Ми любимо казки, але не віримо в них

Лев

Я на деякий час приїхав в гості до родичів. І майже одразу, Марія почала ігнорувати всі мої повідомлення та дзвінки. Я бачив, що вона з’являється в мережі, але не відповідає. Спочатку в мене їхав дах через хвилювання.

Я думав, можливо, щось сталося?

Потім думав, що я якось образив її?

Потім хвилювання змінила злість. Вона просто ігнорувала всі мої запитання та спроби поговорити. А коли все ж таки, міс зволила мені відповісти, майже одразу знов зникла, а потім довго з кимось розмовляла. Давно мене подібне не виводило з себе, але зараз я закипів від невдоволення. І я вирішив, що я маю з нею поговорити особисто, саме тому я вирішив, що мені час їхати додому раньше ніж я планував.

Коли я приїхав в місто буквально тільки на годинку з’явився вдома. Після одразу ж поїхав до Марії, вона вже повинна була бути дома після навчання.

Я стукав в двері квартири,але скоріш за все там нікого не було, тому я спустився до свої автівки і вирішив чекати її повернення. Я думав, що вона повинна буде повернутися з хвилини на хвилину, але вона не з’явилася ні через пів години, ні через годину.

Злість знов почала перекривати хвилювання. Я вже втомився стояти обіпершись на авто, тому сів в середину. Я повинен поговорити з нею сьогодні. Я глянув на годинник. Вже 19 година, де ж вона є? Я черговий раз перевірив телефон на повідомлення від дівчини, але нічого.

Я навіть на деякий час задрімав, але наче щось відчувши прокинувся.

Марія йшла в легенькій довгій білій сукні яка мала розріз на нозі.

Я спочатку подумав про те, що на вулиці вже не тепло, а вона в одній сукні.

Але потім злість поширилась по всьому тілу змушуючи напружитися все тіло. Вона йшла не одна, а з Євгеном. Якого біса? Я її чекаю, видзвонюю її, пишу, хвилююсь, а вона мало того, що ігнорує мене, а ще й з “цим” гуляє.

Я спостерігав як вони зупинились біла під’їзду. Вона посміхалася йому та дивилась на нього з під своїх довгих руденьких вій на які я так часто задивлявся.

Я стис кермо до болю. Відчуття ревності зібрались в ком в грудях та пульсували. Я різко відкинувся на сидіння, коли Євген поклав свої руки на плечі дівчині. Тут я вже не витримав. Я швидко вийшов з автівки, так гучно закривши двері, що молоді люди підскочили на місці. Вони перевели погляд на мене. Спочатку обоє здивувались, але потім вираз обличчя Марії став якимось сумним, ну звісно, з Євгеном їй було веселіше.

– хлопче, а ну йди геть звідси. – я ледь стримував себе. – нам з Марі потрібно поговорити.

Я натягнув посмішку, але вона вийшла роздратованою.

-Пані Марія, пропоную зайти. Нам треба поговорити, та й ви в одній легкій сукні, а на вулиці вже вечір.

Я з докіром подивився на них.

Євген щось хотів мені сказати, але дівчина попрохала його піти.

– з тобою точно все буде добре?- запитав Євген у дівчині.

Я відповів замість неї.

– поруч зі мною в неї точно все буде добре.

Євген хотів мені огризнутися, але я взявши під руку жінку,  повів її в середину.

– да ти ж крижана вся.- я інтуїтивно провів декілька разів своїми долонями по її оголеним рукам в спробах зігріти. Вона дивно на мене глянула. Я швидше повів її до квартири.

Її руки, чи то від холоду, чи від нервів трусилися, тому я допоміг їй відчинити двері ключами.

