Розділ 2

– Євгене, чи немає у вас бажання ввести мене в курс справи? – Спартак сидів і відчував себе трохи ніяково. Хоча трохи це велике применшення.

Його зненацька викликали допомогти слідству. Начебто, як це за його компетенцією. Ага, але забули уточнити, що тут чортовий цирк шапіто. І не лише щодо вбивств, а й на роботі. Слідчий, який вів справу, був розумний, з цим не можна посперечатися. Але чому цей геній досі не знайшов тоді винуватця? Не так багато людей, які могли б таке провернути.

Та й ставлення до Суботи так собі було, якщо вже зовсім чіплятися. Просто з ходу черговий заявив, що мізковправляч з’явився. Чоловікові так сильно хотілося відповісти, що він ще й щелепу може вправити за бажання, не лише мізки. Але грубити прямо з порога було не дуже ввічливо. Він буде вище цього і пропустить повз вуха образу.

Але коли сам Женя представив його колективу, якщо цитувати, “знайомтеся, Спартак Олександрович, не гладіатор, а фахівець з лову кукухи. Тепер допомагає нам у справі вбивці богів”, чоловік хотів урізати кожному, хто перебував у кімнаті.

Але це був лише початок його стосунків зі своїм партнером. Янович виявився ще тим снобом. Варто було Спартаку заїкнутися про справу, той відразу відволікався на якусь тему, з розряду “а погода сьогодні нічого така, правда?” Наче той не потребував допомоги і сам може спіймати маніяка. І ось вкотре Суббота намагався дізнатися подробиці.

– Спартак Олександрович, скажу чесно, не радий я вашій компанії, – почав здалеку капітан поліції, ніби ретельно підбираючи слова, щоб не образити, – нам би тільки зрозуміти як вибираються жертви – ми б уже давно його знайшли. Але не думаю, що ви можете нам допомогти.

“Ага, значить доктор психологічних наук ніяк не зможе знайти закономірності у поведінці людини, навіть якщо це її спеціалізація. Класно, не здивований, що вони нікого не підозрюють. Тупі, як пробки”, – про себе прокоментував чоловік, що відбувається, але все ж таки отримав документи зі справами та усі звіти.

Як Спартак і думав, у них немає жодного розуміння, кого їм варто шукати. Перша справа була дуже яскравою та показовою. Йому навіть було приємно читати про таке. Бог Аїд був підібраний ідеально, не було сумнівів, що ця інсталяція має викликати почуття гордості та несамовитості у маніяка. На фото, якщо не брати до уваги те, що то все ж таки були колись живі люди, був справжнісінький витвір мистецтва.

Друге вже нудніше, нічого, що могло б якось вразити. Втопили, переодягли і все. Враховуючи креативність першої вистави, було трохи тьмяно. Було очікування чогось жорстокішого. Хоча кому як, Спартак і нудніші справи вів. Все пізнається у порівнянні.

Третє вже змусило відкрити рота від подиву. Оригінально, бог Діоніс, чудово підібрано всі деталі, включаючи жертву. Відразу видно, що постарався маніяк. Душу вклав.

Суббота ще близько години вичитував усі деталі, звіти та швидко записував щось у свій блокнот. Женя в цей час просто вдавав, що працює, а не розглядає свого нового колегу.

Ось підібрали йому напарника. Красивого і статного, та й розумного, що піздець. Навіть не починаючи з ним діалогу, це було зрозуміло. На обличчі інтелект написано. Євгеній навіть на секунду задумався наскільки його гетеросексуальність дійсна. Гарантія не закінчилася ще там? Ні? Тоді чому кров так швидко збирається залишити мозок?

За часів студентства, коли тебе оточують одні хлопці, можуть проскакувати не зовсім традиційні стосунки. Женя не виняток. Капітан сприймав це як експерименти бурхливої молодості. Як то кажуть “а хто не без гріха”, правильно? Тим більше, Женя міг собою пишатися – ніколи в ролі пасиву не був. Такий альфа у квадраті: не тільки дівчину може в ліжко укласти, а й хлопця. Жаль, що похвалитися нікому не міг.

