Частина 2
від VivianMitchelНасправді все було досить мирно та мило перші двадцять хвилин, ви спілкувалися, досить миролюбно проводили час та поступово звикали до новихзнайомих.
Хай незвичних, зелених, але досить милих та доброзичливих хлоп’ят. Вони милі.
Ви всі сиділи на кухні, пили люб’язно заварений Лео чай та іноді сміялись з його жартів. хай ті і здавалися іноді досить безглуздими, деякі з них все ж викликаи сміх.
Так от. Як я сказала все було досить спокійно, допоки на ваші тихі посиденьки не ввірвався помаранчевий голосний ураган, що швидко переміщався між своїми братами та Ейпріл, щось дуже швидко розповідаючи збудженим та щасливим тоном, активно жестикулюючи та дуже яскраво показуючи тисячу та одну емоцію на свому по дитячому округлому обличчі.
— Майкі, невже ти не помітив нашу гостю? Це тааак не ввічливо з твого боку. — відкинувшись на спинку свого стільця промовила червоновуха черепаха, вказуючи на тихенько сидячу тебе поглядом. Незважаючи на всю теплу та неймовірно дружню атмосферу, ти все одно відчувала себе трохи ніяково. Твої плечі були напружені, а пальці міцно стисткали чашку с теплим напоєм, вся твоя постать так і показувала що ти досі нервуєш та почуваєшся ніяково. Але до моменту появи голосної черепахи в яскравих наліпках ніхто не акцентував на ьому сильної уваги, розуміючи, що ти ще могла не зовсім звикнути до них, їхнього вигляду та взагалі факту їхнього існування.
“Подумати тільки, я сиджу на кухні та розмовляю з мутувавшими черепахами” — гадали, що саме такі думки проносилися в твоїй голові якщо не щосекунди, та раз в декілька хвилин точно. Звісно вони були не далекі від цього, але твоя скованність була лише через те, що це знову нова компанія(хай і дууууже нестандартна), нові люди, і такому невеликому інтроверту як ти прийдеться трохи довше звикати до нових друзів, які, ну, ти впевнена на 100 відсоткі, стануть частиною твого життя.
— Звісно, де ж мої манери! — він галантно-жартівливо вклонився, знімаючи з голови невилимого капелюха та широко-широко посміхаючись. І ти помітила невелику щербинку між зубами енергійного хлопця, що знайшла жосить милим та чаріним. — Мене звати Мікеланджело, але для тебе, подруго, просто Майкі. — і грайливо підморгнув, трохи висунувши кінчик рожевого язика..
— Мені теж приємно Майкі. — цей хлопець мав занадто енергійну та розслаблюючу ауру, ти і не помітила, як більш вільно та широко ти махнула рукою, та, елегантно прикривши усміхнені губи, хіхікнула. Все ж, цей хлопець справді до біса чарівний. І, хей, в нього щойно заблестіли радісно очі?
— Тепер у нас є ще один друг серед людей окрім Ейпріл!! Це тааак круто!!! — Майкі, сповнений щирої радості та натхнення, завертівся по приміщенню немов юла, роблями різні піруети та підіймаючись на високі пів пальці, іноді дуже пластично прогинаючись у спині, ледь не складаючись навпіл. Хоча дуже можливо що тобі просто здалося, бо Мікеланджело рухався дуже швидко. Твої очі ледь встигали ловити його. Секунда, і ти вже зажата в його справді міцних обіймах, аж повітря з легень на хвильку просто вибило як від удару. Хоча, якщо взяти до уваги що він притиснув тебе до свого такого ж фгурного та твердого пластону, то відчуття удару все ж було.
— Ха-ха…ти такий милий, Майкі. — все ж, обійми були досить неочікувані, зате ти знаєш що як мінімум двоє з цієї родини досить тактильні.
— Дякую нова подруго, ти теж! — хлопець відпустив тебе, широко розкривши міцні руки.
— Майкі, а де Раф? — запитав до цього мовчазний Донні, підпираючи щоку долонею. Після його слів Ейпріл ледь на стільці не підстрибнула, та трохи нервово посміхнулася, також підпираючи щоки долонями.
“Все добре Ейпріл, (…) вже звикла до них, тому не має сильно злякатися такого великого хлопця як Раф….так?” — вона заспокоювала себе думками, що при першій зустрічі з Донателло ти достатньо нажахалася, і не будеш жахатись Рафа.
— О? Він зараз підійде. РАФ! ХОДИ СЮДИ! — рудий голосно прокричав останні слова, підставивши руки до рота як рупор.
— Ам…вона мене не злякається? — низький чоловічий голос пролунав зовсім близько, за стіною, де схоже і ховався той самий Раф.
Твої брови у нерозумінні зігнулися, а пальчик торкнуся підборіддя.
— Чому я маю тебе злякатись? — запитала, схиливши по пташиному голову до плеча, все ще не до кіня розуміючи чому ей хлопець соромиться тобі показатися. Ти вже достатньо звикла до їх зовнішнього вигляду, тому навіть не думаєш, що Раф може якось відрізнятися від своїх братів.
…Хоча по голосу в голові з’являються кратинки високого хлопця з широкими плечима та підборіддям, можливо навіть з бородою. Хоча у черепах не може бути бороди.
…Чи може?
Не варто про це зараз думати. Тому, трохи тряхнув головою, ти спокійно встала зі стільця, маючи намір самій підійти до соромязного хлопя. Ейпріл також різко встала, да так, що її стілеь ледь не впав.
— Все добре, Ейпріл? — збентежено спитала ти.
— ТАК! Все добре. — її усмішка досі тремтіла, а почала ще більше.
— Ну окей. — ти неспішними кроками стала підходити до двірного проходу, та зазирнула за стіну. Твої очі стали як по п’ять копійок, а рот привіткрився в звуці “о”. — Який високий хлопець….вау! — ти відійшла, давши Рафу, все ще трохи засоромленим, на кухню. Він трохи ніяковіло стукотів пальями, а його погляд постійно переводився з тебе на свою сім’ю, та назад до Тебе. Все ж, він кашлянув у кулак, та усміхнувся широко, що стало видно його гострі клики.
— Я Рафаель, старший брат та лідер нашої команди. — він простігнув свою величезну, у порівнянні з твоєю, руку щоб потиснути її. І насправді, усьго секунду назад він виглядав досить страхітливо, але зараз, з його максимально доброзичливим тоном, милою усмішкою та трохи зіщуреними очима він був справді менш жахітливо та навіть не менш чарівно ніж Міккі. — Приємно познайомитись….(…), так?
— Так. Мені теж дуже приємно, Рафе. — ти потиснула його руку. Досить незвично було відчуття, що його долоня повністю закрила твою, дуже легко стиснувши, ніби той боявся, що може трохи сильніше стиснути і зробить тобі боляче.
— О-о-о! Тебе треба познайомити з татом!!!
***********************************************************************
Від Автора: Ось і здійснилося ваше перше знайомство, далі підуть реакії на різні події які будуть періодично пов’язані з подіями у мультсеріалі та фільмі.
0 Коментарів