Дівчина електрострум
від Евеліна ПогорілецьДівчина електрострум
В цьому світі деякі люди можуть битися струмом.
Була вечірка, Юлія організувала її у себе вдома. Вона запросила багатьох, вона завжди писала всім і спілкувалася з усіма. Джесіка прийшла на цю вечірку заради Юлії, вона багатьох не знала, в основному була весь час поруч з Юлією. Вони розмовляли, пили, навіть, танцювали інколи разом. Тут Джесіка, втомившись, відійшла до столу, але доторкнувшись до нього зрозуміла, що обпалила стіл. Вона в паніці, побігла до сумки. Почала шукати в сумці рукавички і ліки. Рувачки вона знайшла, отже, тепер могла безпечно чіпати все, але ліки не знайшла. Вона почала нервуватися і вирішила, щоб це ніхто не помітив утікти у туалет. Джесіка полоскала руки, від цього її пробивало струмом, вона насолоджувалася цим. Юлія, довго постоявши біля дверей, накінець постукала у них і запитала.
— Джесіка, ти як? Все добре?
Джесіка озирнулася і втомленим, тремтячим голосом відповіла.
— Тттак, все добре, зараз виходжу.
Юлія почула в голосі неладне і дочекалася її, поки та вийшла, вона її погладила по голівці, її трохи вдарило струмом і вона зрозуміла, що сталося посміхнулася.
— Не чіпай мене! Я б’юся струмом!
Перелякано прокричала дівчина. Юлія її обійняла і міцно притиснула до себе.
— Все добре, котику мій. Не нервуйся. Вип’єш ліки і тобі стане краще.
— Я їх не брала!
Юлія гладила її спину і притискала до себе, її пробивало струмом, але він їй подобався.
— Хм, пішли зі мною глянемо чи у мене в аптечці є.
— Але ж у тебе ніхто з сім’ї не б’ється струмом.
— Я купляла для вечірки, здається, окремо на всякий випадок.
Юлія переривала ящик.
— Оооо, знайшла.
Вона дістала, прочитала інструкцію, і простягнула дівчині дві таблетки.
— Випивай.
Джесіка випила.
— Дай всю упаковку.
— Навіщо?
— Хочу випити всі.
— Ні, послухай так буде гірше. Хочеш відведу тебе в ліжечко поспиш?
— Але мама буде лаятися, якщо я не прийду додому вчасно.
— Все добре, не бійся я їй зателефоную і домовлюся. Тобі треба відпочити.
Джесіка стомлено кивнула, Юлія її завела в кімнату, що була найдалі від усіх. Вона розстелила ліжко.
— Лягай, котику.
Джесіка посміхнулася і лягла.
— В тебе ж весь одяг ізолюючий?
— Таааак, не хвилюйся, проблема тільки в доторках і в моїй втомі.
Юлія зітхнула і сіла поруч.
— Це не проблеми. Засинай, а я принесу тобі твою сумку і наберу твою маму.
Юлія вийшла до всіх на вечірку, деякі попрошалися з нею і пішли додому. Декілька людей лишилися у неї вдома. Вона передзвонила матері Джесіки сказала, що дівчина просто втомлена і тому ночує у неї. На дворі була темна, холодна ніч. Юлія тихо постукала у кімнату і зайшла до Джесіки, та лежала і дивилася в стінку, тремтячи. Юлія лягла поруч і обійняла ззаду.
— Сонечко, ти як?
— Краще…
Тихо відповіла Джесіка. Юлія перебирала її волосся і ніжно раптом поцілувала в шию. Джесіка повернулася і здивовано глянула.
— Тобі не подобається?
— Ні, ні ти що, мені від цього так приємно і гаряче.
Дівчина заплющила очі притиснулася в обійми і заснула.
0 Коментарів