Шкільний бал

Шкільний бал..Танці, вальс, до якого вона так довго готувалася. Долаючи страх сцени, дівчина зі своїм партнером по танцях виходить у центр зали. Вони дивляться одне на одного сконцентровано, але без жодних емоцій. Схвильована, вона губиться у ногах, наступає партнеру на чистенькі туфлі.Він теж не відстає, псуючи біленьке плаття. Нарешті, черга мінятись партнерами. Це-єдина нерозпланована частина балу.Будь хто міг станцювати з нею.Варіантів-всі хлопці в радіусі 10-15 метрів.Але ні. Саме він.. Парубок з медово жовтими очима та чорним хвилястим волоссям.Пританцьовуючи під музику, вони підійшли одне до одного щоб завершити танець.Вони не дивилися в очі партнеру, не розмовляли.Проте, їхній танець промовляв за них.Жодної помилки, жодного зайвого руху.Здавалося, вони єдині в цьому світі, вони вже не на паркеті, а літають навколо одне одного поміж хмар. Коли його руки торкалися її талії вона легенько видихала, все ще не знаходячи сил підняти на нього очі, але вже відчувала його погляд на собі.Зрадницький румʼянець..Вона ще ніколи його так не ненавиділа як зараз.Проте парубок наче не помічав, все сильніше завлікаючи дівчину у танець.Вона не сперечалася, просто майже дзеркально повторювала його рухи.Потихеньку музика почала зменшувати темп, змушуючи всіх танцювати повільніше.Дівчина не встигла помітити цього, через це спіткнулася, не вслідкувавши за рухами партнера.Не встигла вона злякатися,як його руки вже тримали її за талію та потилицю, як маленьку дитину.Він підхопив дівчину настільки ніжно та швидко, наче це було частиною їхнього танцю.Але от тільки обличчя парубка було занадто близько до неї,настільки, що носи ледь чи не торкались один одного.Вона ледь помітно сковзнула поглядом по залу, та іншим танцівникам.На її подив, ніхто не помітив,наскільки цікавим був їхній,особистий танець.Вона полегшено видихнула, та перевела погляд назад до парубка.Наче дві краплі янтару,його очі блиснули грайливими вогниками ,і він, все ще не відриваючи погляду від неї,нахилився ще трохи.Місця між ними  вже майже не залишилось, і музика на фоні притихла, принаймні для них.Проте, темпер дівчина краще чула його дихання, досі важке,мабуть, після танцю…Вона знову злякано кинула погляд на залу, так, щоб він це помітив.Він дійсно побачив, та ледь кивнув, настільки легко, що тільки вона могла це побачити.Парубок підхопив її за талію та закінчив танець з усіма іншими парами.Дівчина ввічливо поклонилася в реверансі та красномовно усміхнулася.

Вечір закінчувався досить нудно та самотньо.Дівчина стояла саменька,чомусь забажавши побути на самоті.Ніхто не наважувався підійти до неї,та і вона вже хотіла піти додому,щоб пошвидше заснути та забути про танець,яким парубок нагородив її.Юначка була занадто сором‘язливою,навіть сама для себе.І все ж..Коли вона дісталася дому,на неї чекав сюрприз.Якби не жовтогарячі очі та сяюча усмішка,дівчина б і не впізнала його риси у тьмяному світлі ліхтаря.Обидві його руки були за спиною,проте щойно вона підійшла одну з них він простягнув до неї,тримачи в руках гарнезну польову квітку та декілька сухоцвітів.Він жартівливо вклонився,і юначка також присла в реверансі.Ніхто не помітив як все почалося,але ось вони вже танцюють посеред темної безлюної вулиці.Було прохолодно,але жар від його доторків зігрівав все її тіло,лишаючи після себе мурашки.Вони танцювали,доки їхні серця билися в унісон,доки вони могли це почути.Жодна музика і жодна людина не могли заважити їм в цей момент. Зрештою, всі танці колись закінчуються, і цей-не виключення.Але довести танець до кінця парі так і не вдалося.Парубок,тримаючи одну її руку своєю, а іншою талію, зупинився на мить коли він навис над нею поки вона вигнула спину, щоб правильно станцювати падіння-одну з найважливіших частин танцю.І..Тиша.Лише серця, що бʼються в унісон, та дихання, важке, вже ніяким чином нестримне, що голосно виривалося з їхніх грудей.І знову..Знову між ними не було місця.Його настільки мало, що парубок легко вдихав її подихи, а вона-його.Не чекаючи поки повітря стане достатньо, хлопчина знову змусив її серцебиття шаленіти та забрав дихання юначки повністю.Проте цього разу для цього не потребувалося знову продовжувати танець.Він знав це.Вона теж. Жодних пояснень,жодних слів.Лише один, невблаганно короткий та одночасно тривалий поцілунок.Палкий, жаданий, довгоочікуваний.Здавалося, що всі почуття загострилися, вона відчувала його запах, аромат схожий на той, що відчуває людина коли починається дощ. Вони обидва прикрили очі, проте зір і не потребувався. Вона відчувала кожен подих, доторк..Він настільки жадібно завлікав її у поцілунок, що дівчина не встигала дихати. Парубок забирав її повітря, поглинаючи кожен подих, проте робив це так обережно, наче боявся пошкодити щось настільки ніжне,  тендітне.Він поступово, проте наполегливо почав спускатись ще нижче , і ось він залишає гарячі опіки у неї на шиї. У його обережності ще можна було прослідкувати дитячу цікавість та невинність, та і у рухах юначки читалось те саме.Проте, парубок стає сміливіше щоразу, як опікає її шию, зігріваючи її.Він зупиняється у той момент, коли праведність його рухів стає під питанням. Юнак повертає контроль над власним тілом, та трохи відсувається, даючи дівчині простір та повітря.У медово-жовтих очах все ще грали вогники, проте він ніжно та обережно завершив танцювальний рух, відпустив дівчину і елегантно вклонився.Якби не холодні мурашки на місцях де її щойно тримали його руки можна було б сказати, що нічого не сталося.Юнак крутнувся та підхопив руку дівчини, по-дитячому грайливо кличучи її за собою, та вказуючи на..Дорогу до її будинку.За весь цей час вони не промовили ні слова, проте цього і не потребувалось.Вони, пританцьовуючи, пішли туди, куди пропонував піти парубок.Цієї ночі мистецтво танцю перейшло на новий рівень, принаймні для них.