Але Спартак не тільки приваблював, а й страшенно бісів. Така собі фіфочка у діловому одязі прийшла. Зі шкіряною сумкою, блокнотом, який коштує як половина телефону Жені, не звичайна кулькова ручка, а перова. Одні понти, та й годі. Не знай Янович, що його напарник психіатр, то подумав, що той як мінімум ватажок мафії чи тримає бордель. Таку мав атмосферу. Понтів більше, ніж у гопників у паленому одязі. Абібас – оригінал, а не китайська підробка, якщо ви не знали.

– Євгене, я приблизно склав психологічний портрет убивці, – Женю насильно вивели з роздумів про те, який же Спартак ходячий секс, самий же об’єкт облизування.

— Уважно вас слухаю, — хрипко промовив Янович, відчуваючи, як пересохло в горлі. “Ага, ще потім треба буде не забути витерти калюжу зі слини, яку ти пускав на лікаря кукух”, – зазначив капітан поліції і почав слухати звіт.

Спартак встиг зробити низку висновків. Маніяк був медиком, це однозначно: чіткі сліди від явно медичного інструменту на тілі патологоанатома; правильно поставлені крапельниці з вином у хлопця-технолога; знає, що і як може вбити. Не кожна людина вирішить, що алкоголь внутрішньовенно викликає сильну інтоксикацію.

Далі це був чоловік спортивної статури. Це було зрозуміло знов-таки зі справи про бога Аїда. Не кожна людина зможе розрубати суглоби та сухожилля. А ще характером злочину. Жінці не потрібне таке почуття переваги над жертвою та влада над правоохоронними органами. І спосіб вбивства надто складний. Дівчина віддала б перевагу отруті, придушенню або ножовим пораненням у життєво важливі органи, але не стала б робити таку виставу. Жіноча ґендерна соціалізація відіграє велику роль.

Також, на думку Суботи, це була гра. Вбивця не хоче, щоб його зловили. Він хоче якнайдовше водити за ніс і від цього отримує неймовірне задоволення. Тому просто нудно. Це чітко сплановані від та до вбивства. Усе прорахували до дрібниць, включаючи те, де будуть свідки, що вони робитимуть і які проблеми будуть з камерами. Це не збіг обставин, а гарно продуманий план.

– Чудово, і як нам його знайти? – вислухавши психотерапевта, подав голос Євген, не розуміючи куди йому тепер цю купу думок приткнути.

– Зіграти гру, ніяк інакше, – посміхаючись, немов Спартак зрозумів мотив і сенс вбивств, вимовив чоловік.

– Охуєно, новичок гратиме проти психо-грандмастера. Весело буде, до пізди, – висловив свою злість капітан поліції і кинув гнівно олівець у стіну, сподіваючись, що той відскочить, потрапить йому в око і не доведеться шукати маніяка.

А Субота все помічає.

– Євгене Володимировичу, а ви знаєте, що різні прояви агресії зустрічаються у 60% хворих з психічними розладами. Ви щось робите зі своїми сплесками? – І так, до появи нового злочинця 3, 2, 1 …

– Бляха, що ти там сказав? Я хворий на голову? А чи не піти б тобі в сраку, найвидатніший з усіх мізкотрахер? – Женю понесло.

І так настрій був ні до біса. А тут пішла безкоштовна діагностика його кукухи та лекції про психіку. Ось знав, що психотерапевт – горе в сім’ї. В даному випадку це не горе, а похорони мирного життя Яновича. Як літургію можна використовувати “Блакитний Місяць” для більшої автентичності.

– Євгене, заспокойтеся. Агресія – соціальна форма поведінки людини, спрямована на інші об’єкти і має на меті заподіяння шкоди. Навіть собі самому. Не кричіть, – а Спартак увійшов у смак. Його помста за лікаря кукухи буде солодкою. Якщо бісити, то так, щоб до білого коліна і до іскор в очах.

Субота ніби вирішив загасити пожежу бензином і, до того ж, відійшов палити, щоб впевнитись. А Жені багато й не треба. Тільки дай привід і все – не зупинити.

