Що ж це відбуваєтся в місті?

Коли в новинах сказали, що палахнув мутуючи вірус сказу я не повірила. Це ж старий вірус і те що тварини ним хворіють нормально, але що за додаткова увага до цієї хвороби. Я була весь ранок в телефоні. Цей день як і всі інші не передбачав нічого поганого. Я вийшла з моєї однокімнатної маленької квартири, зі мною привітатись як я потім дізналась мій новий сусід. Далі все як завжди магазинчик біля дому, автобусна зупинка, 15 хвилин і я на роботі. Давайте розкажу трохи про себе я звичайна дівчина з села, до роботи привчена з дитинства, непоганої фізичної підготовки. Після школи поїхала в місто навчатись та там і залишилась жити. Працюю я в мисливському магазині в якому в купі до всього продається ще й вогнепальна зброя. Я зайшла й сівши за прилавок втупилась в телефон. У всіх соціальних мережах все було чомусь тільки про новий вірус. Чому ж всі так здивувались? Це ж був такий же вірус як і “Корона” чого ж всі на нього так в’їлись? Думала я поки з вулиці не донісся якийсь шум. То була зграя собак яка гналась я чоловіком, я прислухалась. Він добіг рівно до моєї вітрини й ледве відбившись від тварин забіг всередину. Пристаркуватий дідок намагався вирівняти дихання. Він хекав і кашляв трохи скрутившись, але незабаром він вирівнявся й підійшов до стійки.

-От тварюки. Я цих собачок іноді підгодовувати, а ось як вони мені відплатили трикляті. Перестріляю всіх до одного..- бормотав собі під вуса дідусь.- і що це на них всіх найшло, показилися чи що…задумливо промовив він, чи до мене, чи до самого себе.

-Може й показилися дядьку. В інтернеті пишуть, що нові спалахи сказу у тварин по всьому світу.- сказала я відклавши телефон в сторону й прийнялась обслуговувати клієнта,- чого вам треба дядьку?

-Хмм, та звідки ж мені знати про сказ, весь час на роботі, якщо така штука серйозна, то не дай боже ще й моя худоба заразиться.- він задумався,- Доцю, ану дай но мені травмат отой, що зліва й пулі до нього, два капкани на зайців і лисиць. А ще ніж швейцарський.- чоловік поліз по документи на покупку зброї та гаманець.

-Добре, ваші документи, будь ласка,- говорила я спокійно, запаковуючи капкани й кидаючи до них особливу інструкцію.- так, а тепер дивіться уважно як розбирати, збирати та заряджати пістолет.- я повільно показала як розібрати й зібрати пістолет і показала як заряджати його.

-Дитино, невже ти думаєш, що такий старий як я не вміє й пістолетом користуватись?

-Може ви й знаєте, але якщо я вам цього не розкажу, то в мене будуть проблеми на роботі,- я оформила йому покупку, та всі потрібні документи. Чоловік розплатився й пішов потихеньку додому.

Як тільки він вийшов, то з вулиці знову почувся гавкіт, ніби собаки тільки й чекали поки він вийде з магазину. На секунду мені стало моторошно, але залишок дня пройшов швидко на улюбленій роботі. Коли я вийшла з магазину було вже темно, вже слава богу ніякі тварини до мене не підходили. На наступний ранок я піднялась і вийшовши на балкон закурила цигарку. Забула сказати у мене є звичка, з класу 9 я полюбляю пробіжки коли біжиш, а навколо тебе широкі поля і більше нікого, тільки ранкове сонце встає із-за горизонту розмальовуючи небо в золото-рожевий, потрібно буде якось навідати старих, з цих думок мене витяг пейзаж прямо перед моїх очей. Там була собака, вона лежала на дорозі, але не просто лежала, її трусило, навколо її голови була калюжа слини. Потім вона почала блювати, придивившись я зрозуміла, що це була кров, на такі страждання невелика зграя ворон сіла навколо бідної тваринки та поки вона ще була живо вони почали її їсти, відщипувати по маленькій частинці шкіри, їли її блювоту, видлубували їй очі. Я не могла більше дивитись на такий кошмар. Я докурила й кинула недопалок в попільничку й пішла збиратись на роботу. Й чорт сказав мені ввімкнути новини. Там блондинка з ніжним, але тривожним голосом говорила незвичайні новини. ” У світі зафіксовані нові випадки зараження сказом. Зараз я розповім вам про симптоми вірусу. Спочатку це вже бути просто головний біль, слабкість в організмі, але згодом проявляються такі симптоми як гідрофобія, та почервоніння очей. З нових симптомів мутуючого вірусу це страх яскравого світла, та дуже агресивна поведінка. При наявності хоча б якихось симптомів хвороби негайно їдьте до лікаря. також якщо ви бачите людину чи тварину хоча б з декількома симптомами уникайте їх… Тільки що до нас поступила інформація, що тепер цей вірус передається не тільки на Ссавців, а ще й на птахів. Просимо вас бути дуже обережними на вулиці, через таку надзвичайну ситуацію, можливо впровадять карантин, щоб дізнатися про це більше залишайтеся з нами…..”. Жіночка продовжувала щось розповідати, а я так і застила з джинсами в руках. Чорт, якщо буде ще один карантин, то я залишусь без роботи. І що мені тепер всіх летючий і ходячих боятись? Дурня якась. Думала я, але для себе вже відмітила, що варто було б підготуватись.

