Майбутнє, яке не настане

Ларч зупинив автомобіль на паркуванні біля магазину. Ксав’є вийшов і подав руку дівчині, яка її проігнорувала. Вона не настільки слабка, нехай це і жест ввічливості. Аддамс і так багато йому дозволила погодившись на побачення. Все одно рано чи пізно їм доведеться зробити цей крок, тож їй довелося погодитись. Ще й родичі буквально насідали.

Під тепле пальто вона одягнула елегантну чорну з червоним сукню, яку їй вручила мати і чоботи на високому каблуку. Волосся вона розпустила, а на шию одягнула срібну підвіску на ланцюжку в формі ворона, яку їй подарував на Різдво юнак. Він вдягнувся у сіре пальто, білий светр і темні штани з коричневими черевиками. Волосся зібрав у пучок.

Вони вирушили спочатку в букіністичний магазин, де дівчина знайшла цікавий екземпляр книги ритуалів й детектив п’ятдесятирічної давнини маловідомого автора. Незважаючи на зацікавленість, вона не стала відразу читати її, а відклала на потім. Згодом пара вирушила на виставку картин, яка проходила цього дня у місті.

Виставляли, в основному молодих авторів пейзажі, авангард, було кілька портретів. Венздей це не було наскільки цікаво, як Торпу, але й вона розглядала картини, правда, цього разу, коли юнак запропонував купити їй одну з них відмовилась. Дівчині не хотілось зізнаватись, та їй потрібні були картини тільки одного художника, який був поруч.

З кожним днем її бажання росло. Їй хотілось бачити його, торкатись і навіть більше. Це все незважаючи на нелюбов до тактильного контакту. Всередині все горіло, а поцілунків було замало. Вона уявляла його без одягу, думала як би виглядала їхня близькість. Її то дратувала його нерішучість у просуванні їхніх стосунків, то лякала.

Вони часто цілувалися потай і нагадували дівчині її батьків, це трохи дратувало. Венздей порушила обіцянку матері не закохуватись й власні принципи. Вона зближалась із Ксав’є, а їхній зв’язок міцнішав з кожним днем. Його магічна сила більше не виходила з-під контролю. Він навіть навчив її використовувати деякі символи.

Наприкінці пара вирушила на концерт симфонічного оркестру. Прискіплива Аддамс звертала увагу на кожну деталь, навіть помітила як скрипаль сфальшивив. Юнак вирішив розважитись і поклав руку дівчині на коліно, поволі піднімаючись вгору, відсуваючи тканину сукні. Венздей злегка закусила губу, але ніяк не відреагувала.

Коли він дійшов до трусиків, вона ледве не застогнала. Прокляття. Чому Аддамс дозволила йому подібне? Їй потрібно було грубо відштовхнути його, сказати, що це бридко й непристойно, особливо, на людях. Добре, що ніхто не помітив. Але не змогла. Тому що внизу живота була шалена пульсація, яка не давала їй зосередитись.

Навіть музика відійшла на другий план. Їй стало жарко. В очах хлопця палала пристрасть, а на губах зміїлась посмішка. Венздей захотілось кудись заховатись з ним наодинці й піддатись гріхопадінню. А коли Ксав’є забрав руку, їй захотілось застогнати від розчарування. Цей нахаба знав як її завести. Прокляття! Це давало йому ще більшу владу над нею.

Вона ненавиділа власну слабкість. Ненавиділа Торпа, який змушував її відчувати подібне. Але й не могла це припинити. Ні, це не Тайлер, якого дівчина з легкістю викинула зі своїх думок і життя. Для юнака це смертельно, а їй було дуже важко. Вона не знала, що було б, якби він не вижив. Це вперше, коли чужа смерть була для неї важким ударом, окрім рідних, звісно.

Аддамс ледве дочекалась закінчення концерту. Це вперше, коли класична музика не приносила їй звичайного задоволення, тому що внизу живота був справжній вибух. Коли завершився виступ Венздей рвучко піднялася і взявши за руку Ксав’є швидко пішла, оминаючи глядачів до виходу, забравши по дорозі з гардеробної верхній одяг. Хлопець не опирався передчуваючи приємний вечір і, можливо, ніч.

Вони сіли в автомобіль і дівчина не очікуючи початку поїздки накрила його губи своїми. Він вдихнув і поглибив поцілунок. Їхні язики спліталися в танок. Молоді люди пестили одне одного крізь одяг, який їм хотілося позбутися, але довелося тримати себе в рамках. Ні, Ларча вони зовсім не соромилися, хоча маленький черв’ячок у голові Аддамс нагадував їй, що вона поводить себе як її батьки. Та цього разу Венздей притиснула совість.

