Геніальний план або як влипнути в стосунки

Наступного дня відбувся старостат. В кабінеті старост Герміона була як завжди завчасно. В руці вона стискала флакон із зіллям. У Джинні був надзвичайний талант переконувати людей. Цікавість взяла верх і Герміона вирішила, що все таки перевірить.

Старостат пройшов швидко. Герміона і Драко швидко дали розпорядження старостам факультетів і дозволили їм піти. Джинні побігла швидше всіх і залишившись на самоті з Малфоєм, Герміона затримала його на кілька секунд.

– Малфой, передай будь ласка Джинні що вона сьогодні патрулює, я не зможу.

– То вона Джинні, а я Малфой? – ухмильнувся Драко засунувши руки в кишені. – І чому це я маю їй казати, якщо це твоя подруга? О, і які це в тебе справи?

– Дещо важливіші. – проігноруваши перше питання, дівчина вибігла з кабінету.

Драко провів дівчину поглядом і ухмильнувся. Через хвилину вийшов сам.

***

У вітальні Гріфіндору Джинні сиділа в очікуванні подруги. Гаррі бачив що дівчині трохи не спокійно.

– Джинні, все добре? – запитав хлопець уважно придивляючись.

– Ага. Не хвилюйся.

Двері відкрились і у вітальню зайшла староста школи. Джинні підскочила і підбігла до своєї подруги.

– Ну, що?

– Ввечері – коротко відповіла Герміона, і рудоволоса кивнувши відпустила руку подруги.

– Що ввечері? – запитав Поттер коли Герміона зникла у коридорі до спалень.

– Не важливо. То.. може прогуляємось в Хогсмід? – запропонувала Джинні і коли отримала позитивну відповідь покликала з собою Герміону.

***

Драко як і обіцяв друзям, після старостату пішов з ними у Хогсмід.

Пенсі розказувала про те як їй сподобалась остання прочитана нею книга, і наскільки все було продумано. Хлопці уважно слухали і час від часу кивали підтверджуючи, що вони слухають. Хоч і все було навпаки. Пенсі мовчала вже кілька хвилин, а Драко і Блейз продовжували кивати нібито їм цікаво.

– Малфой, Забіні, ви мене чуєте? – запитала нарешті дівчина виводячи друзів з трансу.

– А, так.. – задумливо відповів Блейз.

– Ми тебе завжди уважно слухаємо – доповнив Драко.

– І що я говорила останніх 2 хвилини? – дівчина подивилась на друзів які були по обидва боки від неї. Ті переглянулись і зрозумівши, що ні один, ні другий не слухали, подивились на подругу – Я мовчала – відповіла вона – Ви навіть не реагуєте на мене. Я не думала що ваші захоплення так сильно вплинуть на ваше ставлення до мене. – дівчина образилась на своїх друзів. Ті нічого не говорили бо знали що їхня подруга права.

– Пенс, вибач нас – почав Драко.

– Не вибачу. Краще скажіть нарешті про свої почуття Візлі і Грейнджер. Може я з ними подружусь і хоча б вони будуть мене слухати, і я зможу з ними поговорити не тільки про книги. – дівчина насупилась і пішла швидше, подалі від друзів.

– Які ж ми кретини – сказав Блейз підійшовши до друга.

– Ввечері у тебе може бути шанс, можеш піти замість мене на патрулюваня. Сьогодні Грейнджер не зможе, має якісь над важливі справи, і замість неї піде Візлі молодша. – сказав Малфой байдужим тоном.

– Я казав тобі колись що ти найкращий у цьому світі?

– Ні.

– От ніколи не скажу. Але я залюбки сьогодні піду замість тебе.

– Чудово, вільний вечір. – ухмильнувся Драко і перевів погляд з друга в далину. Пенсі зникла десь у натовпі студентів Хогвартсу. – Треба якось вибачитись перед Пенсі. – задумливо протягнув він нахиливши трохи голову.

– Як? Ми перестали її слухати коли закохались. Ну гаразд, я ще десь на початку цього семестру, а ти від курсу так першого.

– Не правда.

– Не бреши хоча б собі Малфой. Ти закоханий у нашу заучку ще з першого дня на вокзалі Кінг Крос.

– Ти видумуєш.