Все ж таки одягнувшись я закинула у свою сумку список речей які мені потрібно сьогодні купити я вийшла з дому, одразу написала на роботу, що сьогодні прийду після обіду, за що мене як завжди відчитали, але нічого серйозного. Вийшовши на вулицю я швидким ходом пішла в супермаркет. Навколо стояла напружена атмосфера. Всі кудись спішили. Першим ділом я після в супермаркет, людей було чимало. Понабиравши круп, макаронів та заморожених овочів я пішла до м’ясного відділу, але в ніс мені вдарив якийсь дивний запах. Ні, не такий запах який завжди є у м’ясному відділі, щось інакше. Я подумавши, що м’ясо не добре, буркаючи собі під носа пішла в інший відділ. Як я потім зрозуміла, добре, що я не взяла те м’ясо. Взагалі рибу та молочку я не особо люблю тому взяла лише лоток яєць і півтора літра молока. Потім моєму погляду попалась вода, взявши п’ять літрів, так, про всяк випадок, я пішла далі. Потім взяла цукор, соду, оцет, сіль та оливкову олію. Далі продукти для гігієни. Здоровенна упаковка тампонів і така ж прокладок, нові зубні щітки та пасти, а також ватні диски та палички. уже стоячи біля каси я взяла набір свічок, швидко заварні каші штук 15 та блок сірників. Коштувало це все багато, але таким чином я додала собі хоч трохи впевненості, що якщо що, я можу спокійно залишитись вдома. Не знаю як я все це дотягнула додому. Але потім я відразу помчалась в аптеку. Привітавшись з продавцем, його обличчя здалося мені знайомим.

-Доброго дня. Мені цікаво у вас можна придбати якісь вакцини від сказу?- спитала я вглянувшись ще раз в обличчя продавця. Чорнявий, кароокий, середнього зросту чоловік, він глянув на мене у відповідь,- слухайте, а ми з вами не бачились раніше?

-Доброго дня, вакцини від сказу? Навіть не знаю треба глянути.- він почав щось писати в комп’ютері, але після моєї фрази він підвів очі,- так, бачились. Я ж ваш новий сусід. Оце світ маленький. – він на секунду засміявся,- нажаль є тільки одна вакцина, але вона дуже дорога, будете брати?

-Та буду звичайно, це не буде дороще мого життя.

-Це все?

-Ні, мені, будь ласка, ще перекис водню, йод, зелінка, бинти, звичайні й еластичні, пластирі. Доречі у вас немає спеціальних бинтів які спортсмени для м’язів використовують?- він коротко кивнув і я продовжила,- тоді мені жарознижуючі, спазмолітик, обезболюючий засіб якийсь дієвий, Валер’яна, та щось від серця.- випалила я озвучуючи весь список.

-Ого, до чого ви так старанно закуповуєтесь? Невже ви правда вірите про всі ці вигадки зі сказом? – спита він пробиваючи всі товари.

-Та годі тобі, можеш на ти, ми ж фактично сусіди. Вірю, але навіть якщо це все не правда я хочу бути готовою, це відносно невелика ціна якщо щось справді станеться… І взагалі я б на твоєму місці була обережніше, вчора стая місцевих собак так скажено гнались за одним старим, що мені навіть на секунду страшно стало.- я дістала гаманець і висунувши готівку оплатила свою покупку.

-Доречі я теж помічав дивну поведінку тварин останнім часом..Я Дмитро, а вас.. Тебе як звати?- спитав він на останок, так ніби вагався поставити це питання чи ні.

-Мене звати Ульяна, можеш просто Уля. Якщо щось треба буде, заходь сусіде. Завжди рада бачити.- я підморгнула йому на останок й такою ж швидкою ходою пішла додому.