Сутінки поволі опускалися надворі. Вони поволі спускалися вниз, по черзі цілуючи одне одного в губи, обличчя, шию. Де-не-де з’явилися засоси й укуси. Темп стишувався, змінюючись ніжністю, особливо від Торпа. Дівчина ж мовчки приймала його пестощі, дивуючись собі, тому що не відчувала огиди. Їй хотілось ще більшого.

Машина зупинилась неподалік входу в дім. Парочка уже не так поспішала, вони звичайним темпом увійшли до будинку. Там їх, як не дивно, ніхто не зустрічав. Здається, Гомес і Мортіша згадуючи свою молодість, вирішили залишити підлітків у спокої, як мінімум в цей день. Що було їм тільки на руку.

Венздей відвела хлопця до своєї кімнати. Там їхнє бажання розгорілось з більшою силою. Вони поволі роздягались знімаючи одяг одне з одного. Зазвичай, дівчина акуратно складала свої речі, однак цього разу їй так хотілось дістатись до його тіла, що вона не зважала на те, що він кидав на підлогу одяг, роблячи сама ж подібне.

Як же було приємно торкатися його оголеної теплої шкіри. Аддамс розпустила його волосся, зариваючись рукою в шовковисті пасма. Його торс блистів у легкому світлі лампи. Юнак прийнявся розпускати її волосся, вона йому допомагала. Потім він розстебнув її бюстгальтер й відкинув геть. Ксав’є допоміг дівчині опустити на ліжко й знову накинувся на тіло коханої.

Він цілував, кусав і смоктав соски. Венздей вигиналась, стогнала від задоволення. Торп насолодився ними і почав спускатися нижче. Незважаючи на зазвичай низьку температуру тіла вона вся горіла. Він обережно зняв з неї трусики. Із піхви вже стікала змазка, яку хлопець злизнув припавши ротом до статевих губ, плавно перейшовши до клітора. Пролунав різкий стогін. Він продовжив лизати й цілувати клітор, поволі просуваючи палець за пальцем.

Коли Ксав’є вирішив, що вже достатньо підготував кохану, він відсторонився. Дівчині хотілось щоб він повернув все назад, але юнак зняв з себе труси й притягнувши її до себе знову поволі почав входити. Вона закусила губу, відчуваючи як стінки піхви розтягуються під його немаленьким членом. Він діяв обережно, хоч їй і хотілось покінчити з цим якнайшвидше. Різкий поштовх порав останню перепону.

Через деякий час, коли біль стишився вона показала, що хоче продовження й Торп почав рухатися поволі набираючи швидкість. Взагалі такої великої болі як Аддамс сподівалась не було. Вона швидко почала підлаштовуватись під його темп і через деякий час вони обоє рухалися в унісон. Подвійні стогони знову наповнили кімнату. Як добре, що перед цим на двері було накладено шумоізоляціне закляття.

Спочатку закінчила Венздей, а згодом і Ксав’є, який хотів перед цим витягнути свій член, та вона йому не дозволила. Незадовго до цього дівчина почала пити зілля проти запліднення, рецепт якого уже давно дала їй мати. Він заповнив кохану й вийшов з неї, влігшись поруч. Згодом від обійняв її й притягнув до себе. Вони деякий час лежали в обіймах одне одного, вкрившись ковдрою.

– Тобі сподобалось? – поцікавився юнак. – Тобто, в тебе це вперше… Я міг би здогадатися…

– Я розчарована. – фиркнула вона і перш ніж хлопець напружився, продовжила. – Скільки було розмови про біль й кров під час першого сексу. Я підслухала розмову дівчат у моїй минулій школі, вони говорили, що перший раз доволі неприємний і болючий. Довідник по анатомії не давав однозначної відповіді на це запитання.

– А що говорила твоя мати?

– Я думала, що вона романтизувала перший раз і не бажала мене шокувати. Мама говорила, що якщо мене буде вести любов, то все пройде як маленька солодка смерть… Не бажаю визнавати, та вона була права.

– Ти теж дуже солодка, мій кажанчик. – здається, він перейняв від її батька його ласкаві слівця.

– Позбав мене цієї ніжності. – скривилась вона.

– Гаразд, буду поменше. Але від моєї любові ти не відмовишся. Я буду пестити тебе й обожнювати.

– Краще б ти мене вбив.

– Я навчу тебе любові. – прошепотів Ксав’є і знову поцілував її, Венздей не відсторонювалась. – Головне, щоб тобі подобалось.

– Мені сподобалось.

– Венз, скажи, ти приймаєш протизапліднюючі? А то ти не дозволила мені витягнути вчасно і я вилив свою сперму всередину тебе. Ти можеш завагітніти, а я не хочу щоб ми так рано ставали батьками.