– Ну ну. – ухмильнувся він. – Але зараз не про це. Зараз потрібно вирішити як вибачитись перед Пенсі, а ще бажано її знайти, щоб з нею нічого не трапилось. Як не як, але я хотів би з нею спілкуватися ще довго.

– Не повіриш, але я також. Спершу знаходимо, потім випитуємо що вона хоче і робимо те що вона хоче.

– Геніально, але де її шукати? – склавши руки на грудях, запитав Блейз.

– Селище невелике, думаю довго не будемо. Пішли. – Драко пришвидшив крок на пошуки подруги. За ним поспішив і Забіні.

***

Герміона і Джинні відірвались від Гаррі з Рона, і відправились у книжковий магазин. Герміона читала анотації до книг які її зацікавлювали обкладинкою, але зазвичай у них була тільки гарна обкладинка, а сюжет так собі. І от читаючи чергову анотацію, дівчина не помітила як до неї підійшла її однокурсниця.

– Я читала її, досить непогана, але як на мене забагато милих сцен, хотілось би більше NC. – байдужо озвучила свою думку Пенсі Паркінсон, беручи з полички книгу і оглядаючи її.

– Довірюсь тобі. А цю я читала. В ній багато класно прописаних NC, тобі зайде – Герміона посміхнулась і оглянула слизеринку. – Щось сталось? – вже серйозніше запитала грифіндорка.

– Та нічого. Забий. Що ж.. якщо кажеш що це класна книга, то я візьму її. Дякую за пораду Грейнджер. – шатенка посміхнулась і стиснувши книгу у руці відправилась на касу, в той час як Герміона продовжувала вибирати собі книгу.

***

У вікні в книгарню Драко побачив як його подруга розмовляла з Герміоною Грейнджер. Покликавши друга, блондин зайшов у приміщення. Подруга, щойно пішла до каси щоб заплатити за книгу. Хлопці опередили її і заплатили за неї, вона лише хмикнула і піднявши підборіддя вище вийшла з магазину. Вона знову пришвидшила крок. Озираючись лише очима дівчина наткнулась поглядом на кількох хлопців. Між ними був Гаррі Поттер — хлопець-який-відмовився-помирати. Злившись із натовпом, Пенсі пішла до хлопця і взявши його за руку відвела в сторону, так ніби вони звичайна пара.

– Паркінсон? – здивувався Гаррі погялнувши на того хто його відвів у сторону від друзів гріфіндорців.

– Так Поттере, закрий свого ротика і просто йди спокійно. Ти ж рятівник світу, врятуй сьогодні й мене. – вона не дивилась на нього, в той час як його погляд був прикутий до її профілю.

– І від чого тебе рятувати? – він відвів погляд від неї і подивився вперед ведучи дівчину туди, куди вона хотіла.

– Не повіриш, від моїх друзів. Я на них ображена і не хочу говорити. А вони, замість того щоб пошвидше позбутися своїх проблем, причепились до мене, хоча те що я їм розказую вони слухати не збираються. – говорила вона спокійно. Хлопчику зі шрамом краще не знати яка проблема у її друзів, а то їй тоді прийдеться їх рятувати від Поттера.

– І яка у них проблема? – поцікавився він. Хлопець помітив що вони вже втретє повертають праворуч.

– Це не важливо. Важливо те що через неї, вони не хочуть мене слухати. Ну як, вони тільки роблять вигляд що слухають, хоча насправді думають тільки про ті проблеми.

– І що ти їм розказуєш? – запитав Гаррі колив вони вчетверте повернули на право і пішли в напрямку виходу.

– Ніби тобі це цікаво – з сарказмом відповіла Пенсі закотивши очі.

– Може тобі потрібно знайти подруг, які б вислуховували тебе? Хлопці.. розумієш.. – Гаррі розмірковував які б слова краще підібрати. Шкода, що немає Герміони поруч, яка б порадила що правильніше сказати в такій ситуації.

– Може тобі краще заткнутися? Я сама знаю з ким мені дружити і кому що розказати. – Вона забрала свою руку і пішла знову швидше, залишивши однокурсника самого. Гаррі лише стиснув плечима і повернувся до своїх друзів.

Пенсі не мала ніякого бажання повертатись у Хогсмід, тому вона пішла у школу.

