Пощастило?

Робота пов’язана з розкриттям злочином,що може бути цікавішим? Кожного дня розкривати різні злочини, рятувати людей,бути на волосинці від смерті!

Все виглядає досить цікаво і весело.Особливо коли захоплюєшся детективними романами,і читаючи розумієш,що також хочеш таких пригод.

Але не все так кольорово,як здається.Майже всі ці історії закінчуються щасливим кінцем,але ця історія також закінчиться своїм «Довго та щасливо»?

Венеція.2015 рік.На балконі сидить гарна дівчина з довгим,темним,кучерявим волоссям.На їх обличчі була невелика усмішка, а в руках вона тримала книгу.

Звали цю дівчину Меланія.

Це ім’я їй і справді підходило,адже володарка цього імені була сеперечлива натура,що володіє гострим, допитливим розумом .

Вона досить запальна людина,схильна до з’ясувань стосунків і навіть конфліктів.

Хоч на вигляд ця дівчина невинна, але якщо діло дійде до бійки,то шатенка навіть дорослого чоловіка на коліна зможе поставити.

Ким же вона працює? Спитаєте ви.Ця дівчина є частним детективом, яка будує кар’єру на даний момент закордоном, а точніше в Італії.Але може колись, вона повернеться на свою рідну землю, і там покаже свої таланти.

Меланія була досить вродливою дівчиною, але за всі свої 24 роки ніколи не зустрічалась з кимось і навіть не мала дуже близьких друзів.

Була однією з кращих в своєму університеті, але після одного скандалу, різко переїхала до іншої країни, і почала все з початку.

На даний момент її послуги не дуже популярні,так як з такими серйозними проблемами до неї не зверталися.

Шатенка в який раз перечитувала свій улюблений роман «Велика четвірка»,їй дуже подобалися роботи Агати Крісті, можливо героїня через цю любов до детективних романів і вибрада цю професію?

Раптом цю ейфорію перервав дзвінок в двері.Так як дівчина ні на кого не чекала,то вона звісно здивувалася такому повороту подій.

Для початку шатенка навіть збиралася просто проігнорувати це , і зробити вигляд,що вдома нікого немає,але в двері продовжували звонити.

-Та йду я! Йду!- крикнула дівчина йдучи до дверей,вона розуміла,що напевно це сусідка або ще хтось, і її не зрозуміють, а може це і на краще?

Відкрив двері перед собою Меланія побачила доволі високу дівчину,з коротким, світлим волоссям і зеленими очима.

– Hai bisogno di qualcosa?(Вам щось потрібно?)- запитала шатенка, швидко згадавши, що вона в іншій країні, і її не зрозуміють якщо вона буде говорити українською.

-Зі мною ви можете говорити рідною мовою -відповіла незнайомка з невеликим акцентом.

На це Меланія здивувалася і недовірливо вже дивилася на дівчину.

Добре, так, що вам потрібно?-запитала шатенка дивлячись як блондинка щось шукає в сумці.

-Ох, знайшла!- сказала незнайомка дістаючи візитівку.

-Мене звати Камелія, ми бачилися десь місяць тому, коли ви допомогли мені спіймати крадія.-відповіла дівчина та усміхнулась.

-Так.. я вас згадала, щось сталося? Чи ви просто до мене прийшли?без ентузіазму запитала шатенка.

-Ох, я зайшла до вас за допомогою, можна ми пройдемо до вашої квартири, і обговоримо це?

На це шатенка просто зітхнула, і впустила гостю, що-що, а робота хоч якась їй потрібна.

Пройшовши на кухню, шатенка швидко поставила чайник.

-Сподіваюся ви любите чай, кава на жаль закінчилася -задумливо сказала шатенка дістаючи чай з полиці.

-Чай теж згодиться, чорний, з однією ложкою цукру, будь ласка! -попросила нова знайома і знову почала ритися в сумці.

Кароока на це просто мовчки дістала дві чашки, і почала заварювати чай.

Блондинка тим часом виклала на стіл якусь папку, і поки Меланія ставила чашки на стіл, почала розповідати в чому діло.

-Мелані, як ви пам’ятаєте я слідча, я порадила вас моєму начальнику, тому, що діло стояло на місці, і він дав добро на те, щоб ви брали участь в розслідуванні.

-Яка честь і, що ж за діло таке складне?- запитала Меланія веселим тоном, адже вона не думала, що комусь потрібна буде її допомога.

-Чули про недавнє вбивство?-запитала зеленоока беручи в руки свій чай.

-М.. це там де вбивця вдягнув труп в найкраще і довкола створив ціле мистецтво з квітів?-задумливо відповіла Мелані п’ючи свій чай.

-так, це воно -відповіла Камелія

-Тоді розумію в чому складність, в статті писали, що це вже за рік 20 жертва, і досі ніяких зачіпок -дівчина відставила чашку і взяла до рук папку.

-Це також вірно, вбивця дуже вмілий, напевно дуже розуміється на мистецтві.-відповіла блондинка дивлячись на детектива.

Тим часом Мелані вже гортала папку де знаходилась інформація про жертв.

-Я згодна взятися за це діло -сказала кароока не задумуючись.

-Справді?-запитала камелія не чекаючи такої швидкої відповіді, напевно дівчина готувалася, що шатенка відмовиться.

-Так, мені подобається це діло, і дуже цікаво, хто ж з допомогою трупів творить таку красу.-сказала Мелані-я можу забрати папку?-запитала шатенка й усміхнулась.

-Так-так, звісно -відповіла  дівчина відставляючи чай, вона дістала з сумки якийсь листочок і поклала на стіл.

Мелані взяла цей листок і зрозуміла ,що тут всі номери які їй необхідні ,і важливих співробітників ,і навіть інформаторів.

-Бажаю вам успіхів, Мелані.А мені вже треба йти, дякую за чай.Можеш мене не проводити-сказала блондинка перед тим як піти з квартири.

-Добре, як щось дізнаюсь, зателефоную-Сказала Меланія в слід дівчині, і побігла знову на балкон з усмішкою на обличчі.Приємно відчувати себе потрібною, так?

Шатенка цієї ночі не спала, а дуже добре розбиралася в інформації про жертв, і шукала хоч якусь схожість між ними.

«Вбивця всіх гарних людей тільки вбиває?»-подумала шатенка і глянула на час.

Годинник показував 4:53.

-Щось я засиділась, треба йти спати -сказала собі дівчина і пішла до себе в спальню.Шатенка тільки збиралася лягти, як їй зателефонували.

-Ох.. кому я ще треба? -дівчина відповіла на дзвінок.

Як тільки Мелані хотіла запитати хто це, знайомий голос вже відповів.

-Доброго ранку, це Камелія, вибач, що так рано.- сказав доволі сонний голос.

-Я не спала, що сталось -запитала шатенка розуміючи, що сталося щось серйозне.

-У нас знову вбивство.

Далі буде