– Не називай мене так. – невдоволено прошипіла Аддамс. – І я не настільки ідіотка. Я уже деякий час приймаю зілля проти зачаття. Я не хочу дітей.

Він ніжно провів рукою по її тілу. Дівчину пронизав знайомий електричний струм, який занурив її у видіння. Інформація швидко пронеслася в голові. Їй вісімнадцять і Торп запрошує її бути парою йому на випускному. Вони друзі, однак вона йому відмовляє. Він викликає у неї почуття, яких Венздей прагне уникнути. Ні, краще тримати з ним дистанцію.

Їм двадцять п’ять. Юнак все ще намагається зблизитись з нею. Марно. Її книги набирають популярності, його картини починають виставлятися. Вона не бажає, щоб емоції заважали її кар’єрі. Аддамс зустрічається з іншими, хоч ці стосунки швидкоплинні. Він слідує її прикладу.

Їм тридцять п’ять. Вони давно вже не бачились. Вона популярна письменниця, Торп відомий художник. Їй приходить запрошення на його весілля. Ксав’є говорив їй про якусь Ізабеллу, з якою він зустрічався, але жінка не звертала на це увагу. Вперше за багато років її серце заболіло. Але вона швидко заховала цей біль під шаром льоду. Колись це повинно було трапитись. Все минає і любов також. Торп не протримався і двадцяти років, забув її, знайшов щастя з іншою. Напевне, добре, що Венздей не дозволила собі цю слабкість, адже почуття не принесли б їй нічого хорошого.

Їм сорок п’ять. В світі неспокійно. Ізгої й нормаки на порозі війни. Ксав’є на боці Ковену, який колись допоміг йому втримати під контролем його сили й навчили магії. Але Ковен і винен в цій ситуації. Вони занадто загордилися, не просто вийшли з тіні, а й знахабніли, почали погрожувати. Родина Аддамс намагається зберегти нейтралітет. Ізабелла Торп ніяк за ці роки не змогла виносити дитину, в неї були викидні.

Серед хаосу найсильніша провидиця Ковену викликала до себе Венздей і Ксав’є, повідавши їм правду. Виявляється, Торп не просто найсильніший маг. Провидиця Аддамс народжена від двох лінії повинна була стати його ключем, утворивши магічний зв’язок. Їм під силу змінити час і простір для уникнення світової кризи.

Але їхні сили повністю не пробудились. Аддамс всього лише ворон і бачить тільки темний бік видінь. Чоловік може користуватися тільки половиною своєї сили. Вони не можуть об’єднати свої сили, щоб врятувати світ. Однак, це може зробити їхня дитина. І провидиця запропонувала їм завести спільну дитину. Венздей не прагнула ставати матір’ю, та заради майбутнього погодилась після деяких роздумів.

Ксав’є же відмовлявся навідріз. Йому не хотілось зраджувати дружині, яку він любив. Його почуття до Аддамс зменшились і, хоч не зникли до кінця, та вони стали просто нагадуванням про підліткову закоханість. Він не хотів знову відкривати старі рани. Навіть якщо Ізабелла й не народить йому дитину, чоловік не хотів її кидати. Вона занадто багато для нього зробила.

Але все ж заради майбутнього Торп погодився. Він провів одну ніч із жінкою, яку колись любив. Венздей прийняла зілля для зачаття, розрахувала день. Вона дозволила собі розслабитися в його обіймах. Несподівано, однак Аддамс ніколи не відчувала подібного задоволення ні з ким. Їй навіть здалось, що все можна повернути назад.

Не вдалося. Чоловік одягнувся і пішов навіть поглянувши на неї. Вперше, жінка опинилася в такому ж положенні, в яке колись поставила його. Її використали й покинули. Навіть вагітність не допомогла. Він звертав увагу тільки на дитину, а не на неї. Між ними більше не було навіть дружби. Вони обоє змінилися.

Ми цінуємо те, що втрачаємо. Венздей тільки тепер зрозуміла наскільки дорогий їй Ксав’є, коли назавжди його втратила. Вона була задоволена своїм життям до цього моменту. Відома письменниця, чиї книги стали бестселерами й екранізували. Шукачка пригод, вона як і дядя Фестер об’їздила багато країн. Діти Пагслі її любили, як і вона їх. Жінка ніколи не вважала, що їй чогось не вистачало. До цього моменту.

Вона ненавиділа Ізабеллу, яку любив Ксав’є, а та в свою чергу ненавиділа її за те, що Аддамс носила дитину Торпа. Кожен прагнув того, чого не міг отримати. Як же Венздей хотілося повернути все назад й виправити. Вона звикла до любові Ксав’є, вважаючи її чимось незмінним. І поплатилась за свою самовпевненість.