***

Драко і Блейз втратили подругу з поля зору одразу після книжкового. Скільки б вони її не шукали в селищі, її ніде не було.

– Я думаю ця жіночка на нас образилась і пішла до школи. – запропонував Забіні. – О, а ще я дуже втомився і змерз. Я можу простудитись. А у мене сьогодні ще дуже важлива зустріч.

– Пішли, Пенс мабуть в школі.

– А я про що сказав хвилину тому? – Задав риторичне питання Блейз, і пішов за другом в напрямку виходу із селища.

Вже в школі Драко проклинав школу з її дурним правилом про трансгресію на чому світ стояв. Знявши з себе мантію по дорозі у вітальню хлопець сів на диван навпроти каміну, який неофіційно належав Малфою і його компанії ще з четвертого курсу.

Пенсі не було у вітальні, але дівчата з молодших курсів, яким ще не дозволено було ходити в Хогсмід, сказали що дівчина у себе. Хлопці видихнули з полегшенням, тому пішли займатись своїми справами.

***

Блейз ретельно готувався до патрулюваня. Він не втратить шанс сказати про свої почуття. Була надія що дівчина відчуває те ж саме, але чи то песимізм який передався хлопцю від друга-блондина, чи то страх, говорив що його почуття невзаємні.

– І нехай, якщо це невзаємно, я доб’юсь її. Вона буде зі мною, хай би що. – сказав Блейз собі у дзеркало.

***

За вечерею Герміона була у своєму звичному вигляді. Вона спілкувалась з друзями і старалась не звертати увагу на одного блондина, що сидів навпроти за слизеринським столом.

Джинні по дорозі до спальні жартувала, що скоро її подруга змінить фамілію і вона сама можливо колись наважиться сказати про свої почуття одному хлопцю. Герміона дивувалась своїй подрузі: дівчина з легкістю робить все що вона задумала собі в голову, але не може признатися якомусь хлопцю. І як грифіндорка тільки не намагалась дізнатись, хто ж цей таємний хлопець, ніяк не вдавалось. Грейнджер і споювала, і розговорювала її, але та в ніяку не хотіла казати, згодом вона закинула цю згубну справу.

Після вечері дівчата відправились у вітальню Грифіндору щоб прихопити зілля. Джинні кинула своє волосся у флягу і то розчинилось за секунду. Герміона випила залпом і трохи поморщившись від гіркоти, відправилась на патрулюваня з Драко Малфоєм.

Прийшовши на місце Герміона озирнулась. “Дивно, Малфой ніколи не запізнювався.” – помітила для себе Герміона. Почекавши ще хвилину, до неї підійшов Блейз Забіні.

– Привіт Візлі – посміхнувся мулат свой напарниці на сьогоднішній вечір. Впринципі Джинні і Блейз часто патрулювали разом, але які саме у них були відносини Герміона не знала.

– Привіт, а де Малфой? – запитала з цікавістю Герміона, стараючись передати це так, наче б це зробила Джинні.

– Сказав що йому не цікаво сьогодні патрулювати з тобою, тому послав мене. – посміхнувся хлопець йдучи за напарнецею. “Це не відповідально. Що він собі дозволяє?” Блейз помітив що молодша трохи розізлилась – Та не злись, я набагато краща компанія за Малфоя.

– Малфой просто безвідповідальний.

– А ти так хотіла з ним побачитись? – Забіні трохи понизив плечима і втратив ту краплю надії що у нього була.

– Та чхати я хотіла на нього. Завтра від Герміони йому буде непереливки. – відповіла Герміона в манері подруги. Блейз одразу ж став таким як і на початку їхньої зустрічі.

– Він буде тільки радий. Може він і не дуже усвідомлює що закоханий, але цього мабуть твоя подруга і мій друг не знають.

– Я казала про це Герміоні, але вона сказала що це нісенітниця, і Малфой просто самозакоханий індик, якому начхати на все. О, а ще Малфой козел бо не віддав їй книгу. – дівчину була шокована тим, як їй вдалося зіграти свою подругу. Але бути такою як вона, було прикольно, можна говорити все що думаєш, не ставити навчання на перше місце, не зважати на думку інших, і просто насолоджуватись і так не дуже довгим життям

– Він так хоче щоб вона бігала за ним.