Майор, який вирішив перевірити, як же йдуть справи у його підлеглого, застав дуже дивну картину. Як із дешевих американських комедій: крик, лайка і Спартак із Женею грають у наздоганяння кабінетом. Янович намагається вставити фізично пізди Субботі, а той у відповідь того вже на всю трахає ментальним хуєм, читаючи, між перебіжками від одного кінця кабінету до іншого, лекції з психології. А іноді жартома пропонує лягти до нього в клініку і прокапати заспокійливі.

– Що тут, блять, відбувається? – людина “я смердю, як фабрика пиріжків з лайном” зайшла і широко розплющила очі. Ну, точно не це він очікував побачити.

– Товаришу майор, я зараз все, хух, поясню, – важко дихаючи, швидко протараторив Женя, намагаючись прийти до тями.

– І я теж, – перебуваючи в такому ж стані, що і напарник, Спартак виставив руки перед собою, як би кажучи “ну, от я нічого не робив, це все Женя. Це він винен”.

– Обов’язково поясніть, дебіли у передпенсійному віці, я навіщо вас у пару поставив? Щоб ви тут салки влаштували? – керівництво розбушувалося.

– Ніяк ні, товаришу майор, просто цей ось фахівець вирішив, що має право і мені діагнози ставити, крім нашого маніяка, – почав виправдовуватися Євген, як підліток, якого спіймали за палінням цигарок.

– Все було не так, я просто вказав, що Євген Володимирович має проблеми з агресією і їх варто вирішувати, – відразу парирував Суббота, не бути ж йому крайнім у цій бійці.

– Все зрозуміло, діти мої, – “Десь я таке вже чув. Чи не в порно про священника?” – пожартував про себе Женя, думаючи, що його точно зараз виїбуть. І, шкода, що це буде не Спартак, а старий хрящ, – перестали займатися, вибачте за вираз, хуйнею і пішли шукати маніяка, зрозуміли?

– Так точно, товаришу майор, – в унісон відповіли напарники і подивилися один на одного сліпучими поглядами.

– Чудово, сподіваюся, більше я тут ігрища не спостерігатиму, – мужик-пиріжок покинув кабінет.

А Женя та Спартак подивилися один на одного з виразом обличчя “ну, і навіщо він сюди приходив? Чого хотів?”.

***

– Отже, у нас нове тіло та нова інсталяція, – як “несподівано” і “приємно” це було для Жені, що аж хотілося повіситися на паперових листочках зі справи про “Вбивцю богів”. І треба віддати належне – ця ідея може сміливо претендувати на успіх. Там уже не папка, а просто повноцінна пачка паперу.

– Куди їхати? – нудьгуючим тоном запитав Спартак, він не був здивований. Вже минуло рівно два тижні з моменту смерті останньої жертви, тому варто було очікувати, що цей день буде веселим.

– У лігво відьми, – хотів би Женя пожартувати, але, на жаль, все було саме так.

На місці злочину чоловіки виявили чергову картину з трупа та декорацій. Женю не перестає дивувати цей маніяк. Той явно мав смак. Шкода, що він так використав свої можливості дизайну інтер’єру. Ну, а Спартак лише здивовано свиснув. У житті це виглядає в рази кращим, ніж на фото.

Чорноволоса молода дівчина лежала на підлозі у себе в квартирі. Навколо тіла лежали квіти, різні сушені трави, свічки, безліч ритуальних предметів. Все б нічого, якби не абсолютно сині губи та такого ж кольору слизова оболонка навколо очей. І вишнею на торті стали три мертві тіла собак, які лежали біля ніг жертви. Краса, нічого не сказати. А як було романтично.

– Що думаєш? – подав голос Женя, одягаючи захисний костюм, щоб не зіпсувати жодних доказів.

– Отруїли, смію припустити, що отрутою була беладонна. – Спартак повторював дії свого напарника, невдоволено морщачи ніс, коли треба було одягати маску. Не любить він їх ще з меду, викликає низку в’єтнамських флешбеків, так би мовити.

– З чого ти це взяв? – якось підозріло запитав Янович і почав детально розглядати місце злочину.

– Ну дивись. При отруєнні стрімко підвищується температура тіла, розвивається сильна задишка, відзначається слабкий та нерівномірний пульс, відбувається посинення слизових оболонок (ціаноз), знижується артеріальний тиск. В результаті паралічу дихального центру та судинної недостатності можливий летальний кінець. Саме це ми можемо спостерігати. – швидко протараторив Субота, ніби між іншим надаючи інформацію.

