого бальзаму нічого, — посміхнувся слизеринець, проштовхуючи руку під Джіні і обіймаючи її плечі.

— Чоловіки завжди розм’якають після оргазму? — скривилася в усмішці Джіні.

— Не неси нісенітниці, я просто вмію визнавати свої помилки.

Візлі замовкла. Її турбувало питання, чи вважав тепер Блез те, що сталося між ними, помилкою?

Звільнившись від обіймів хлопця, ґрифіндорка піднялася з їхнього імпровізованого ліжка й почала збирати свій одяг. Діставшись спортивної куртки, вона вивудила чарівну паличку і прошепотіла очищувальне закляття.

Забіні з цікавістю спостерігав за дівчиною, попутно потягнувшись за своїми штанями.

Коли молоді люди прийняли більш пристойний вигляд і були готові повертатися до замку, Джіні зважилася знову заговорити з Блезом.

— Я б повторила цей секс у ліжку, — промуркотала вона, подумки помічаючи, що цей секс вона хотіла б повторити в кожному провулку замку.

Забіні гірко посміхнувся і підтягнув дівчину за талію до себе. Другою рукою він закопався в її волосся, вивуджуючи з пасм застряглий листок.

— Ми нічого не повторимо, Візлі, — м’яко промовив слизеринець. — У моїх планах немає пункту померти від рук Поттера.

Так ось у чому річ. Джіні різко засміялася, лякаючи своєю поведінкою Блеза.

— Ми розійшлися тиждень тому, Забіні, — посміхнулася Джіні. — Йому до душі плаксиві колоди на кшталт Чжоу Чанг.

Юнак відштовхнув дівчину від себе, розпливаючись у небезпечній усмішці.

— Тоді ти маєш великі неприємності, руда. Адже мені до душі такі вузькі та ненаситні розкішниці, як твоя.