Підготовка до свята

*Арон ще дужче обійняв Яна*

Ян: Я не надовго, обіцяю!

Арон: Коли ти повернешся, тебе чекатиме сюрприз!

Ян: Не можу дочекатися!

*Ян швидко одягнувся, й на останок поцілував Арона*

Ян: Все прощай!

Арон: Постарайся чим швидше прийти!

Ян: Я ж уже казав, що я не надовго!

Арон: Добре… Чекаю на тебе, любий!

*Ян у відповідь кивнув головою, та взявши куртку вийшов із будинку. В оселі відразу стало тихо, ніщо не заважало тихим хвилям повітря огортати її. Лише тяжке дихання Арона перебивало всю цю неймовірно вишукану гармонію повітря. Будинок, ніби своєю тишою прощався із Яном, немов він йшов у далеку подорож.*

*Через декілька годин*

*Арон почув, що ручка від вхідних дверей почала жалібно скрипіти, немов просила щоб її відципили від дверей та відпустили в далекий край шукати своє щастя. Він знав, що сьогодні не чекає гостей, тому й це був сто відсотків Ян. Він відчинив двері, зайшов у будинок, зачинив двері, зняв із себе куртку, та направився до спальні, де вже його чекав Арон.*