Смерть та народження

Я біжав мов не знаю хто, до моїх хоча не рідних, але вони були моєю сім’єю, моїм усім…… нажаль я не зміг… я не зміг їх врятувати, вони померли…. Хах навіть смішно, що вони мене врятували, можна сказати я живу, тільки дякувати їм, а я їх не уберіг від СРСР, я знову не врятовую їх….. Їх застрелює СРСР, це бачити молода країна, донька УНР і ЗУНР….. УССР….. плаче, а цей ідіот комуніст сміється…. сміється і йде…. Співаючи пісню, про те який він сильний, йому летить пуля, не смертельна, ругаю себе тихо, я йду до УССР  і її застрелює хтось….. Я прокидаюся, дивлюся на дату в календарі, вчора було 23, одже сьогодні 24серпня, ровно 2 місяці як їх не стало, але день незалежності УССР…. Її треба підтримати і охороняти…….

Я одягнув свою вишиванку та чорні шаравари, в мене таке відчуття що щось повино трапитись… Я пішов до будинку УССР, 18-ти літня дівчинка а становиться незалежною, без батьків, терзає душу мою щось, крім смерті УНР і ЗУНР…Щось інше, підійшовши до будинку УССР, я постукав у двері, нікого нема…. Може вона вже святкує з іншими незалежність, вона ж дитина…. могла піти, бо для країни вона ще дитя…. Я подивився на небо, тучі… скоро може бути буря, сподіваюсь що не буде а просто хмари. Я пішов до місця де країни,міста та різні інші по типу мене істоти збираються на свята, там було не дуже багато людей, але УССР не було видно, я підійшов до ОУН.

-ОУН, ти не бачив УССР?

-Вона казала що до тебе йде.

-Вона не прийшла до мене….. Я осознавши що кошмар може стати реалью побіг що є сил.

Я побіг через її улюблену дорогу до мого будинку, ми не раз тут гуляли, коли я прибіг на ту стежку, я почав шукати, бо ніби я побачив її десь поряд. Але я чув лише як плаче якась дитина. Де це маля подумав я. Я пішов шукати як побачив….. маля зовсім мале….