– Бігала? – перепитала дівчина озирнувшись на напарника – Та нехай купить собі губозакотуючу машинку і переб’ється, Герміона ніколи не бігає за хлопцями. Це ще твій Малфой буде за нею бігати.

– Буде – підтвердив мулат і продовжив далі йти мовчки поруч з об’єктом його обожнювання.

Так кілька годин пройшли спокійно. Перед тим як розійтись, Блейз схопив “Джинні” за руку, зупиняючи її.

– Я… Ти.. – почав заїкатись Блейз.

– Що ти? – здивовано перепитала Герміона.

– Ти мені подобаєшся. І я хотів би щоб ми почали зустрічатись – промовив на одному подиху слизеринець. – Звісно, якщо ти не проти.. – добавив вже тихіше і невпевнено Забіні.

– Я… Мені потрібно подумати. – Блейз приблизився до дівчини і затягнув її у поцілунок. Спершу дівчина не відповідала, а потім і відштовхнула його. Гермоіна побігла і зникла за кутом коридору школи. Вона знову стала собою, тому швидко відправилась назад у вітальню. Їй потрібно все розповісти Джинні.

Увірвавшись у їхню спальню, Герміона наклала кілька заклять щоб їх ніхто не чув і як пуля відправилась у ліжко подруги.

– Джинні – Герміона трясла подругу, таке не можна відкладати на потім.

– Герміоно, якщо я не висплюсь це все через тебе – суворо сказала дівчина.

– Начхати. Вгадай з ким я чергувала?

– Малфой? О, до речі що він там, побачила різницю між тобою і мною?

– Ні. Він гад не прийшов, але я чергувала з іншим, його найкращим другом – Герміона ухмильнулась.

– Забіні? От гад, зрадив мені. – Джинні нахмурилась. Вона звикла до жартів Забіні і навіть навчилась відповідати так, як це би зробив слизеринець.

– Якщо формально то він думає що чергував з тобою. І завтра мене знову чекає пів ночі без сну, бо обмінялися ми ніби з вашою парою.

– Співчуваю. Але кохання потребує жертв.

– До речі про кохання. Забіні зізнався мені, тобто тобі у коханні, і поцілував мене, тобто тебе на прощання.

– Що? – дівчина підірвалась з місця і запищала від радості. – І що ти відповіла? Сподіваюсь що так.

– Я йому нічого не відповіла, сказала що маю подумати. І тим більше, якби я знала що тобі подобається Забіні, я б відповіла одразу йому що згодна.

– Дідько, я таке пропустила. Герміоно, я найбільший лузер у всьому світі. Хлопець який мені подобається зізнався мені у коханні, поцілував, але це була навіть не я.

– Я не відповіла на поцілунок, якщо тебе це цікавить. Але завтра ти маєш дати відповідь. – глянувши на подругу з-під лоба, нудьгуючи сказала Герміона.

– О, Мерлін.. Герм.. я хвилююсь. А якщо це все жарт, або він поспорив? – Джинні виглядала дуже схвильованою.

– Не думаю. Це ж Забіні. Він не буде такою… – Гермоіна зупинилась обмірковуючи сказане. А чому не буде? Блейз Забіні слизеринець, і такий варіант який каже молодша Візлі цілком можливий.

– Ти не довгорила, а значить передумала у своїй відповіді.

– Якщо він і бреше то дуже якісно. Але.. я думаю що можна відповісти взаємністю. Все таки.. а що нам втрачати? Навіть і якщо будуть фальшивими його почуття, в кінці скажемо що це була гра і зустрічалась ти з ним тільки через жалість. – продумала план Герміона, на всяк випадок.

– Відколи ти стала такою жорстокою? – молодша Візлі вперше бачить таке в своїй подрузі, раніше вона такою не була.

– Я просто оберігаю твоє серце. – брюнетка охопила лице подруги долонями і притягнула до себе. – Ти єдина моя найкраща подруга, і якщо твоє серце розіб’ють, я розіб’ю тому придурку обличчя об камінь, ну або випадково прокляну так що навіть лікарі нічого не змінять. – Джинні весело засміялась і також охопила обличчя подруги і поцілувала подругу у щоку.