– І це ти зрозумів просто глянувши на тіло? – ніяк не вгавав Женя.

– Ні, просто припустив, що це беладонна тому, що саме вона лежить на підлозі. А також згадав симптоматику при отруєнні соком цієї рослини та зіставив. Думаю, розтин покаже саме це, – нудним тоном, так само, як це любив робити Шерлок у серіалах, розповів про свої думки Спартак.

– Піздець, – тільки й зміг сказати Янович, продовжуючи шукати хоч якісь докази.

Ні, ну, чоловік чекав чого завгодно, але не чотири трупи за фактом: людини та трьох собак. Весело? Так, тому Женя вже подумки рахує скільки коштує якісна мотузка і мило, щоб вийшло повіситися.

А Спартак у цей час копався у телефоні. Навіщо? А хто знає. Психотерапевт взагалі не парився через труп. Подивився, здивувався разок чуйно і все. Ну, мертва дівчина лежить, чого бубоніти? Не оживе вона різко, правильно? Оце здивувало б Субботу, а все інше – ну, не дуже.

Жертвою виявилася спадкова відьма, якщо вірити соціальним мережам. Дівчина займалася лікуванням різних захворювань гомеопатією, відводила порчу, знімала вінець безшлюбності та робила інші магічні непотрібні дії, у які вірили лише ідіоти. Краще б на картах Таро робила розклади і матрицю розписувала, може б так жива залишилася.

Зважаючи на все, представлена на підлозі ритуальна атрибутика належала дівчині. Як і собаки. В інстаграм було викладено безліч постів, де вона обіймає своїх вихованців і розповідає, що раніше їх любили жертвувати богам.

Це і стало підказкою для Спартака, який копався у грецькій міфології. Перед ними була богиня Геката – анатолійська та фракійська богиня Місяця, пекла, всього таємничого, магії та чаклунства. Її шанували як богиню мороку, нічних привидів, кошмарів, чаклунства, повелительку тіней. Її священна тварина — собака, яку часто приносили в жертву богині.

Богиню описували як бліду жінку з чорним волоссям, яка виходить ночами на полювання у супроводі пекельних псів. Жертва ідеально підходила під цей опис, адже навіть вихованці її були чорного кольору.

Так, і смерть під образ – отруєння рослиною, яку використовували раніше як панацею від усього чого тільки можна.

Більше того, навіть дата смерті ідеально пасувала. У давньогрецьких Афінах їй присвячувалися перший та останній дні місяця, а зараз якраз було тридцяте число. Який педант був убивця, викликає тільки захоплення у психотерапевта.

Про це і розповів Суботу своєму партнерові. А що Женя? Лише тихо вилаявся. А що йому було казати? Що знову ніяких видимих доказів, можливо були якісь відбитки. Але чомусь чоловік був певен, що знайде лише пальчики мертвої дівчини. Чи не стане різко маніяк давати йому зачіпки, правильно?

“Чи ж стане?” – сам себе запитав Женя, коли помітив невеликий папірець у руці у жертви.

“Гусь, ти дебіл. Я поруч. І я чекаю на тебе”

– Бля, що за нахуй? – Женя охуїв. Ні, звичайно, він знав, що не з нормальною людиною має справу, але це вийшло зовсім за всі рамки.

– Що там таке? – заглядаючи через плече, спитав Спартак, намагаючись розглянути, що там було в руках його колеги.

– Мені залишили послання, – відповів чоловік, дивлячись на надрукований на принтері текст.

Кличка “Гусь” прив’язалася до Жені ще з часом молодших курсів універу. Він тоді грав у команді КВК і був у ролі тупого хлопця, який творить будь-яку дичину, а йому кажуть постійно: “Гусь, ти дебіл”.

– Так це чудово, значить з тобою хочуть грати на рівних, – трактував сенс послання Спартак, коли ознайомився зі змістом, – ще й підказку дав. Тобі залишається тільки добре подумати, в чому її сенс.

– Сука, на що я лише підписався? – абсолютно беземоційно промовив свій крик душі Женя і вийшов із квартири. Криміналісти впораються і без нього.