Все це промайнуло в голові у дівчини. Вона дивилася на себе, дорослу жінку, яка гладила випуклий живіт й бажала повернути все назад. Аддамс не знала як вчинити з дитиною й чи дадуть їй його виховати. Спочатку вона планувала віддати дитину на виховання, але тепер не хотіла цього робити. Все потемніло. Тепер перед Венздей стояла її доросла версія, яка уже була без великого живота.

– Я зробила помилку, поховавши емоції. Так, я отримала те, що хотіла, та цього виявилось мало. – мовила жінка.

– Що це було? – запитала дівчина. – Що я бачила?

– Цього більше не трапиться, якщо ти будеш і далі йти тим шляхом, яким ідеш на даний момент. Я вибрала самотність і втратила велику силу, яку мала б отримати. Я боялася емоцій і ніколи не була по-справжньому щасливою. Дитина, яку я носила виконала моє прохання й тепер ми з тобою тут. Я повернулася до того дня, коли все змінилось, а саме похорон Генрі Аверса. Саме тоді я допомогла Ксав’є, але не стала йому близькою людиною. У них з Тайлером випадково у творився зв’язок, та він обірвався, коли Ксав’є на деякий час утратив магію. Він повинен був утворитися зі мною, як і передбачали.

– Тобто, через якесь пророцтво…

– Не через пророцтво. Я зробила цей вибір. Я люблю Ксав’є і більше не відпущу його. Я егоїстка, яка замість того, щоб залишити Ксав’є щасливим знову забрала його.

– Чому я цього не пам’ятала?

– Тому що це не відбудеться. Я брала мінімальну участь в змінах. Тепер усе залежить від мене нової. Ми з Ксав’є нова сила, яка може принести зміни. Якщо не ми, то наша дитина. Ця дитина повинна народитися рано чи пізно.

Постать дорослої Аддамс розтанула в темряві. Замість неї у видінні з’явилася маленька дівчинка, яку вона бачила раніше, в тому ж будинку. Дівчинка однією рукою гладила великого павука на своєму коліні, а іншою оживляла малюнок пташки. Павук повільно підповзав по пташки, яка стрибала по столу. Згодом видіння змінилось і доросла Венздей разом з дівчинкою розрізали тушку лисиці. Дівчинка ледь помітно посміхалась. Вони обидві виглядали щасливими.

Дівчина отямилася. Біля неї лежав стривожений Торп. Він знав, що у його коханої видіння, однак хвилювався за її стан і можливе погане майбутнє. Знову Аддамс зрозуміла наскільки Ксав’є дорогий їй. І що бути з ним саме її вибір. Це не магія, не провидіння. Венздей ніхто не змушував, вона сама так зробила. Тепер він буде повністю належати їй і ніхто цьому не завадить.

Аддамс знову поцілувала його. Торп застогнав й притягнув її до себе. Його бажання відновилось, щоправда, цього разу він не буде знову накидатися на неї. Їм необхідно бути обережним, так як вона щойно втратила невинність. І як би дівчина не намагалася показати себе сильною, вона все ще вразлива.

– Як ти? Що ти бачила? – запитав Ксав’є.

– Себе і майбутнє, яке могло бути якби я вирішила б залишитися сама. Ти знайшов собі іншу, а я реалізувала свої амбіції. – пояснила вона.

– І як? Ти була щаслива?

– Думала, що так. А виявилось недостатньо. Не думала, що мені не вистачатиме тебе. – їй не хотілось в цьому зізнаватися, та чомусь Венздей це озвучила. – Але не бери забагато на себе. Я все ще егоїстка, яка буде ставити свої плани й бажання вище за твої.

– Думаю, ми зуміємо знайти компроміс. – його самовпевненість бісила.

– Ти невиправний оптиміст.

– За це ти мене й любиш.

– А ще я довідалась, що твоя магія це тільки верхівка айсбергу. Нещодавно я відкрила в собі обидві сторони видінь тепер бачу як темне, так і світле. В потенціалі разом, завдяки магічному зв’язку, ми можемо змінювати час і реальність, можливе минуле й майбутнє.

– Нічого собі. – здивувався він.

– Думаю, відтепер Ковен для нас становить ще більшу загрозу. Уяви, на що вони можуть піти якщо довідаються про існування в нас подібної сили. Нам необхідно бути обережними.

– Якщо ти зі мною, я нічого не боюсь. – Аддамс ледь не закотила очі від клішованої фрази, та схоже, що Торп серйозно.

– Побачимо…