Безсмертя ціною в любов

Найпершим коханням була справжня нечисть,
Вміло ламала і люто кляла,
Хитрюща зміюка, не добрая жінка
В серці моїм ось так прилягла.

Сяяли очі чистою злобой,
А голос твій ніжно ім’я промовляв
Проте своїм ядом труїла уперто
І препарату протидії мені не дала.

Як не тікала і як не старалась,
Душила все рівно за горло стиска,
П’янким ароматом весь розум скрутила,
Живилась любов’ю моєю сповна.

Ти вирвала серце, лишаючи прірву,
І кров’ю підлогу всю залила,
Напевно, в руках було твòє безсмертя,
А в моєму тілі суцільна діра.

Прощались з тобою у повній ми тиші,
Тут час зупинився та вогник любові погас,
Тепер без любові доводиться жити,
Лише аби далі ти вічно жила.