Коли ми зайшли я одразу сказав їй перевдягатися та паралельно ставив чайник. Її домашні речі лежали в залі, тому з кухні я спостерігав як вона роздягається. Вона взялась за сукню і поступово почала оголяти спочатку бедра, вище округлі сідниці, потім показалась спина. Вона була без бюстгальтера, тому коли вона напів повернулась по свою синю кофту, я ще й побачив її оголені груди в напівтемряві. Через цю картину, я вже й забув, що декілька хвилин тому я на неї злився. Я розвернувся, що б зробити їй чай.

Марія зайшла на кухню, і я не зрозумів чи вона була без шортів, чи їх просто не було видно, але я наказав їй сідати в крісло, після чого я огорнув її в покривало.

Я поставив її чай поряд з нею на столик та сів на стілець навпроти неї. Я тільки помітив її погляд неначе в тумані, і зробив висновок, що вона не зовсім твереза.

-ти п’яна?

– трішки.

Я втомлено видихнув.

– я чекав на тебе декілька годин.

Вона прикрила очі.

-про яку ти наречену говорила, Марія?

Після цього пішла історія про те як до неї заявилась жінка яка стверджувала, що вона моя наречена. Під кінець історії Марія почала шморгати носом. По опису жінки я зрозумів, що це моя колишня, з якою я мав одружитися. Я підійшов до Марі, та сів на підлогу на одне коліно. Рукою я заліз под покривало, що б перевірити чи зігрілася вона. Рука так і залишилися на її нозі.

– вона не моя наречена. Я вже давно не маю з нею нічого спільного, Марі.

Мене знов почала накривати злість, але тепер не на Марічку, а на колишню. І дізналась вона якось про все, навіть де живе Марія.

Я вирішив, що мені зараз потрібно поговорити з колишньою нареченою, та сказати все, що я про неї думаю.

Я сказав, що мені треба вийти поговорити на вулицю.

– залишайся тут.- дівчина встала вкутана покривалом та пішла в свою кімнату.

Я знайшов номер жінки яка ледь не стала моєю дружиною. Я запитував, якого біса вона наробила, та навіщо. Хвилин 10 я говорив все , що думаю про неї та її вчинки. На останок я кинув їй, що це була наша остання розмова після чого заніс її контакти в чорні списки. Я раніше намагався мирно з нею розбігтися, та залишитися без образ, але вийшло як вийшло. Сьогодні я був надто злий та зірвався на неї. Ну й чхати.

Я потер обличчя руками. Тільки зараз помітив, що в дверях стояла Марі. Я не знаю скільки вона там стоїть.

Я втомлено сів на диван.

– ти мені віриш?- запитав хриплим голосом я у дівчини дивлячись у підлогу.

Вона закинула з себе плед та підійшла ближче.

Вони встала на впроти та охопила моє лице своїми долоньками. Зелені очі винувато дивились на мене. Зелені, немов хвойний ліс. Вона майже невагомо доторкнулась своїми губами до моїх через що по моєму тілу пробігли мурашки.

– вибач мене, за те що одразу не поговорила та ігнорувала.

– давай домовимося на майбутнє, що ми будемо все одразу говорити? І будь ласка, не ігноруй мене.

Вона гладила мої плечі та шию.

-вибач, більше так не буду.- прошепотіла вона, та наші вуста знов зустрілися, в цей раз на довше, та я і не хотів, що б вона зупинялась.

Мої руки гладили її стегна.

Я сів на диван та посадив на свої коліна дівчину. Моя рука ковзнула по стегну вище. Вона все ж таки була без шортів. Ми просто цілувалися, я гладив її всюди куди діставав, зволікаючись тільки на те, що б перевести дихання або накрутити на палець її волосся.

Цієї ночі між нами нічого не було, окрім розмов. Ми довго розмовляли про сьогодні та про наші стосунки.

Марія заснула в мене на грудях, а я в цей час роздивлявся її руді вії та ластовиння яке розсипалося по всьому її лиці. Вона така гарна. Здається, найгарніша в цілому світі. А ластовиння на її плечах мене взагалі зводили з розуму.